Учнівське самоврядування в умовах сучасної школи. Наведіть можливу модель учнівського самоврядування

Учнівське самоврядування є уособленням демократичної атмосфери у школі, формою самодіяльної організації дитячого життя у ній, важливим чинником самовиховання особистості. Реалізують його органи учнівського самоврядування, котрі складаються з виборних або уповноважених осіб, яким колектив доручає спільно планувати громадські справи, розподіляти доручення між учнями, перевіряти їх виконання, координувати та об'єднувати роботу первинних осередків.

Структура шкільного учнівського самоврядування не є стандартною. Постійним органом учнівського колективу в багатьох школах є учнівський комітет, під керівництвом якого в системі самоврядування діють такі комісії з представників класів:

1) навчальна (облік відвідування; керівництво роботою навчальних кабінетів, гуртків, наукових товариств; організація огляду знань, підготовка та проведення олімпіад, конкурсів, предметних вечорів тощо);

2) трудова (обладнання майстерень та кабінетів, організація таборів праці та відпочинку, створення кабінетів профорієнтації, організація трудових справ та ін.);

3) господарська (організація самообслуговування, облік збереження майна, дрібний і поточний ремонт, упорядкування території);

4) дисципліни та порядку (організація та контроль за чергуванням, випуск "Блискавок", боротьба за дотримання учнями правил поведінки);

5) санітарна (виставлення оцінок за чистоту, піклування про зовнішній вигляд учнів, боротьба за дотримання санітарно-гігієнічних вимог тощо).

У школі можуть бути й інші органи самоврядування, що працюють під керівництвом відповідних комісій: рада з туризму, рада навчального кабінету, рада фізкультури. Розбудова національної загальноосвітньої школи на демократичних засадах покликала до життя таку форму учнівського самоврядування, як Рада дитячої палати - законодавчий та виконавчий орган самоврядування, підзвітний загальним зборам.

Загальні збори (функції): вибори координаторів первинних колективів школи до дитячої палати; звіти; збори первинних колективів; вибори членів дитячої палати по шести центрах; звіти.

Рада дитячої палати: голова Ради дитячої палати, заступник Ради дитячої палати, радник інтелектуального центру, радник центру дисципліни і порядку, радник шефського центру, радник центру здорового способу життя, радник інформаційного центру, радник центру молодіжного дозвілля.

Права членів Ради дитячої плати: брати участь в роботі всіх напрямів дитячого самоврядування; представляти інтереси учнів; співпрацювати з педагогічним колективом та батьківською радою; проводити засідання, приймати рішення та виконувати їх; давати доручення учням і контролювати їх виконання.

Обов'язки членів дитячої палати: бути прикладом у навчанні і праці; захищати інтереси учнів; організовувати роботу центрів у класному колективі; координувати і контролювати діяльність первинних центрів; забезпечувати життєдіяльність учнівського самоврядування школи; організовувати підготовку та проведення загальношкільних заходів, спрямованих на розвиток особистості як суб'єкта життя; забезпечувати представництво шкільного учнівського самоврядування.

Основні напрями діяльності дитячої палати:

- інтелектуальний центр. Мета: забезпечити простір для ініціативи, творчості, самодіяльності учнів у навчально-пізнавальній діяльності.

Завдання: допомагати розвитку раціональних методів навчальної діяльності учнів, їхньої самоосвіти; брати участь у роботі МАН та інших творчих об'єднань;

- центр дисципліни і порядку. Мета: піклуватися про виховання у школярів свідомої дисципліни; підтримувати порядок у школі.

Завдання: допомагати організації навчального процесу в школі, організовувати товариську допомогу в навчанні

(робота учнів-консультантів з різних предметів), вести облік відвідування уроків, контролювати якість чергування в класах, стежити за дисципліною на перервах, за поведінкою учнів у мікрорайоні школи (пропагувати норми культурної поведінки, правила етикету);

- шефський центр. Мета: організація шефської допомоги, допомога у формуванні особистості згідно із статутними вимогами.

Завдання: контроль стану книжок; організація розважальних ігор; допомога вчителям у підготовці до свят, годин спілкування, підготовка дидактичного матеріалу;

- центр здорового способу життя. Мета; пропагувати здоровий спосіб життя серед учнів.

Завдання: залучення ровесників до спорту і туризму, профілактика і подолання шкідливих звичок.

Оригінальна за структурою і змістом діяльності система учнівського самоврядування Луганського ліцею іноземних мов. Тут утворено Конференцію ліцею: Конференція ліцею - вищий законодавчий та виконавчий орган, який об'єднує парламент ліцею та ради груп. Керує роботою Конференції президент парламенту.

Парламент ліцею - виконавчий орган, який підзвітний конференції. Формується з представників груп (староста, член парламенту), представників дитячої редакції газети "Здрастуй", інших суспільних або творчих організацій ліцею. Президент парламенту обирається членами парламенту таємним голосуванням.

Рада групи - створюється в учнівських групах. Члени ради обираються на зборах групи відкритим голосуванням. Керує радою групи староста.

Склад Конференції ліцею: члени парламенту ліцею; члени ради учнівських груп; представники громадських учнівських організацій. Конференція вирішує такі питання: вибори президента парламенту; визначення групи переможниці на звання "Краща група ліцею навчального року"; затвердження кандидатури на звання "Учень року"; визначення пріоритетних напрямів роботи учнівського самоврядування.

Склад парламенту: президент парламенту; члени парламенту (обирається одна особа від кожної групи на спільних зборах груп); старости груп; радники президента - заступники директора з виховної роботи.

Усі члени парламенту працюють у комісіях, організовуючи та контролюючи роботу в ліцеї з визначених напрямків: навчальна комісія (об'єднує старост груп); комісія культури та відпочинку; інформаційна комісія.

Президент парламенту обирається членами конференції шляхом таємного голосування строком на два роки (з числа учнів II-ІП курсу). Президент парламенту: 1. Проводить засідання ради парламенту ліцею. Планує його роботу. 2. Представляє ліцеїстів у громадських організаціях. 3. Керує роботою конференції. Планує її засідання. 4. Контролює міжконференційну роботу комісій парламенту. 5. Проводить зустрічі з активами груп. 6. Організовує роботу громадських організацій учнів ліцею. 7. Представляє ліцей у міських дитячих громадських організаціях.

Рада групи проводить засідання двічі на місяць. Вона організовує діяльність таких секторів: навчальний, трудовий, редакційний, культурно-масовий.

Для ефективної діяльності учнівського самоврядування необхідні такі умови:

1) подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування і педагогічного керівництва ним. Воно має займатися конкретними справами, з його рішеннями повинен рахуватися і педагогічний колектив, і дирекція школи, і не вважати їх дитячими забавами;

2) залучення членів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності школи, боротьби з негативними явищами у середовищі учнів. Вони повинні активно допомагати педагогам у використанні нових форм виховної роботи з учнями, включатися у виховну роботу із запобігання і подолання серед школярів куріння, вживання алкоголю і наркотиків;

3) надання самоврядуванню реальних прав і обов'язків. Слід чітко визначити, за які питання шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов'язки має кожен учень;

4) підбір до органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського колективу, які мають бути взірцем для вихованців у ставленні до своїх учнівських обов'язків;

5) прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюється смак до суспільно корисної діяльності, створюються можливості для уникнення перевантажень найактивніших учнів, у залучених до громадської роботи вихованців виявляються нові сторони їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку;

6) повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу і його органів, ненав'язування учням своєї волі у справах, які є компетенцією самоврядування;

7) кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної справи управління;

8) практикування в дитячому колективі зміни функцій керівника і підлеглого. Тривале перебування школяра на керівній посаді може призвести до формування у нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства та ін.). Тому педагогічно доцільно, щоб у роботі органів учнівського самоврядування брало участь якомога більше учнів, щоб воно постійно оновлювалося. Це дасть змогу значній частині школярів набути організаторських навичок;

9) систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їх діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі.

83. Організація методичної роботи в школі, її зміст та форми організації. Опишіть план підготовки і проведення обраної Вами групової форми організації методичної роботи.

Підвищенню фахової підготовки педагогічних кадрів у школах сприяє спеціальна методична робота, яка збагачує їх педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям оволодівати педагогічною майстерністю тощо. Методична робота спонукає вчителя до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик їх викладання, вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи і т.д.

Методичну роботу в школі проводять в індивідуальній і колективній формах. Сутність індивідуальної форми методичної роботи полягає у самостійній роботі педагога над підвищенням теоретичного рівня своїх знань, вдосконаленням методичної майстерності. Зміст її охоплює систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань; розроблення окремих проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи; проведення експериментальних досліджень; підготовку доповідей, виступів по радіо, телебаченню, огляд і реферування педагогічних і методичних журналів, збірників та ін.

Метою колективних форм методичної роботи є підвищення майстерності всіх учителів у процесі спланованих і реалізованих заходів. Основні форми кол. мет. роб.: відкриті уроки, завданням яких є впровадження у практику вчителів передового педагогічного досвіду і надбань педагогічної науки; предметні методичні об'єднання вчителів та предметні комісії, мета яких - вивчення і втілення досягнень теорії та передового досвіду в практику навчання конкретних навчальних дисциплін; створення методичних кабінетів, де вчителі мають змогу знайомитися з досягненнями педагогічної науки і передового педагогічного досвіду; семінар-практикум, на якому вчителі самостійно опрацьовують педагогічну літературу з обговорюваної проблеми, аналізують власний досвід; науково-методичні семінари.До форм колективної орг.. методичної роботи ще відносяться педагогічні читання, науково-практичні конференції, експериментальні педагогічні майданчики, обласні інститути удосконалення вчителів, а також систематична атестація педагогічних працівників,яку проводять з метою визначення відповідності педагогів посаді, рівневі кваліфікації.

Підготовка та орієнтовний план проведення відкритого уроку.

Підготовка до відкритого заняття проводиться відповідно до вимог методики проведення занять: аналіз змісту навчального матеріалу; аналіз особливостей конкретного контингенту учнів на даному занятті; вибір методів, форм і засобів навчання; короткий опис ходу заняття відповідно до його плану. Вибір теми відкритого заняття вчитель мусить робити самостійно, з урахуванням аналізу навчального матеріалу, на якому він зможе краще показати розроблені ним удосконалення, прийоми та методи своєї професійної майстерності, організацію навчальної діяльності учнів. Слід проконсультуватися з адміністрацією школи та методичним об'єднанням про терміни проведення відкритого уроку, заздалегідь визначити дату заходу. Починати підготовку необхідно з формулювання методичної мети відкритого заняття. При підготовці до відкритого заняття викладач повинен використовувати найсучаснішу інформацію в повному обсязі, підбирати матеріали з педагогічної, науково-технічної та методичної літератури та ін..

План відкритого заняття

I. Організаційна частина. Перевірка присутніх, підготовка робочих місць тощо.

II. Повідомлення теми, мети та завдань. Оголошення теми уроку, його місця в навчальній темі, постановка досяжних завдань перед учнями.

III. Актуалізація опорної навчальної інформації. Виконання вправ, дидактичних ігрових завдань тощо, необхідних в якості опори для вивчення нового матеріалу уроку.

IV. Початкова мотивація навчальної діяльності учнів. Зацікавленість вивченням даної теми.

V. Вивчення нового матеріалу. Послідовний виклад навчального матеріалу теми уроку за певними педагогічними принципами з можливою демонстрацією: натуральні об’єкти, наочні посібники, мультимедійні засоби тощо.

VI. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу. Висновки з основних питань навчального матеріалу теми, закріплення отриманої інформації шляхом виконання вправ, складання узагальнюючих таблиць тощо.

VII. Підсумкова частина заняття. Підбиття підсумків заняття, рефлексія, виставлення оцінок.

VIII. Повідомлення домашнього завдання та його коментування.

Після уроку рекомендується зробити самоаналіз заняття, в якому треба описати цілі, структуру, послідовність і логічність етапів уроку, охарактеризувати вміння школярів, дати оцінку здійсненню контролю на уроці, а також описати психологічну атмосферу в класі. Обов’язково треба вислухати загальний підсумок спостерігачів та взяти на замітку їхні рекомендації.

84) Планування роботи школи. Види планів. Шкільна документація. Складіть план роботи метод. об’єднання класних керівників на навчальний семестр.

Чітке планування навчально-виховної роботи школи є важливою умовою її успішної діяльності – воно забезпечує цілеспрямованість у роботі всіх підрозділів, створює умови для організованої роботи педагогічного та учнівського колективів, раціонального використання часу та інших можливостей і резервів. Види:

1) Перспективний план – аналіз результатів і стану роботи школи за попередній період, найважливіші завдання на нове п’ятиріччя, зміни і контингенті учнів, педагогічні кадри та робота з ними, зміцнення навчально-матеріальної бази.

2) Річний план – охоплення дітей навчанням, робота щодо вдосконалення навчання і виховання учнів, охорона здоров’я, зміцнення навчально-матеріальної бази, робота з батьками, внутрішньо шкільний контроль.

3) Поточні плани – навч-вих роботи вчителів, роботи методичних секцій та об’єднань, самоосвіти вчителів, роботи учнівських організацій, роботи гуртків і секцій, роботи шкільної бібліотеки. Складається календарний план навч-вих процесу, в якому зазначаються загальношкільні заходи. На основі календарних планів вчителі розробляють поурочні плани, структуру і форми яких визначають самостійно. Поурочний план є робочим документом учителя і може бути складений у формі конспекту, тез, таблиці тощо. У ньому відображають мету, завдання і головні положення змісту уроку, його етапи й відповідні їм методи і прийоми організації навчальної діяльності учнів. Ефективність керівництва школою значною мірою залежить від чіткого і правильного ведення шкільної доку­ментації, своєчасного та оперативного оброблення отрима­ної інформації, дотримання принципу доступності і порівняння даних.

План роботи метод. об’єднання класних керівників на навчальний семестр (2 семестр 13 року)

СІЧЕНЬ

1. Підведення підсумків виховної роботи за перший семестр 2012-2013 навчального року та планування виховної роботи на другий семестр

2. Консультації із шкільним психологом для класних керівників з питань індивідуального розвитку учнів (протягом місяця )

ЛЮТИЙ

1. Обговорення питань щодо організації роботи органів шкільного самоврядування.

2. Відвідування виховних заходів класних керівників, які атестуються (протягом місяця )

3. Вивчення питання «організація роботи з дітьми пільгових категорій».

БЕРЕЗЕНЬ

1. Педагогічний консиліум «Творчість класного керівника шляхи, звільнення від стереотипів».

2. Вивчення нових технологій організації виховного процесу

КВІТЕНЬ

1. Засідання МО з питання: «Профілактика алкоголізму, наркоманії та куріння».

2. Участь у конкурсі – захисті учнівських проектів.

ТРАВЕНЬ

1. Підбиття підсумків роботи з виховання учнів у навчальному році та визначення завдань колективу на новий навчальний рік .

2. Проведення анкетування класних керівників та учнів за підсумками роботи за рік.

Поиск по сайту: