Ілюстративні матеріали. Рис. 9.1. Сутність і взаємозв’язки категорій “вплив”, “влада”

Рис. 9.1. Сутність і взаємозв’язки категорій “вплив”, “влада”, “лідерство”

Рис. 9.2. Класифікація джерел влади в організації

Рис. 9.3. Класифікація підходів до вивчення лідерства за Віханським О.С. і Наумовим О.І.

Рис. 9.4. Якості та риси характеру ефективних лідерів (за результатами досліджень теорії особистих якостей)

Рис. 9.5. Загальна характеристика теорії особистих якостей лідера

Рис. 9.6. Сутнісна характеристика “Теорії Х” і “Теорії Y” Д.МакГрегора

Рис. 9.7. Загальна характеристика концепції трьох стилів керування К.Левіна

Рис.9.8 Сутнісна характеристика автократично-демократичного континууму лідерства Танненбаума-Шмідта

Самоперевірка знань:

Тести

І. Одиничний вибір. Виберіть єдину правильну відповідь.

1. Як співвідносяться між собою категорії “повноваження” та “влада”:

а) вони ідентичні

б) влада частково визначається повноваженнями

в) повноваження визначаються владою

2. Лідерство можна визначити як:

а) можливість впливати на поведінку інших людей

б) формально санкціоноване право впливати на підлеглих

в) таку поведінку однієї особи, яка вносить зміни в поведінку інших людей

г) здатність однієї особи поєднувати різні джерела влади для впливу на іншу особу або групу людей

3. Вплив -це:

а) можливість впливати на поведінку інших людей

б) формально санкціоноване право впливати на підлеглих

в) така поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку іншої особи

г) здатність впливати на інших людей

д) немає правильної відповіді

4. Якщо виконавець вірить, що впливаючий має право віддавати наказ, а його обов’язок підкорятися йому, то впливаючий володіє:

а) владою винагородження

б) експертною владою

в) традиційною владою

г) владою примушування

д) еталонною владою

Відповіді:1-б; 2-а;3-г;4-д.

ІІ. Множинний вибір. Виберіть кілька правильних відповідей.

1. В дослідженнях з теорії лідерства виділяють наступні підходи:

а) з позиції особистих якостей лідера

б) з позиції адміністративних важелів управління

в) з позиції поведінки лідера

г) з позиції врахування впливу ситуаційних факторів

д) з позиції послідовності етапів процесу управління

2. Для автократичного стилю керування характерні:

а) централізація повноважень

б) добре налагоджена система комунікацій між керівником і підлеглими

в) високий ступінь структуризації робіт

г) апеляція до потреб більш високого рівня у робітників

д) орієнтація на дотримання чисельних правил та інструкцій

Відповіді:1-а,г,д; 2-а,в,д.

Питання, які виносяться на іспит

1. Визначення поняття «лідерство». Співвідношення категорій «вплив», «влада», «повноваження», «лідерство». Формальне і неформальне лідерство.

2. Характеристика основних форм влади та впливу, їх переваги та недоліки як інструментів лідерства.

3. Порівняльна характеристика основних підходів у теорії лідерства: підхід з позицій особистих якостей керівника; поведінковий підхід; ситуаційний підхід (принципи, що покладені в основу кожного підходу; основні результати, переваги та недоліки).

4. Основні положення «теорії Х» і «теорії Y» Д. МакГрегора (система уявлень про мотиви виробничої діяльності людей; характеристики автократичного та демократичного стилів керування).

ТЕМА 10.Комунікації в менеджменті

Мета СРС – З¢ясувати сутність комунікацій та їх роль в процесі управління. Розібрати модель процесу комунікації і з¢ясувати зміст кожного з елементів та етапів процесу комунікацій.

Джерела знань:

Література

1. Бодди Д., Пейтон Р. Основы менеджмента. – СПб: Изд. "Питер", 2002. – с. 261-292

2. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник, – 3-е изд. – М.: Гардарика, 2001. – с. 378-391

3. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Изд. "Питер", 2000. – с. 530-558

1. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 2002. – с.165-193

2. Робінс С.П., ДеЧенцо Д.А. Основи менеджменту / Пер. з англ. А.Олійник та ін. – К.: “Основи”, 2002. – с. 472-491

3. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика: Підручник для вузів. – Тернопіль: Карт-бланш, 2007. – с.87-112.

4. Лекція 10.

Ключові поняття:

В процесі вивчення першого і другого питань теми студент може використовувати будь-яке із рекомендованих у списку літератури джерел, оскільки розбіжностей у висвітленні сутності комунікації, основних елементів та етапів процесу комунікації між авторами немає. Найбільш грунтовно ці питання розкриті в підручниках Дафта Р. [ 3 ], Бодді Д. та Пейтона Р. [ 1 ]. Що стосується питання управління організаційними комунікаціями, то різні автори по-різному підходять до його розгляду: перші ( Дафт Р. [ 3 ], Бодді Д. та Пейтон Р. [ 1 ] ) класифікують перешкоди на шляху ефективної комунікації на індивідуальні та організаційні; другі (Тарнавська Н.П. і Пушкар Р.М. [ 6 ] ) розглядають їх за елементами та етапами процесу комунікації; треті (Робінс С.П. і ДеЧенцо Д.А. [ 5 ] ) зосереджують увагу на розвитку індивідуальних навичок комунікації (активне слухання, підготовка звітів, проведення презентації тощо).

Вивчення теми доцільно розпочати із з’ясування сутності комунікації та її ролі в менеджменті як пов¢язуючого процесу. При цьому важливо усвідомити, що комунікація – це не просто передавання інформації від однієї особи до іншої, а обмін інформацією, який до того ж має забезпечувати їх взаєморозуміння. Усвідомити сутність комунікації допомагає детальний розгляд основних елементів та етапів процесу комунікації. Їх знання дозволяє також зрозуміти проблеми, які виникають під час комунікації.

Вивчаючи друге питання теми спочатку важливо усвідомити, як співвідносяться поняття “міжособові комунікації” та “організаційні комунікації”. У загальному випадку комунікація відбувається між двома або більше особами. У такому контексті будь-яку комунікацію можна розглядати як міжособову. Проте в межах організації на міжособові комунікації накладають відбиток ієрархія влади, соціальні відносини в колективі, інші організаційні фактори, що вносить суттєві зміни в їх характер. Для позначення таких специфічних міжособових комунікацій і використовують поняття “організаційні комунікації”.

Ефективність діяльності організації багато в чому залежить від форми (конфігурації) поєднання за допомогою інформаційних потоків індивідуумів, які беруть участь в процесі комунікації, тобто від вибору типу комунікаційної мережі. Вивчення цього питання передбачає розгляд базових (первинних) типів комунікаційних мереж в групах, їх класифікацію на централізовані та децентралізовані, визначення критеріїв їх ефективності та ситуаційних факторів, що обумовлюють їх вибір.

Останній блок питань, що необхідно розглянути та вивчити за темою “Комунікації в управлінні” стосується визначення перешкод на шляху ефективної комунікації та методів їх подолання. Тут студент має самостійно обрати принцип класифікації таких перешкод (або за елементами комунікації, або за етапами процесу комунікації, або за рівнями їх походження: індивідуальний чи організаційний) і виділити основні з них.

Потім за результатами вивчення кількох рекомендованих підручників вибрати основні методи подолання бар¢єрів до ефективної комунікації і усвідомити механізми їх дії. При цьому варто звернути увагу на модель вибору стилю комунікації.

Корисним для студентів буде також й засвоєння наведених в навчальній літературі рекомендацій щодо розвитку навичок активного слухання, підготовки звітів, проведення презентацій і переговорів як форм комунікацій, які часто зустрічаються в управлінській практиці.

Поиск по сайту: