Тема 2. Суб'єкти правової роботи на підприємствах (2год)

План

1. Правова робота на підприємстві.

2. Види суб'єктів правової роботи.

3. Роль трудового колективу, як суб'єкта правової роботи.

Література

1. Господарський кодекс України // Голос України, т 2003. - 14 березня.

2. Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації // ЗП України. — 1996. — № І. — Ст. 20.

3. Закон України "Про колективні договори і угоди" // ВВРУкраїни. — 1993. — №36. — Ст. 361.

4. Закон України "Про підприємства" // ВВР УРСР. — 1991. — № 24. — Ст. 272.

5. Закон України «Про господарські товариства» // ВВР України. -№ 49. - Ст. 682.

6. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізи­чних осіб-підприємців» // Юридичний вісник України. - 2003. -№ 28.

7. Закон України «Про інноваційну діяльність» // Офіційний вісник України. - 2002. - № 31. - Ст. 147.

8. Закон України «Про кооперацію» // Юридичний вісник України. -2003. - № 35.

9. Кодекс законів про працю // Право України. — 1996. — № 2-3.

10. Конституція України // ВВР України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

11. Положеіше о поставках товаров народного потребления // СП СССР. — 1988.

12. Положение о поставках продукции производственно-технического назначения // СП СССР. — 1988. — № 24-25.

13. Правовая работа на предприятии. — К., 1986.

14. Рубан Г. С. Работа с кадрами на производстве. — К., 1987.

15. Цивільний кодекс України // Право України. — 1993. — № 11-12.

16. Штефан М. Й. Підприємство і правосуддя.— К.: Вища шк., 1992.

17. Щербина В. С, Господарське право України. — К.: Атіка, 1999.

Правова робота у сфері суспільного виробництва, так само як у народному господарстві загалом, — це нормотворча та правозастосовна діяльність, спрямована на правове забезпечення госпо­дарської діяльності та керівництво нею, пов'язана з питанням від­повідальності, взаємозв'язку ланок господарського механізму, посадових осіб та працівників, яка забезпечує зміцнення законності, державної, планової та договірної дисципліни, господарсь­кого розрахунку в діяльності підприємств, організацій та установ. Правова робота охоплює діяльність не тільки юридичної служби — коло її суб'єктів досить велике.

Суб'єктами правової роботи є Кабінет Міністрів, Міністерство юстиції, інші міністерства та центральні відомства, які видають нормативні акти, визначають основні напрямки правової роботи і конкретизують їх, Генеральна прокуратура, що здійснює контроль за правовою роботою, а також органи, які безпосередньо здійснюють правову роботу — місцеві ради, адвокатура, арбітражні суди.

Розглянемо детальніше суб'єкти правової роботи основної первинної ланки у сфері суспільного виробництва — державного підприємства.

Закон України "Про підприємства" [3] визначає, що підприємство — це самостійна господарська організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку для здійснення господарської діяльності з метою задоволення суспільних потреб у товарі (продукції, роботах, послугах) і одержання прибутку, яка діє на підставі статуту, має права і виконує обов'язки щодо своєї діяльності, є юридичною особою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в банках.

Підприємство складається з підрозділів, які діють на засадах внутрішнього господарського розрахунку або колективного підряду, — відділи, виробництва, цехи, відділення, дільниці, бюро, лабораторії, бригади та ін.

Управління підприємством здійснюється відповідно до статуту підприємства на основі співвідношення засад самоврядування трудового колективу і прав власника щодо господарського використання свого майна.

Незважаючи на це в системі самоврядування на підприємстві принцип єдиного керівництва здійснюється керівниками підприємств, структурних одиниць та підрозділів. Крім керівників суб'єктом правової роботи є також трудовий колектив.

Керівник підприємства керує всією діяльністю і організовує роботу підприємства. Він несе відповідальність за результати роботи підприємства перед державою і трудовим колективом, розпоряджається майном підприємства, підписує договори та інші угоди, у межах своєї компетенції видає накази, згідно з трудовим законо­давством приймає на роботу і звільняє працівників, застосовує за­ходи заохочення і накладає дисциплінарні стягнення на праців­ників. Керівник підприємства наймається шляхом підписання контракту і призначення на посаду власником підприємства або обирається (як правило, на конкурсній основі).

Заступники керівника підприємства, керівники та спеціалісти підрозділів апарату управління і структурних підрозділів, а також майстри і старші майстри призначаються на посаду і звільняються з неї керівником підприємства, Межі їхньої компетенції так само встановлюються керівником підприємства згідно з чинним законодавством.

Згідно із Законом України "Про підприємства" [3], а також положеннями про структурні підрозділи та іншими нормативними актами компетенція структурних підрозділів визначається підприємством самостійно. Однак вищі керівні органи мають можливість впливати на цей процес з метою забезпечення раціональної організації виробництва шляхом уведення рекомендованих норм, таких як типові або примірні положення про підрозділи підприємства, що встановлюють оптимальні моделі їх компетенції, а також регулюють внутрішні господарські відносини. Компетенція таких підрозділів, як бухгалтерія, юридична служба підприємства,

встановлюється вищими органами у вигляді загальних положень. Вони безпосередньо підпорядковані керівникові й наділяються особливими правами щодо здійснення різних форм контролю, у тому числі контролю за законністю.

Позаяк управління підприємством і правова робота на підприємстві тісно взаємопов'язані, слід визначити правовий стан окремих структурних підрозділів підприємства. Насамперед планово-економічного відділу, який організовує і вдосконалює планування виробничо-господарської діяльності підприємства та його підрозділів, координує діяльність підрозділів щодо вдосконалення виробництва, забезпечує проведення аналізу з метою підвищення ефективності виробництва. Тому крім функції управління планово-економічний відділ на основі державного замовлення, договорів і замовлень споживачів продукції, виконуваних робіт, а також послуг, що надаються, розроблює перспективні, річні та квартальні плани виробництва, плани щодо прибутку, витрат виробництва, норми запасів матеріалів у цілому на підприємстві, контролює виконання економічних показників діяльності підприємства і його підрозділів, готує пропозиції щодо їх поліпшення, вживає заходів щодо зміцнення госпрозрахунку, підвищення рентабельності, розроблює проекти договірних, оптових та роздрібних цін на продукцію, готує матеріали для підбиття підсумків роботи підрозділів і підприємства в цілому за певний період.

Керівник планово-економічного відділу має право вимагати від інших структурних підрозділів матеріали й інформацію, що необхідні для виконання покладених на відділ функцій, перевіряти діяльність структурних підрозділів з питань планово-економічної роботи, давати рекомендації з питань, пов'язаних з виконанням встановлених планів, економічного аналізу, звітності.

Відділ праці та заробітної плати, плануючи і вдосконалюючи структуру управління, штатів, розроблює плани, що стосуються організації праці та заробітної плати, за структурними підрозділами і в цілому по підприємству, розроблює штатні розписи підрозділів згідно з фондом оплати праці, структурою, схемою посадо­вих окладів, аналізує ефективність діючої системи оплати праці, розроблює пропозиції щодо її вдосконалення, здійснює контроль за правильним застосуванням різних форм оплати праці, забезпечує додержання штатної дисципліни та ін. Відділ забезпечує додержання трудового законодавства, бере участь у розв'язанні трудових спорів, розробці та здійсненні заходів щодо зміцнення трудової дисципліни, посилення контролю за використанням робочого часу, у розробці посадових інструкцій працівників підприємства.

Начальник відділу праці та заробітної плати має право давати структурним підрозділам рекомендації з питань організації праці та заробітної плати, одержувати від них матеріали, що необхідні для виконання покладених на відділ функцій, звертатися до керівника підприємства з пропозиціями про заохочення працівників за активну участь у поліпшенні організації праці або про накладення стягнень на службовців, які припустились порушень щодо використання фонду оплати праці.

Відділ головного бухгалтера забезпечує організацію бухгалтерського обліку і контроль за раціональним, економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням майна.

Головний бухгалтер забезпечує облік надходжень грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов'язаних з їх рухом; облік витрат виробництва та інших; облік господарсько-фінансової діяльності підприємства; правильне і своєчасне перерахування коштів у державний бюджет, внесків у державне соціальне страхування, коштів у різні фонди і резерви; виплату заборгованості банкам за кредитами і позиками та ін.

Разом з керівниками відповідних підрозділів головний бухгалтер здійснює контроль за дотриманням правил прийняття та відпуску товарно-матеріальних цінностей, правильністю витрат фонду оплати праці, суворим додержанням штатної фінансової та касової дисципліни, додержанням встановлених правил проведення інвентаризацій, законних списань з бухгалтерських балансів нестач та інших витрат. У разі виявлення незаконних дій доповідає про це керівникові підприємства.

Головний бухгалтер разом з керівником підприємства має право підписувати документи, які є підставою для прийняття та відпуску грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей, для чого видається відповідний наказ по підприємству. Перелічені документи без підпису головного бухгалтера недійсні. Головному бухгалтеру заборонено приймати до виконання і оформлювати документи за операціями, що суперечать законодавству і встановленому порядку прийняття, збереження і використання грошових коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей.

Головний бухгалтер має право вимагати від структурних підрозділів додержання встановленого порядку оформлення операцій і подання необхідних документів і матеріалів, що є обов'язковим для виконання всіма працівниками. Призначення, звільнення і переміщення матеріально відповідальних осіб можливі лише за узгодженням з головним бухгалтером. Останній попередньо розглядає і візує договори й угоди підприємства на операції з товарно-матеріальними цінностями, виконання робіт або послуг, а та­кож накази і розпорядження про встановлення працівникам посадових окладів, надбавок до заробітної плати та преміювання.

Важливу роль у здійсненні правової роботи на підприємстві виконує відділ кадрів,основними завданнями якого є забезпечення підприємства робітниками та службовцями необхідних спеціальностей та кваліфікацій згідно з планом, що стосується організації праці та заробітної плати, а також організація роботи з обліку, підготовки та підвищення кваліфікації працівників.

Особливу відповідальність відділ кадрів несе за своєчасне оформлення працівників при прийнятті їх на посаду, переведенні та звільненні з посади, яку вони обіймають, відповідно до трудового законодавства; за додержання трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку; за надання працівникам відпусток.

Начальник відділу кадрів має право вимагати від структурних підрозділів необхідні дані про роботу з кадрами, контролювати роботу з кадрами в підрозділах.

Відділ кадрів діє в тісному контакті з профспілковою організацією підприємства.

Відповідальну частину правової роботи на підприємстві виконують також відділи матеріально-технічного постачання та збуту. Відділ матеріально-технічного постачанняпокликаний забезпечувати підприємство сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами задля дотримання графіку виробництва, своєчасного випуску якісної продукції згідно із затвердженою номенклатурою і державним замовленням та договорами із споживачами.

Відділзбуту повинен реалізовувати виготовлену продукцію згідно з укладеними договорами.

Спільна правова робота відділів матеріально-технічного постачання та збуту полягає в тому, що згідно з плановими завданнями і чинним законодавством вони укладають договори з постачальниками і споживачами продукції, контролюють їх виконання і в разі потреби застосовують передбачені законодавством заходи майнової відповідальності за невиконання постачальниками або споживачами договірних зобов'язань.

Трудовий колектив підприємства є основною ланкою суспільства і згідно з Конституцією України і Законом України "Про підприємства" має широкі повноваження в політичному, економічному та суспільному житті держави. У трудових колективах спільна праця здійснюється на засадах співробітництва та взаємодопомоги, забезпечення єдності державних, суспільних та інших інтересів, затверджується принцип відповідальності кожного працівника перед колективом і колективу перед працівником. Трудові колективи покликані збільшувати матеріальні та інші багатства країни, раціонально використовувати ресурси, виявляти турботу про членів колективу, про поліпшення умов їхньої праці, побуту та відпочинку.

Як учасники управління підприємством трудові колективи без­посередньо впливають і на окремі напрямки правової роботи. Крім участі у розробці планів економічного та соціального розвитку підприємства, здійсненні заходів з виконання планів виробництва та договірних зобов'язань, якості продукції тощо широкі повноваження трудові колективи мають щодо укладення, забезпечення і контролю за виконанням колективних договорів.

Із здійсненням правової роботи тісно пов'язані повноваження трудових колективів щодо забезпечення зберігання власності, посилення боротьби з безгосподарністю, попередження розкрадання майна підприємства.

Законодавство наділяє трудові колективи правом брати безпосередню участь у здійсненні майже всіх основних напрямків правової роботи, крім договірної та претензійно-позовної.

Правовий статус і діяльність організацій, що здійснюють господарську діяльність, регламентується ГК України та іншим законодавством. Найбільш детально опрацьовані законодавцем правові аспекти діяльності підприємств.

Згідно з ГК України, підприємство є самостійним суб'єктом господарювання, створеним компетентним органом державної влади, місцевого самоврядування або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Цивільним і Господарським кодексами України.

Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Воно є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Структура підприємства може складатися з виробничих підрозділів (виробництв, цехів, бригад, лабораторій), а також функціональних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб). Підприємства самостійно визначають свою організаційну структуру, встановлюють штатний розпис і кількість працівників. Функції, права та обов'язки структурних підрозділів визначаються положеннями про них, що затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства та іншими установчими документами.

Поиск по сайту: