Тема: «Розкол християнства. Православ’я, католицизм, протестантизм»

Мета заняття:обгрунтувати положення про те, що християнська церква за своєю суттю є єдина. Але вплив зовнішніх факторів, а саме, політичних та економічних, порушують цю єдність і створюють умови до розколу єдиної християнської церкви. На основі порівняльного аналізу виявити відмінності у віровченні та обрядовості, простежити особливість формування кожної течії християнства.

Ключові поняття і категорії: схізма, анафема, цезарепапізм, єресь, православ’я, католицизм, символ віри.

Знати:передумови, що сприяли розколу єдиної християнської церкви;наслідки розколу і територіальне розташування утворених церков.

Вміти:виявляти догматичні, обрядові особливості православ’я, католицизму, протестантизму;провести порівняння трьох християнських течій, виявляючи спільність і розбіжність у догматиці й обрядовості; виділяти у релігійно-філософській, канонічній літературі зміст і суть кожної з християнських течій.

Розуміти:основні концептуальні засади філософсько-теологічних конструкцій православ’я, релігійно-філософські принципи католицизму, протестантську філософію.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЛОГІЧНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. Дайте детальний опис 12-ти християнським святам.

запитання для контролю і самоконтролю

1. Чи був протестантизм єрессю?

2. Представники якого духовенства можуть бути єпископами, митрополитами та патріархами (архієреями)?

3. Назвіть спільні догматичні та віросповідні засади в усіх протестантських течіях.

4. Чому католицизм називають “римським” або “латинським” віровченням?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Аляєв Г. Є. Лекції з релігієзнавства. Навчальний посібник. – К., 1996. – С.83-106.

2. Головащенко С. Історія християнства: Курс лекцій. Навч. посібник. - К., 1999.

3. Калінін Ю. А. , Харьковщенко Є. А. – Релігієзнавство. – К., 1995.

4. Релігієзнавство: Підручник / За ред. В.І.Лубського, В.І.Теремка. – К., 2000. – С.238-254, 298-300, 301-307.

5. Павлов С. В., Мезенцев К.В. Географія релігій. – К., 1989. – С. 90-136.

6. Релігієзнавство: Навч. посібник / За ред. д-ра філос. наук, проф. М.Ф.Рибачука. – К., 1997. – С.61-64.

7. Релігієзнавство: Підручник / За ред. О.П.Сидоренка. - К., 2007. - С.178-211.

8. Степовик Д. Релігії, культи і секти світу. – К., 1997. – С. 30-34; 44-48; 55-82.

Додаткова література

1. Косуха Л. – Протестантизм // Людина і світ. - 1993. - № 8-9.

2. Моральне богослов’я. Святі тайне. – Львів, 1995.

3. Нікітенко М. Велика схізма 1054р.// Людина і світ. – 2001. - № 2-3.

4. Хома І. Нарис історії Вселенської церкви. – Львів, 1995.

Інтернет сайти

Православ'я:

http://www.wco.ru/biblio/(Бібліотека православного християнина)

http://infobusiness.com.ua/forum/news/read.php3?num=1&id=16&loc=0&thread=16 («Мир» - православний огляд)

http://www.wco.ru/biblio/worlden

d/Antil/main.htm (Слова Святих Отців про Антихриста)

http://goa.goarch.org/acces/actiont

ime/faith

http://www.nauticjm.net.www/bal

ouris/orthodox.html

http://www.theologic.com/links.

html

http://www.kuraev.ru:8101/

Католицизм:

http://www.cs.cmu.edu/web/people/spoc/catholic.html

http://www.knight.org/advent

Протестантизм:

alt.christnet.evangelical

alt.religion.christian.anabaptist.brethren

alt.religion.christian.boston.church

alt.religion.christian.calvary.chapel

alt.religion.christian.last-days

Англіканство:

http://www.ai.nuit.edu/people/mib/anglican/anglican.html

http://www.anglican.org.uk/

http://www.ecusaanglican.org/

Методичні поради

У перші віки свого існування християнська Церква зазнавала гонінь і переслідувань – спочатку від правовірних іудеїв, а згодом і від римської влади. Остання вбачала в християнстві марновірство, яке завдавало шкоди державному ладу. Гоніння, випробувані християнством у перші століття його існування, наклали глибокий відбиток на його світогляд і дух. Особи, що перетерпіли за свою віру тюремне ув'язнення і катування (сповідники) або мученики, стали шануватися в християнстві як святі. Взагалі ідеал мученика стає в християнській етиці центральним.

У IV столітті становище християнської церкви радикально змінюється. Із пригнобленої і забороненої вона стає спочатку рівноправною з іншими релігіями, а згодом навіть пануючою. В 313 році імператор Костянтин видав Міланський едикт, яким проголошував свободу віросповідань, зокрема стосовно християн. Правда, на початку 60-х років імператор Юліан Відступник заходився реставрувати язичництво, але це тривало недовго. Указами імператора Феодосія І від 380-381 років християнство фактично стало державною релігією.

Після територіального розподілу Римської імперії на Східну і Західну (395 р.) формуються різні типи взаємовідносин між церквою і державою. На Сході – це союз Церкви з державою, з тенденцією до переваги світської влади, яка інколи перебирає функції Церкви – так званий цезарепапізм. На Заході – це теократія, тобто, панування релігії, Церкви не тільки в своїй сфері, а й у світських справах. Така ситуація обумовлювалась, з одного боку, різним станом світської влади (порівняно сильної на Сході і занепадаючої в умовах варварських навал на Заході), а з другого, історико-культурними та етнічними особливостями (філософський геній греків та юридичний геній римлян).

1054 р. стався великий розкол (схізма) єдиної християнської Церкви. Ця подія відбулася шляхом накладення взаємних анафем (відлучення від Церкви) з боку Папи Римського і константинопольського патріарха, формально знятих тільки 1965р. В основі цього поділу лежав конфлікт візантійської теології священної держави – підлеглого стосовно монарха положення церковних ієрархів – і латинської теології універсального папства, які намагалися підкорити собі світську владу.

Наслідком цього розколу стало утворення двох основних течій в християнстві: католицизму і православ’я.

Православні і католицькі богослови тлумачать розкол у християнстві виникненням двох його напрямів догматичними та культовими відмінностями, відхиленням від християнської ортодоксії. Насправді ж обидва напрями у християнстві виникли з якісно відмінних умов функціонування церкви у Візантії й Римі, на Сході й Заході.

Після схизми (розколу) римська церква стала католицькою (з грец. Вселенська, всеохоплююча), а константинопольська александрійська, антиохійська і єрусалимська ортодоксальними, тобто, православними.

Розглянемо одну з найрозповсюдженіших гілок християнства, а саме, православ’я.

Православ'я – один із трьох основних напрямів християнства – історично склалося, сформувалося як його східна гілка. Воно поширено основним чином у країнах Східної Європи, Близького Сходу, на Балканах. Назва "православ'я" від грецького слова "ортодоксія".

Ортодоксія – (правильна думка) в релігії правовір’я, прихильність, слідування традицій, вченню єдиної Церкви.

Уперше термін «православ’я» зустрічається у християнських письменників II століття. Богословські основи православ'я сформувалися у Візантії, де воно було пануючою релігією в IV – XI століттях. Православне віровчення базується на двох основах: Священному Писанні – Біблії, пояснюючи, що «усе Писання Богом натхнене» та Священному Переданні. В Священне Писання традиційно входять: Біблія, літургійна і богослужебна діяльність церкви, послання, а також постанови і діяння семи Вселенських Соборів, які визнає православна церква, а також праці найбільших церковних авторитетів, таких, як Афанасій Олександрійський, Василь Великий, Григорій Богослов, Іоанн Дамаскін, Іоанн Златоуст). На долю цих отців церкви випало формування основних положень віровчення. У Священне Предання входять житія святих, що розділяються на апостолів, пророків, мучеників, преподобних, а також праведників.

Основним розділом у православному християнському вчені є його догматична основа, яка зводиться до наступних положень.

Найважливіші положення православного віровчення (догмати) викладені в Символі Віри, прийнятому на Першому Вселенському соборі. Символ Віри складається з 12 членів. Символ Віри православ`я зобов`язує вірити в єдиного Бога, що виступає завжди в трьох іпостасях: Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух Святий (Трійця). Бог-Отець вважається творцем людини, природи і ангелів. Богом-Сином вважається Ісус Христос. Зверніть особливу увагу на догматичну особливість православ’я – Бог-Дух Святий сходить тільки від Бога-Отця – це і є основна догматична відмінність православ`я від католицизму. Основні православні догмати пов`язані з вшануванням Бога-сина Ісуса Христа. Найважливішим є догмат боговтілення, згідно з яким Ісус Христос, залишаючись Богом, разом з тим став людиною, народившись від діви Марії. Православні вважають, що своєю смертю Ісус звільнив людство від відповідальності за первородний гріх Адама і Єви.

Одне з основних місць займає догмат про воскресіння Христа, яке церква оголосила провіщенням прийдешнього загального воскресіння з мертвих.

Православні вірять:

- у первородний гріх, що вчинили перші люди Адам та Єва;

- в Ісуса Христа-Бога-Сина, що втілився, тобто, прийняв людський вигляд, народившись через непорочне зачаття від Діви Марії, і добровільно приніс себе у жертву за гріхи людства;

- у безсмертя душі;

- в існування пекла і раю.

Християнське вчення розглядає земне життя як підготовку до вічного блаженства в потойбічному світі, вимагає невтомних молитов, сумлінного відвідування храмів.

Основним складником православ’я як вчення є віра в надприродні сили. Православ’я має у своєму пантеоні надприродні істоти, яким поклоняються віруючі, це: всемогутній Бог, найвища нематеріальна сила та його протилежність – це не менш могутній Люцифер, диявол.

Бог і диявол – стрижневі постаті у православній ієрархії надприродних істот. Крім того існують інші духовні сутності – безліч ангелів, чортів, образи святих, яким даровано раювання за виняткові заслуги перед Богом.

Серед культових особливостей православ’я слід зазначити поклоніння іконам, нетлінним мощам, культ Христа і очисної сили води.

Важливе місце в православ'ї займають обряди – таїнства, під час яких, за вченням церкви, на віруючим сходить особлива Божа благодать. Церква визнає сім таїнств.

Хрещення –таїнство, у якому віруючого тричі занурюють, або обливають водою з призиванням Бога-Отця і Сина і Святого Духа.

Як вчать богослови, з допомогою таїнства хрещення людині прощається первородний гріх (а якщо хреститься доросла людина, то й гріхи, що вона зробила до моменту хрещення). Саме після здійснення таїнства хрещення людина стає християнином. За традицією людина у хрещенні одержує ім’я святого, котрому присвячений день. Зауважте, що таїнство хрещення здійснюється тільки священиком.

Таїнство миропомазання у православній Церкві відбувається одразу після хрещення і складає один обряд. В цьому відмітьте відмінність православного обряду від католицького. Вважається, що в цьому таїнстві людині « невидимо подаються дари Святого Духа, з допомогою яких вона росте і зміцнюються в духовному житті». Таїнство миропомазання допомагає людині залишатися справжнім християнином.

Таїнство причастя (або свята євхаристія) за християнським віровченням, було встановлено самим Ісусом Христом на Таємній Вечері.Віруючі причащаються хлібом і вином, вкушаючи Тіло і Кров Христову для Вічного Життя.

Таїнство покаяння або сповіді – це визнання гріхів своїх перед священиком, що відпускає їх від імені Ісуса Христа.

Таїнство священства відбувається через єпископське рукоположення при посвяті тієї або іншої особи в сан священнослужителя. Рукоположення відбувається на основі спеціального обряду хіротонії. Право здійснення цього таїнства належить тільки єпископові. Вважається, що в момент накладання рук єпископа на голову майбутнього священика передається божественна благодать.

У таїнстві шлюбу, що відбувається в храмі при вінчанні, благословляється подружній союз нареченого і нареченої. На майбутнє подружжя сходить Божа благодать, що забезпечує нерозривний символічний союз, заснований на любові, вірності.

Таїнство єлеосвячення (соборування) здійснюється над хворою людиною. За вченням Церкви хвора людина очищується від забутих або неусвідомлених гріхів і одержує Божу благодать, що зціляє немочі духовні та тілесні.

Важливим елементом християнської культури є Богослужіння – сукупність церемоній та обрядових дій звернених до Бога з метою отримати від нього милості. Богослужіння в православ'ї отримує назву – Божественна літургія.

У християнстві існують цикли богослужінь:

- річне богослужіння: літургія Іоана Златоуста , крім страсної п’ятниці;

- тижневе богослужіння:

неділя - воскресіння Ісуса Христа

понеділок - ангелам Бога

вівторок - пророкам

середа - зраді Ісуса Христа

четвер - святим

п’ятниця - розп'яттю Ісуса Христа

субота-всім святим християнської церкви

Поиск по сайту: