Тема 9. Відновлення сербської державності

Зміст теми:

Чинники сербського повстання 1804 року. Діяльність Г. Петровича-Карагеоргія. Особливості першого етапу руху. Поширення руху в 1805 році, нові завдання боротьби. Битва поблизу Іванковця. Воєнні перемоги повстанців у 1806 році. Російсько-турецька війна 1806 – 1812 років та її вплив на розгортання подій у Сербії. Перемир’я 1807 року. Формування сербських органів державного управління — Урядовчої ради Сербської. Загострення суперечностей між повстанськими ватажками. Ослаблення єдності в сербському повстанському таборі.

Відновлення воєнних дій між Росією та Туреччиною в 1809 році. Зміна співвідношення сил великих держав — Австрії, Франції та Росії. Бухарестський мир з Османською імперією та його значення для Сербії. Наступ Туреччини на Сербію в 1813 році, відновлення контролю над сербськими територія, розправа з учасниками повстання.

Друге сербське повстання. Початок руху в 1815 році. Діяльність М. Обреновича. Тактика переговорів. Позиція Росії у сербському питанні. Здобуття Сербією автономії.

Аккерманська конвенція 1826 року, проголошення протекторату Росії над Сербією, Молдовою та Валахією. Адріанопольський мирний договір та його значення для розширення автономії Сербії. Боротьба за владу між представниками різних політичних течій у Сербії. Конституція 2 лютого 1835 року.

Хатішериф від 10 грудня 1838 року. Протистояння князя і уставобранителів. Зміна правлячої династії. Правління Олександра Карагеогієвича (1843 – 1858 роки). "Начертаніє, або Програма зовнішньої та національної політики Сербії" І. Гарашинина.

Поглиблення суперечностей у Сербії в 50-ті роки. Рішення Паризького конгресу по сербському питанню. Обрання князем М. Обреновича. Реформи системи державного управління. Прийняття Конституції 1869 року та проголошення у Сербії конституційної монархії. Значення Скупщини, Державної Ради у системі органів влади та суду. Сербська культура.

Література:

Бондарева Я. Сейчас вы для меня еще дороже…" / Я. Бондарева // Родина 1996. — № 10. — с. 68 – 72. (Карагеоргиевичи).

Вопросы первоначального накопления капитала и национальные движения в славянских странах [сборник статей / отв. ред. В.И. Фрейдзон]. — М.: Наука, 1972.

Добронравов Н. История Югославии / Н. Добронравов. — М.: Наука, 2002. — 492 с.

Дорошенко Д. Слов’янський світ у його минулому й сучасному / Д. Дорошенко. — К.: Темпора, 2010.

Достян И. Укрепление государственности Сербии и Черногории и возникновение первой внешнеполитической программы // На путях к Югославии: за и против / И. Достян. — М.: Индрик, 1997.

Дьяконов И Народ-мученик: 600 лет сербской истории / И. Дьяконов // Наш современник. — 2000. — № 11. — С.183 – 196.

Историография истории южных и западных славян [ред. Л.В. Горина, В.Г. Карасев, Г.Ф. Матвеев, З.С. Ненашев, И.В. Созин]. — М.: МГУ, 1987.

Историография истории южных и западных славян [ред. Л.В. Горина, В.Г. Карасев, Г.Ф. Матвеев, З.С. Ненашев, И.В. Созин]. — М.: МГУ, 1987.

История Югославии. В 2-х т. — М.: Просвещение, 1963. — Т.1.

История южных и западных славян. В 2 т. [ред. Г.Ф. Матвеев, З.С. Ненашев]. — М.: МГУ, 2008.

Кудрявцева Е.П. Королевские династии Югославии / Е.П. Кудрявцева // Новая и новейшая история. — 1995. — № 3. — С. 145 – 158.

Лещиловская И.И. Карагеоргий: / И.И. Лещиловская // Вопросы истории. — 1994. — № 4. — С. 78 – 91.

Лещиловская М. Сербская культура ХVІІІ века / Лещиловская. — М.: Мысль, 1994.

Мартынов Е. Сербы удивлялись русской политике / Е. Мартынов // Военно-исторический журнал. — 1996. — № 1. — С. 90 – 95.

На путях к Югославии: за и против. [Очерки истории национальных идеологий югославских народов. Конец ХVІІІ – начало ХХ в.]. — М.: Индрик, 1997. — 396 с.

Никифоров К. Сербия в середине ХІХ в. / К. Никифоров. — М.: Мысль, 1995.

Общее понятие о славянах. Сербия. Черногория. Босния. Герцеговина. Хорватия [сост. С. Шумов, А. Андреев]. — М.: Монолит-Евролинц-Традиция, 2002. — 492 с.

Очерки истории культуры славян. — М.: Наука, 1996. — 473 с.

Романенко С.А. Национальные движения югославских народов Австро-Венгрии и судьба монархии Габсбургов / С.А. Романенко // Новая и новейшая история.— 2011. — № 3. — С. 67 – 87.

Сербия. Информационный портал / http: //Serbia info

Сима М. Чиркович История сербов / Сима М. Чиркович. — М.: Весь мир, 2009.

Симакова О.А. История южных славян с древнейших времен до 1914 г. / О.А. Симакова, С.С. Александрович, А.П. Сальков. — Минск: БГУ, 2004.

Фрейдзон В. Исторические корни и существование югославизма. ХІХ в. / В. Фрейдзон // Новая и новейшая история. — 1997. — № 3. — С. 31 – 45.

Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3 т. [отв. ред. М.М. Фрейденберг]. — Минск: БГУ, 1987. — Т.2

Хрестоматия по новой истории [ред. А.А. Губер]. В 3 т. — М.: Просвещение, 1963. — Т. 2.

Центральная и Юго-Восточная Европа в Новое время [Сборник статей]. М.: Наука, 1974.

Чуркина И. Национальная церковь и формирование южнославянской нации / И. Чуркина // Вопросы истории. 2011. — № 3. — С.39 – 58.

Основні терміни і поняття:

Різня князів, Урядовча рада Сербська, харч, крези, мусселіми, Народна Канцелярія, Аккерманська конвенція, Адріанопольський мирний договір, Конституція 2 лютого 1835 року, фрайкори, хатішериф, намісництво, уставобранителі, Народна Скупщина, "Начертаніє або Програма зовнішньої та національної політики Сербії", Конституція 1869 року.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція: Відновлення сербської державності (2 год.)

План:

1. Перше сербське повстання.

2. Друге сербське повстання. Здобуття Сербією автономії.

3. Розвиток сербської державності в другій третині ХІХ століття.

4. Сербська культура першої половини ХІХ століття.

Б) Семінарське заняття:Боротьба сербів за незалежність (2 год.)

План

1. Причини, передумови та хід першого сербського повстання.

2. Друге сербське повстання та його наслідки.

3. Розвиток сербської державності в другій третині ХІХ століття.

Методичні поради

Аналізуючи причини загострення боротьби сербів проти османського панування, необхідно пригадати ліквідацію Печської патріархії в 1766 році, початок в 1788 році австро-турецької війни, захоплення австрійцями і 1789 році Белграда та інших сербських міст. Проте смерть Йосифа ІІ привела до укладання мирного договору з турками, який знову закріпив кордони по Саві й Дунаю. Обов’язково варто звернути увагу на перетворення, розпочаті султаном-реформатором Селімом ІІІ ( 1789 – 1807 роки) і його прагнення нормалізувати становище в Белградському пашалику, розширивши права сербів. Дати відповідь на питання: "Що прискорило виступ сербів? Наскільки організованим був початок руху?" Описати хід подій в ході першого сербського повстання (1804 – 1813 років), виділити окремі його етапи та знати основні події на кожному із них: перший етап — 1804 – 1805 роки; другий етап — 1805 – 1806 роки; третій етап — 1806 – 1809 роки; четвертий етап — 1809 – 1812 роки; п’ятий етап — 1812 – 1813 роки.

У другому питанні необхідно виокремити його причини, керівників, хід, особливості.

Описати режим необмеженої особистої влади Мілоша в Сербії, встановлений після 1815 року.

Прокоментувати хатт-і-шерифів султана від 1829, 1830, 1833 років, які проголошували свободу віровизнання, право мати власну адміністрацію, армію, суд, міжнародновизнану автономію Сербії, а за Мілошем визнавалося право передачі князівського титулу у спадок. Звернути увагу на повстання 1832 – 1833 років у Східній Сербії, які прискорили приєднання до Сербії шести нових нахій. Проаналізувати зміни, які відбулися в Сербії після отримання автономії та витіснення турок. Аналіз подій довести до 1858 року, завершення правління сина Карагеоргія Олександра (1842 – 1858). Звернути увагу на участь сербів у революції 1848 – 1849 років.

В) Завдання для самостійної роботи (1 год.)

Тестові завдання:

І рівень — початковий

1. Визначте дати подій:

– перше сербське повстання

– друге сербське повстання

– Аккерманська конвенція

– Адріанопольський мирний договір

– Паризький конгрес

ІІ рівень — середній

1. Дайте визначення понять:

– Урядовча рада Сербська

– харач

– крези

– мусселіми

– Народна Канцелярія

– хаті шериф

– Намісництво

– уставобранителі

– Народна Скупщина

Поиск по сайту: