Загальні поняття про розробку грунту екскаваторами.
У масовому будівництві при влаштуванні виїмок розробку великих об'ємів грунту виконують землерийними машинами — одно - та багатоковшовими екскаваторами.
Одноковшові екскаватори класифікують за такими ознаками: видом робочого оснащення — пряма чи зворотна лопата, драглайн, грейфер; типом ходового оснащення — автомобільні, пневмоколісні, гусеничні, крокуючі; системою управління—механічні, гідравлічні, пневматичні, електричні, комбіновані; місткістю ковша—0,15; 0,25; 0,4; 0,5; 0,65; 1; 1,25; 1,6 та 2,5 м3.
Рис. 3.1. Спільна робота бульдозера і екскаватора
За останні роки збільшився випуск екскаваторів з гідравлічним приводом управління, які порівняно з механічними мають підвищену (на 15...20%) продуктивність праці, простіші в управлінні, ефективніші при розробці щільних та мерзлих грунтів.
Одноковшові екскаватори можуть також оснащуватися змінним робочим оснащення: вантажними гаками, палебійним оснащенням, пристроями для вирівнювання укосів.
Багатоковшові екскаватори поділяються за такими ознаками: характером пересування машини відносно напряму руху її робочого органа - поздовжнього та поперечного копання грунту; залежно від оснащення робочими знаряддями — ланцюгові та роторні.
Розробка грунту екскаваторами „пряма” та „зворотня” лопата.
Екскаватор з прямою лопатою (рис. 3.2) використовують при розробці грунтів І...VI груп та подрібнених скельних порід вище рівня стоянки екскаватора. Основні технологічні параметри екскаватора: найменший і найбільший радіуси копання на рівні стоянки R1, R2; найбільший радіус копання на найбільшій глибині Rз; довжина переміщення а; висота розробки Нрозр.; радіус розвантаження Rрозв. Основні види забоїв — поздовжній, бічний та лобовий (тупиковий) .
Оскільки екскаватори з прямою лопатою використовують при розробці грунту переважно із завантаженням його в транспортні засоби, організація розробки бічними забоями дозволяє ефективніше використовувати робочі параметри екскаваторів та підвищувати їхній виробіток за рахунок зменшення кута повороту стріли при розвантаженні.
При широких виїмках розробки грунту ведуть кількома проходками — поздовжніми забоями. Транспортні засоби при цьому переміщуються з боку виробки по напряму пересування екскаватора, але в зворотному напрямі.
Боковий забій(рис. 3.4., д) використовується при значних розмірах котловану (В>3,5R, де R—найбільший радіус копання). Застосування бічних проходів дозволяє одночасно з розробкою котловану виконувати роботи по доробленню дна до проектних позначок, бетонувати фундаменти на готових ділянках і т. ін., що неможливо при розробці грунту лобовими забоями.
Лобовими забоями розробляють піонерні траншеї, перші проходки та вузькі котловани, ширина яких не перевищує 3,5R. Лобові забої бувають вузькими і нормальними. Вузький забій має ширину менше 1,5Rmах, нормальний — (1,5...1,9)Rріз, розширені лобові забої—(2,0...2,5) Rmах та (2,5...3,5)Rріз (рис. 3.4., а-г ).
Рис. 3.2. Загальний вигляд екскаватора прямою лопата.
Рис. 3.3. Екскаватор, оснащений прямою лопатою:
а — загальний вигляд; б — основні технологічні параметри: а — крок переміщення екскаватора (відстань між двома стоянками); Ro—радіус габаритної зони встановлення екскаватора; R1 — найменший радіус копання на рівні стоянки;R2 — найбільший радіус копання на рівні стоянки; Кг — найбільший радіус копання; Rрозв — радіус розвантаження; Нрозр — висота розробки; Нпр - ширина проходження; Ат — відстань від осі переміщення екскаватора до осі дороги; θо — середній кут повороту на розвантаження.
Екскаватор із зворотної лопатою (рис. 3.5.) використовують при розробці траншей та котлованів із завантаженням транспортних засобів або ж у відвал. Основні технологічні параметри екскаватора такі: найменший радіус копання на рівні стоянки R1; найбільший радіус копання на рівні стоянки R2; найбільший радіус копання на заданій глибині Rн, найбільша глибина копання Rmах; радіус розвантаження Rр; висота розвантаження Нр. Розробку грунту виконують торцевими та бічними забоями.
Перевага віддається розробці грунту торцевими забоями, тому що при розробці бічними забоями ширина виїмки завжди менша, ніж при торцевому, і не перевищує одного радіуса копання, при цьому екскаватор розробляє грунт у положенні найменшої стійкості, що небезпечно.
Екскаватори, оснащені зворотною лопатою, використовують при розробці грунту в траншеях, котлованах під окремо розміщені фундаменти та в котлованах під різні будівлі. При цьому виїмку грунту ведуть нижче рівня стоянки екскаватора, який знаходиться на поверхні землі. Розроблений грунт можна або відсипати у відвал біля виїмки, або завантажувати в транспортні засоби (автосамоскиди). У цьому випадку. автосамоскиди не заїжджають до котловану. а перемішаються на поверхні землі з одного або другого боку екскаватора таким чином, щоб радіус повороту ковша екскаватора при його розвантаженні не перевищував 90°.
Розміщення екскаватора над забоєм дозволяє розробляти грунт у виїмках з високим рівнем ґрунтових вод без допоміжних заходів для водопоження.
Рис. 3.4. Схеми роботи екскаватора з прямою лопатою забоями:
а-г — лобовими (а — при вузькому забої; б — при забої нормальної ширини; в — при розширеному забої до 2,5R; г—при розширеному забої до 3,5 R); д—боковим; 7—автосамоскид; 2 — вісь забою; 3 — центр ваги забою; 4 — екскаватор; 5 — вісь переміщення екскаватора; 6 — вісь руху автосамоскида; 7 — місця стоянок екскаватора Rріз — радіус різання; Rmax — максимальний радіус різання; Rст. —радіус різання на рівні стоянки екскаватора.
Рис. 3.5. Екскаватор із зворотною лопатою:
а — загальний вигляд; б — основні технологічні параметри: а—крок переміщення екскаватора; Ro — радіус габаритного встановлення екскаватора; R1 — найменший радіус копання на рівні стоянки; R2 — найбільший радіус копання на рівні стоянки; Rн— радіус копання на заданій глибині; Rmax— найбільша глибина копанні: Zo — відстань від п'яти стріли до осі обертання екскаватора.
Розробка грунту екскаваторами драглайном, грейфером, планувальником та багатоковшовими екскаваторами .
Розробку грунту ведуть нижче рівня стоянки драглайна, тобто як і екскаватором із зворотною лопатою. Глибина копання може досягати 20м., а найбільший радіус копання на рівні стоянки — 26м. При розвантаженні грунту в транспортні засоби найефективнішими є поперечно-човникова та поздовжньо-човникова схема розробки грунту (рис. 3.6.). При обох схемах автосамоскиди заїжджають у виїмку.
Рис. 3.6. Способи розробки забою екскаватором-драглайном:
а — поперечно-човниковий; б — поздовжньо-човниковий: 1 — автосамоскид; 2 — опускання ковша в забій та набирання грунту; З—закінчення набирання грунту та піднімання ковша; 4 — розвантаження ковша.
При поперечно-човниковій схемі грунт поступово розробляють з двох боків від автосамоскида. Розвантажують ківш при переміщенні його зліва направо або навпаки. В ту мить, коли ківш опиняється над кузовом машини, екскаваторник розвантажує його, не припиняючи руху стріли.
При поздовжньо-човниковій схемі ківш завантажують грунтом перед задньою стінкою кузова, потім піднімають й перемішують у напрямі до автосамоскида. Розвантаження ковша відбувається в ту мить, коли він зависає над кузовом.
Крім того, при зведенні земляних споруд застосовують екскаватори, оснащені грейферами, планувальними пристроями тощо.
Екскаватори з грейфером використовують при роботі на обмеженій площі (наприклад, при реконструкції будівель та споруд, влаштуванні колодязів, котлованів під опори ліній електропередач, розробці глибоких вузьких траншей, зворотному засипанні грунту (рис. 3.7.).
Рис. 3.7. Схема роботи екскаватора з грейфером:
1 — відвал грунту перед ущільненням; 2 — грунт для зворотного засипання; 3 — вісь руху екскаватора; 4 — ущільнені шари грунту.
Рис. 3.8. Схеми роботи екскаватора-планувальника:
а, б — планування укосів виїмок та насипів відповідно з верхньої і нижньої стоянок;
І, IV—положення осі екскаватора, що переміщується в можливому наближенні до укосу; ІІ, ІІІ—те саме, в можливому віддаленні від укосу; 1, 2 — зони планування: b— ширина виїмки по дну.
Екскаватор-планувальник, оснащений телескопічним обладнанням (рис. 3.8), завдяки якому можливе переміщення робочого органу по прямій, горизонтальних та похилих траєкторіях, може бути використаний на різних роботах: при плануванні укосів та дна котловану, підчищенні недоборів грунту в котлованах і траншеях, влаштуванні траншей та невеликих котлованів, зворотній засипці пазух фундаментів у важкодоступних місцях.
Багатоковшові екскаватори — це машини безперервної дії із ланцюговими та роторними робочими органами (рис. 3.9.). Екскаватори поперечного копання застосовують при влаштуванні котлованів і траншей великого розміру, вирівнюванні укосів та розробці кар'єрів.
Рис. 3.9. Багатоковшові екскаватори з робочими органами:
Вони можуть розробляти грунт як нижче, так і вище рівня стоянки. Екскаватори поздовжнього копання використовують при влаштуванні траншей незначних розмірів.
Для поліпшення контролю за якістю розробки грунту на цих екскаваторах встановлюють різні прилади, що дають можливість в автоматичному або напівавтоматичному режимі стежити за глибиною копання, дотриманням заданого поздовжнього ухилу дна траншеї та напряму.
На планувальних роботах використовують екскаватори, оснащені прямою лопатою із місткістю ковша 0,5...1м3.
Екскаватор підбирають залежно від обсягів робіт, характеристики грунтів та робочих відміток забою. За забій вибирають робочу зону екскаватора, яка включає в себе площадку, де розміщують екскаватор, частину масиву грунту, яку розробляють з однієї стоянки, та площадку, де стоять транспортні засоби при завантаженні.
Мінімальна висота забою, яка забезпечує наповнення ковша екскаватора грунтом, має бути не меншою трикратної висоти ковша, а максимальна — не більшою максимальної висоти копання екскаватором.
При відносно невеликій висоті забою в комплекті з екскаватором доцільно використовувати бульдозер, який підгортає грунт до робочого місця екскаватора (рис. 3.1.).