III. Упорядкований вибір. Визначте правильну послідовність.
15. В якій послідовності задовольняються потреби працівника згідно теорії ієрархії потреб А.Маслоу:
а) потреби в приналежності
б) потреби в самореалізації
в) потреби в безпеці
г) потреби в повазі
д) фізіологічні потреби
Відповіді:15- д,в,а,г,б.
Питання, які виносяться на іспит
1) Визначення поняття «мотивація». Співвідношення категорій «потреби», «спонукання», «дії» у моделі процесу мотивації. Внутрішнє і зовнішнє винагородження як інструменти мотивації.
2) Характеристика основних положень теорії «ієрархії потреб» А.Маслоу (основні тези, що покладені в її основу; сутнісна характеристика потреб в піраміді А. Маслоу; ієрархія потреб; основні висновки).
3) Охарактеризуйте основні положення «теорії ERG» К.Альдерфера (основні передбачення, сутнісна характеристика потреб; послідовність їх задоволення; основні висновки).
4) Загальна характеристика «теорії потреб» Д. МакКлелланда (види потреб; роботи з найбільшою мотивацією, основні висновки).
5) Загальна характеристика «теорії мотиваційної гігієни» Ф.Герцберга (ідея теорії; мотиваційні і гігієнічні фактори, діапазони їх дії; основні висновки).
6) Характеристика «методу збагачення праці» (принцип побудови, вимоги до збагачення роботи, практичне використання).
7) Характеристика «теорії очікувань» В. Врума (ідея, ситуаційні фактори, що враховуються; висновки для практичного використання).
8) Характеристика «теорії справедливості» С.Адамса (ідея, на якій ґрунтується теорія; основні складові; можливі типи реакції на несправедливість; висновки для практичного використання).
9) Сутнісна характеристика моделі Портера-Лоулера (ситуаційні фактори моделі і характер їх взаємозв’язків; висновки для практичного застосування).
10) Порівняльна характеристика змістовних і процесних теорій мотивації (відмінності у спрямуванні; досліджувані проблеми; переваги і недоліки).
ТЕМА 8.Управлінський контроль
Мета СРС – З’ясувати сутність та місце контролю в системі управління організацією. Обговорити модель процесу контролю. Охарактеризувати види управлінського контролю, їх сильні та слабкі сторони.
Джерела знань:
Література
1. Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ./ Научн. ред. и авт. предисл. Л.И. Евенко. – М.: Экономика, 2000. – 519 с.
2. Армстронг М. Основы менеджмента. Как стать лучшим руководителем. Серия «Учебники и учебные пособия». Ростов-на-Дону: «Феникс», 2001. – 512 с.
3. Бодди Д., Пейтон Р. Основы менеджмента: пер. с англ./ Под ред. Ю.Н. Каптуревского – СПб: Издательство "Питер", 1999. – 816 с.
4. Борман Д., Воротина Л., Федерманн Р. Менеджмент. Предпринимательская деятельность в рыночной экономике. Гамбург, 2002.
5. Брасс А.А. Основы менеджмента: Учеб. пособие. – Мн.: ЧП «Экоперспектива», 2009. – 239 с.
6. Веснин В.Р. Основы менеджмента: Учебник. – М.: Институт международного права и экономики. Издательство «Триада, Лтд», 2003. – 384 с.
7. Галькович Р.С., Набоков В.И. Основы менеджмента. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 189 с.
8. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2004. – 685 с.:ил.
9. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Издательство "Питер", 2000. – 832 с.
10. Завадський Й.С. Менеджмент: Management. – Т. 1. – Вид. 2-е. - К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 2005. – 542 с.
11. Кабушкин Н.И. Основы менеджмента: Учебник. – Мн.: БГЄУ, 2006. – 284 с.
12. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 2002. – 702 с.
13. Основы менеджмента: Учебное пособие. – М.: Издательский Дом “Дашков и КО”, 2000. – 176 с.
14. Основы менеджмента: Учебное пособие/ А.Ф. Андреев, Н.В. Гришина, С.Г. Лопатина и др.; Под общ. ред. С.Г. Лопатиной. – М.: Юрайт, 2009. – 295 с.
15. Цыпкин Ю.А., Люкшинов А.Н., Эриашвили Н.Д. Менеджмент: Учеб. пособие для вузов/ Под ред. проф. Ю.А. Цыпкина. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2011. – 439 с.
16. Лекція 8.
Ключові поняття:
Опанування змісту та сутності основних понять і категорій цієї теми, а також їх взаємозв’язку передбачає активне використання широкого кола спеціальних літературних джерел з питань менеджменту. Зважаючи на існування численних точок зору стосовно цієї функції управління, видається доцільним опрацювання рекомендованих за темою підручників та навчальних посібників. Під час роботи з рекомендованою літературою рекомендується користуватись ілюстративними матеріалами до цієї теми, що наведені нижче.
Зокрема, перше питання теми щодо поняття та процесу контролю найбільш ґрунтовно висвітлене у підручниках Вєсніна В.Р. [6], Дафта Р.Л. [9], Кабушкіна М.І. [11], Мескона М., Альберта М. та Хедоурі Ф. [12], навчальних посібниках Брасса А.А. [5], Видавничого Дому “Дашков и КО” [13], Ципкіна Ю.А., Люкшинова А.М. та Еріашвілі Н.Д. [15].
Сутнісний зміст поняття “контроль” та його роль в системі управління організацією з достатньою глибиною розкривається Д. Бодді і Р. Пейтоном [3], А.А. Брассом [5], В.Р. Вєсніним [6], М. Месконом., М. Альбертом і Ф. Хедоурі [12] та у посібнику Видавничого Дому “Дашков и КО” [13]. В зазначених джерелах необхідність виконання функції контролю обґрунтовується невизначеністю дії чинників, що впливають на діяльність організації, необхідністю попереднього виявлення несприятливого розвитку подій та виникнення кризових ситуацій, вчасного корегування діяльності організацій з метою досягнення своїх цілей, а також потребою у об’єктивній оцінці досягнень та підтримці успішних напрямків розвитку.
Специфічні аспекти функції контролю дають зазначеним авторам підстави стверджувати: “Контроль – є влада”.
Більшість дослідників збігають ся в думці, що модель процесу контролю містить три етапи: 1) вимірювання реальних процесів в організації; 2) порівняння результатів реального виконання із заздалегідь встановленими стандартами; 3) реакція на порівняння (коригуючі дії або зміна стандартів).
У зв’язку з тим, що автори розглядають різне коло об’єктів управлінського контролю, відрізняється широтою і їх типологія видів та форм контролю. Найбільш повно це питання розглянуто в працях Д. Бормана, Л. Воротіної, Р. Федерманна [4], Р.С. Гальковича та В.І. Набокова [7], Р. Дафта [9], Ю.А. Ципкіна, Й.С. Завадського [10], А.М. Люкшинова та Н.Д. Еріашвілі [15]. Але майже у всіх дослідженнях наводиться класифікація видів контролю за часовим параметром, згідно з якою розрізняють попередній, поточний та заключний контроль. Наводяться характерні риси зазначених видів контролю, об’єкти та сфери застосування, переваги та недоліки. Крім того, в дослідженнях І. Ансоффа [1] та Р. Дафта [9] значна увага надається стратегічному спрямуванню контролю. А.А. Брасс [5], В.Р. Вєснін [6], Р. Дафт [9], Н.І. Кабушкін [11], М. Мескон., М. Альберт та Ф. Хедоурі [12], С.Г. Лопатіна [14] аналізують характеристики (вимоги, критерії) ефективної системи контролю.
Інструменти управлінського контролю докладно розглядаються в роботах М. Армстронга [2], Д. Бодді, Р. Пейтона [3], А.А. Брасса [5], І.Н. Герчикової [8], Р. Дафта [9]. Зокрема, всі зазначені автори значну увагу надають інструментам фінансового контролю, серед яких вирізняють фінансовий аналіз (аналіз фінансової звітності, аналіз фінансових коефіцієнтів, аналіз беззбитковості), бюджетний контроль (бюджетування), аудит (зовнішній та внутрішній).
В процесі вивчення цього питання необхідно зауважити непересічну роль аналізу в управлінському циклі взагалі та у виконанні функції контролю зокрема, а також важливість первинної інформації, що використовується в процесі аналізу. Ці аспекти детально висвітлені останніми трьома з вищеперерахованих авторів. Крім того, І.Н. Герчикова [8] розглядає види управлінського обліку та звітності, основні форми та зміст фінансової звітності. Заслуговує на увагу розділ, присвячений основам економічного аналізу господарської діяльності організації, де наведені численні методики обліку та оцінки, а також пропонуються показники, що відбивають економічний потенціал, фінансовий стан, ефективність діяльності та конкурентоспроможність підприємства.
Р. Дафт [9] більше уваги надає питанням, що пов’язані із процесами бюджетування в організаціях, зокрема наводить докладну класифікацію видів бюджетів: операційні (бюджет витрат, бюджет доходів, бюджет прибутків), фінансові (касовий бюджет, бюджет капітальних вкладень, балансовий бюджет), характеризує особливості бюджетного процесу, методи його проведення (зверху-вниз, знизу-вверх, комбінований, бюджет на нульовій базі), їх переваги та недоліки, етапи та їх зміст. Автор наводить також характеристики високоякісної (корисної) інформації, що використовується з метою контролю, за параметрами часу, змісту та форми.
А.А. Брасс [5] характеризує окремі аспекти аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, а також аналізу можливостей та загроз. Корисною видається інформація стосовно методики розрахунків різноманітних показників, що застосовуються у фінансовому аналізі, аналізі використання трудових ресурсів, аналізі ризику діяльності підприємства та аналізі інвестицій.
При вивченні інструментів операційного контролю варто звернути увагу на механізм складання графіку Гантта, сітьового графіку, метод оцінки та перегляду планів (метод PERT), метод критичного шляху (CPN), а також загальну характеристику систем управління запасами та методів статистичного контролю якості.
Поведінкових аспектів контролю тією чи іншою мірою торкаються дослідження Д. Бормана, Л. Воротіної, Р. Федерманна [4], Брасса [5], В.Р. Вєсніна [6], Р. Дафта [9] М. Мескона., М. Альберта і Ф. Хедоурі [12]. Вивчаючи питання контролю поведінки працівників в організації, необхідно усвідомити загальну модель процесу контролю поведінки працівників, виявити змістовну характеристику її основних етапів. Основними підходами до оцінки діяльності виконавців в організації є: за абсолютними стандартами; за відносними стандартами; за критерієм ступеня досягнення цілей організації. Складовими прямого управлінського контролю поведінки працівників вважаються: винагородження; підвищення кваліфікації; підсилення мотивації; дисциплінарний вплив. Непрямий управлінський контроль поведінки працівників відбувається за допомогою селекції кадрів; організаційної культури; формалізації; тренінгу.