Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Самостійна робота на занятті. Виконати лабораторну роботу, оформити та захистити протокол.



Виконати лабораторну роботу, оформити та захистити протокол.

1. Проба Квіка-Пітеля на знешкоджуючу функцію печінки.

Принцип методу. Проба заключається в нагрузці бензоатом натрію з наступним визначенням в сечі гіпурової кислоти. Синтез гіпурової кислоти з бензойної кислоти і амінокислоти гліцину здійснюється в печінці згідно рівняння:

С6Н5СООН + Н2N - CH2 - COOH → C6H5CONHCH2COOH + H2O

Проба здійснюється таким чином: Хворому після легкого сніданку (100 г білого хліба і 2 стакани води), дають випити розчиненого в 30 мл води 6 г бензойнокислого натрію - запиває цей розчин 1-м стаканом води. Хворий мочиться - отримують першу порцію сечі, після цього на протязі 4-х годин збирають сечу (друга порція). В отриманій сечі визначають наявність білка з допомогою сульфосаліцилової кислоти. При наявності в сечі білка його осаджують і відфільтровують. Для цього на кожні 100 мл сечі додають по 5 мл 20% розчину сульфату міді і однонормального розчину NаОН. Суміш нагрівають до кипіння і після охолодження фільтрують в градуйований циліндр для вимірювання об’єму.

Виділення гіпурової кислоти. В хімічну колбу наливають 20 мл сечі, додають 3 г NaCl і нагрівають, помішуючи, до повного розчинення солі. Після охолодження сечі до неї додають для кращої кристалізації гіпурової кислоти 0,4 мл розведеної 1:1 сірчаної кислоти і скляною паличкою протирають стінки колби. Процес кристалізації повинен продовжуватися 15 хв. при температурі 15oС. Після цього розчин фільтрують, осадок гіпурової кислоти на фільтрі відмивають від сірчаної кислоти охолодженим 30% розчином NaCl. Осад гіпурової кислоти переносять в колбу, де проводили осадження, додають 20 мл нагрітої води і розчиняють гіпурову кислоту при нагріванні.

Визначення гіпурової кислоти. Нагрітий розчин гіпурової кислоти титрують 0,1н розчином NaOH до слабо-рожевого кольору (індикатор фенолфталеїн). По кількості лугу розраховують вміст гіпурової кислоти. Результат виражають в грамах гіпурової кислоти або в % по відношенню до кількості прийнятого хворим бензойнокислого натрію.

Приклад розрахунку: 1 мл 0,1 н розчину NaOH еквівалентний 17,9 мг гіпурової кислоти. Якщо на титрування 20 мл сечі пішло 15 мл 0,1 н NaOH, то вміст гіпурової кислоти в 20 мл сечі складає 15 х 17,9 = 270 мг. Крім цього враховують поправку на розчинність гіпурової кислоти в сечі (1 мг в мл), тобто та кількість гіпурової кислоти, яка залишилась нерозчинною. Поправку додають до першого результату: 270 + 20 мг = 290 мг. Роблять перерахунок на загальну кількість сечі, виділеної за 4 год. В нормі за 4 години після прийому 6 г бензойнокислого натрію виділяється 3-4 г гіпурової кислоти. Значення менше за 3 г свідчить про недостатню знешкоджуючу функцію печінки.

Література:

1. Конспект лекцій.

2. Губський Ю. І. Біологічна хімія.- К.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.- 509с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.- 736с.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. – Біохімія людини, 2004.

 

 

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

 

 

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

 

Заняття № 25

Тема: Клініко-функціональна характеристика нирок і сечі.

Актуальнiсть теми:Біохімічний аналіз сечі відіграє важливу роль у клініці для діагностики і визначення прогнозу захворювання, а також для контролю за ефективністю лікування. У клініко-біохімічних лабораторіях роблять загальний (обов’язковий при первинному обстеженні пацієнта і диспансерному спостереженні) і спеціалізований аналіз сечі.

Навчальнi цiлi

Знати: Функції нирок, механізм утворення сечі, фізико-хімічні властивості і хімічний склад сечі в нормі і при патології.

Вмiти:Визначати патологічні компоненти сечі.

Самостiйна позааудиторна робота:

  1. Заповнити таблицю “Найважливіші біохімічні компоненти сечі”, використавши дані із підручників та практикумів з біохімії.
  2. Перерахувати патологічні компоненти сечі та вказати причини їх появи.
  3. Підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи.

Контрольнi питання:

1. Функціональна біохімія нирок.

2. Роль нирок у регуляції водно-сольового обміну і кров’яного тиску. Ренін-ангіотензинова система.

3. Механізм утворення сечі. Процеси фільтрації, реабсорбції та секреції.

4. Фізико-хімічні властивості сечі в нормі та при патології.

5. Хімічний склад сечі в нормі та при патології.

6. Методи визначення патологічних компонентів в сечі.

7. Клініко-діагностичне значення біохімічного дослідження сечі.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.