Ілюстративні матеріали

МЕНЕДЖМЕНТ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ОКР «Бакалавр» спеціальності

6.030504– «Економіка підприємства», 6.030509- «Облік і аудит»,

6.030508- «Фінанси і кредит», 6.030507 – «Маркетинг»

ОКР «Бакалавр»

Мелітополь, 2013

УДК 65.01 (075.8)

ББК 65.290-2я73

М53

Менеджмент.Методичні рекомендації для самостійної та індивідуальної роботи студентів ОКР «Бакалавр» спеціальності 6.030504– «Економіка підприємства», 6.030509- «Облік і аудит», 6.030508- «Фінанси і кредит», 6.030507 – «Маркетинг»ОКР «Бакалавр». – Таврійський державний агротехнологічний університет, 2013 - 179с.

Розробник:

к.е.н.., доцент кафедри менеджменту і маркетингу Шевчук О.Ю.

Рецензенти:

д.е.н., професор, зав. кафедри обліку і аудиту ТДАТУ Синяєва Л.В

Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри менеджменту і маркетингу «3» червня 2013 р., протокол № .

Затверджено методичною комісією факультету економіки і бізнесу «__» 2013 р., протокол № .

ЗМІСТ

ВСТУП

У системі підготовки фахівців з економічних спеціальностей одне з чільних місць посідає дисципліна «Менеджмент». Вона пропонує систему знань про управління процесами управлінської діяльності підприємства, використання конкретного інструментарію у вирішенні актуальних проблем розвитку з орієнтацією на потреби і запити споживачів цільових ринків.

Головною метою дисципліни «Менеджмент» є виклад принципів, завдань та функцій управління підприємства, розгляд алгоритмів, стратегій та політик організації, планування, реалізації та контролювання цих процесів.

Мета курсу– засвоєння теоретичних знань з організації, планування, реалізації та контролю управлінської діяльності на підприємстві.

Предмет курсу – процеси, методи та інструментарій управління діяльності підприємства.

Завдання курсу – вивчення методів та алгоритмів керування управлінською діяльністю на підприємстві; набуття вмінь творчого пошуку напрямків і резервів удосконалення процесів і методів управління підприємства, а також вирішення конкретних управлінських завдань. У результаті вивчення дисциплін студент повинен

знати:

· Принципи менеджменту;

· Задачі і функції менеджера;

· Методи організації менеджменту на підприємстві;

· Алгоритм планування менеджменту;

· Завдання та методи супроводження виконання планів та програм;

· Методики контролю та оцінки результатів управлінської діяльності підприємства;

· Сучасні тенденції розвитку менеджменту.

вміти:

· Створити необхідні умови для успішної реалізації процесу менеджменту;

· Розробити організаційну та управлінську структуру підприємства;

· Організувати підбір працівників;

· Розробити систему стимулювання праці працівників, контролю за їх діяльністю;

· Організувати систему планування на підприємстві;

· Налагодити інформаційне забезпечення працівників;

· Створити систему контролю діяльності підприємства;

· Аналізувати результати управлінської діяльності;

· Розробляти заходи щодо вдосконалення систем і методів менеджменту підприємства.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ

МОДУЛЬ 1

ТЕМА 1.Поняття і сутність менеджменту

Мета СРС – Надати уявлення про природу та основні характеристики організації як об'єкту управління. З¢ясувати причини, що обумовлюють необхідність управління організацією.

Джерела знань:

Література

1. лекція 1,

2. Бодди Д., Пейтон Р. Основы менеджмента. – СПб: Изд. "Питер", 2008. – с. 18 - 53.

3. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник, – 3-е изд. – М.: Гардарика, 2005. – с. 11 - 42.

4. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Изд. "Питер", 2000. – с. 14 - 42.

5. Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Крецісов В.А. Менеджмент для керівників. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2001. - с. 19 - 39, 100 - 112.

6. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 2006. – 701 с.

7. Мильнер Б.З. Теория организации. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 480 с.

8. Робінс С.П., Деченсо Д.А. Основи менеджменту / Пер. з англ. А. Олійник та ін. - К. : "Основи", 2002. - с. 36 - 53.

9. Румянцева З.П. , Филипов Н.Б., Шрамченко Т.Б. Общее управление организацией: принципы и процесы: 17-модульная программа для менеджеров "Управление развитием организации". Модуль 3. - М.: ИНФРА-М, 2000-М, 2000 - с. 25 - 68, 72 - 106.

10. Смирнова В.Г., Мильнер Б.З., Латфуллин Г.Р., Антонов В.Г. Организация и ее деловая сфера: 17 модульная программа для менеджеров "Управление развитием организации". Модуль-2. - Москва.: ИНФРА-М, 2000. - с. 13 - 40, 45 - 60, 71 - 78.

Ключові поняття:

У процесі самостійного вивчення теми «Поняття і сутність менеджменту» необхідно зосередити зусилля на засвоєнні комплексу питань, сформульованих, як навчальні цілі. Враховуючи багатомірність категорій «менеджмент» і відсутність єдиного загальноприйнятого її визначення, для глибокого засвоєння матеріалу цієї теми необхідно розглянути погляди різних авторів на природу і сутність менеджменту, опрацювати рекомендовані за цією темою літературні джерела. Так, питання про природу й основні характеристики організації як об'єкта управління та її середовище найбільш повно охарактеризовані у підручнику В.Г. Смірнової та ін. [9], погляди на сутність менеджменту оригінально висвітлені у підручниках О.С. Віханського та А.І. Наумова [2], Р.Л. Дафта [3]. На особливу увагу заслуговують підручники З.П. Румянцевої та ін. [8] і Д.Бодді та Р Пейтона [1], де менеджмент досить детально розглядається з позиції професійної діяльності менеджерів. В процесі роботи з рекомендованою літературою варто користуватись ілюстративними матеріалами з цієї теми, які уміщено в даному посібнику після методичних рекомендацій.

Для того, щоб ефективно управляти організацією, спочатку необхідно знати, що вона собою являє. Тому вивчення першої теми доцільно розпочати із з'ясування сутності організації як об'єкта управління. Для цього необхідно: дати визначення організації, виділити її характерні ознаки, розглянути елементи з яких вона складається, і як вона взаємодіє із системою вищого рівня (зовнішнім середовищем), охарактеризувати в історичному контексті розвиток організації. Визначення організації як групи людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей, дозволяє поширити це поняття на дуже широке коло різноманітних об'єктів. Проте, незважаючи на розмаїття конкретних організацій, всі вони як об'єкти управління мають такі загальні риси: здійснюють горизонтальний і вертикальний поділ праці, мають структуру, можуть існувати тільки в взаємодії із зовнішнім середовищем. Саме це у підсумку й обумовлює необхідність управління будь-якою організацією. Сучасне системне розуміння сутності організації поглиблюється розглядом складу та змісту її зовнішнього та внутрішнього середовища. При вивченні першого питання теми важливо також звернути увагу і на еволюцію погляду на сутність організації. У своєму розвитку організації пройшли декілька етапів, які розрізняються за уявленнями: про їх взаємовідносини із зовнішнім середовищем, про пріоритетність тієї або іншої функції управління, про критерії ефективності їх функціонування та розвитку. Відповідно до цього в теорії організації виділяють такі чотири базові моделі організації: механістичну; орієнтовану на людські відносини; системні; модель організації як суспільного інституту. Залежно від принципів, які покладено в основу кожної з зазначених базових моделей, розроблено й відповідні концепції управління організацією.

В процесі вивчення другого проблемного питання теми варто усвідомлювати, що незважаючи на понад столітню історію науки менеджменту, величезну кількість виконаних досліджень і публікацій, теоретики і практики ще й досі не досягли консенсусу щодо визначення категорії “менеджмент”. Щоб отримати найбільш повне уявлення про сутність менеджменту, на нього слід подивитись з різних сторін: з боку практичної діяльності, системи наукових знань, мистецтва здійснення управління, процесів і функції управління, прийняття та обґрунтування управлінських рішень тощо. Кожний з таких поглядів відбиває якийсь один із аспектів менеджменту, але не охоплює все поле менеджменту. Тому важливо розрізняти широке і вузьке визначення категорії “менеджмент”.

У широкому розумінні, яке певною мірою узагальнює різні точки зору, менеджмент – це одночасно система наукових знань, мистецтва та досвіду, втілених у діяльності професійних менеджерів для досягнення цілей організації шляхом використання праці, інтелекту і мотивів поведінки інших людей. У вузькому розумінні, яке у нашому випадку переслідує конкретну мету – вивчення дисципліни “Менеджмент”, цю категорію можна визначити як процес планування, організацію, мотивацію й контролю організаційних ресурсів для результативного та ефективного досягнення цілей організації. Детальний розгляд змісту, складових елементів, етапів та інструментів реалізації функцій управління і взаємозв'язків між ними покладено в основу навчальної програми дисципліни “Менеджмент”.

Заключним етапом у вивчення першої теми має стати з'ясування змісту та особливостей менеджменту як виду професійної діяльності. Перш за все варто звернути увагу на специфічні риси управлінської діяльності, які відбиваються у характері та змісті такої діяльності, її цільовій орієнтації, предметі та результатах. Далі, враховуючи, що процес управління здійснюється на основі поділу управлінської праці, слід з¢ясувати особливості діяльності менеджерів різних рівнів (вищого, середнього, нижчого) та функціональних сфер (виробництво, фінанси, персонал, маркетинг, облік, інновації тощо). Управлінську діяльність можна також розглядати і крізь призму тих ролей, які відіграють менеджери в організації. Тому, в процесі вивчення останнього питання теми важливо розібрати зміст кожної з десяти ролей, які за результатами своїх досліджень визначив Г. Мінцберг.

Необхідно також усвідомлювати, що управлінська діяльність як специфічний вид діяльності, незалежно від рівня і сфер менеджменту, вимагає і певних особистих якостей, необхідних менеджеру. Основними з них, на думку більшості спеціалістів, є: концептуальні, діагностичні, аналітичні і технічні здібності, а також здатність взаємодіяти з людьми. Суттєві зміни в середовищі функціонування організації висувають нові вимоги до сучасних менеджерів, до їх освіти, практичних навичок, підготовки. З цієї точки зору, доцільно звернути увагу на перспективну модель менеджера, основні характеристики якої вказують на пріоритети у підготовці студентів як майбутніх менеджерів.

Ілюстративні матеріали

Рис. 1.1. Загальні риси організацій як об'єктів управління

Рис. 1.2. Зовнішнє і внутрішнє середовище організації

Таблиця 1.1.

Базові моделі організації

Рис. 1.3. Основні складові та сфери менеджменту

Рис. 1.4. Загальна системна модель організації

Рис. 1.5. Цикл менеджменту

Категорія	Роль	Види діяльності
1. Міжособисті ролі	1.1. Головний керівник	Проведення церемонільних і символічних заходів, підписання юридичних документів
1.2. Лідер	Керівництво і мотивація підлеглих, навчання, консультування, комунікації з підлеглими
1.3. Пов'язуюча ланка	Підтримання інформаційних зв'язків як у середині організації, так і за її межами, листування, телефонні розмови, зустрічі
2. Інформаційні ролі	2.1. Той, хто приймає інформацію	Пошук і отримання інформації, перегляд періодичних видань, звітів, особисті контакти
2.2. Той, хто розподіляє інформацію	Передавання інформації іншими членами організації, звітів, телефонні дзвінки, контакти з підлеглими
2.3. Представник	Інформування зовнішніх суб'єктів, промови, звіти, записки
3. Ролі, пов'язані з прийняттям рішень	3.1. Підприємець	Ініціювання нових проектів, пошук нових ідей та їх реалізація
3.2. Той, хто усуває порушення	Врегулювання суперечок та інших проблем, розв'язання конфліктів поміж підлеглими, адаптація до змін у середовищі
3.3. Той, хто розподіляє ресурси	Рішення щодо виділення ресурсів, складання графіків, бюджетів, визначення пріоритетів
3.4. Той, хто проводить переговори	Участь у переговорах з профспілками щодо контрактів, оплати праці, закупівель, бюджетів, представництво інтересів свого підрозділу

Рис. 1.7. Роль менеджера в організації

Рис. 1.8. Якості, необхідні менеджеру

Рис. 1.9. Перспективна модель менеджера

Самоперевірка знань:

І. Одиничний вибір. Виберіть єдину правильну відповідь.

1. Організація – це:

а) група людей, які працюють спільно для досягнення своїх цілей

б) група людей, діяльність яких координується для досягнення загальної мети

в) група людей, діяльність яких координується з метою підвищення її ефективності

2. Менеджмент – це складне явище, яке може розглядатись як:

а) специфічний орган та рівень управління в організації

б) як влада та мистецтво керування

в) як спосіб, манера спілкування з людьми

г) як процес та сукупність загальних функцій управління

д) всі вищезазначені

е) жодна з наведеного переліку

Відповіді: 1-в,2-д

ІІ. Множинний вибір. Виберіть кілька правильних відповідей.

3. За класифікацією Мінцберга до ролей, пов’язаних з прийняттям рішень відносяться:

а) той, хто приймає інформацію

б) той, хто проводить переговори

в) той, хто поширює інформацію

г) представник

д) підприємець

е) той, хто розподіляє ресурси

ж) той, хто об’єднує команду

з) той, хто усуває порушення

4. Ознаки діяльності менеджера:

а) наявність у нього підлеглих

б) робота в апараті управління організацією

в) здатність приймати управлінські рішення

г) управління частиною або всією організацією

д) наявність у нього повноважень приймати рішення

е) наявність у нього концептуальних здібностей

5. Показники успішної діяльності організації:

а) прибутковість

б) ефективність

в) продуктивність

г) результативність

д) стабільність

е) можливість існування якомога довше

6. Чи можна вважати організацію результативною, якщо:

а) вона не отримує прибутку

б) в ній спостерігається висока плинність кадрів

в) вона не задовольняє реально існуючу потребу клієнтів

Відповіді: 3-а, в, з; 4-а, в, г, д; 5 – а,б,в,г,е; 6 – б.

Питання, які виносяться на іспит

1. Визначення поняття «менеджмент» у широкому і вузькому розумінні. Співвідношення «управління», «менеджмент», «адміністрування», «керування».

2. Визначення основних функцій менеджменту. Їх взаємозв’язок в межах циклу менеджменту.

3. Характеристика менеджменту як виду професійної діяльності (ознаки діяльності менеджера, сфери та рівні менеджменту, ролі менеджера в організації).

ТЕМА 2.Розвиток науки управління

Мета СРС – Поглибити уявлення про сутність менеджменту з позиції вивчення історії розвитку науки управління. З¢ясувати логіку розвитку науки управління та формування її сучасних перспектив.

Джерела знань:

Література

1. лекція 2

2. Бодди Д., Пейтон Р. Основы менеджмента. – СПб: Изд. "Питер", 2002. – с. 55-101

3. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник, – 3-е изд. – М.: Гардарика, 2003. – с. 43-58

4. Дафт Р. Менеджмент. – СПб.: Изд. "Питер", 2000. – с. 48-74

5. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 2002. – с.

6. Основы менеджмента: Учеб. пособие для вузов / Под. ред. А.А. Радугина. – М.: Центр, 2004. – с. 27 – 52

7. Робінс С.П., ДеЧенцо Д.А. Основи менеджменту / Пер. з англ. А.Олійник та ін. – К.: “Основи”, 2002. – с. 65-84

8. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика: Підручник для вузів. – Тернопіль: Карт-бланш, 2000. – с.31-53

9. Туленков М.В. Введение в теорию и практику менеджмента: Учебн.пособие. – К.: МАУП, 2008 – с. 53-121.

10. Управление – это наука и искусство: А.Файоль, Г.Эмерсон, Ф.Тейлор, Г.Форд. – М. : Республика, 2003. с.9-32

Ключові поняття:

Самостійне вивчення цієї теми передбачає засвоєння основних питань за програмою дисципліни відповідно до сформульованих навчальних цілей. Ґрунтовне засвоєння програмного матеріалу потребує опрацювання кількох літературних джерел, наведених у списку рекомендованої літератури. Принципових розбіжностей щодо висвітлення основних ідей і положень тих або інших концепцій менеджменту у підходах різних авторів немає. Вони розрізняються тільки логікою викладання матеріалу та рівнем деталізації інформації про результати досліджень класиків менеджменту. З цієї точки зору заслуговує на увагу оригінальне висвітлення логіки розвитку науки управління в підручнику Д.Бодді та Р.Пейтона [ 1 ]. Новітні тенденції й концепції менеджменту достатньо повно охарактеризовані в підручнику Р.Дафта [ 3 ]. Для студентів, яких глибоко інтересує історія науки менеджменту корисним буде й вивчення першоджерел – оригінальних наукових праць таких видатних теоретиків менеджменту як Ф.Тейлор, А.Файоль, П.Дракер та ін.

Друга тема курсу органічно доповнює першу. Її засвоєння дозволить студентам поглибити уявлення про сутність менеджменту з позиції історії розвитку науки управління та змісту основних концепцій менеджменту. Вивчення історичного поступу науки менеджменту може здійснюватися з двох полярно протилежних точок зору: релятивізму й абсолютизму. Релятивіст розглядає кожну окрему теорію, запропоновану в минулому, як більш чи менш правдиве відображення тогочасних умов, причому кожна теорія в принципі має однакове виправдання у власному контексті. Абсолютист зосереджує свою увагу на тому, що можна вважати поступом від помилки до істини. Релятивісти неспроможні ранжувати теорії з оцінкою їх внеску у розвиток науки управління. Тому в процесі засвоєння матеріалу даної теми доцільно орієнтуватися на тлумачення історії розвитку науки менеджменту з позиції абсолютизму.

Вивчення теми рекомендується почати із з'ясування передумов виникнення науки управління, особливостей і логіки її розвитку. Принципово важливим тут є усвідомлення того, що на відміну від всіх інших наук розвиток управлінської думки не був послідовною еволюцією системи наукових знань. Навпаки, на першому етапі наука менеджменту розвивалася одночасно у кількох відносно самостійних напрямках: класична теорія менеджменту (школа наукового управління та адміністративна школа); неокласична теорія (школа людських стосунків та школа організаційної поведінки); кількісна теорія менеджменту. Необхідно підкреслити, що кожна із зазначених ранніх теорій менеджменту намагалися запропонувати свій єдиний «рецепт» підвищення ефективності управління організацією, у чому і проявляється їх обмеженість.

Одномірність ранніх теорій менеджменту долають так звані інтегровані або синтетичні підходи: процесний, системний, ситуаційний. Виникнення інтегрованих підходів до управління слід розглядати як якісно новий етап у розвитку науки управління, в межах якого менеджмент розглядається як комплексне багатомірне явище. Саме ці підходи відкрили простір для розробки нових концепцій менеджменту, орієнтованих на принципові зміни у зовнішньому і внутрішньому середовищі організацій..

В процесі вивчення другого питання теми спочатку важливо звернути увагу на те, що для всіх ранніх теорій менеджменту характерним був одномірний підхід, за якого наголос робився на дослідженні одного з елементів системи управління: управлінських завдань (школа наукового управління), власне управлінської діяльності (адміністративна школа), людини в організації (школа людських стосунків і школа організаційної поведінки), прийнятті управлінських рішень (кількісна школа). Далі залежно від прийнятого кожною з ранніх теорій менеджменту напрямку досліджень необхідно виділити її ключові положення, оцінити внесок у розвиток науки управління, визначити її обмеженість.

На таку ж логіку рекомендується орієнтуватися і в процесі вивчення третього і четвертого питань теми. При цьому необхідно зауважити, що процесний, системний, і ситуаційний підходи слід розглядати не як цілісні теорії менеджменту, а скоріше як концептуальні засади, на основі яких у подальшому розроблялися чисельні моделі менеджменту.

Розгляду сучасних напрямків розвитку науки управління має передувати усвідомлення принципових змін у характері функціонування і зовнішньому середовищі сучасних організацій, які пов’язані із процесами глобалізації, застосуванням сучасних інформаційних технологій, прискоренням змін у середовищі організацій, інноваційною спрямованістю та підприємницьким типом управління тощо. Саме ці фактори і обумовлюють сучасні тенденції у розвитку науки управління.

З методичної точки зору складність вивчення теми «Розвиток науки управління» полягає у необхідності розгляду значної кількості різних концепцій і моделей менеджменту, які є на перший погляд суперечливими. Взаємозв’язок між ними не є таким очевидним. Тому на завершення вивчення теми рекомендується розглянути модель «конкуруючих цінностей» Р.Куінна. Згідно цієї моделі різні підходи до менеджменту не тільки взаємно виключають, але й доповнюють одне одного і є однаково важливими в межах сучасного тлумачення менеджменту.

Поиск по сайту: