Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Розробка грунту механічним способом



Загальні поняття про розробку грунту екскаваторами.

У масовому будівництві при влаштуванні виїмок розробку великих об'ємів грунту виконують землерийними машинами — одно - та багатоковшовими екскава­торами.

Одноковшові екскаватори класифікують за такими ознаками: видом робочого оснащення — пряма чи зворотна лопата, драглайн, грейфер; типом ходового оснащення — автомобільні, пневмоколісні, гу­сеничні, крокуючі; системою управління—механічні, гідравлічні, пневматичні, електричні, комбіновані; місткістю ковша—0,15; 0,25; 0,4; 0,5; 0,65; 1; 1,25; 1,6 та 2,5 м3.

 

Рис. 3.1. Спільна робота бульдозера і екскаватора

 

За останні роки збільшився випуск екскаваторів з гідравлічним приводом управління, які порівняно з механічними мають підви­щену (на 15...20%) продуктивність праці, простіші в управлінні, ефективніші при розробці щільних та мерзлих грунтів.

Одноковшові екскаватори можуть також оснащуватися змінним робочим оснащення: вантажними гаками, палебійним оснащенням, пристроями для вирівнювання укосів.

Багатоковшові екскаватори поділяються за такими ознаками: характером пересування машини відносно напряму руху її робочого органа - поздовжнього та поперечного копання грунту; залежно від оснащення робочими знаряддями — ланцюгові та роторні.

 

Розробка грунту екскаваторами „пряма” та „зворотня” лопата.

Екскаватор з прямою лопатою (рис. 3.2) використовують при розробці грунтів І...VI груп та подрібнених скельних порід вище рівня стоянки екскаватора. Основні технологічні параметри екска­ватора: найменший і найбільший радіуси копання на рівні стоянки R1, R2; найбільший радіус копання на найбільшій глибині Rз; дов­жина переміщення а; висота розробки Нрозр.; радіус розвантаження Rрозв. Основні види забоїв — поздовжній, бічний та лобовий (ту­пиковий) .

Оскільки екскаватори з прямою лопатою використовують при розробці грунту переважно із завантаженням його в транспортні засоби, організація розробки бічними забоями дозволяє ефектив­ніше використовувати робочі параметри екскаваторів та підвищу­вати їхній виробіток за рахунок зменшення кута повороту стріли при розвантаженні.

При широких виїмках розробки грунту ведуть кількома про­ходками — поздовжніми забоями. Транспортні засоби при цьо­му переміщуються з боку виробки по напряму пересуван­ня екскаватора, але в зворотному напрямі.

Боковий забій(рис. 3.4., д) використовується при значних розмі­рах котловану (В>3,5R, де Rнайбільший радіус копання). За­стосування бічних проходів дозволяє одночасно з розробкою котловану виконувати роботи по доробленню дна до проектних позна­чок, бетонувати фундаменти на готових ділянках і т. ін., що немож­ливо при розробці грунту лобовими забоями.

Лобовими забоями розробляють піонерні траншеї, перші проходки та вузькі котловани, шири­на яких не перевищує 3,5R. Лобові забої бува­ють вузькими і нормаль­ними. Вузький забій має ширину менше 1,5Rmах, нормальний — (1,5...1,9)Rріз, розширені лобові за­бої—(2,0...2,5) Rmах та (2,5...3,5)Rріз (рис. 3.4., а-г ).

 

Рис. 3.2. Загальний вигляд екскаватора прямою лопата.

 

Рис. 3.3. Екскаватор, оснаще­ний прямою лопатою:

а загальний вигляд; б — основні технологічні параметри: а крок переміщення екскаватора (відстань між двома стоянками); Roрадіус габаритної зони встановлен­ня екскаватора; R1 — найменший радіус копання на рівні стоянки;R2 найбільший радіус копання на рівні стоянки; Кг — найбільший ра­діус копання; Rрозв — радіус роз­вантаження; Нрозр — висота роз­робки; Нпр - ширина проходжен­ня; Ат відстань від осі перемі­щення екскаватора до осі дороги; θо — середній кут повороту на розвантаження.

 

Екскаватор із зворот­ної лопатою (рис. 3.5.) використовують при роз­робці траншей та котло­ванів із завантаженням транспортних засобів або ж у відвал. Основні тех­нологічні параметри екс­каватора такі: найменший радіус копання на рівні стоянки R1; найбільший радіус копання на рівні стоянки R2; найбільший радіус копання на заданій глибині Rн, найбільша глибина копання Rmах; радіус розвантаження Rр; висота розвантаження Нр. Розробку грунту виконують торцевими та біч­ними забоями.

Перевага віддається розробці грунту торцевими забоями, тому що при розробці бічними забоями ширина виїмки завжди менша, ніж при торцевому, і не перевищує одного радіуса копання, при цьому екскаватор розробляє грунт у положенні найменшої стій­кості, що небезпечно.

Екскаватори, оснащені зворотною лопатою, використовують при розробці грунту в тран­шеях, котлованах під окремо розміщені фундаменти та в кот­лованах під різні будівлі. При цьому виїмку грунту ведуть нижче рівня стоянки екскава­тора, який знаходиться на по­верхні землі. Розроблений грунт можна або відсипати у відвал біля виїмки, або завантажува­ти в транспортні засоби (авто­самоскиди). У цьому випадку. автосамоскиди не заїжджають до котловану. а перемішаються на поверхні землі з одного або другого боку екскаватора та­ким чином, щоб радіус поворо­ту ковша екскаватора при його розвантаженні не перевищував 90°.

Розміщення екскаватора над забоєм дозволяє розробля­ти грунт у виїмках з високим рівнем ґрунтових вод без допо­міжних заходів для водопоження.

 

 

Рис. 3.4. Схеми роботи екскаватора з прямою лопатою забоями:

а-г — лобовими (а — при вузькому забої; б — при забої нормальної ширини; в — при роз­ширеному забої до 2,5R; г—при розширеному забої до 3,5 R); д—боковим; 7—авто­самоскид; 2 — вісь забою; 3 — центр ваги забою; 4 — екскаватор; 5 — вісь переміщення екскаватора; 6 — вісь руху автосамоскида; 7 — місця стоянок екскаватора Rріз — радіус різання; Rmax — максимальний радіус різання; Rст. —радіус різання на рівні стоянки екскаватора.

Рис. 3.5. Екскаватор із зворотною ло­патою:

а — загальний вигляд; б — основні технологічні параметри: а—крок переміщення екскаватора; Ro — радіус габаритного встановлення екскава­тора; R1 — найменший радіус копання на рівні стоянки; R2 — найбільший радіус копання на рівні стоянки; Rн— радіус копання на заданій глибині; Rmax— найбільша глибина копанні: Zo — відстань від п'яти стріли до осі обертан­ня екскаватора.

Розробка грунту екскаваторами драглайном, грейфером, планувальником та багатоковшовими екскаваторами .

Розробку грунту ведуть нижче рівня стоянки драглайна, тобто як і екскаватором із зворотною лопатою. Глибина копання може досягати 20м., а найбільший радіус копання на рівні стоянки — 26м. При розвантаженні грунту в транспортні засоби найефектив­нішими є поперечно-човникова та поздовжньо-човникова схема роз­робки грунту (рис. 3.6.). При обох схемах автосамоскиди заїжджають у виїмку.

Рис. 3.6. Способи розробки забою екскаватором-драглайном:

а — поперечно-човниковий; б — поздовжньо-човниковий: 1 — автосамоскид; 2 — опускання ковша в забій та набирання грунту; З—закінчення набирання грунту та піднімання ковша; 4 — розвантаження ковша.

При поперечно-човниковій схемі грунт поступово розробляють з двох боків від автосамоскида. Розвантажують ківш при перемі­щенні його зліва направо або навпаки. В ту мить, коли ківш опиня­ється над кузовом машини, екскаваторник розвантажує його, не припиняючи руху стріли.

При поздовжньо-човниковій схемі ківш завантажують грунтом перед задньою стінкою кузова, потім піднімають й перемішують у напрямі до автосамоскида. Розвантаження ковша відбувається в ту мить, коли він зависає над кузовом.

Крім того, при зведенні земляних споруд застосовують екскава­тори, оснащені грейферами, планувальними пристроями тощо.

Екскаватори з грейфером використовують при роботі на обме­женій площі (наприклад, при реконструкції будівель та споруд, влаштуванні колодязів, котлованів під опори ліній електропередач, розробці глибоких вузьких траншей, зворотному засипанні грунту (рис. 3.7.).

Рис. 3.7. Схема роботи екскаватора з грейфером:

1 — відвал грунту перед ущільненням; 2 — грунт для зворотного засипання; 3 — вісь руху екскаватора; 4 — ущільнені шари грунту.

Рис. 3.8. Схеми роботи екскаватора-планувальника:

а, б — планування укосів виїмок та насипів відповідно з верхньої і нижньої стоянок;

І, IV—положення осі екскаватора, що переміщується в можливому наближенні до укосу; ІІ, ІІІ—те саме, в можливому віддаленні від укосу; 1, 2 — зони планування: b— ширина виїмки по дну.

 

Екскаватор-планувальник, оснащений телескопічним обладнан­ням (рис. 3.8), завдяки якому можливе переміщення робочого органу по прямій, горизонтальних та похилих траєкторіях, може бути використаний на різних роботах: при плануванні укосів та дна котловану, підчищенні недоборів грунту в котлованах і транше­ях, влаштуванні траншей та невеликих котлованів, зворотній за­сипці пазух фундаментів у важкодоступних місцях.

Багатоковшові екскаватори — це машини безперервної дії із ланцюговими та роторними робочими органами (рис. 3.9.). Екска­ватори поперечного копання застосовують при влаштуванні котло­ванів і траншей великого розміру, вирівнюванні укосів та розробці кар'єрів.

 

Рис. 3.9. Багатоковшові екскаватори з робочими органами:

а — ланцюговим; б — роторним; 1 — двигун; 2 — гідроциліндри піднімання робочого органу; З—ковшова рама; 4—ротор; 5—ковші; 6—гусенична ходова частина; 7—стрічковий конвеєр.

Вони можуть розробляти грунт як нижче, так і вище рівня стоянки. Екскаватори поздовжнього копання використовують при влаштуванні траншей незначних розмірів.

Для поліпшення контролю за якістю розробки грунту на цих екскаваторах встановлюють різні прилади, що дають можливість в автоматичному або напівавтоматичному режимі стежити за гли­биною копання, дотриманням заданого поздовжнього ухилу дна траншеї та напряму.

На планувальних роботах використовують екскаватори, ос­нащені прямою лопатою із місткістю ковша 0,5...1м3.

Екскаватор підбирають залежно від обсягів робіт, характери­стики грунтів та робочих відміток забою. За забій вибирають ро­бочу зону екскаватора, яка включає в себе площадку, де розміщу­ють екскаватор, частину масиву грунту, яку розробляють з однієї стоянки, та площадку, де стоять транспортні засоби при заванта­женні.

Мінімальна висота забою, яка забезпечує наповнення ковша екскаватора грунтом, має бути не меншою трикратної висоти ков­ша, а максимальна — не більшою максимальної висоти копання екскаватором.

При відносно невеликій висоті забою в комплекті з екскаватором доцільно використовувати бульдозер, який підгортає грунт до робочого місця екскаватора (рис. 3.1.).

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.