1. Юридичні служби міністерств, підприємств, установ як система державних органів.
2. Особливості правового обслуговування адвокатами.
3. Методичне керівництво діяльністю юридичних служб.
Література
1. Конституція України // ВВР України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141.
2. Закон України "Про адвокатуру" // ВВР України. — 1993. — № 9. — Ст. 62.
3. Закон України "Про власність" // ВВР УРСР. — 1991. — № 20. — Ст. 249.
4. Закон України "Про господарські товариства" // ВВР УРСР. — 1991. — № 49.
5. Закон України "Про підприємництво" // ВВР УРСР. — 1991. — № 14. —Ст. 168.
6. Закон України "Про підприємства" // ВВР УРСР. — 1991. — № 24. — Ст. 272.
7. Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації // ЗП України. — № 1. — Ст. 20.
8. Типовий статут державного підприємства //1 БІД. — 1993. — № 7.
Питанням організації правового обслуговування, забезпечення реалізації державної правової політики у відповідній галузі, захисту законних інтересів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також державних підприємств, установ і організацій надається велике значення з боку держави.
Згідно із Загальним положенням про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації міністерства та відомства зобов'язані впорядкувати роботу юридичних підрозділів у центральному апараті галузі, вжити заходів щодо забезпечення належного правового обслуговування підприємств, установ і організацій галузі.
Юридична служба разом з іншими структурними підрозділами бере участь у реалізації практично всіх функцій управління міністерством, підприємством та іншим господарчим органом, посідаючи при цьому особливе місце: через юридичну службу держава не тільки забезпечує, а й контролює додержання законності та державної дисципліни в діяльності підприємств, установ і організацій.
Юридичній службі надається особлива державна функція, тому порядок її організації і правове положення визначаються в централізованому порядку Загальним положенням про юридичну службу.
Юридична служба як самостійний підрозділ у системі управління підприємством має певну організаційну структуру. Залежно від обсягу і характеру правової роботи, специфіки роботи підприємства чи установи юридична служба складається з юридичних відділів, секторів, бюро, групи або впроваджується посада юрисконсульта відповідної категорії (головний юрисконсульт, старший юрисконсульт, юрисконсульт). У міністерствах та інших центральних органах державної виконавчої влади можуть створюватись юридичні управління. Ефективність правової роботи на підприємстві залежить від визначення оптимальної організаційної структури юридичної служби і необхідної кількості штатних одиниць з урахуванням обсягу роботи і особливостей діяльності підприємства. Як свідчить практика, для промислових підприємств, де працює велика кількість робітників та службовців, наявний великий обсяг робіт з підготовки й оформлення договорів, претензій, позовів та інших правових документів, юридична служба складається з чотирьох-п'яти осіб.
В Україні створено й діють малі підприємства з такою чисельністю працівників: у промисловості та на будівництві — до 200; інших галузях виробничої сфери — до 50; науці та науковому обслуговуванні — до 100; галузях невиробничої сфери — до 25; роздрібній торгівлі — до 15. З огляду на це малі підприємства не можуть обійтись без виконання правової роботи і правового обслуговування.
Існують такі основні форми правового обслуговування малих та середніх підприємств: на підставі договору, укладеного з юридичною консультацією, адвокатським бюро, фірмою, конторою чи окремим адвокатом, або на підставі договору, укладеного з юридичною чи фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяльності, який має спеціальний дозвіл (ліцензію) на здійснення юридичної практики.
Відомі й такі форми правового обслуговування, як організація міжгосподарських юридичних груп для обслуговування кількох територіально близьких підприємств однієї або кількох галузей, а також організація обслуговування невеликих господарчих органів однієї системи юридичною службою головного (найбільшого) підприємства.
Останні дві форми найраціональніші, оскільки забезпечують досить тісний зв'язок юриста з підприємством, регулярне відвідування ним підприємства, кваліфіковану підготовку документів.
Міжгосподарські юридичні групи створюються за спеціальним наказом міністерства або іншого органу державної виконавчої влади, де регламентовано всі аспекти організації та діяльності міжгосподарських юридичних груп, у тому числі порядок їх утворення, права та обов'язки співробітників, оплата праці, форми заохочення юристів.
На одному з базових підприємств для обслуговування кількох невеликих підприємств, а також виробничих одиниць, де немає сенсу тримати штатного юрисконсульта, як самостійні структурні підрозділи можуть створюватись міжгосподарські юридичні відділи. Ці відділи формуються за рахунок загальної штатної чисельності працівників кількох невеликих підприємств і організацій у такій кількості, аби на кожного юриста припадало обслуговування від двох до чотирьох підприємств або організацій. Кожне підприємство, що обслуговується міжгосподарським юридичним відділом, перераховує базовому підприємству грошові суми для утримання юристів.
Правове обслуговування підприємств, установ і організацій адвокатами, адвокатським бюро, фірмою, конторою чи іншим адвокатським об'єднанням передбачається Законом України "Про адвокатуру", Загальним положенням про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації та іншими нормативними актами.
Надання адвокатами правової допомоги підприємствам, установам і організаціям є одним з найважливіших напрямків діяльності адвокатури.
Діяльність адвокатів щодо правового обслуговування підприємств, установ і організацій не може обмежуватись тільки виконанням претензійно-позовної роботи. Адвокати зобов'язані вживати заходів щодо зміцнення законності в господарській діяльності підприємств, які вони обслуговують, активного використання правових засобів для впровадження госпрозрахунку і поліпшення економічних показників, забезпечення збереження майна підприємства, посилення боротьби з безгосподарністю, виготовленням неякісної та нестандартної продукції, з порушеннями трудового законодавства, посилення захисту прав та законних інтересів підприємств, установ і організацій, правового забезпечення господарського механізму загалом.
З огляду на викладене адвокату необхідно добре орієнтуватись у господарському законодавстві й знати основні нормативні акти, що регулюють господарську діяльність підприємств і організацій.
Адвокати здійснюють правову роботу за тими ж напрямками, що й юридичні служби.
Адвокат організовує правильне і своєчасне висунення претензій і позовів, укладення господарських договорів, здійснює контроль за їх виконанням.
Для здійснення цих та інших функцій з правового обслуговування адвокат має право вимагати від структурних підрозділів і посадових осіб необхідні документи, довідки, розрахунки та іншу інформацію.
Разом з іншими структурними підрозділами і посадовими особами адвокат бере участь у вивченні й узагальненні результатів господарської діяльності за окремими напрямками. У разі виявлення фактів заподіяння підприємству шкоди адвокат зобов'язаний порушити перед керівником питання щодо притягнення винуватців до матеріальної відповідальності.
На адвоката покладається обов'язок підвищення рівня правової роботи на підприємстві шляхом здійснення заходів, пов'язаних з навчанням та правовою пропагандою, — лекцій, доповідей, бесід, тематичних нарад.
Ефективність юридичної служби на підприємстві, в установі та організації, а також правової роботи загалом значною мірою залежить від організації і рівня керівництва ними.
За весь час існування юридичної служби питання управління та контролю за її діяльністю вирішувались по-різному. Нині це загальнодержавне завдання, що визначає організаційно-методичне керівництво діяльністю юридичної служби. Згідно з п. 4 Загального положення на Міністерство юстиції України покладено обов'язок організації та методичного керівництва правовою роботою в державі.
Широкі повноваження в частині методичного керівництва правовою роботою надані (згідно з п. 8 Загального положення) юридичному відділу (управлінню) галузевого міністерства.
Таким чином, методичне керівництво діяльністю юридичних служб здійснюється централізовано: у загальнодержавному масштабі — Міністерством юстиції України, а в окремій галузі господарювання — юридичною службою галузевого міністерства, вищої організації.
Пояснимо, як треба розуміти термін "методичне керівництво". Методика — це сукупність основних принципів та прийомів, які створюють чітку систему організації роботи того чи іншого органу за визначеними напрямками або загалом.
Орган, що здійснює методичне керівництво, напрацьовує найраціональніші, найефективніші, єдині принципи і засоби роботи, які він рекомендує для використання з метою впорядкування і підвищення результативності роботи.
Розробка таких прийомів та способів роботи і використання їх на практиці й є методичним керівництвом. Основу його становлять вивчення роботи підприємств, установ, рекомендації науково-дослідних організацій, пропозиції наукових і практичних працівників.
Оперативно розроблені на основі узагальнення теорії та практики методичні рекомендації або вказівки можуть бути визначені як стандарти, яким повинна відповідати на певному проміжку часу діяльність відповідних органів, організацій, підприємств та їх підрозділів.
Окрім методичних вказівок і рекомендацій найефективнішими заходами методичного керівництва є перевірки, збирання статистичних або оперативних даних, довідок, інформацій, заслуховування звітів, організація семінарів, зборів, перепідготовка кадрів тощо.
Зауважимо, що слід розрізняти такі поняття, як методичне керівництво юридичною службою та правовою роботою.
Поняття "методичне керівництво правовою роботою" ширше і включає в себе методичне керівництво юридичною службою. Методичні вказівки і рекомендації керівних органів щодо правової роботи розраховані на всі підприємства, установи і організації, у тому числі й такі, що не мають власної юридичної служби.
Методичне керівництво юридичною службою включає в себе конкретні питання щодо створення юридичних служб, підбору та підвищення кваліфікації співробітників юридичних служб, безпосередньої організації їхньої роботи.
Методичне керівництво правовою роботою здійснюється на основі перспективного (на один-два роки) та поточного планування, а також шляхом прийняття цільових (тематичних) планів разом з арбітражним судом, радами профспілок, іншими органами, організаціями та установами.
Систему органів Міністерства юстиції України становлять Головне управління юстиції в Автономній Республіці Крим, управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які постійно працюють з юрисконсультами, організовують їхнє стажування, підвищення кваліфікації, а також постійно діючі семінари. Як зазначалося, однією з основних найефективніших форм контролю за правовою роботою є систематичні перевірки: як загальні, так і тематичні. Під час загальних перевірок аналізуються всі напрямки діяльності юридичної служби, стан правової роботи, виявляються недоліки, визначаються шляхи їх усунення. Як правило, перевіряючі вивчають такі питання:
• організацію юридичної служби (її склад, умови роботи, планування роботи, стан діловодства);
• організацію договірної роботи (аналіз укладених договорів, строки укладення договорів, характеристика переддоговірних спорів, організація обліку та контролю виконання договорів);
• організацію претензійно-позовної роботи (участь юридичної служби у претензійно-позовній роботі, аналіз претензій і позовів, додержання доарбітражного порядку врегулювання суперечностей між сторонами, організація обліку претензій, ефективність претензійно-позовної роботи);
• участь юридичної служби в боротьбі з розкраданням майна, виготовленням неякісної продукції, іншими невиробничими втратами; наявність правових документів, що регламентують цю діяльність, практика відшкодування збитків;
• стан трудової дисципліни;
• проведення правової експертизи нормативних актів;
• організацію правової пропаганди і участь у ній юридичної служби.
На рівень роботи юридичних служб, підвищення їх авторитету і поліпшення стану правової роботи в цілому на підприємстві істотно впливають взаємодія і зв'язок юридичних служб з правоохоронними органами, передусім прокуратурою, загальними та арбітражними судами, міліцією та ін.