Частина V. ІНТЕРНЕТ ТА ЕТИКА

Розділ 18. НОВИНИ В ІНТЕРНЕТІ

Робочий день Джима Томпсона починається о 6:30 — вдома. Він сідає за свій комп’ютер і за допомогою спеціальної програми перевіряє національну і регіональну розсилки. Томпсон очолює веб-сайт станції. Йому треба додати якісь новини, що сталися з 23:30 — моменту, коли сайт оновлювався востаннє. Потім він телефонує редактору телевізійної станції, на яку він працює — KHOU у Х’юстоні. Цього ранку черговий редактор розповідає йому про нічну автогонку, яка закінчилася аварією й арештом.

Зазвичай Томпсон близько години вдома оновлює сайт, але сьогодні він поспішає. Через наближення Різдва над сайтом зараз працює мало людей, тому він хоче потрапити до відділу новин якнайшвидше.

У ВІДДІЛІ НОВИН

На щастя, Томпсон живе поруч з офісом KHOU. О 7:20 він уже розмовляє з редактором інформаційного відділу Кортні Холл.

Робота над сайтом — це лише незначна частина діяльності відділу новин такого великого телеканалу, як KHOU. Томпсон, офіційна посада якого називається редактор сайту, має у своєму розпорядженні лише двох людей, один з яких зараз у відпустці. Жоден з них не має часу на те, щоб кудись їздити і збирати новини. Томпсон і його невелика команда збирають в Інтернеті та інших джерелах матеріали, які можна розмістити на сайті KHOU.com. Але водночас вони надто залежать від решти співробітників відділу новин, які дають їм поради, інформацію і, частково, репортажі.

Томпсон відвідає обидві сьогоднішні зустрічі щодо новин: о 9:00 і о 14:00. Але самих тільки зборів недостатньо. Він робить акцент на вибудовуванні серйозних стосунків з рештою колективу відділу новин — графічним відділом, репортерами, продюсерами, редакторами. Зрештою, веб-сайт — не головна річ, якою вони переймаються: їм треба робити телевізійні новини. Втім, телеканали все більше усвідомлюють важливість своїх веб-сайтів, оскільки глядачі все частіше ними користуються. Плідна співпраця між працівниками відділу новин допомагає збільшити і покращити таке користування.

Томпсону не потрібно багато фактів під час його першого візиту до редактора інформаційного відділу Кортні Холл. Вся інформація, яку розкриватимуть репортери, з’являтиметься у комп’ютері в той момент, коли вони напишуть свої сюжети. Якщо він захоче дізнатися про щось швидше чи більше, він знову піде до інформаційного редактора з блокнотом і ручкою. Але зараз йому просто треба знати, які сюжети робитимуться сьогодні, щоб подумати над тим, як розмістити їх на веб-сайті.

Холл повідомляє, що репортер уже щось підготував про те нічне переслідування на машинах. Також вона пояснює, що рано-вранці на сході Х’юстона поїзд збив людину і що їхній репортер вже побував там. Томпсон хоче написати невеличкий сюжет для сайту. Крім того, Холл розповідає йому про заплановане на сьогодні засідання у справі розбещення неповнолітніх.

Тільки-но Томпсон повертається за свій стіл, як до нього підходить продюсер ранкового випуску Адам Діменд. Томпсон вже переглянув, як він це зазвичай робить, сюжети ранкових новин каналу, але він хоче розмістити на сайті оновлену інформацію щодо однієї події, що висвітлювалася в їхніх новинах ще минулого тижня. Це стосується Армії спасіння. (Різдво було усього три дні тому.) Томпсон хоче доповнити розділ слайд-шоу, змонтованим із відеоряду. Він обговорює ці зображення і текст до них із Дімендом.

Тоді йому треба звернутися до графіків. У Х’юстоні незабаром відбудеться Суперкубок. Дивлячись сюжет про це, Томпсон відзначає, що за тиждень до гри графіки вже зробили спеціальні карти із позначеними місцями проведення різних подій у місті. Чи можна їх ще взяти, чи доведеться відцифровувати їхні зображення з відеосюжету? Графіки ще мають ці карти, тож якість буде кращою.

Томпсон повертається до редактора інформаційного відділу, щоб уточнити деталі судової справи щодо розбещення неповнолітніх. У чому звинувачують чоловіка? О котрій години відбудеться слухання? Чи буде там оператор?

НОВИНИ ДЛЯ САЙТУ

На головній сторінці сайту KHOU завжди можна знайти чотири сюжети: один головний у великій рамці і три менші. (Також відвідувачі сайту можуть знайти сторінки з підбіркою новин спорту, прогноз погоди, регіональні і національні новини, інформацію про ситуацію на дорогах і багато іншої інформації.) О восьмій ранку головна історія на KHOU.com — новий ракурс сюжету про вчорашнє рішення Міністерства безпеки про підсилення захисту від терористичних нападів. Завдяки тому, що їх можна постійно перевіряти, Інтернет-джерела є такими ж важливими й актуальними, як і будь-які інші інформаційні медіа. Томпсон розмістив на сайті останній сюжет про антитерористичний захист, взятий з Ассошіейтед Пресс. Але це — вчорашня історія.

У розсилках він знайшов нову маленьку подію: арешт іракського генерала. І майже перед першими зборами Томпсон написав і виклав на сайті інформацію, зібрану станцією, про наїзд поїзда на пішохода. Ось як він подав цю історію, використавши газетний стиль підводки:

Чоловік втратив півноги, потрапивши під поїзд

08:59 Понеділок, 22 грудня

З репортажу 11 News

Після цього Томпсон розміщує текст про нічні перегони, написаний репортером Каролін Кемпелл. Він вибирає з нього сім речень і трохи їх редагує. Після цього Томпсон перетягує рамку з відеосюжету про це переслідування і вставляє текст у неї. Це не дуже складно — для цього є спеціальні програми. Томпсон навіть не вважає себе програмістом, він — журналіст з деякими знаннями HTML. О 10:30 цей сюжет стає вже другорядним на головній сторінці сайту.

Томпсон продовжує шукати щось свіже й дотепне для сайту. По можливості він намагається розміщувати одну головну історію опівдні, а потім замінити її іншою о 17:00. Незабаром полудень. Але йому щастить. Переглядаючи ранкове шоу CBS, Томпсон наштовхується на нову дотепну підводку. (KHOU, так само як CBS, розміщують свої матеріали на власних сайтах). Це замітка про найкращі і найгірші фільми минулого року. (В Інтернеті новини так само вільно оперують словами, як і в будь-якому телевізійному випуску.) Кожне з цих двох джерел представило власний список:

...У поганому вони солідарні. Найгіршими стали одні й ті самі стрічки — «Gigli», «The Hulk» і «From Justin to Kelly»...

Об 11:17 відділ новин отримує електронний лист від «Port Authority» Х’юстона. Він дає Томпсону новий ракурс — не надто визначний, але свіжий і місцевий — до історії про антитерористичний захист. Томпсон швидко оновлює статтю:

Порт Х’юстона скасував усі свої круїзи вгору і вниз за течією...

Але найкращі і найгірші фільми стали його головним сюжетом.

Усі згадані тут сюжети є більш-менш стандартними новинними історіями. Чи змінює Інтернет те, що називають новиною?

Ми досі вивчаємо, як цей порівняно новий медіум, якого не існувало до останнього десятиріччя XX століття, прилаштовується до діяльності новин. Веб-сайт Томпсона має три завдання. По-перше, поширювати новини — частіше серйозні, інколи ні. Новини про антитерористичний захист, про автомобільні перегони, може, навіть список найкращих і найгірших фільмів.

До його аудиторії входитимуть постійні глядачі новин каналу, які хочуть знати більше новин, чи які хочуть дізнаватися про новини швидше. Він може висвітлювати події, про які не розповідається у випусках новин. Він може викладати попередні варіанти подій, які виходитимуть у випусках. Також він може додавати багато оновленої інформації про погоду — причина номер один для людей заходити на сайт, за словами самого Томпсона.

Але до складу його аудиторії також увійдуть люди, які пропустили випуск новин каналу. Тож його завданням є зробити підсумок подій, що були в ефірі. Він може викладати їхні тексти або повні відеосюжети.

Одна значна перевага Інтернету, звісно, полягає в тому, що глядачі можуть подивитися ці сюжети (за допомогою RealPlayer або Windows Media Player, які можна безкоштовно закачати) в будь-який зручний для себе час. Вони можуть навіть переглядати на своїх комп’ютерах цілі підбірки інформаційних випусків. Одразу після полудня випуск KHOU готовий. Томпсон стискає відео — таким чином воно займатиме менше місця в Інтернеті, і для його завантаження потрібно буде менше часу — і завантажує перші 15 хвилин на сайт.

Водночас продовжує надходити нова інформація. Х’юстон презентує нову транспортну систему, рівень безпеки якої привернув велику увагу. На вихідних сталася велика аварія, про яку Томпсон зараз знайшов статтю на веб-сайті газети «Dallas Morning News». (Компанія, якій належить KHOU, володіє також цією газетою, тож він може використовувати статті з неї.) Він викладає статтю з Далласа на свій сайт, пов’язує її з проблемами у Х’юстоні і поєднує з сюжетом про безпечність нової транспортної системи, який запланований на 17:00.

Друга перевага веб-сайту, як зазначає Томпсон, — це реклама станції, її інформаційних випусків і людей, що з’являються у них. Це одна з причин того, чому на сайті є колонка ведучих ранкових новин. Також це одна з причин того, чому, повідомляючи про сьогоднішню зливу в прогнозі погоди, Томпсон пересвідчується, що він вставив туди цитати з телевізійного прогнозу погоди, яка належить ведучому погоди.

Третя перевага веб-сайту, згідно зі списком Томпсона, — це зміни, які розцінюються як новини. Це дає змогу доповнювати новини станції тими елементами, які неможливо додати в ефірі, — наприклад, документами (повним текстом нового закону, повним формулюванням вироку, транскрибованою прес-конференцією президента тощо). У випуску новин час дуже цінується. В Інтернеті ж місця вдосталь. Всі ці матеріали можна викласти на сайті для того незначного відсотка глядачів, які захочуть з ними ознайомитися. Якщо в сюжеті йдеться про нову програму для самотніх матерів, на веб-сайті можна викласти аплікаційну форму цієї програми. Також ефективно спрацьовують списки: результати тестів місцевих шкіл, медичні установи і місцеві ресторани. Крім того, веб-сайти можуть містити й інші загальні матеріали — історичного, пояснювального і спеціального характеру.

О 13:35 редактор інформаційного відділу Білл Ланглоіс передає Томпсону прес-реліз із Червоного Хреста. Томпсон, як і більшість журналістів, ставиться до прес-релізів цинічно. «Але що є корисного в цьому, — зазначає він, — то це те, що в ньому наводиться перелік різних рівнів терористичної небезпеки». Цей перелік може бути корисним. Він вирішує викласти на сайті цей список як загальну інформацію до історії про захист від тероризму. Почувши в новинах репортаж про підвищення захисту від тероризму, глядачі зможуть дізнатися про небезпеку тероризму на сайті. Для цього ведучий може сказати в ефірі: «Докладнішу інформацію про це можна знайти на нашому сайті за адресою KHOU.com».

На Інтернет-сторінці каналу можна викласти набагато більше, ніж просто текст. Чому б не розмістити там відеоматеріал, відзнятий операторами? Може, хтось із глядачів захоче подивитися невідредагований, оригінальний хід прес-конференції. Чому б не викласти уривок із фільму, до якого щойно зачитали рецензію? Чому б не дати аудіофайл з найпопулярнішого диску? Гарно спрацьовують також карти. Крім того, сайти можуть пропонувати відвідувачам зображення, що знімаються камерами, встановленими у якихось місцях, наприклад, на мосту Джорджа Вашингтона між Нью-Йорком і Нью-Джерсі.

Веб-сайти, на відміну від телевізійних інформаційних випусків, можуть також бути інтерактивними — дозволяти глядачам відповідати. Наприклад, у історії про найкращі і найгірші фільми Томпсон дозволив відвідувачам голосувати за кращі й гірші фільми року. Результати цього голосування оприлюднюються протягом усього дня. Так само можна опитувати відвідувачів стосовно підтримки чи протесту проти нового законопроекту тощо. На веб-сайті громадського радіо Міннесоти була сторінка «Баланс бюджету», на якій відвідувачі могли пропонувати власні варіанти вирішення державної дилеми щодо нового бюджету.

Перед другими щоденними зборами на KHOU приходить інформаційна розсилка, в якій повідомляється, що у Каліфорнії стався невеликий землетрус. Томпсон бачить цю саму історії в новинах по CNN. Це гаряча новина. Веб-сайту вона дуже потрібна. Перше, що робить Томпсон, це розміщує банер — зображення, що з’являється вгорі головної сторінки і привертає увагу відвідувачів до нової події: «Землетрус трясе Південну Каліфорнію. Подробиці незабаром».

О 14:30 продюсер випуску о 17:00 підходить до Томпсона з прес-релізом із Червоного Хреста в руці: «Знаєш про це?» Томпсону приємно похизуватися, що це вже на сайті.

О 14:22 банер про каліфорнійський землетрус прибирається, оскільки Томпсон вже опублікував сюжет про землетрус з Ассошіейтед Пресс. Також він розмістив посилання на детальніший репортаж про цей землетрус на сайт Служби геології США (www.earthquake.usgs.gov).

Посилання

Оператор Дейв Вестергауз зупиняється біля столу Томпсона о 14:34. Він працював із репортером над історією про крадіжку. Він цікавиться, чи є у Томпсона посилання на місцеву статистику злочинів: «Якщо ви хочете знайти кримінальну статистику для свого регіону...»

Посилання — це, звісно, одне із чудес Інтернету. Досить лише набрати слово, фразу чи заголовок, і ви отримаєте веб-адреси текстів, де це слово чи вираз зустрічається. (При цьому можна відкрити посилання у новому вікні, зберігши таким чином старе вікно, або замінити новим старе.) Посилання дають можливість користувачам Інтернету глибше поринути у предмет. Вони здатні розкрити перед вами все багатство інформації, представленої на безмежному ринку під назвою Інтернет.

Посилання можуть відвести відвідувачів геть від веб-сайту станції, але, як каже Меґґі Махоні з х’юстонсього радіо KUHF-FM, є надія, що вони пам’ятатимуть, де знайшли цю інформацію і повернуться назад. Тут є й інший бік: оскільки ті, хто клікають на лінк, скоріше за все пам’ятатимуть, звідки вони почали свій маршрут, люди, які програмують веб-сайт, повинні нести відповідальність за свої посилання.

По-перше, лінки повинні, як каже Томпсон, «мати інформаційну цінність і додавати щось до події, розміщеної на сайті». Є сотні сайтів, на яких міститься інформація про землетруси. Томпсон обмежив своє посилання лінком сайту американського уряду, де розміщено інформацію саме про цей землетрус у Південній Каліфорнії.

Сайти, використані у посиланнях, мають відбиратися із певним почуттям справедливості й балансу. Якщо подія має дві протилежні точки зору, зазначає Махоні, вона не дасть посилання на жодну з них. Також станція повинна відсилати своїх відвідувачів лише на відповідальні сайти. «Я дуже обережно ставлюся до сайтів, на які посилаюся, — пояснює Махоні. — Там має бути підтвердження того, про що йдеться на нашому сайті. Ми повинні берегти власний імідж. Ми не хочемо, щоб нас асоціювали із сайтами, яким не можна довіряти. Я дуже ретельно до цього ставлюся. Якщо можливо, я намагаюся посилатися на урядові сайти. Також я даю лінки на неприбуткові організації і бізнес-структури, які згадуються у сюжеті репортера. Я ніколи не використовую особисті сайти. Мені часто доводиться нагадувати собі, що кожен, хто має власний сайт, може розміщувати на ньому таку інформацію, яку сам забажає, правда це чи ні». (Персональні сайти — блоги, все більше й більше здобувають визнання серед журналістів, тож це правило може незабаром змінитися.)

Де ви знаходите добрі лінки для сюжету? Лінки приходять із різних джерел, підказує Махоні. Деякі вона знаходить сама за допомогою пошукових систем, таких як Google, деякі можуть бути джерелом історії, деякі може порадити репортер.

Томпсон вже розмістив лінки до кримінальної статистики на сайті KHOU. Він додав одну на сайт поліції Х’юстона, де можна вибрати район міста, а потім, клікнувши на потрібний місяць, отримати детальний список злочинів, скоєних цього місяця.

Інформація про антитерористичний захист також має лінки: сайт відділу національної безпеки, де містяться поради щодо зменшення ризику шляхом підсилення охорони, і сайт Комітету транспортної безпеки, де є поради для тих, хто збирається летіти в цей період. (Коли власні дії уряду стають суперечливими, може знадобитися послатися на якийсь неурядовий сайт.)

Поиск по сайту: