Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Складний рух матеріальної точки



Припустимо, що ми розглядаємо рух матеріальної точки відносно твердого тіла , яке здійснює рух відносно нерухомої системи відліку. В окремих випадках розв’язування задач механіки необхідно розглядати рух точки по відношенню до двох систем відліку, одна з яких вважається умовно нерухомою, а інша (зв’язана з тілом ) здійснює певний рух по відношенню до першої. Такий рух точки називається абсолютним або складним. Прикладом складного руху є рух пасажира по палубі пароплава, який рухається по воді.

Щоб задати рух матеріальної точки потрібно задати нерухому систему відліку. Для визначення положення твердого тіла з ним повинна бути зв’язана інша (рухома) система відліку.

Рух матеріальної точки відносно нерухомої системи відліку називається абсолютним або складним. Всі його кінематичні характеристики (швидкість, прискорення) будуть відзначатися нижнім індексом . Наприклад та .

Рух матеріальної точки відносно рухомої системи відліку (тіла ) називається відносним. Кінематичні характеристики такого руху будемо відзначати індексом ( та ).

Рух рухомої системи відліку (тіла ) відносно нерухомої називається переносним, його кінематичні характеристики відзначаються індексом ( та ).

В наведеному вище прикладі рух пасажира по палубі пароплава буде відносним, а швидкість цього руху – відносною швидкістю пасажира.

Швидкість точки палуби пароплава, яка в даний момент часу контактує з пасажиром, буде переносною швидкістю. Рух пасажира по відношенню до берега водойми буде його абсолютним рухом. Швидкість цього руху буде абсолютною швидкістю пасажира.

Оскільки кінематику відносного руху точки і переносного руху тіла розглянуто в розділах 3 і 4, то для розв’язування задачі кінематики складного руху необхідно: уміти розділяти складний рух на відносний і переносний; встановити залежності між відносними, переносними та абсолютними швидкостями і прискореннями.

Розв’язок першої задачі проводиться методом зупинки: для того, щоб із складного руху виділити відносний рух, необхідно умовно зупинити рухому систему відліку; для виділення переносного руху необхідно умовно зупинити матеріальну точку.

Розв’язок другої задачі (визначення кінематичних характеристик складного руху через кінематичні характеристики відносного і переносного рухів) визначається такими теоремами (без доведення).

Теорема 1 (теорема додавання швидкостей при складному русі точки): Вектор абсолютної швидкості складного руху матеріальної точки дорівнює геометричній (векторній) сумі швидкостей відносного і переносного рухів точки

(5.1)
.

Величина абсолютної швидкості точки на підставі теореми косинусів визначається за формулою

(5.2)
.

Напрямок визначається за правилом паралелограма, а точка прикладання співпадає в кожний момент часу з матеріальною точкою (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Додавання швидкостей при складному русі
Теорема 2 (теорема додавання прискорень при складному русі точки): Вектор абсолютного прискорення складного руху матеріальної точки дорівнює геометричній (векторній) сумі прискорень відносного і переносного рухів точки та прискорення Коріоліса:

(5.3)
.

Прискорення Коріоліса визначається за формулою

(5.4)

і дорівнює подвоєному векторному добутку кутової швидкості переносного руху і відносної швидкості точки . Його величина дорівнює

(5.5)
.

Вектор прискорення Коріоліса перпендикулярний до площини, яка визначається векторами , , і напрямлений в той бік, звідки найкоротше суміщення з відбувається проти ходу годинникової стрілки (рис. 5.2).

       
   
Рис. 5.3. Додавання прискорень при складному русі
 
Рис. 5.2. Прискорення Коріоліса  
 

 


Із формули (5.5) видно, що прискорення Коріоліса дорівнює нулю в таких випадках:

1) коли , тобто коли переносний рух поступальний або якщо кутова швидкість переносного обертального руху в даний момент дорівнює нулю;

2) коли , тобто коли відносна швидкість в даний момент відсутня;

3) коли або , тобто коли відносний рух відбувається в напрямку паралельному осі обертання, або якщо в даний момент та колінеарні.

Якщо визначення напрямку абсолютної швидкості за формулою (5.1) не викликає труднощів, то при визначенні прискорення за формулою (5.3) необхідно додавати три неколінеарні вектори. При цьому величина і напрямок невідомі (рис. 5.3).

При розв’язанні конкретних задач вигідніше замість векторного співвідношення (5.3) використовувати його проекції на осі нерухомої системи координат

(5.6)
; ; .

В записі (5.6) вважаються відомими напрямки проекцій абсолютного прискорення (вони напрямлені вздовж координатних осей). Якщо величини стануть відомі, то величина і напрямок прискорення визначається за формулами (3.12).

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.