Визначення активності аланінамінотрансферази

Хід роботи. В дві пробірки (дослідну і контрольну) вносять по 0,5 мл субстратної суміші для АлАТ і ставлять у водяну баню або термостат при 37^оС на 5 хвилин. Потім в дослідну пробірку додають 0,1 мл сироватки крові, а в контрольну - 0,1 мл води і 0,5 мл розчину 2,4-ДФГ і інкубують обидві пробірки в термостаті або водяній бані при 37^оС на протязі 30 хвилин. Виймають пробірки з термостата, додають в дослідну пробу 0,5 мл розчину 2,4-ДФГ і обидві пробірки залишають на 20 хвилин при кімнатній температурі. Потім додають по 5 мл 0,1н розчину NaOH в кожну пробірку, ретельно перемішують, залишають при кімнатній температурі на 10 хвилин і фотометрують так, як описано вище.

Розрахунок виконується за готовою калібрувальною кривою. Для розрахунку активності АлАТ і перерахунку її в мікромолі ПВК використовують ті ж формули, що і для АсАТ (результат перемножують на 2 - коефіцієнт перерахунку на 1 годину інкубації). В сироватці крові здорових людей активність АлАТ, визначена за допомогою даного методу, коливається в межах 5-30 од.

Клініко-діагностичне значення. АлАТ і АсАТ зарекомендували себе як найбільш чутливі індикатори пошкодження паренхіми печінки (особливо АлАТ). Активність АлАТ, що перевищує в 10 і більше разів верхню межу норми, спостерігається переважно при гострих гепатитах (вірусному і токсичному), підвищення активності ферменту в 5-10 разів характерне для гострих (вірусного, алкогольного, медикаментозного) гепатитів, загострення хронічного активного гепатиту і пухлин печінки. Показники, що перевищують нормальні в 1,5-5 разів, спостерігаються при всіх перерахованих вище захворюваннях, а також в перший тиждень гострої обтурації загального жовчного протоку.

Активність АсАТ змінюється подібно до АлАТ, але з меншими потенційними можливостями (менша частота виявлення і більш низький рівень зміни активності).

Визначення активності амінотрансфераз в сироватці крові має виключно важливе значення для діагностики захворювань серця. В початковому періоді інфаркту міокарда через 4-6 годин спостерігається підвищення активності АсАТ, через 24-36 годин воно чітко виражене і лише на 3-7 день активність ферменту знижується до норми. Зміни АлАТ при цьому невеликі.

Література:

1.Конспект лекцій.

2. Губський Ю. І. Біологічна хімія.- К.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.- 509с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.- 736с.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. – Біохімія людини, 2004.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

ЗАНЯТТЯ №13

Тема: Знешкодження продуктів гниття в товстому кишечнику. Утворення та знешкодження аміаку. Орнітиновий цикл синтезу сечовини. Особливий обмін окремих амінокислот. Синтез креатиніну, глутатіону, холіну. Характеристика фарпрепаратів амінокислотного ряду.

Актуальнiсть теми: Катаболізм амінокислот включає відщеплення аміногрупи у формі аміаку та окиснення утворених кетокислот у циклі лимонної кислоти. Токсичний аміак знешкоджується в тканинах організму різними шляхами, основний із них – синтез сечовини у печінці. Зміни концентрації сечовини у плазмі крові і сечі спостерігається при захворюваннях печінки, нирок та інших патологічних станах.

Навчальні цілі:

Знати:шляхи знешкодження аміаку в органах і тканинах, шляхи включення вуглецевого скелету амінокислот у циклі Кребса.

Вміти:визначати концентрацію сечовини в біологічних рідинах, давати клініко-діагностичну оцінку отриманим результатам.

Самостійна позааудиторна робота:

1. Скласти схему включення вуглецевого скелету амінокислот у циклі Кребса.

2. Написати рівняння реакцій синтезу і розпаду глутаміну.

3. Написати рівняння реакцій циклу сечовино-утворення.

4. Підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи.

Контрольні питання:

1. Катаболізм вуглецевого скелету амінокислот. Глікогенні і кетогенні амінокислоти.

2. Шляхи утворення та знешкодження аміаку в різних органах і тканинах.

3. Орнітиновий цикл синтезу сечовини: рівняння реакцій, ферменти, зв’язки з циклом трикарбонових кислот, регуляція процесу.

4. Порушення синтезу сечовини, вроджені і набуті гіперамоніємії.

5. Інші шляхи знешкодження аміаку: синтез глутаміну, відновне амінування кетокислот, утворення солей амонію.

6. Кількісне визначення сечовини в крові і сечі.

Самостійна робота на занятті:

Виконати лабораторну роботу, оформити та захистити протокол.

Поиск по сайту: