Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Коагуляція в біологічних системах



Такі біологічні рідини організму, як кров, плазма, лімфа, спинномозкова рідина, сеча й ін. являють собою колоїдні системи. За багатьма показниками крові можна судити про фізіологічний стан організму. У наш час важко уявити роботу лікаря, що не враховував би даних аналізу крові. Як правило, найменші відхилення від норми кількості формених елементів крові, швидкості осідання еритроцитів, згортання і т.д. свідчать про наявність патологічних процесів в організмі людини.

Кров, в цілому, можна розглядати як емульсію. Формені елементи крові -еритроцити, лейкоцити і тромбоцити - складають дисперсну фазу, а плазма -дисперійне середовище. Плазма є більш високодисперсною системою. Дисперсну фазу в ній складають білки, ферменти, гормони і т.д.

Для дисперсних фаз крові властиві процеси коагуляції. Еритроцити - досить великі частинки, у нормальному стані вони седиментують з визначеною швидкістю, що у клінічних аналізах називається скорочено ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів).

При наявності якої-небудь патології біохімічна структура крові змінюється, еритроцити адсорбують великі молекули -g-глобулінів і фібриногенів, частинки стають більшими і важчими, тому ШОЕ збільшується.

Коагуляційні явища виявляються в процесі згортання крові. Процес згортання крові грає в організмі дві протилежні ролі - забезпечує мінімальну втрату крові і викликає утворення тромбів у кровоносній системі. Згортання дуже складний ферментативний процес. Ймовірно, коагуляційним етапом цього процесу є утворення тромбіну, що, діючи на фібриноген, викликає утворення ниток фібрину, тобто згустку крові.

У крові діє не тільки система згортання, але й антизгортальна система, основою якої є гепарин - антикоагулянт крові.

У багатьох випадках (при сильних кровотечах або при утворенні тромбів) у клініках користуються коагулограмами - сукупністю аналізів по згортальній і антизгортальній здатності крові (вміст протромбіну, час рекальцифікації плазми, толерантність до гепарину, загальна кількість фібриногену і т.д.).

Природу процесу згортання крові необхідно враховувати при її консервуванні. Оскільки йони кальцію є одним з факторів згортання крові, то з крові, призначеної для консервування, їх видаляють різними методами. Наприклад, добавка цитрату натрію переводить кальцій в осад. Цитратна кров зберігається на холоді до 30 діб і використовується при переливаннях крові. Цільну кров можна декальцинувати за допомогою різних катіонів. Часто з різною метою застосовуються такі антикоагулянти крові, як гепарин і дикумарин.

Фізико-хімічні властивості тромбоцитів враховують при обробці силіконом чи іншою водовідштовхувальною сполукою голок, скла і посуду, призначених для аналізу крові. При контакті з такими поверхнями, що не змочуються, тромбоцити залишаються інтактними і згортання крові припиняється.

При створенні сучасних медичних матеріалів враховуються механізми їхньої взаємодії з біологічними середовищами - кров'ю, клітинами і т.д. Найбільш жорсткі вимоги пред'являються до полімерів, що використовуються для ендопротезування елементів серцево-судинної системи. Ці матеріали, що знаходяться в постійному контакті з кров'ю, не повинні викликати утворення тромбів, руйнувати клітинні елементи і білки крові, дезактивувати ферменти і змінювати електролітний склад крові. Матеріали з такими властивостями називаються антитромбогенними, чи тромборезистентними. На їхній основі створені штучні кровоносні судини, клапани і шлуночки серця.

Заняття №17

Тема: Одержання, очищення та властивості колоїдних розчинів

Актуальність теми:Дисперсні системи – це термодинамічно стійкі системи, які характеризуються певним розміром і структурою. Людський організм – це сукупність дисперсних систем різного ступення дисперсності.

Навчальні цілі:

Знати: класифікацію, способи одержання, очистки і властивості дисперсних систем, будову міцели колоїдних частинок.

Вміти: одержувати колоїдні розчини методами заміни розчинника, гідролізу, реакцією подвійного обміну, а також вміти записати формулу міцели.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.