 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Злочини проти громадської безпеки. 1.Поняття та види злочинів проти громадської безпеки.
1.Поняття та види злочинів проти громадської безпеки. 2.Створення злочинної організації. 3.Бандитизм (ст.. 257 ККУ). 4.Терористичний акт (ст.. 258 ККУ). 5.Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем (ст.. 262 ККУ). 6.Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст.. 263) 7.Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст.. 264 ККУ) 8.Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст.270ККУ) І. Злочини проти громадської безпеки є загально небезпечними діяннями, що порушують загальну безпеку, ставлячи ряд цінностей, передусім життя та здоров'я невизначеного кола осіб, під загрозу заподіяння їм істотної шкоди. Об'єктом цих злочинів є громадська безпека — стан захищеності суспільства (життя та здоров'я людей, власності, довкілля...) Предмет - зброя, боєприпаси, вибухові речовини, вибухові пристрої, радіоактивні матеріали та інші предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення. Об'єктивна сторона полягає у суспільно небезпечному посяганні на вищевказаний об’єкт злочину. Суб'єктивна сторона— прямий умисел або змішана форма вини, що передбачає умисел щодо діяння (наприклад, щодо порушення певних правил) і необережність щодо наслідку (наприклад, до загибелі людей). Суб'єкт— будь-яка особа, а за деякі злочини, наприклад, терористичний акт — особа, яка досягла 14-ти років. Всі злочини проти громадської безпеки можуть бути поділені на три групи: 1) створення злочинної організації, терористичної групи та інших злочинних об'єднань, участь в них та у злочинах, що вчиняються ними чи пов'язаних з ними (статті 255—261); 2) незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами чи радіоактивними матеріалами (статті 262—266); 3) порушення різних правил, що забезпечують громадську безпеку (статті 267—270). ІІ. Створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп (ст.. 255 ККУ). Об’єкт - громадська безпека. Об’єктивна сторона – виражена у формах зазначених у диспозиції статті. Ст.. 255 не конкретизує вид злочинної організації, але її метою є вчинення хоча б одного тяжкого чи особливо тяжкого злочину, тобто це будь –яка злочинна організація. Закон не вимагає наявності озброєння, спеціальної мети (вимоги до такої організації зазначені у ч. 4 ст.28 ККУ). Суб’єкт - злочину загальний. Особа у віці від 14 до 16 р. може нести кримінальну відповідальність лише за окремі злочини вчинені цією злочинною організацією. Суб’єктивна сторона – прямий умисел, тобто винний усвідомлює факт створення та участі у злочинній організації, передбачає, що його дії створюють загрозу громадській безпеці і бажає настання наслідків. Ч. 2 ст. 255 є спеціальним видом звільнення, звільняється від кримінальної відповідальності особа, крім організатора чи керівника злочинної організації, за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255, якщо вона добровільно заявила про створення злочинної організації або участь у ній та активно сприяла її розкриттю. ІІІ. Відповідно до ст. 257 бандитизм це — організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі. Об’єкт – громадська безпека. Об’єктивна сторона полягає в 3 альтернативних діях: - організація банди; - участь у банді; - участь у нападі вчинюваного бандою. Банда – це злочинна організація + озброєність та мета нападу на ПОУ або окремих осіб. Озброєність банди означає наявність зброї хоча б у одного члена банди. Зброя може бути вогнепальною, холодною, вибуховою тощо. Озброєністю можна вважати і наявність пневматичних, газових рушниць, пістолетів, револьверів, електрошків, якщо вони належать до типів, використання яких потребує спеціального дозволу. Використання бандою зброї, на яку є спеціальний дозвіл. Не виключає озброєності банди Вчинені під час бандитських нападів злочини не виходять за рамки складу бандитизму і не потребують додаткової кваліфікації, за винятком випадків вчинення бандою умисного вбивства. У цих випадках кваліфікація настає за сукупністю злочинів — бандитизму і вбивства. Суб’єктивна сторона – прямий умисел. Якщо особа, яка брала участь у нападі, не знала про те, що інші учасники входять до складу банди, то вона не може підлягати відповідальності за бандитизм. Дії такої особи необхідно кваліфікувати залежно від характеру вчиненого, наприклад, як розбій, вбивство тощо. Бандитизм може вчинюватися з метою викрадення, вбивства, зґвалтування, звільнення винних з-під варти, вчинення хуліганства тощо. Суб'єкт бандитизму — будь-яка особа, яка досягла 14-річного віку.
IV. Терористичний акт (від лат. terror — страх, жах) є одним із найнебезпечніших злочинів проти громадської безпеки. Терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою (част. 1 ст. 258 ККУ).Об’єктивна сторона – виражена у формах зазначених у диспозиції статті. Під застосуванням зброї слід розуміти використання її вражаючих властивостей проти життя, здоров'я, майна чи довкілля. Для складу закінченого злочину досить вчинення будь-якої із зазначених дій. Погроза вчинення зазначених загально небезпечних дій передбачає доведення до відома органів державної влади чи місцевого самоврядування, службових осіб, об'єднань громадян, юридичних або фізичних осіб, умислу винного вчинити зазначені дії. З моменту такої погрози терористичний акт вважається закінченим злочином. Суб’єктивна сторона – прямий умисел. Суб'єкт— будь-яка особа, яка досягла 14-річного віку. Кваліфікуючі ознаки ч. 2 ст. 258 ККУ: - повторність; - попередня змова групи осіб; - заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків. Якщо дії, передбачені ч. 1, 2 ст. 258, призвели до загибелі людей, винний відповідає за част. 3 ст. 258 ККУ. V. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем (ст. 262). Об’єкт - громадська безпека у частині убезпечення від неконтрольованого доступу до вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових та радіоактивних речовин. Предметом цього злочину є вогнепальна зброя, бойові припаси, вибухові речовини, вибухові пристрої і радіоактивні матеріали. Вони мають бути придатними для використання за своїм цільовим призначенням. Об’єктивна сторона:
Суб’єктивна сторона – прямий умисел. На відміну від аналогічних посягань на власність, корисливий мотив і корислива мета не є обов'язковими ознаками цього злочину, його мотив і мета можуть бути різними. Суб'єкт злочину: за умови викрадення, вимагання і розбою — будь-яка особа, яка досягла 14-річного віку, за умови привласнення і заволодіння шляхом шахрайства — особа, яка досягла 16-річного віку. Суб'єкт привласнення спеціальний, а саме — особа, у правомірному віданні якої знаходилися зазначені вище предмети. Кваліфікуючі ознаки ч. 2 ст. 262 ККУ: - повторність; - попередня змова групи осіб; - вчинення злочину службовою особою. Кваліфікуючі ознаки ч. 3 ст. 262 ККУ: - вчинення такого злочину організованою групою; - шляхом розбою. Шляхом застосування насильства. Що є небезпечним для життя та здоров'я.
VI. ч. 1 ст. 263, полягає у носінні, зберіганні, придбанні, виготовленні, ремонті, передачі чи збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, а злочину, передбаченого ч. 2 цієї статті, у носінні, виготовленні, ремонті або збуті кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без вказаного дозволу. Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263, є вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської), бойові припаси, вибухові речовини і вибухові пристрої. Предмет злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263, — кинджали, фінські ножі, кастети чи інша холодна зброя. Об’єкт - громадська безпека у частині убезпечення від неконтрольованого доступу до вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових та радіоактивних речовин. Об’єктивна сторона – виражена у формах зазначених у диспозиції статті. Згідно з Постанови Пленуму Верховного Суду під носінням холодної зброї слід розуміти носіння такої зброї безпосередньо при собі (в руках, в одежі, сумках, спеціальних футлярах, в транспортному засобі тощо) за умови можливості їх швидкого використання. Суб’єктивна сторона – прямий умисел. Суб'єкт— будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку. У частині 3 ст. 263 встановлено, що звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини або вибухові пристрої. VII. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки (част. 1 ст. 264 ККУ)Об’єкт - громадська безпека у частині убезпечення від неконтрольованого доступу до вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових та радіоактивних речовин. Предмет –вогнепальна зброя в тому числі і гладкоствольна мисливська та бойові припаси. Не є предметом цього злочину вибухові речовини та вибухові пристрої. З суб'єктивної сторони злочин характеризується умислом і необережністю, але щодо самої дії або бездіяльності до наслідків можлива тільки необережна форма вини. Суб'єкт - особа, яка досягла 16-річного віку. VIII.Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі (ч. 1 ст. 270 ККУ)Об’єктивна сторонавиражається шляхом здійснення будь-яких альтернативних дій зазначених в диспозиції статті. Під встановленими законодавством вимогами пожежної безпеки слід розуміти положення, які встановлюють норми і правила щодо запобігання виникненню пожеж. Відповідальність за ст. 270 настає лише тоді, коли порушення вимог пожежної безпеки спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину є наслідки: шкода здоров'ю людей або майнова шкода у великому розмірі. Шкода здоров'ю людей — заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень одній або більше особам. Відповідно до примітки до ст. 270 КК майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більш разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Суб'єктивна сторона злочину щодо порушення вимог пожежної безпеки може бути як умисел, так і необережність, а щодо наслідків (шкоди здоров'ю людей або майнової шкоди) — лише необережність. Суб'єкт - будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку. У частині 2 ст. 270 передбачена відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки. Майнова шкода вважається заподіяною в особливо великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 270).
Поиск по сайту: |
викрадення;