http://zakon.nau.ua/ - законодавча база НАУ

[1] Інтерв’ю оглядача журналу «Віче» Світлани Філоненко з президентом Академії правових наук, ректором Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Василем Яковичем Тацієм

[2] О.Ф. Скакун. Теорія держави і права. Х.: Консум, 2001

[3] С.С. Алексеев. Общая теория права: Курс в двух томах. Москва-1981

[4] Правознавство: підручник /за ред. Настюка М. - Львів: Світ, 1995. c.21

[5] Правознавство: підручник /за ред. Настюка М. - Львів: Світ, 1995. c.23

[6] О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко «Теорія держави і права. Академічний курс». Підручник. Київ Юрінком Інтер, 2006 – Поняття та значення накуи

[7] «Філософський словник» / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.

[8] Брук С.И. Население мира. Этнодемографический справочник.- М., 1981, 1986;

[9] Валентей Д.И. Демографические науки в системе знаний о народонаселении // Экономические науки.- 1976 - №9 – с. 19-26.

[10] За матеріалами Доценко Ю.М., Мішогло Г.О. «Економічна і соціальна географія світу», Київ-2000

[11] http://www.ellada.spb.ru/?p=101

[12] http://ancientrome.ru/

[13] http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000017/st042.shtml

[14] Петровский Н. С., Матвеев В. В. Египет — сын тысячелетий / Струве В. В.. — Ленинград : Госиздат. детлит. Минпрос. РСФСР, 1959. — 291 с. — 30000 прим.(рос.)

[15] http://oi.uchicago.edu/gallery/asp_meso_babylon/

[16] http://www.krugosvet.ru/enc/istoriya/PERSIYA_DREVNYAYA_TSIVILIZATSIYA.html

[17] Вольфґанґ Шивельбуш. Смаки раю: Соціяльна історія прянощів, збудників і дурманів / Пер. з нім. Ю.Прохаська. - К.: "Критика", 2007. - 256 с.

[18] http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=74364;

[20] Поппер К. Открытое общество и его враги. т. I. Чары Платона. М., 1992. Аристотель. Политика. СПб. 1994.

[21] Левада Ю.А. Некоторые проблемы системного анализа общества в научном наследии К.Маркса // Маркс и социология. Информационный бюллетень ССА. N 3. М., 1968. С.78-79.

[22] Юридичні терміни. Тлумачний словник / В. Г. Гончаренко, П. П. Андрушко, Т. П. Бозанова та ін.; За ред. В. Г. Гончаренка. — 2-ге вид., стереотип. — К.: Либідь, 2004. — с. 65.

[23] Компроміс (від лат. compromissum – угода, згода) – згода, порозуміння з політичним противником, що досягнуті шляхом взаємних поступок.

[24] Толера́нтність — здатність індивіда сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань. Толерантність має свій діапазон, виходячи за який індивід втрачає можливість для нормального існування. Це також стосується і більших утворень; громада, нація, етнос,жидівська раса.

[25] Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989

[26] Філіп Рено «Правова держава», Часопис «Дух і Літера», Національний університет «Києво-Могилянська академія».

[27] Карре де Мальберг Внесок до загальної теорії держави, с. 231)

[28] Козаков В. М. Становлення та розвиток соціально-ціннісних засад державного управління в Україні. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01 – теорія та історія державного управління. – Національна академія державного управління при Президентові України. – Київ, 2008.

[29] Аксіолóгія (від грец. αξια­—цінність) ­— наука про цінності, учення про природу духовних, моральних, естетичних та інших цінностей, їх зв'язку між собою, із соціальними, культурними чинниками та особистістю людини; розділ філософії

[34] Основы государства и права./Под редакцией проф. Кошарова В.В./- Х.,1994. Стор. 210.

[35] Венгеров А. Б. Теория государства и права / А. Б. Венгеров. – М. :Юристъ, 1998. – С. 173.

[36] Кудря В. С. Функции правового государства, находящегося в становлении (на примере Российской Федерации) : дис.... канд. юрид. наук / В. С. Кудря. – М. : МГИУ, 2005. – C. 50;

[37] Черноголовкин Н. В. Функции советского государства в период развернутого строительства коммунизма / Н. В. Черноголовкин. – М. : Юрид.лит., 1960. – С. 10;

[38] Денисов А. И. Советское государство: возникновение, развитие, сущность и функции / А. И. Денисов. – М. : Моск. гос. ун-т, 1967. – С. 134;

[39] Жигулёнков М. В. К вопросу о классификации функций государства / М.В. Жигуленков // Право и политика. – 2002. – № 8. – С. 18

[40] Сырых В. М. Теория государства и права : учеб. пособие / В. М. Сырых. – М. : Юристъ, 1998. – С. 27

[41] Теория государства и права: Курс лекций / под ред. Н. И. Матузоваи А. В. Малько. – М. : Юристъ, 1997. – С. 62.

[42] ЗУ Про державну службу (ст.2) м.Київ, 16 грудня 1993 року N 3723-XII

[43] КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (ст.164) 28.12.1960 (див. текст) ( Кодекс втратив чинність, крім Переліку майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком (Додаток до Кодексу) на підставі Кодексу N 2341-III від 05.04.2001 - набуває чинності з 01.09.2001 )

[44] Конституційна юстиція в механізмі легітимації державної влади: зарубіжний та вітчизняний досвід, Ковальчук Віталій Богданович

[45] Berger, P. L. and T. Luckmann (1966), The Social Construction of Reality: A Treatise in the Sociology of Knowledge, Anchor Books, Garden City, NY

[46] Матузов Н. И., Малько А. В. Теория государства и права. — М.: Юрисгь, 1997. — С. 155

[47] Функції української держави та її правові основи // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2004. — № 1.

[48] Теория государства и права. — М.: Юрисгь, 2002. — С. 255—258.

[49] Радько Т. Н., Толстик В. А. Функции права. — Нижний Новгород: Интелсервис, 1995. — С. 2, 18 та ін.

[50] Евдокимов В. А. Украйна в условиях глобализации // Глобализация, государство, право, XXI век. — М., 2004. — С. 57—58.

[51] Деклрація про державний суверенітет України;

[52] «статус Президента України, як він визначений в цій статті Конституції (ст. 102), дає підставу вважати його втіленням (уособленням) держави і державної влади в цілому, а не якоїсь її окремої гілки, що зумовлене колом повноважень, його роллю та місцем у політичному житті суспільства».

[53] Ст. 8 Науково-практичний коментар Кодексу адміністративного судочинства України, Ківалова, Харитонової , 2005

[54] див.: Манов Г. М. Аксіоми в радянській теорії права. - Рад. Д-ва і право, 1986, № 3, с. 29

[55] див. підрив: Теорія держави і права. Курс лекцій. - Саратов, 1995

[56] Железняк H. А. Поняття державної правової політики та її загальна характеристика

[57] Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. — Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. — с.340.

[58] Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навчальний посібник. — К.: Атіка. — 2001. с. 125.

[59] Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. — Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000. — с. 299

[60] Дворникова Оксана Александровна. «Административный прецедент в системе источников права: теоретико-правовое исследование». Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Москва 2009 г.

[61] quasi - квазі - це латинський префікс, що означає «схожий на»

[62] Літ.: Маліновський А.А. Шляхи забезпечення верховенства закона//Радянська юстиція, 1991, № 17.Маліновський А.А.

[63] Тетяна КАРНАУХ, кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри галузевих правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія»

[64] Постанова Президії ВРУ «Про впорядкування організації і здійснення законодавчого процесу Верховною Радою України» від 31 жовтня 1994 року N 180/94-ПВ

[65] Указ Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного обнародування нормативно-правових актів і набрання ними чинності».

[66] Лукашина Е.А. Социалистическое правосознание и законность. М. Юридическая литература., 1973. – с.164.

[67] Олійничук Роман. Викладач кафедри гуманітарних дисциплін Чортківського інституту підприємництва та бізнесу Тернопільського державного економічного університету. «Проблеми формування правової свідомості та правової культури в українському суспільстві». Юридичний журнал «Юстиніан», #2/2006

[68] Скуратівський А., Взаємозв'язок правової культури і соціального буття в процесі суспільної трансформації. Журнал «Право України», 2004, 1 № 1

[69] Маргінальна культура – культура, яка знаходиться на межі різних культурних світів або перебуває в опозиції до культурної спільноти, що є головною на даній території. Фундаментальними рисами є не укоріненість, принципова незавершеність та схильність до деконструкції. Маргінальна культура може бути результатом міграції: як випадкової так і постійної. Може мати своєю протилежністю і офіційну культуру, виступаючи у формі контркультури – культура хіпі, панків, неформалів, нацистів. У царині філософії означає ірраціоналістичні тенденції, які мають деконструктивний та де сакральний характер і постулюють примат локального над універсальним.

Поиск по сайту: