Професійно-педагогічні вимоги до особистості класного керівника, його права та обов’язки

Класний керівник – це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів, їх соціального захисту.

ПРОФЕСІОГРАМА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА:
1) Професійно-педагогічна діяльність (любов до дітей, гуманізм, висока відповідальність, вимогливість)

2) особистісні риси вихователя (національна свідомість, громадська активність, моральна зрілість, комунікабельність, доброзичливість, психологічна сумісність, тактовність, справедливість, витримка, самовладання, спостережливість, відвертість, акуратність)

3) Знання (психології, педагогіки, методики виховання, історії педагогіки)

4) педагогічні уміння (гностичні (аналітичні), проектувальні, конструктивні, комунікативні, організаторські)

Класний керівник виконує діагностичну, організаторську, виховну, координаційну, стимулюючу функції.

Діагностична функція класного керівника передбачає вивчення особливостей учнів свого класу, їхніх інтересів, нахилів, потреб, рівня вихованості, мотивів поведінки та інших якостей, що дає змогу скласти цілеспрямований і дієвий план виховної роботи, організувати результативний щоденний виховний вплив на учнівський колектив і на кожного учня зокрема. Для виявлення індивідуальних особливостей учнів використовують методи науково-педагогічного дослідження.

Організаторська функція полягає в умінні залучати колектив класу до різних видів виховної діяльності: пізнавальної, що збагачує уявлення учнів про навколишню дійсність; суспільно корисної, спрямованої на загальну користь і благо; ціннісно-орієнтаційної, яка розкриває учням духовні та матеріальні соціально значущі цінності й орієнтує на них їх поведінку; художньо-творчої, що дає учням можливість реалізувати індивідуальні творчі задатки та здібності; вільного спілкування, організації дозвілля учнів, що взаємозбагачує їх. Для організації цього виду діяльності та забезпечення виховного результату педагог повинен володіти необхідними організаційними вміннями та навичками.

Виховна функція є найскладнішою в діяльності класного керівника. План виховної роботи в класі визначає зміст, форми і методи виховної діяльності. Класний керівник складає його з урахуванням загального змісту й методики виховання учнів у національній школі. Передусім виховна діяльність класного керівника передбачає підготовку і проведення запланованих виховних заходів, які є дієвим засобом формування в учнів соціально цінних мотивів поведінки, здорових інтересів, духовних потреб, почуттів, позитивних моральних, правових, трудових, естетичних та інших якостей. Кожен виховний захід має свою структуру, яка залежить від методу або форми його проведення.

Координаційна функція полягає у спрямуванні класним керівником виховних зусиль усіх педагогів, батьків і представників громадськості на позитивні результати у вихованні учнів. Класний керівник передусім домагається, щоб колектив учителів, який працює з учнями класу, керувався єдиними вимогами до них, здійснював індивідуальний підхід. Він вивчає особливості навчально-виховної роботи вчителів, ознайомлюється з їхніми вимогами та стосунками з учнями, обмінюється думками щодо поведінки окремих учнів, методів впливу на них. Об'єднання та спрямування виховної діяльності є найважливішим його завданням.

Стимулююча функція полягає у своєчасному виявленні позитивних моментів у розвитку кожного учня класу і відповідному заохоченні його до наступних корисних дій і вчинків.

ЗАВДАННЯ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА:

1) сприяти забезпеченню умов для засвоєння учнями рівня та обсягу освіти, а також розвиткові їх здібностей

2) створювати умови для організації змістовного дозвілля, профілактики бездоглядності і правопорушень, планувати та проводити відповідні заходи

3) сприяти підготовці учнів до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами

4) проводити виховну роботу з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів, їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу

5) координувати роботу вчителів, психолога, медичних працівників, органів учнівського самоврядування, батьків та ін. учасників навч.-вих. Процесу з виконання завдань навчання та виховання в класному колективі, соціального захисту учнів.

ПРАВА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА:

- відвідувати уроки та позакласні заняття у своєму класі

- вносити пропозиції на розгляд адміністрації школи та педагогічної ради щодо морального та матеріального заохочення учнів

- ініціювати розгляд адміністрацією школи питань соціального захисту учнів

- проводити батьківські збори, виходити з пропозиціями на них щодо матеріального забезпечення позаурочних заходів

- відвідувати учнів за місцем їх проживання (за згодою батьків), вивчати умови їх побуту та виховання

- вибирати форми підвищення кваліфікації з проблем виховання

- захищати професійну честь і гідність

- бути матеріально заохоченим за досягнення вагомих результатів у виконанні покладених на нього завдань

ОБОВ’ЯЗКИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА:

- вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання, виховання і розвитку учнів

- здійснювати педагогічний контроль за дотриманням учнями Статуту і Правил внутрішнього розпорядку школи, інших документів, що рекламують організацію навчально-вих. Процесу

- інформувати про стан виховного процесу в класі та рівень успішності учнів педагогічну раду, адміністрацію школи та батьків

- дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність учня, захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства; своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі

- постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру

- пропагувати здоровий спосіб життя

- вести документацію, пов’язану з виконанням повноважень класного керівника (класний журнал, особові справи, плани роботи тощо)

61.Основні напрямки діяльності класного керівника.

Класний керівник – це педагогічний працівник, що здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, окремими учнями, їх батьками,організацію та проведення позаурочної роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів, їх соціального захисту.Є три основні напрямки роботи класного керівника: 1. З УЧНЯМИ: а) Вивчення учнів б)організація та згуртування колективу в)розвиток пізнавальних інтересів та здібностей г)формування національної свідомості учнів д)виховання відповідального ставлення до навчання е)підвищення загального рівня культури ж)турбота про здоровя з)Прищеплення любові до праці і) індивідуальна робота з учнями к)організація виховних справ (соціально0орієнтованих, етичних, естетичних, екологічних, трудових тощо) 2. З УЧИТЕЛЯМИ-ПРЕДМЕТНИКАМИ: а) забезпечення єдності педагогічних вимог і впливів; б)організація у разу необхідноті своєчасної навчальної допомоги; в)координація навчально-виховної роботи. 3.З БАТЬКАМИ ТА ГРОМАДСЬКІСТЮ: а)вивчення умов виховання дітей у сімї б)домагання єдності умов виховання дітей у сімї та школі в)залучення батьків до виховної роботи у класі г)допомога батькам у організації ефективного сімейного виховання д)залучення громадськиз організацій та трудових колективів до виховної роботи у класі та сімї.

62) Технологія організації диспуту як форми організації виховання.. Оберіть тему диспуту, обґрунтуйте її вибір з точки зору актуальності та доцільності. Опишіть структуру методичної розробки диспуту..

Диспут - це усний публічний спір при обговоренні наукових, політичних, моральних проблем з метою пошуків істини. У системі виховання школярів під спором (суперечкою) розуміють будь-яке зіткнення думок, розбіжність у поглядах напевне коло питань, проблем, словесну боротьбу, коли кожен з опонентів відстоює свою правоту. Є й інші слова для означення цього явища: дискусія, дебати. На характер суперечки впливає багато факторів: тема диспуту, його мета, соціально-моральна значимість предмета суперечки, кількість учасників, а також - форми і методи проведення.

Предметом суперечки в учнівському диспуті найчастіше є загальнолюдські й національні моральні цінності, які по-справжньому цікавлять школярів. На специфіку диспуту має вплив кількість осіб, які беруть участь в обговоренні проблемних питань. Тут можна виділити три основні групи: суперечка-монолог (людина сперечається сама з собою, це так звана внутрішня суперечка); суперечка-діалог (полемізують дві особи); суперечка-полілог (ведеться кількома або багатьма особами). У свою чергу, суперечка-діалог може бути масовою (у суперечці беруть участь всі особи) і груповою (сперечається група учнів у присутності всіх учасників).

Доцільно розрізняти організовані й неорганізовані суперечки (диспути), стихійні. Класний керівник передусім має турбуватися про залучення учнів до організованого диспуту. Усі старшокласники повинні пройти через цю школу соціального становлення. Лише після такої школи молода людина оволодіє належним досвідом, аби брати участь у стихійних диспутах і мати надію на успіх.

Тема: Інтелігентна людина. Яка вона?

Мета:

Виховна: виховувати почуття відповідальності за свої вчинки, підвищувати рівень виховання;

Навчальна: впроваджувати елементи естетичного виховання культури спілкування;

Розвиваюча: розширити знання учнів з ввічливості, розвивати культуру поведінки, культуру мовлення.

Форма проведення: диспут

Місце проведення: класна кімната.

Час проведення: заняття виховної години 40 - 45 хв

Етапи підготовки проведення виховного заходу:

1. Етап - вибір мети. Мета даного заходу підібрана таким чином, щоб не тільки можна було дати нові знання, але й перевірити ті, що вже мають учні, але крім цієї головної мети існує ще й інша - розважальна.

2. Етап - планування виховного заходу. На даному етапі йде підбір питань для заходу, місця та часу проведення.

3. Етап - організація діяльності учнів. Учні раніше були попереджені про проведення заходу. Від них не потребується попередньої підготовки.

4.Етап – проведення заходу.

5. Етап - підведення підсумків. Після проведення заходу обговорити захід з вчителем, методистом та присутніми учнями, з метою вивчення успіхів та невдач.

63. Структура плану виховної роботи класного керівника. Наведіть приклад такого плану на семестр.

Структура плану включає такі розділи:

Аналіз виховної роботи за минулий рік.

Цілі та завдання виховної діяльності.

Психолого-педагогічна характеристика класу

Робота з учнями

Робота з батьками

Вивчення стану та ефетивності виховного процесу у класі.

Приклад плану виховної роботи з учнями 9 класу на І семестр 2011-2012 навчальний рік

Аналіз виховної роботи за минулий рік.

Більшість дітей у класі відповідально ставляться до навчання. Найліпші показники успішності мають Дмитренко А., Антоненко А., Рижова М., Овчаренко І. Антоненко Анастасія здобула І місце у міській олімпіаді з фізики і ІІ місце у міській олімпіаді з української мови. Слід відзначити, що знизилася кількість відмінників у навчанні: Кисіль Д. з української мови і англійської мови має достатній рівень досягнень через погіршення стану здоров’я і недостатню самоорганізацію у навчанні. Є учні, які потребують постійного контролю, як з боку вчителя, так і з боку батьків: Базяк Владислав, Козін Семен, Головачов Вадим, Присяжна Діана. В цілому, аналізуючи рівень навчальних досягнень з основних предметів, варто зазначити, що більшість учнів не повністю використовують свій інтелектуальний потенціал, що, напевно, і є основною причиною середнього та достатнього показника успішності.

Розвиток особистості учнів не припиняється і в позаурочний час. Діти із задоволенням відвідують різного роду гуртки, секції (особливо спортивно-оздоровчого напрямку), що значно впливає на формування їх інтересів, власного світогляду, визначає підбір оточення. Спостереження доводять, що в цілому оточення позитивно впливає на розвиток переважної частини учнів, хоча трапляються і деякі прикрі моменти. Справа в тім, що діти є досить активними та емоційними, проте ця активність не завжди спрямована у позитивне русло. Тому при роботі з класом класному керівнику та учителям-предметникам необхідно враховувати цей момент.

Результативність роботи за 2010-2011 навчальний рік:

Участь у міському конкурсі малюнків до Дня міста

Участь у акції «Чисте подвір’я»

Участь у акції «Допоможи ближньому»

Родинне свято «Уклін тобі, жінко!»

Проект учнівського самоврядування «Книга – наш друг, наш учитель»

Книжкова лікарня «Продовжимо молодість книг»

Акція «Подаруй літературу навчальному кабінету»

Цілі та завдання виховної діяльності.

1. Формування організованого колективу через активізацію форм індивідуального впливу та колективної виховної роботи.

2. Поглиблення розуміння учнями змісту етичних норм і правил.

3. Розвиток інтересу до навчання, формування потреби постійно активізувати свою пізнавальну діяльність.

4. Формування потреби в громадянській діяльності.

5. Навчання методів підтримки здорового способу життя.

6. Формування успішної особистості школяра через залучення до активної діяльності.

7. Виховання позитивного ставлення до праці.

8. Готувати учнів до свідомого вибору професії, визначення свого місця в житті.

9. Залучення до духовної культури, скарбів української та світової культури.

Психолого-педагогічна характеристика класу

У 8 класі навчається 25 учнів. З них 13 дівчат і 12 хлопців.

Віковий склад класу:

дівчата: 14 років (1997 р. н.) – 3; 13 років (1998 р. н.) – 10;

хлопці: 14 років (1997 р. н.) – 5; 13 років (1998 р. н.) – 7.

Психологічний розвиток учнів, рівень їх пізнавальної активності відповідає їх віковим особливостям. Серед 25 осіб – 4 відмінників, 11 осіб – мають достатній рівень, інші 10 – середній.

Клас відзначається творчо-обдарованими дітьми, які вміють писати вірші, сценарії до святкових заходів, а також мають акторські здібності, талановито співають Рижова М., Кисіль Д., професійно малюють Дмитренко А., Рижова Марія. Більшість дітей цікавиться гуманітарними науками, люблять читати. Соціометричні дослідження та діагностичні спостереження виявили наявність двох мікрогруп в учнівському колективі. Цікавим є те, що поділ відбувається на гендерній основі. Авторитетом серед хлопців користуються Прядко Я., Литвиненко А., Штрик Є., причому перший є беззаперечним лідером. Серед дівчат лідируючи позиції займають Дмитренко А., Антоненко А., причому між ними точиться досить гостра боротьба за лідерство. За даними соціометрії та анкетування більшість дівчат визнає лідером саме Дмитренко А. В той же час у класі наявні учні, що належать до групи ізольованих та зневажених. Зокрема, це Рязанов Є., Гніденко Є. (остання у ряді випадків). Крім цього, як свідчать результати роботи шкільного психолога в класі, у колективі є учні з підвищеним рівнем тривожності (Базяк В., Голуб Б., Лисун Г.).Помітним позитивним фактором є поліпшення психологічного клімату в класі. Незважаючи на наявний поділ, мікрогрупи здатні працювати разом на спільний результат. У сім’ях хороші взаємовідносини: взаєморозуміння, повага. Батьки приділяють велику увагу вихованню дітей.

Робота з учнями:

План профілактичної роботи

Вересень ПрофілактикаДТП в осінній період

Жовтень Пожежна безпека

Листопад Боротьба зі шкідливими звичками

Грудень Профілактика СНІДу та наркоманії

Робота з батьками:

1 вересня Батьківські збори:- Організаційні питання. Гаряче харчування дітей.

16 вересня Батьківські збори: Аналіз роботи за минулий рік.Визначення напрямків роботи 2011-2012 н.р.Індивідуальні консультації для батьків

3 жовтня Загальношкільні батьківські збори

25 жовтня Зустріч з батьками учнів, які мають незадовільну поведінку

13 листопада відвідування учнівських родин, з метою з’ясування психологічного мікроклімату в родині .

29 листопада Зустріч з батьками учнів, що не звертають на зауваження вчителів-предметників

15 грудня Засідання шкільного батьківського комітету

21 грудня Батьківські збори з порядком денним:

· повсякденне шкільне життя 8класу: проблеми і здобутки;

· самодисципліна – перший крок до успіху;

сім’я та школа: в основі відносин – взаємодопомога

Вивчення стану та ефетивності виховного процесу у класі

Виходячи з аналізу виховної роботи за минулий рік, слід відзначити, що незважаючи на ряд позитивних зрушень в житті класного колективу, поки що не вдалося поставити рівень успішності класу на належний рівень, більш широко використати досвід та уміння членів класного колективу у громадському житті школи. Однак діти мають значний інтелектуальний та творчий потенціал, який за оптимальних умов може розкритися і сприяти всебічному гармонійному розвитку учнівської спільноти загалом та кожної особистості окремо. Саме тому на 1 семестр виховна робота у класі має бути спрямована на розкриття та реалізацію учнівської творчості в контексті формування відповідального ставлення до своїх обов’язків, продовжити роботу щодо виховання активної життєвої позиції та лідерських якостей через учнівське самоврядування в класі, сприяти тому, щоб зміст та форми колективної творчої діяльності допомагали кожному знайти себе, самовизначитися.

Особливості змісту, засобів і методів сучасного сімейного виховання. Розробіть та обґрунтуйте педагогічні рекомендації для батьків підлітка щодо виховання ціннісного ставлення до праці.

Зміст: 1. Формування особистісних якостей (нац. самосвідомість, розвинена духовність, моральна, правова, трудова, екологічна, естетична, фізична культура, розвиток інд.здібностей, талантів)

2. Правове виховання (знання і дотримання норм Конституції та законодавства України, повага до держ символів – Гербу, Гімну, основні знання з Загаль.декларації про права людини, Декл. Прав дитини та Конвенції про права дитини, володіння рідною і державною мовами, нар.етикою та культурою, негативне ставлення до правопорушень)

3. Моральне виховання (моральна свідомість, мор. Досвід, навички, почуття, принципи)

4. Статеве виховання (статева освіта, культура взаємин між хлопцями та дівчатами, наукові поняття про біологічні статеві особливості, підготовка до шлюбу, створення сім’ї)

5. Художньо-естетичне (естетичне сприйняття прекрасного у навкол. середовищі, в людях, виховання інтересу і прагнення до розвитку худ. Здібностей і творчої діяльності)

6. Формування духовності і дух. Культури (формування активного, творчого, відповідального ставлення до життя, начитаність, ерудиція, нац. Та світові надбання культури, родинно-побутова культура)

7. Патріотичне

8.Формування нац. Свідомості

9. Трудове(роль праці, праця як вища цінність людини і сусп., дисциплінованість, бережливе ставлення до приватної і сусп. Власності)

10. Екологічне

11. Фізичне

12. Розумове (розвиток цікавості, допитливості, інтелекту, відчуттів та сприймань, свідомого ставлення до навчання).

Засоби:1. Вплив атмосфери сім’ї, її громадської зрілості, культури взаємин, трудового укладу;

2. Використання родинних традицій.

3. Організація життя дитини в сім’ї (режим, обов’язки, вимоги, піклування про навч. Діяльність)

4. Організація дозвілля дітей.

Методи (за Стельмаховичем): 1) переконання (формують свідомість дитини, судження, погляди) - роз'яснення, повчання, порада, бесіда, приклад, розповідь, застереження, читання, дискусія (цілеспрямований вплив на свідомість вихованця з метою формування в нього позитивних морально-психологічних рис, спонукання до суспільно-корисної діяльності або ж подолання негативної поведінки);

2)організації життєдіяльності дітей ("єдність слова і діла", свідома дисципліни та культура поведінки) - практика правильної поведінки, дотримання режиму праці та відпочинку, доручення, вимога, привчання, нагляд (догляд), прохання, наказ, заборона;+спільна діяльність!

3)стимулювання культурної поведінки (запобігання лихим думкам і злим крокам, надання простору для добрих помислів і благородних вчинків)- схвалення, змагання, сугестії (навіювання), заохочення, покарання .

Педагогічні рекомендації щодо виховання ціннісного ставлення до праці:

1. Пояснювати причинно-наслідкові зв’язки щодо робочого процесу (робота надає можливість існування в суспільстві), наведення прикладів – розвиває розуміння ролі праці в житті людини, ставлення до праці як до вищої цінності людини і суспільства.

2. Створити «лист досягнень дитини», у якому записувати реальні цілі, хід їх досягнення та результати (наприклад, навчитися самостійно прибирати оселю, допомогти батькам у створенні святкового вбрання до Нового року або створити його самостійну і т.п.) – формування в дітей відповідальності, дисциплінованості й організованості, оволодіння трудовою культурою.

3. Приділення уваги до занять, пов’язаних із схильностями та трудовими вподобаннями дітей – психічна, моральна і практична підготовка учня до вибору професії, оволодіння основами наукової організації праці.

4. Створення здобутки власної творчої праці (гербарії, шиття та вишивання, моделювання, ліпка, конструювання і т. п.) – оволодіння трудовою культурою й основами наукової організації праці, виховання організованості і відповідальності, бережливого ставлення до власності.

5. Заохочення дітей користуватись шкільною бібліотекою, музеєм - виховання бережливого ставлення до приватної і суспільної власності, природних багатств.

Поиск по сайту: