Тема 10. Чорногорія в боротьбі за незалежність. Утворення національної держави (кінець ХVІІІ – 70-ті роки ХІХ століття)

Зміст теми:

Становище в Чорногорських землях у ХVІІІ столітті: юридично була складовою частиною Османської імперії, фактично мала всі ознаки самоврядної території. Васальна залежність від Порти. Економічна і суспільна відсталість краю. Формування централізованої держави. Заснування у 1713 році єдиного загальнодержавного суду. Роль православної церкви і Цетинських митрополитів. Діяльність інституту гувернадурства (губернаторства), Загальночорногорського збору, Скупщини. Рід Петрович-Негошів у Чорногорії.

Політика Петра І Негоша (1782 – 1830) на посилення централізації й удосконалення державного устрою. Ухвалення "Законника чорногорського та Бродського" у 1798 році. Контакти з Росією. Правління владики Петра ІІ Негоша (1830 – 1851 роки). Адміністративні, військові, податкові реформи.

Правління Данила Петрович-Негоша (1851 – 1869 роки). Прийняття нового кодексу законів. зміна форми правління, проголошення князівства. Придушення племінного сепаратизму. Прийняття "Законника князя Данила". Реформа збройних сил, реформа адміністративно-територіального устрою. Перехід від примітивного республіканського ладу з нашаруваннями родових відносин до абсолютистського деспотичного режиму.

Перехід до нових форм антиосманської боротьби — визвольних війн. Чорногорсько-турецьке розмежування 1858 року.

Початок правління Ніколи Петрович-Негоша (1860 – 1918 роки). Здобуття Чорногорією державного суверенітету. Участь чорногорців у російсько-турецькій війні 1877 – 1878. років та визнання Чорногорії незалежним князівством. Берлінський трактат про чорногорське питання.

Література:

Аншаков Ю. Становление Черногорского государства и Россия (1798 – 1856) / Ю. Аншаков. — М.: Высшая школа, 1998.

Вопросы первоначального накопления капитала и национальные движения в славянских странах [сборник статей / отв. ред. В.И. Фрейдзон]. — М.: Наука, 1972.

Добронравов Н. История Югославии / Н. Добронравов. — М.: Наука, 2002.

Дорошенко Д. Слов’янський світ у його минулому й сучасному / Д. Дорошенко. — К.: Темпора, 2010.

Достян И. Укрепление государственности Сербии и Черногории и возникновение первой внешнеполитической программы // На путях к Югославии: за и против / И. Достян. — М.: Индрик, 1997.

Историография истории южных и западных славян [ред. Л.В. Горина, В.Г. Карасев, Г.Ф. Матвеев, З.С. Ненашев, И.В. Созин]. — М.: МГУ, 1987.

История Югославии. В 2-х т. — М.: Просвещение, 1963. — Т.1.

История южных и западных славян. В 2 т. [ред. Г.Ф. Матвеев, З.С. Ненашев]. — М.: МГУ, 2008.

Кудрявцева Е.П. Королевские династии Югославии / Е.П. Кудрявцева // Новая и новейшая история. — 1995. — № 3. — С. 145 – 158.

На путях к Югославии: за и против. [Очерки истории национальных идеологий югославских народов. Конец ХVІІІ – начало ХХ в.]. — М.: Индрик, 1997. — 396 с.

Общее понятие о славянах. Сербия. Черногория. Босния. Герцеговина. Хорватия [сост. С. Шумов, А. Андреев]. — М.: Монолит-Евролинц-Традиция, 2002.

Очерки истории культуры славян. — М.: Наука, 1996.

Романенко С.А. Национальные движения югославских народов Австро-Венгрии и судьба монархии Габсбургов / С.А. Романенко // Новая и новейшая история.— 2011. — № 3. — С. 67 – 87.

Симакова О.А. История южных славян с древнейших времен до 1914 г. / О.А. Симакова, С.С. Александрович, А.П. Сальков. — Минск: БГУ, 2004.

Фрейденберг М. Степан Малый, он же Петр ІІІ (Правитель Черногории в1767 – 17773 г. г) / М. Фрейденберг // Знание – сила. — 1977. — № 3. — С. 42 – 44.

Фрейдзон В. Исторические корни и существование югославизма. ХІХ в. / В. Фрейдзон // Новая и новейшая история. — 1997. — № 3. — С. 31 – 45.

Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3 т. [отв. ред. М.М. Фрейденберг]. — Минск: БГУ, 1987. — Т.2

Хрестоматия по новой истории [ред. А.А. Губер]. В 3 т. — М.: Просвещение, 1963. — Т. 2.

Хрестоматия по новой истории [ред. А.А. Губер]. В 3 т. — М.: Просвещение, 1963. — Т. 1. 1640 – 1815.

Центральная и Юго-Восточная Европа в Новое время [Сборник статей]. М.: Наука, 1974.

Чуркина И. Национальная церковь и формирование южнославянской нации / И. Чуркина // Вопросы истории. 2011. — № 3. — С.39 – 58.

Основні терміни і поняття:

Харадж, інститут гувернадурства (губернаторства), Загальночорногорський збор, Скупщина, сердари, воєводи, кнези, "Законник чорногорський та Бродський", Уряд суду чорногорського та Бродського, Народна канцелярія, Урядова рада, Законник князя Данила, Чорногорсько-турецьке розмежування.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція: Чорногорія в боротьбі за незалежність. Утворення національної держави (2 год.)

План:

1.Становище в чорногорських землях у ХVІІІ столітті.

2. Чорногорія наприкінці ХVІІІ – першій половині ХІХ століття.

3. Здобуття Чорногорією державного суверенітету.

4. Чорногорська культура.

Б) Семінарське заняття робочою програмою не передбачене.

В) Завдання для самостійної роботи (1 год.)

Тестові завдання:

І рівень — початковий

1. Визначте роки правління:

– Петра І Негоша

– Данила Петровича-Негоша

– Ніколи Петровича-Негоша

2. З’ясуйте дати:

– "Законник чорногорський та Бродський"

– "Законник князя Данила"

– Чорногорсько-турецьке розмежування

ІІ рівень — середній

1. Дайте визначення понять:

– харадж

– інститут гувернадурства (губернаторства)

– Скупщина

– сердари

– кнези,

– Уряд суду чорногорського та Бродського

– Народна канцелярія

– Урядова рада

– Чорногорсько-турецьке розмежування

Поиск по сайту: