Внесення інтелектуальної власності до статутного фонду підприємства

Статтею 427 Цивільного кодексу України і статтею 13 Закону України “Про господарські товариства” передбачена можливість використання нематеріальних активів, у тому числі об’єктів інтелектуальної власності, при формуванні статутного фонду господарських товариств. Зокрема, зазначений Закон прямо визначає, що поряд з матеріальними об’єктами, грошовими цінностями і майновими правами, внесок до статутного фонду майбутнього господарського товариства може бути здійснений у вигляді інтелектуальної власності.

Для включення до статутного фонду об’єктів інтелектуальної власності повинен зазнати процедуру оцінки його вартості, яку проводить фахівець з оціночних робіт. Внесок, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді.

Варто зазначити, що розміри статутного фонду в цілому, а також розміри внеску в нього окремих фундаторів є, як правило, гострою темою переговорів, оскільки при цьому узгоджуються умови обміну майна вкладників на корпоративні права. Відповідно до розмірів пайової участі кожний з засновників підприємства наділяється часткою відповідних корпоративних прав: участь у розподілі й одержанні прибутку, планування господарської діяльності тощо. В залежності від умов, органів господарського товариства, мети, завдань і конкретної економічної ситуації, договірна вартість інтелектуальної власності може відрізнятися від вартості, визначеної фахівцем – оцінювачем. Відповідно до статей 4, 10, 16 зазначеного Закону розмір статутного фонду і розміри внесків учасників товариства обумовлюється в установчих документах і є фіксованою величиною. Якщо у процесі господарської діяльності відбуваються які-небудь зміни статутного фонду, повинна бути проведена його державна перереєстрація.

У випадку припинення господарської діяльності товариства створюється ліквідаційна комісія, одним із завдань якої є ліквідація майна, що залишилося, яке складало і статутний фонд, і розподіл отриманих сум між фундаторами товариства відповідно до статуту.

Використання інтелектуальної власності в статутному фонді дозволяє:

– сформувати статутний фонд без відволікання грошових коштів;

– використовувати інтелектуальну власність як заставу при залучені банківських кредитів та інвестицій;

– капіталізувати інтелектуальну власність, тобто амортизувати її у статутному фонді та замінити реальними коштами, іншими словами – перетворити інтелектуальну власність (нематеріальні активи) на грошовий капітал для розширення виробництва;

– власникам інтелектуальної власності стати засновниками при організації дочірніх і самостійних фірм без відгалуження коштів;

– отримувати власникам інтелектуальної власності частку прибутку (дивідендів);

– приймати участь в управлінні підприємством через загальні збори правління;

– отримати частку ліквідаційної квоти у разі ліквідації підприємства тощо.

Уступка прав власності на об’єкти інтелектуальної власності

Даний спосіб комерціалізації використовується у тому випадку коли власник прав на об’єкт інтелектуальної власності не передбачає його використовувати. Уступка прав власності на об’єкти права інтелектуальної власності відбувається, як правило за договором, який, по суті, є договором купівлі-продажу. При цьому передаються всі майнові права на об’єкти інтелектуальної власності, а у колишнього автора (правовласника) залишається тільки право авторства (право на ім’я). Колишній правовласник отримує винагороду, яка дорівнює ринковій вартості майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності.

Зважаючи на це, варто підкреслити, що найбільш відповідальним етапом в процесі комерціалізації об’єкта інтелектуальної власності саме цим способом є проведення об’єктивної оцінки і визначення вартості об’єктів інтелектуальної власності.

Передання прав на використання об’єктів інтелектуальної

Поиск по сайту: