Опорні конспекти лекцій з курсу

Передмова

Метою навчального посібника є ознайомлення студентів спеціальності “Психологія” з теоретичними концепціями та окремими методиками психотерапії.

Психотерапія – метод психологічного впливу на психіку пацієнта з метою зменшення або ліквідації психопатологічної (в першу чергу невротичної і психосоматичної) симптоматики. Метою психотерапії у вузькому розумінні цього слова є зцілення пацієнта від психопатологічної симптоматики в рамках невротичних, особистісних або психосоматичних розладів. Психотерапія відноситься переважно до сфери медичної діяльності.

Традиційно виділяють три підходи до проведення психотерапії: психодинамічний, поведінковий (біхевіоральний) і екзистенційно-гуманістичний.

У навчальному посібнику подається коротка характеристика методів і психотехнік, які вкладаються в рамки трьох основних напрямів розвитку психотерапії: психодинамічного, поведінкового, феноменологічно-гуманістичного.

У рамках поведінкового напряму детально викладені теоретичні засади і технічні прийоми нейролінгвіністичного програмування, яке знаходить багато прихильників серед професійних психологів, незважаючи на складність застосування цього методу.

У рамках феноменологічно-гуманістичного напряму психотерапії викладені теоретичні засади і основні психотехніки терапії центрованої на клієнті за Карлом Роджерсом, трансактного аналізу, гештальттерапії та психодрами.

Вибір конкретної психотерапевтичної методики залежить від об’єктивних:

– характеру психопатологічного синдрому;

– етіопатогенезу психічних розладів;

– індивідуально-психологічних властивостей пацієнта;

та суб’єктивних:

– індивідуально психологічних особливостей психотерапевта;

– глибини психотерапевтичних знань і навичок;

– ситуаційних моментів, зокрема наявності часу і відповідного місця для проведення сеансу, факторів.

Найпоширенішими є такі методи психотерапії: сугестивні (гіпноз і інші форми навіювання), психоаналітичні (психодинамічні), поведінкові (біхевіоральні), екзистенційно-гуманістичні.

За останні 10 років Українська Спілка психотерапевтів недирективних (альтернативних) методів психотерапії, яка є дійсним членом Європейської Асоціації Психотерапії, проводить підготовку психотерапевтів з індивідуального та групового психоаналізу, клієнт-центрованої психотерапії (за К.Роджерсом), сімейної психотерапії, гештальттерапії, психодрами. Але домінуючими в Україні є все-таки сугестивні методи психотерапії.

Описані у посібнику психотерапевтичні підходи припускають наявність такого клієнта, що може й бажає входити у свій внутрішній світ, досліджувати його. Це рефлексивний і відповідальний клієнт. Психотерапевтичне знання є елементом культури суспільства й містить, крім інструментальних, ідеологічні концептуальні елементи, тобто подання про психічне здоров'я, особистісномий розвиток, про цілі і змістах такого розвитку. У ряді випадків психотерапія переростає в аутопсихотерапію, у якій терапевт стає інструктором, учителем, наставником.

Психологічна допомога в Україні поки що не має законодавчої основи. Закон України про психологічну допомогу відсутній. Українська Спілка психотерапевтів у своїй роботі керується Страсбурзькою декларацією з психотерапії 1990 року. Ця декларація є основою діяльності Європейської Асоціації Психотерапії, а відповідно - всіх національних Психотерапевтичних Асоціацій Європи, в тому числі й України. Основний зміст її – визнання того, що психотерапія є окремою науковою професією.

Психотерапія - це спосіб життя, а не просто професія. Неправильно, якщо психотерапевт "прив'язує" до себе пацієнтів, одержуючи від них відчуття власної харизми, величі. Це вже не психотерапія, а гра в психотерапевта.

Хотілося б пригадати слова апостола Павла: "Навчаннями різними і далекими не захоплюйтеся; тому що добре благодаттю зміцнювати серця, а не стравами, від яких не одержали користі ті, що займалися ними" (Евр.13,9). Освоюючи психотерапію, намагайтеся осягти її серцем, душею, через особисті переживання.

Опорні конспекти лекцій з курсу

Поиск по сайту: