Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Поняття, зміст і форми правового виховання



Правове виховання — це цілеспрямований постійний вплив на людину з метою формування у неї правової культури і активної правомірної поведінки.

Ознаки (риси) правового виховання:

Ø будується на засадах системи норм права;

Ø припускає впровадження в правосвідомість виховуваних складових елементів упорядкованих суспільних відносин — дозволянь, зобов'язувань, заборон. Поєднуючись у процесі функціонування права із заходами державного забезпечення, дозволяння, зобов'язування, заборони перетворюються на первинні засоби правового регулювання, які створюють умови для здійснення правомірної поведінки;

Ø спирається на можливість застосування примусової сили держави через покладання юридичної відповідальності на правопорушників;

Ø охоплює суб'єктів права, які не тільки додержуються правових норм, а й є схильними до правопорушень та порушили ці норми;

Ø здійснюється за допомогою спеціальних право виховних способів і засобів;

Ø здійснюється вихователями, що, як правило, мають юридичну освіту або спеціальну юридичну підготовку.

Зміст правового виховання — це процес цілеспрямованого і систематичного впливу на правосвідомість особи (групи) за допомогою сукупності (комплексу) правовиховних заходів, певних способів і заходів, які має у своєму розпорядженні суспільство.

Функції правового виховання:

1) передача виховуваним (індивідам, громадським групам) певної суми Правових знань, навичок, умінь;

2) формування правових ідей, почуттів, переконань у правосвідомості виховуваних, вироблення правової настанови на правомірну поведінку.

Способи правового виховання:

Ø правова освіта (або інакше: правовий всеобуч);

Ø правова пропаганда;

Ø юридична практика державних органів та інших організацій (наприклад, правовиховна діяльність суду, прокуратури, органів внутрішніх справ, юстиції, адвокатури і т.д.);

Ø правомірна поведінка громадян, їх особиста участь у здійсненні (реалізації) та охороні правових норм;

Ø самовиховання.
Засоби правового виховання:

Ø нормативно-правові акти, акти застосування норм права;

Ø ознайомлювальні і роз'яснювальні матеріали Про правові акти в пресі (у кожній газеті мають бути рубрики типу «Правова освіта», «Юридичний всеобуч», «Консультує юрист», «Запитуйте — відповідаємо»);

Ø правові радіо- і телевізійні журнали типу «Право», «Закон» та інші у республіканському (Автономна Республіка Крим), обласних, міських і районних центрах, які систематично інформують про законодавчі та інші нормативні акти України, діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів юстиції, а також про стан правопорядку, боротьби з правопорушеннями тощо;

Ø юридичні газети, метою яких є поширення правових знань;

Ø організаційно-освітні: прес-конференції, брифінги, зустрічі, лекції, бесіди, семінари, вечори питань і відповідей, консультації та ін.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке правова свідомість та яких рівнях вона існує?

2. Зв'язок правової ідеології та психології, як частин правової свідомості?

3. Яка функціональна осонова правосвідомості?

4. Внаслідок чого формується правосвідомість?

5. Які існують види правосвідомості?

6. Що таке права культура та які відхилення від неї можуть існувати?

7. Яке практичне значення в правового виховання?

8. Чим небезпечний різнорівневий правовий нігілізм?

Правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність

План

1. Поняття та ознаки правомірної поведінки, її соціальна природа та правова кваліфікація

1.1. Зміст правомірної поведінки

1.2. Види правомірної поведінки

1.2.1. Соціально-активна і соціально-пасивна поведінка

1.2.2. Звичайна, конформістська, маргінальна поведінка

1.3. Співвідношення між правомірною і протиправною поведінкою

2. Правопорушення – поняття та юридичні ознаки

2.1. Склад правопорушення

2.1.1. Суб’єкти правопорушення

2.1.1.1. Стан неосудності

2.1.2. Суб’єктивна сторона правопорушення

2.1.2.1. Вина

2.1.2.2. Умисел та необережність

2.1.2.3. Інтелектуальні та вольові ознаки суб’єктивної сторони правопорушень

2.1.2.4. Мотиви та цілі вчинення правопорушень

2.1.3. Об’єкт та об’єктивна сторона правопорушень

3. Види правопорушень

4. Юридична відповідальність: поняття та основні ознаки

4.1. Цілі, функції і принципи юридичної відповідальності

4.2. Види юридичної відповідальності

4.2.1. Конституційна, цивільна, адміністративна, кримінальна, матеріальна, дисциплінарна відповідальність

4.3. Підстави звільнення від юридичної відповідальності

4.4. Відмінність юридичної відповідальності від інших заходів державного примусу




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.