Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Визначення кетонових тіл у сечі



До кетонових тіл відносяться ацетооцтова кислота, β-оксимасляна кислота, ацетон. Біосинтез кетонових тіл (кетогенез) відбувається в печінці з продуктів окислення жирних кислот, зокрема з ацетил-КоА.

Ацетооцтова кислота, що утворюється в печінці, через кров транспортується до тканин організму (мозку, м’язів, легень, нирок, серця та інших), де служить енергетичним матеріалом. Фактично ацетооцтова кислота є транспортною формою ацетил-КоА. У здорової людини в крові вміст кетонових тіл складає 13-185 мкмоль/л (1,5-20 мг/л), з сечею виділяється 20-40 мг/добу. Це переважно ацетооцтова і β-оксимасляна кислоти. Ацетон з’являється в організмі при патології. Збільшення кількості кетонових тіл в крові (кетонемія) і сечі (кетонурія) спостерігається при розладах ліпідного і вуглеводного обміну.

Проба Легаля на ацетон.

Принцип методу. Ацетон і ацетооцтова кислота з нітропрусидом натрію в лужному середовищі утворюють продукти реакції забарвлені в червоний колір. При додаванні крижаної оцтової кислоти утворюється комплексна сіль вишнево-червоного кольору.

Хід роботи. У дві пробірки наливають по 0,5 мл сечі: в першу - здорової людини (контроль), в другу - хворого на цукровий діабет. В обидві пробірки додають по 0,5 мл розчину їдкого натрію і по 5-7 крапель нітропрусиду натрію. Спостерігають за появою червоного забарвлення в другій пробірці (сеча хворого). Підкислюють розчин декількома краплями концентрованої оцтової кислоти. Червоне забарвлення набуває вишневого відтінку. Реакція Легаля малоспецифічна. Креатинін сечі при взаємодії з нітропрусидом натрію утворює аналогічне забарвлення, але в такому разі при додаванні концентрованої оцтової кислоти рідина не забарвлюється у вишневий колір.

Реакція Герхардта на ацетооцтову кислоту

Принцип методу. Принцип полягає в тому, що при додаванні до сечі розчину хлорного заліза випадає осад фосфатів (FeРО4).

наявності ацетооцтової кислоти, після додавання надлишку хлорного заліза з’являється вишнево-червоне забарвлення. При стоянні розчину забарвлення блідне внаслідок декарбоксилювання ацетооцтової кислоти і перетворення її в ацетон. При нагріванні реакція проходить значно швидше.

Хід роботи. У дві пробірки наливають по 2 мл сечі (здорової людини і хворої на цукровий діабет), потім додають по краплях 10% розчин хлориду заліза до припинення утворення осаду фосфатів. Осад відфільтровують. До фільтрату додають ще кілька крапель FeCl3 і спостерігають за появою вишневого забарвлення в пробірці з сечею хворого.

Клініко-діагностичне значення. Гіперкетонемія і кетонурія спостерігається при цукровому діабеті, споживанні кетогенної їжі (дефіцит вуглеводів), голодуванні, гіперпродукції гормонів (антагоністів інсуліну), кортикостероїдів, хворобі Гірке. Гіпокетонемія не має клінічного значення. При цукровому діабеті, коли в печінці знижений вміст глікогену, проходить посилений розпад жирів як джерела енергії. В результаті β-окислення нагромаджується ацетил-КоА. Це сприяє конденсації його з утворенням ацетоацетил-КоА, тим більше, що при цукровому діабеті може порушуватись протікання циклу Кребса і посилюватись нагромадження кетонових тіл. В ранньому дитячому віці тривалі шлунково-кишкові захворювання (дизентерія, токсикози) можуть викликати кетонемію в результаті голодування та виснаження.

 

Лiтература.

1. Конспект лекцiй.

2. Биологическая химия /Воронина Л.Н. и др.- Х.:Основа, 1999. – 640 с.

3. Губський Ю.I. Бiологiчна хiмiя. – Київ-Тернопiль: Укрмедкнига, 2000 – 507 с.

4. Берёзов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.:Медицина, 1999. – 528 с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

 

 

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

 

Заняття № 11

 

Тема:Клініко-біохімічна характеристика білкового обміну. Азотистий баланс. Представники та характеристика ферментів шлунково-кишкового тракту. Шлунковий сік. Патологічні компоненти шлункового соку. Фармпрепарати в лікуванні патології шлункового-кишкового тракту.

Актуальнiсть теми:Білки їжі розщеплюються протеолітичними ферментами ШКТ до амінокислот, які всмоктуються у тонкому кишечнику. Важливу роль у травленні білків відіграє соляна кислота. Порушення травлення білків і всмоктування амінокислот призводить до білкової недостатності. Визначення кислотності шлункового соку і активності персину використовується для клінічної діагностики, а в фармацевтичній практиці для стандартизації і визначення якості лікарських середників (шлунковий сік натуральний, пепсин, ацідин-пепсин тощо).

Навчальнi цiлi:

Знати:Процес травлення білків і всмоктування амінокислот, нормальні і патологічні компоненти шлункового соку.

Вмiти:Виявляти нормальні і патологічні компоненти шлункового соку, визначати показники кислотності його.

Самостiйна позааудиторна робота:

1. Охарактеризувати протеолітичні ферменти ШКТ за схемою: назва, місце утворення, профермент і механізм його активації, субстратна специфічність дії.

  1. Підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи.

Контрольнi питання:

1. Травлення білків у шлунку.

  1. Травлення білків у тонкому кишечнику.
  2. Всмоктування амінокислот в кишечнику.
  3. Гниття білків у кишечнику.
  4. Нормальні і патологічні компоненти шлункового соку та методи їх визначення.
  5. Фармпрепарати, які регулюють ентеральний обмін білків.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.