Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Розробка грунту гідромеханічними способами



Ці способи за­стосовують при зведенні гідротехнічних споруд, будівництві доріг, при підготовці значних за площею територій під забудову, при розробці виїмок, видобуванні будівельних матеріалів.

Рис. 4.4. Схема розмивання грун­ту гідромоніторами:

а—зустрічним забоєм знизу догори; б — супутнім забоєм зверху вниз; 1 — гідромонітор; 2 — забійна стінка; 3 — канава для відведення пульпи; 4 — бічний укіс

Рис. 4.5. Розробка грунту плавучим землеснарядом з розбивкою території на карти намивання:

1 — всмоктувальна труба; 2 — баржа із зем­лесосом; 3—папільонажні палі; 4—плаву­чий пульпопровід; 5 — береговий пульпо­провід; 1 — карта, на якій виконують об­валування; І — карта, на якій ведуть монтаж пульпопроводів; ІІ — карта, яку намивають.

Гідромеханічні способи мають ряд переваг перед іншими способами. Це значна концентрація виробничих потужностей облад­нання, безперервність технологічного процесу та високий рівень комплексної механізації робіт, низька трудомісткість і т. ін.

Найбільшої ефективності досягають за таких умов: річний об­сяг робіт не повинен перевищувати 100 тис.м3 грунту; при наяв­ності легкорозмивних грунтів; при забезпеченні електроенергією та достатньою кількістю води: відстань транспортування пульпи повинна бути не менше 300м.

Гідромеханічну розробку грунту здійснюють його розмиванням направленим струменем води поза межами водоймища або відкачу­ванням грунту з дна водоймища.

Розробку грунту поза межами водоймища виконують за допомогою гідромоніторів (рис. 4.4).

Гідромонітор являє собою сталевий ствол з насадкою та ко­лінами, які забезпечують обертання ствола у вертикальній та горизонтальній площинах. Воду до гідромонітора подають по тру­бопроводах під тиском від 2,5 до 15 МПа залежно від щільності грунту, що розроблюється.

Залежно від типу грунту його розмивають зустрічними (пере­важно в щільних грунтах) або супутніми (в пухких, незв'язаних грунтах) забоями. При цьому на Ім3 грунту, який розмивають, витрачають З...15 м3 води.

У водоймищах підводне розмивання грунту здійснюють за до­помогою плаваючих землеснарядів (рис. 4.5). Грунт з дна водой­мища всмоктується через трубу землесоса і далі по плавучих та наземних пульпопроводах надходить до місця намивання. Нами­вання територій має свої особливості - всю територію розбивають на карти намивання; кожну карту відокремлюють від іншої валами, які влаштовують за допомогою бульдозерів (висота валів повинна дорівнювати висоті намивання). При правильній організації роботи проводять одночасно не менше ніж на трьох картах: на першій виконують обвалування, на другій—монтаж пульпопроводів; на третій — намивання.

Зведення насипу методом намивання забезпечує значну щіль­ність грунту, що виключає необхідність у додатковому ущільненні його. Враховуючи майбутнє незначне осідання грунту, його нами­вають з невеликим перевищенням проектних позначок (в піщаних грунтах на 0.75 %; в суглинистих на 1.5 %).

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.