Протидія злочинності у сфері економіки

Процес протидії злочинності у сфері економіки в державі ґрунтується на вирішенні відповідних проблем щодо реалізації економічної, кримінально-правової та кримінологічної політики держави. Саме ґрунтовна економічна політика держави повинна створювати належні передумови функціонування економічної системи, щоб своїм станом вона забезпечувала її здатність підтримувати та ефективно реалізовувати інтереси держави, суспільства в цілому та особи у сфері економічних відносин. Ретельно розроблена політика впливає на більш правильне визначення пріоритетів у захисті економічних інтересів, як держави, так і окремих соціальних груп.

Система заходів впливу на злочинність у сфері економіки має на меті не тільки зменшити негативний криміногенний тиск на економіку, а й забезпечити економічну безпеку держави, яка є складовою національної безпеки. Без належної економічної безпеки країни неможливо забезпечити всі інші сфери безпеки. Саме для цього є негайна потреба в розробці та трансформації концепції економічної безпеки в Україні.

В цілому протидія злочинності у сфері економіки, як елемент системи соціального управління, включає в себе комплекс загальносоціальних та спеціально-кримінологічних заходів, що застосовується відповідними державним органами, установами та організаціями незалежно від форми власності та які спрямовані на своєчасне виявлення та усунення криміногенних детермінант.

Аналіз наукових досліджень, як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, свідчить про те, що загальносоціальний рівень протидії злочинності у сфері економіки передбачає реалізацію загальними суб’єктами (Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України, облдержадміністраціями, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями) системи економічних, соціальних, політичних, організаційно-управлінських, правових, технічних, виховних заходів, спрямованих на зниження інтенсивності, припинення дії відповідних криміногенних факторів.

У системі заходів впливу на економічну злочинність економічні заходи спрямовані в цілому на: створення економічного основи для збереження та розвитку трудового, інтелектуального, науково-технічного потенціалу; розвиток середнього і малого підприємництва; створення умов для добросовісної конкуренції; гарантоване державою невтручання в оперативно-господарську діяльність підприємств, реформування банківської системи та системи оподаткування тощо.

Суттєве значення у запобіганні злочинам в економіці має подальша лібералізація цін на основі попиту та пропозиції. Діяльність місцевих органів влади має спрямовуватися на формування єдиної політики цін у регіоні, здійснення контролю за адекватністю тарифів, націнок та скидок.

Соціальні заходи у цій системі повинні бути спрямовані на поступове підвищення рівня доходів населення, вирішення наявних соціальних проблем щодо забезпеченості доступним житлом, зменшення рівня безробітних, запровадження програм, спрямованих на перекваліфікацію вивільнюваних працівників з підприємств, що були закриті тощо.

Політичні заходи впливу на економічну злочинність спрямовані на визначення пріоритетів щодо захисту економічних інтересів держави та окремих соціальних груп. У цьому аспекті доцільною є розробка нової стратегії детінізації економіки та боротьби з корупцією. Вона має передбачати першочергове формування збалансованого правового поля, створення сприятливих умов для легальної економічної діяльності на основі максимального врахування інтересів суб’єктів господарювання, зниження бюрократичних бар’єрів, реалізації чітких економічних правил взаємодії бізнесу та влади.

Організаційно-управлінські заходи спрямовані на вдосконалення діяльності управлінського персоналу на виробництві, підвищення ефективності діяльності державної фінансової інспекції (колишня контрольно-ревізійна служба) шляхом розширення її повноважень, а також повноважень правоохоронних органів (розмежування компетенції окремих органів та підрозділів, удосконалення форм та методів координації діяльності спеціальних суб’єктів профілактики), удосконалення системи обліку та звітності тощо. Наявною є проблема удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення протидії злочинності у сфері економіки для своєчасного інформування відповідних правоохоронних органів про її стан, динаміку, структуру, створення узгодженої системи показників. З цією метою було б доцільним запровадити вже неодноразово пропоновану вченими державну автоматизовану систему кримінологічної інформації (ДАСКІ) або єдину міжвідомчу систему інформування про економічні злочини чи окремий інформаційно-аналітичний банк управлінської, нормативної, довідкової, наукової інформації тощо.

З метою якісного добору і роботи персоналу в державних структурах необхідно продовжувати реалізовувати заходи, спрямовані на боротьбу з корупцією, що передбачені новітніми законодавчими актами антикорупційної спрямованості. На етапі подолання масових форм економічної делінквентності, пов’язаних з несплатою податків, корупцією та шахрайством, ефективним засобом є розробка і впровадження спеціальних антикорупційних, антикримінальних технологій, які б виводили підприємців з під тиску кримінальних структур та корумпованих чиновників.

Важливим засобом протидії є боротьба з нелегальними економічними інституціями, що паралізують чесну, відкриту і конкурентну економічну діяльність. В цілому таке завдання може бути покладено на правоохоронні органи за умови, якщо їх керівники в центрі і на місцях припинять підпільну економічну діяльність і лави правоохоронних органів очистяться від корупціонерів і бізнесменів в погонах. З цією метою слід:

– пропагувати і заохочувати пильність, відповідальне ставлення до виконання службових (посадових) обов’язків, в тому числі і поза службою;

– активно використовувати обмежувальні санкції, пов’язані із частковою або повною втратою пільг і привілеїв (заборона на преміювання, додаткові виплати, позбавлення процентних надбавок до зарплати за вислугу років або класний чин, обмеження у користуванні службовим транспортом і т.п.), покладанням додаткових обов’язків (частіше декларувати доходи та витрати, проходити позачергове тестування, позапланову атестацію, випробування на поліграфі тощо;

– внести істотні корективи в правове регулювання і організацію кадрової роботи, використовуючи при підборі претендентів на посади ефективні способи об’єктивної оцінки претендентів, що включають тестування, випробування, вивчення іміджевих характеристик;

– впровадити різні форми контролю і нагляду в сфері боротьби з корупцією, в тому числі і пов’язані з правовим захистом осіб, що сприяють виявленню фактів корупційних правопорушень.

Одночасно подолання усталених нелегальних форм економічної діяльності, несплати податків, шахрайських засобів господарюванню потрібно здійснювати у співпраці з бізнесменами, підприємцями. Сьогодні в їх середовище вже відбуваються цікаві процеси диференціації, які відділяють тих, хто ладен вести чесний бізнес (але не має такої змоги фактично через зовнішні обставини) від усталено-кримінальних типів бізнесменів, що не хочуть і не вміють діяти чесно в рамках закону. Завдання держави саме і полягає в тому, аби стимулювати першу частину суб’єктів економічної діяльності і чинити тиск на другу групу.

Правові заходи протидії економічним злочинам тісно пов’язані з вищезазначеними заходами і спрямовані на удосконалення чинного законодавства щодо: розробки відкритих правил поведінки для всіх господарюючих суб’єктів; законодавче впорядкування підстав для надання відповідних пільг окремим суб’єктам підприємницької діяльності; посилення кримінальної відповідальності за найбільш суспільно небезпечні форми посягань на економічні відносини, що призводять до підриву економічної безпеки держави; впровадження фінансово-економічної, кримінологічної експертиз проектів нормативно-правових актів, що регулюють господарську діяльність тощо.

Останнім часом в даному напрямі державою були зроблені відповідні кроки: прийнятий новий Бюджетний кодекс України (08.07.2010р.), Податковий кодекс України (02.12.2010р.), підготовлено проекти трудового кодексу та черговий проект Кримінально-процесуального кодексу.

Не останнє значення в цьому аспекті має розробка Концепції протидії злочинності у сфері економіки з подальшою розробкою і прийняттям Закону України «Про засади протидії злочинності у сфері економіки».

Ефективно протидіяти економічній злочинності без застосування і вдосконалення технічних заходів у сучасних умовах на будь-який стадії виробництва, зберігання, транспортування товарно-матеріальних цінностей управління фінансовими ресурсами з достатньою ефективністю неможливо. Тому технічні заходи повинні забезпечити надійний захист всіх стадій зазначеного вище процесу. З цією метою залишається потреба в розробці більш досконалих форм транспортування товарів, сировини (наприклад, газового та нафтового конденсату, вугілля тощо), ефективних методів виявлення підроблених документів, удосконалення методів виявлення фальсифікованих продуктів тощо. До того ж, технічні заходи повинні бути обов’язково спрямовані на забезпечення відповідних правоохоронних та контролюючих органів новою спеціальною технікою та методичними рекомендаціями щодо виявлення економічних злочинів.

Протидія економічній злочинності в державі буде неефективною, якщо вищевказані групи заходів не будуть впливати на формування економіко-правової свідомості людей. У цій площині доцільним залишається застосування, так званих, заходів виховного характеру, які в своїй більшості повинні бути спрямовані на: пропаганду правових знань в галузі економіки, реалізацію програм попередження економічної злочинності з урахуванням нових тенденцій в її динаміці, провадження практики своєчасного звернення до правоохоронних органів щодо фактів вчинення злочинів у сфері господарської діяльності, цілеспрямоване формування через засоби масової інформації стійкої громадської позиції для захисту своїх прав в системі економічних відносин.

Логіка економічного і соціально-політичного розвитку підводить до фази конституювання підприємництва як соціального класу з власною свідомістю, стилем життя і правилами існування. На черзі формування «кодексу честі», поширення ідеології соціальної відповідальності бізнесу як провідної національної сили. Нав’язати ці почуття ззовні не можливо, але підтримати рух, що починається у середині підприємців, можна і потрібно. Сила солідарності, ефект моди може бути напрочуд сильним, якщо ініціаторами новітнього духу виступлять елітарні кола. Саме тоді спрацює механізм наслідування новацій, добре відомий соціологам і психологам. Ця подія може докорінно змінити ситуацію, і тепер вже органам влади потрібно буде встигати за вимогами та ідеями нового класу.

Крім зазначеного, варто звернути увагу на те, що протидія злочинам, які вчиняються у сфері економіки є однією з форм реалізації правоохоронної функції, як правило, за допомогою спеціально-кримінологічних заходів.

Спеціально-кримінологічну протидію економічним злочинам здійснює система суб’єктів, яка складається переважно з державних органів. Так, до них віднесені: органи внутрішніх справ, податкова міліція, органи прокуратури, Державна митна служба України, Служба безпеки України, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України, Антимонопольний комітет тощо.

Однак, дослідження статистичних даних про результати діяльності згаданих суб’єктів з виявлення економічних злочинів свідчить, що більшість з них (73%) виявляється підрозділами органів внутрішніх справ, а саме: підрозділами по боротьбі з економічною злочинністю та організованою злочинністю.

До найбільш значущих спеціально-кримінологічних заходів протидії економічній злочинності можна віднести:

- створення нового механізму валютно-митного контролю, який би був заснований на організаційній взаємодії фінансових, банківських та митних органів;

- здійснення комп’ютерного контролю за імпортом підакцизних товарів, їх реалізацією та проходженням транзитних вантажів територією держави;

- проведення із залученням практичних працівників відповідних міністерств і відомств комплексних перевірок законності здійснення товарно-грошових операцій суб’єктами підприємницької діяльності, що створені при державних підприємствах;

- проведення роботи із запобігання вчиненню та виявлення злочинів у сфері державних закупівель та протидії нецільовому використанню бюджетних коштів (під час проведення профілактичної операції «Бюджет»);

- забезпечення суворого контролю за проходженням бюджетних коштів аж до безпосереднього їх одержувача, спрямованих на адресну державну підтримку;

- посилення відповідальності службових осіб, дії чи бездіяльність яких створюють передумови для зростання кримінального впливу на економіку та посилення соціальної напруженості у державі;

- розроблення механізму участі правоохоронних органів у контролі за діяльністю суб’єктів у сфері зовнішньоекономічних відносин, передбачивши, зокрема, можливості проведення правової та економічної оцінки умов контрактів, у тому числі стосовно дотримання цін світового рівня;

- арешт рахунків і вилучення цінностей у разі фінансової неспроможності (банкрутства) компаній, повернення сум початкових вкладів акціонерів, довірителів, страхувальників та інших вкладників;

- здійснення спеціальними суб’єктами вибіркових перевірки додержання законодавства щодо звільнення від оподаткування окремих суб’єктів підприємницької діяльності;

- проведення профілактичної операції «Врожай» спрямованої на запобігання корисливим посяганням на товарно-матеріальні цінності в аграрному секторі економіки, особливо під час проведення весняної сівби, збирання врожаю, зимівлі худоби;

- проведення скоординованої роботи із профілактики та виявлення правопорушень, пов’язаних з адмініструванням та сплатою податку на додану вартість внаслідок здійснення незаконних експортних операцій та припинення діяльності організаторів створення та незаконної діяльності фіктивних підприємств, виявлення і припинення діяльності «конвертаційних центрів»;

- проведення комплексної перевірки законності здійснення суб'єктами підприємницької діяльності товарно-грошових операцій, зокрема в паливно-енергетичній сфері, з метою виявлення фактів одержання тіньових доходів шляхом прихованого вилучення з обігу сум різниці між собівартістю та роздрібними цінами на товари і послуги;

- проведення моніторингу фінансової діяльності підприємств, яким відшкодовано податок на додану вартість та стосовно яких є обґрунтована підозра щодо правомірності такого відшкодування;

- забезпечення зменшення заборгованості перед державним бюджетом великих, стратегічно важливих для економіки підприємств та своєчасне виявлення фактів зловживань з боку посадових і службових осіб таких підприємств;

- проведення скоординованої роботи щодо профілактики правопорушень на ринку підакцизних товарів (проведення профілактичної операції «Акциз»), посилення боротьби з їх незаконним обігом з метою припинення та запобігання вчиненню правопорушень під час виробництва підакцизних товарів, їх імпорту і реалізації; проведення щорічних комплексних перевірок діяльності підприємств-виробників та реалізаторів таких товарів;

- проведення комплексних робіт, спрямованих на запобігання переміщенню територією України, переробленню, зберіганню та реалізації неякісної продукції тваринного походження;

- розроблення та проведення додаткових скоординованих заходів з посилення контролю за процесом приватизації підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України чи займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку відповідних товарів, робіт, послуг;

- проведення додаткової роботи з активізації оперативно-розшукової діяльності з метою посилення протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

- проведення оперативно-профілактичної операції «Інтелект», спрямованої на захист інтелектуальної власності, виявлення підпільних цехів з виготовлення контрафактної продукції, груп осіб, які здійснюють її реалізацію тощо.

Таким чином, лише в результаті забезпечення системного підходу у протидії економічній злочинності, поєднаннязагальносоціальних та спеціально-кримінологічних заходів, дозволить забезпечити надійний захист вітчизняної економіки.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте зміст кримінально-правового та кримінологічного підходів щодо визначення економічної злочинності.

2. Дайте кримінологічну класифікацію злочинів, що вчиняються в сфері економіки.

3. Охарактеризуйте сучасний стан економічної злочинності в Україні.

4. Складіть короткостроковий прогноз щодо тенденцій розвитку кримінальної активності у сфері економіки.

5. Які фактори, що детермінують існування економічної злочинності у сучасному суспільстві?

6. Які найпоширеніші способи вчинення злочинів у сфері економіки?

7. Дайте кримінологічну характеристику особам, що вчиняють злочини у різних сферах економічної діяльності.

8. Проаналізуйте основні напрямки та систему заходів протидії економічним злочинам органами внутрішніх справ.

Література:

1. Яковлев А.М. Социология экономической преступности. – М., 1988.

2. Верин В.П. Преступления в сфере экономики: учеб. пособие. – М., 1999.

3. Литвак О.М. Державний вплив на злочинність: кримінологічне-правове дослідження: монографія. – К., 2000.

4. Білоус В.Т. Координація боротьби з економічною злочинністю. – К., 2002.

5. Кальман О.Г. Стан і головні напрямки попередження економічної злочинності в Україні: теоретичні та прикладні проблеми: монографія. – Харків, 2003.

6. Бандурка А.М. Преступность в Украине: причины и проиводействие: Монографія. – Харьков, 2003.

7. Джужа О.М. Кримінологія: Навчально-методичний посібник. – К., 2003.

8. Коваленко В.В. Профілактика економічної злочинності в Україні: концептуальні засади, організаційно-правові основи, проблеми управління: монографія. – Харків, 2004.

9. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. – К., 2007.

10. Бойко А.М. Детермінація економічної злочинності в Україні в умовах переходу до ринкової економіки (теоретико-кримінологічне дослідження): монографія. – Львів, 2008.

Тема 7.

Поиск по сайту: