Соціально-психологічний аналіз

Згідно проведеного фахівцями Інституту соціальної та політичної психології АПН України аналізу наукових досліджень причин зловжи­вання наркотиками серед неповнолітніх та молоді встановлено, що се­ред таких причин дослідники найчастіше називають:

- доступність наркотиків;

- фінансове неблагополуччя;

- невирішені побутові проблеми;

- соціальні проблеми і пов'язані з ними психологічні стани неви­значеності, депресії;

- вплив соціального оточення, зокрема друзів;

- низький соціальний і освітній статус.

Крім того, серед причин, що провокують поширення наркоманій та пияцтва серед молоді, називаються наступні:

- аномія суспільства, під якою розуміють такий його стан, при яко­му немає, чіткої регуляції поведінки індивідів, існує моральний вакуум, попередні старі норми і цінності вже не відповідають новим відноси­нам, а нові ще не склалися;

- моральна спустошеність людей, розчарованість у собі та навко­лишньому світі.

Неодноразово відмічається, що переважна більшість споживачів наркотиків уживали алкогольні напої до того, як стали наркоманами (нарощування дози психоактивних речовин, необхідних для входження в стан розслаблення, зняття напруги).

У різних дослідженнях у якості головних називаються різні причи­ни і, зокрема, такі, що лежать на поверхні, а саме: безробіття, еконо­мічна незабезпеченість, низький соціальний і освітній статус. Однак залишається без пояснення той факт, що серед забезпечених верств населення наркоманія, згідно статистики, розповсюджена я тій же мірі, що і серед малозабезпечених. Зокрема, кількість наркоманів серед сту­дентів ВНЗ не поступається кількості наркоманів серед учнів ПТУ і школярів.

У зв'язку з цим виникла потреба у з'ясуванні інших факторів, крім названих, які провокують уживання наркотків у підлітковому та моло­діжному середовищі.

З метою з'ясування цих факторів улітку 2003 р. було проведено фокус-групи, учасниками яких були:

а) підлітки та молодь літніх наметових таборів, організованих Спі­лкою дитячих та юнацьких організацій м. Києва та Київським міським центром соціальних служб для молоді. Це діти та молодь віком від 13 до 22 років, яких можна віднести до категорії "благополучна молодь". Більшість з них не вживали наркотиків узагалі або вживали їх спора­дично. З проблемою наркоманій вони знайомі, оскільки спостерігали її в інших: сусідів, друзів, однокласників;

б) колишні і "діючі" споживачі наркотичних речовин, учасники груп реабілітації і волонтери громадських організацій м. Києва;

в) експерти - представники медичних центрів, працівники соціаль­них служб для молоді, представники правоохоронних органів, предста­вники громадських організацій, що працюють у сфері профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі, передусім наркоманій, алкоголізму і тютюнопаління.

Контент-аналіз протоколів дискусії кожної групи дозволив виявити і побудувати певну ієрархію причин розповсюдження наркоманій.

Учасники першої групи так звана "благополучна молодь", у якості основної причини залучення дітей до наркотиків називали відсутність організованого проведення вільного часу. Частота згадування цієї при­чини склала 71%. Тобто більше ніж дві треті учасників дискусій відмі­тили її як дуже важливу. При цьому частина учасників у якості основ­ної причини назвали нудьгу і відсутність захоплень у самої людини, частина - недоступність і дорожнечу занять спортом чи інших занять, таких як: танці, музика, художні гуртки та інше.

Іншою важливою причиною вживання наркотиків молоді люди на­звали психологічні проблеми, позбутися яких дозволяють наркотики (71%): стосунки з хлопцем (дівчиною), шкільні проблеми, стосунки з батьками і багато інших. Цікаво відзначити той факт, що самі наркома­ми практично не пов'язували вживання наркотиків зі стресовими пере­жинаннями. Швидше для них наркотики були засобом ввійти в контакт із тими, хто їх прийме і підтримає у важкій ситуації (44%). Так чи інакше ці відповіді можна узагальнити як "невміння підлітків і молоді справлятися зі стресами".

ІЗ окрему категорію причин, що провокують наркоманію, учасни­ками фокус-груп були виділено неблагополучна домашні обставини (57%). При цьому найбільш часто згадувалися такі проблеми як відсут­ність взаєморозуміння з батьками (43%), брак уваги з боку батьків (29%). Лише один учасник назвав економічну незабезпеченість сім'ї як побічну причину того, що- нічим не зайнятий підліток опиняється на вулиці, де залучається до наркотиків. Звідси напрошується висновок: не сам по собі економічний статок сім'ї є причиною залучення підлітка до наркотиків, а та морально-психологічна атмосфера, у якій він живе. При цьому логічним видається зв'язок цієї події з названим вище моти­вом - уживання наркотичних речовин з метою позбутися проблем. Під­літок, позбавлений моральної підтримки і психологічного захисту своїх батьків, стає більш відкритим для стресових переживань. При цьому він стає більш відкритим негативному впливу інших людей, яких він сприймає як авторитети. Нерідко цими авторитетами стають друзі, які мають досвід вживання наркотиків.

Наступним за ступенем значимості виявився такий мотив, як ціка­вість (50%). Як було виявлено в ході дискусії, багатьох підлітків до вживання наркотиків призводить проста цікавість: їм буває цікаво спробувати те, про що розповідають друзі і про що вони так багато чують. Також вдалося виявити такий різновид цього мотиву як тяга до забороненого (43%). Для цієї категорії підлітків важливий сам факт того, що наркотичні речовини - це щось заборонене. Як сказав учасник однієї з фокус-груп: "...горілка на кожному кроці продається, тут інте­ресу ніякого немає". Згадувався хлопцями і такій мотив, як прийом наркотичних речовин у якості стимуляторів (29%). Юнаки розповідали про те, що основними місцями вживання подібних наркотичних речо­вин є дискотеки, де прийом "енергетизуючого коктейлю" допомагає відчути вибух емоцій, увійти в певний стан і пережити небувалі відчут­тя, яких важко досягти інакше.

Слід відмітити, що достатньо мало, на відміну від очікуваного, го-ворили учасники фокус-групи про непоінформованість як причину нар­команій. Категорія, що охоплює цей аспект проблеми наркомати, за частотою згадувань набрала лише 36%. Неповнолітні, які самі пережи-ли досвід наркоманій, оцінили значимість цієї категорії набагато вище (56%). Згадуючи про свій досвід наркоманій, вони говорили: "Якби я знав тоді, що так буде..." Але на питання: "Чи Ви дійсно не знали про можливі наслідки вживання наркотиків?" - усі вони відповідали, що знали, чули, але вважали, що з ними не станеться того, що сталося з іншими. Тобто стосовно цього фактору доцільно говорити не про непо­інформованість, а про недооцінку небезпеки.

Відмітили учасники фокус-групи і той факт, що на позитивне став-дення до наркотичних речовин значною мірою впливає поширений сте­реотип позитивного ставлення до алкоголю як засобу, що стимулює веселий настрій, розкутість. Оскільки будь-яке свято або спільне про-ведення вільного часу, як правило, супроводжується випивкою (36%), а наркотичні речовини виконують ту ж психосгамулюючу функцію, то й на них переноситься те ж ставлення, що й до алкоголю. Значною мірою цьому сприяє також популярність наркотичних речовин як сим-вола "крутості" у молодіжному середовищі (42%). Треба відзначити, що в групі споживачів наркотичних речовин вага цієї категорії - "по­пулярність наркотиків" - досягла (78%).

Підштовхує неповнолітніх до вживання наркотичних речовин та­кож прагнення до самовираження. За їх допомогою вони намагаються ствердити власне "Я", виділити себе із загальної маси, заявити про власну індивідуальність (21%). На думку респондентів фокус-груп, у хлопців, які приймають наркотики, немає інших засобів самовиражен­ня Як пояснював один з учасників фокус-групи: "У них немає друзів, які б їм показали щось інше: піти в похід, наприклад, стрибнути з па-рашутом тощо. Вони цього не відчули, їм ні з чого вибирати..."

Відсутністю вибору пояснюють учасники фокус-групи і викорис-тання наркотичних речовин у пошуках гострих відчуттів (21%). На їхню думку, саме не знаючи інших способів нейтралізації адреналіну, людина звертається до наркотиків.

Реклама і пропаганда в засобах масової інформації - наступна причина, яку називали учасники дискусії. Дівчата і хлопці говорили, в першу чергу, про відкриту рекламу наркотичних речовин в Інтернеті, а також про опосередковану їх рекламу через поп-культуру, кінофільми і телепередачі, що пропагують стиль життя, пов'язаний із вживанням алкоголю та наркотиків. На наш погляд, вага цього фактору за даними фокус-групи дещо занижена (31%). Але на тому, що він є значним і суттєвим, наголошують експерти - психологи і соціальні робітники, які працюють із наркозалежною молоддю. При цьому емоційна незрілість людини є підставою яка посилює дію цього фактору і значною мірою зумовлює поширення наркомати серед неповнолітніх та молоді.

У цілому, узагальнюючи аналіз дискусії у даній групі, можна дати наступну картину уявлень про причини поширення наркоман їй у так званої благополучної молоді. Основну причину звертання до наркотич­них речовин молоді люди вбачають у відсутності справи, котра могла б захопити підлітка, забрати його вільний час, зацікавити, дала б змогу самореалізуватися і самоствердитися. Іншою, настільки ж важливою причиною, є сімейні проблеми, і, зокрема, брак уваги з боку батьків, відсутність взаєморозуміння з ними. У результаті діти, позбавлені під­тримки і контролю, з одного боку, і не знаючи, чим зайняти вільний час, з іншого, виявляються жертвами наркоділків і власної цікавості. Сприятливий ґрунт при цьому створюють активна реклама і пропаганда наркотичних речовин у засобах масової інформації, а також низька поінформованість підлітків щодо наслідків їх вживання, зокрема етапів розвитку наркомати та їхніх зовнішніх ознак. Чималу роль у поши­ренні наркоманій відіграють культурні стереотипи, які нав'язують не­одмінну присутність алкоголю на будь-якому святі. З прийому алкого­лю, вважають підлітки, починається шлях зловживання наркотичними-речовинами, а точніше - з толерантного ставлення до нього в суспільс­тві. Стосовно даної групи можна зробити висновок, що наявність мети в житті і теплих сімейних взаємин - це головні фактори, що допомага­ють молодим людям утриматися в руслі здорового способу життя.

Аналіз суджень учасників фокус-групи "Споживачі наркотичних речовин" виявив подібне коло причин, що провокують наркоманії і пияцтво, однак ієрархія їх виявилася іншою.

Найбільш часто серед причин, які призвели їх до вживання нарко­тичних речовин, представники цієї групи називали агітацію з боку дру­зів, які вже мали такій досвід. Частота згадування цієї категорії скла­дала 100%. Це означає, що всі учасники групи так чи інакше були втяг-нені в коло споживачів наркотичних речовин своїми друзями.

Наступною значимою причиною (у даній групі) виявилася популяр­ність наркотиків. Наркотичні речовини для них виступали як норма життя, невід'ємний атрибут тієї соціальної групи, до якої належить чи хоче належати підліток. Цікаво відзначити, що групи, названі респон-дентами, мали зовсім різний соціальний статус: це і так звана "творча богема", і, як висловився один з учасників, "...звичайна компанія: ма­ленькі хулігани, дворові". При цьому з висловлювань респондентів випливало, що наркотичні речовини - це не просто минуще захоплення в молодіжному середовищі, а деякий символ, ознака, що відособлює молодіжну субкультуру від іншого суспільства, відокремлює "своїх" від "чужих", своєрідний знак приналежності (78%).

Наступні причини, що набрали найбільшу вагу, належать до кате-горії "Неблагополучна обстановка в сім'ї". Це:

- брак уваги з боку батьків (56%);

- відсутність взаєморозуміння з батьками (56%).

Значно рідше учасники цієї фокус-групи в якості причини своєї пристрасті до наркотичних речовин називали:

- алкоголізм і зловживання наркотичними речовинами батьків - 22%;

- економічну незабезпеченість родини - 11%.

Звідси можна зробити висновок, що економічний чи соціальний статус родини сам по собі не визначає ставлення підлітків до наркоти-ків. Визначальною є та сімейна атмосфера, що при цьому складається. Близькі, довірливі стосунки з рідними мають значно більший вплив на поведінку підлітків, ніж економічний добробут. Звідси стає зрозумілим, чому нерідко неповнолітні споживачі наркотичних речовин з так званих благополучних родин говорять про дворову компанію, що їх прийняла, як про "родину". Відсутність атмосфери любові й розуміння у власній родині штовхає цих молодих людей на вулицю, де вони змушені прийня-ти цінності і норми того соціального середовища, в яке попадають. Це, ймовірно, і пояснює той факт, що зловживання наркотичними речови­нами однаково поширене як серед забезпечених, так і серед малозабез-печених верств населення.

Несприятлива обстановка в сім'ї є важливою, однак не єдиною причиною, що штовхає молодих людей до наркотичних речовин. Чималу роль у цьому відіграє цікавість, частота згадування якої також скла-дає 56%. Більше половини респондентів повідомили, що пробували наркотики з цікавості. При цьому половина з них відзначила, що їм хотілося на практиці відчути те, від чого їх так застерігали.

Цілком природно, що цікавість як причина, що провокує вживання наркотичних речовин, йде у тісному сусідстві з відсутністю повноцінних знань про них (56%). Ми навмисно підкреслюємо "повноцінних", оскільки щось, колись про шкоду наркотиків чули всі, але, як з'ясувалося з розповідей учасників фокус-групи, цих знань було недо­статньо для того, щоб утримати їх від їх вживання. Категорія, що охо­плює інформаційний аспект проблеми наркомати, включає такі момен­ти, що відбивають різні сторони даної проблеми:

- фрагментарність знань про наркотики - 44%;

- небажання вірити негативній інформації про наркоманії з причи­ни її суперечливості (у сприйнятті респондентів інформація про нарко­манії не відповідає прикладам, що спостерігаються) - 45%;

- недооцінка небезпеки (більшості початківців, які вживають нар­котики, здається, що з ними не станеться того, що з іншими) - 33%.

Слід зазначити, що в особистій історії кожного з колишніх спожи­вачів наркотиків (учасників фокус-групи) ці моменти представлені від­носно повним переліком. Тому можна сказати, що хоча кожен з них набирає менше 50%, категорія "Інформованість" відбиває, на наш по­гляд, чи не основну причину, що зумовлює поширення наркоманій се­ред молоді.

Так, недооцінка небезпеки зумовлена відсутністю повноти інфор­мації і невідповідністю (у сприйнятті респондентів) пропагованої не­безпеки прикладам, що спостерігаються у житті. Цьому ж сприяє і від­сутність вираженого негативного ефекту після перших декількох при­йомів. Основна фраза, що приводить до такого висновку: "Покурив - і ... нічого..." Можна припустити, що якби вони відразу падали мертви­ми або починало нестерпно пекти в шлунку, то для інших це було б сигналом небезпеки. Але оскільки цього не відбувається, явна дія нар­котику починає усвідомлюватися тільки в стадії, коли вже занадто піз­но. Фрагментарністю знань зумовлене і небажання вірити негативній інформації: "Хоч він мені й говорив, що це погано, - я дивився і ду­мав, ну липа все це... Я ж не знав тоді, що він себе вже не контролює".

Таким чином, можна припустити, що непоінформованість є благо­датним грунтом для ефективної дії всіх інших факторів.

Настільки ж значимими в переліку причин, що провокують вжи­вання наркотиків, можна назвати перекручені цінності (44%). Назива­ючи цю категорію, респонденти вагалися в розкритті її змісту, однак чітко уявляли собі альтернативу - життя за законами Слова Божого.

Наступна причина, яку називали представники цієї групи, - відсут­ність організованого дозвілля (33%). Тут учасники говорили про те, що їм нікуди було себе діти, нічим зайнятися. Вони виражали впевненість, що якби займалися спортом чи ще чимось цікавим, з ними б такого не трапилося. Однак варто відмітити, що, за словами фахівців, які пра­цюють із проблемними дітьми, споживачами наркотиків нерідко стають діти заможних батьків, що мають можливість займатися досить дороги­ми видами спорту чи занять. Гроші, що вони одержують від батьків на снос дозвілля, вони витрачають на наркотичні речовини.

Інша причина, яку відзначила третина учасників, - це "доступність наркотичних речовин" (33%). З огляду на вагу даної категорії і її від­носно низьку рангову позицію в загальному переліку причин, ми дій-шли висновку, що не стільки доступність цих речовин зумовлює поши­рення наркоманій, як це схильні вважати учасники цієї фокус-групи, скільки резистентність підлітків щодо них.

Третина учасників відзначила низьку ефективність профілактичних заходів, які проводяться державими організаціями. Учасники говорили про формальність, "бездушність" засобів антипропаганди: плакати і ролики, про те, що нерідко вони мають протилежний ефект.

Окремо розглядалися категорії, що характеризують мотиви чи цілі вживання наркотичних речовин.

Показово, що тут на передній план виступили такі мотиви як "Ба­жання самовиразитися, зробивши заборонене" і "Пошук підтримки та розуміння". Вага кожної з цих категорій склала 44,5%. На наш погляд, звернення до наркотичних речовин як способу порушити табу до деякої міри пояснює наркоманію як атрибут молодіжної субкультури, яка демонструє схильність до самоствердження через руйнування устояних норм і традицій.

Висока рангова позиція категорії "Пошук підтримки і розуміння" кілком погоджується з високою ранговою позицією такої психологічної проблеми, як "Неблагополучна обстановка в сім'ї" і, зокрема, "Відсут-ність взаєморозуміння з батьками". Доповнює цю картину мотив бути прийнятим певною групою (33%).

У цілому, завершуючи аналіз результатів даної фокус-групи, мож-

на сказати, що, як і очікувалося, проблема наркоманій - це, у першу чергу, проблема психологічна, вторинна стосовно соціально-економіч-них проблем. Багато в чому вона зумовлена тим, що слабшають зв'язки між батьками і дитиною. Стосунки між батьками і дітьми перетворю-ються у формальну виховну процедуру, що викликає протест у дітей. Те ж саме можна сказати і про шкільне навчання, яке також перетво-рюється на формальну процедуру передачі знань. У дітей залишається мало можливостей для самореалізації, самоствердження. Крім того, найчастіше їм немає чим зайняти дозвілля, і тоді вони шукають занят­тя, здатне одночасно компенсувати всі нереалізовані потреби. Нарко- , тичні речовини виступають для них як щось незвідане, заборонене, пов'язане з ризиком і азартом, як таке, що приносить задоволення і допомагає самоствердитися в групі однолітків. Основними несприятли­вими факторами при цьому є емоційна незрілість неповнолітніх, їх недостатня поінформованість про механізм дії наркотичних речовин, про стадії розвитку наркозалежності та їх ознаки, високий ступінь до­віри до носіїв наркотичної субкультури.

Експерти основною причиною поширення наркоманій серед непов-. нолітніх та молоді вважають руйнування інституту родини, духовну спустошеність взаємин батьків та дітей; вплив реклами, що пропагує стиль життя, пов'язаний із вживанням алкоголю та наркотиків; невмін­ня підлітка справлятися зі стресом; брак чітких світоглядних орієнти­рів, означений як "відсутність ідеології"; викривлені цінності.

Отримана в результаті проведення фокус-груп інформація дозво­лила розробити схему масового дослідження, яке дало змогу відобрази-ти загальну картину поширення наркоманій у підлітковому та молодіж­ному середовищі і його причин, а також здійснювати моніторинг дина­міки цього процесу протягом тривалого часу. У дослідженні брали участь школярі, учні професійно-технічних навчальних закладів та студенти вузів.

За результатами опитувань 2003-2004 років стосовно вживання на­ркотичних речовин отримана наступна інформація: 2,7% молодих лю­дей позитивно ставляться до їх вживання і ще 2,8% не бачать у цьому нічого поганого, 14% - вже пробували ці речовини. Юнаки вдвічі біль­ше, аніж дівчатка, демонструють схильність до вживання наркотиків. При цьому кількість хлопців і дівчат які одноразово пробували нарко­тики, практично однакова. Звідси напрошується висновок, що цікавість рухає хлопцями та дівчатами однаковою мірою, однак мотивів, щоб утриматися від подальшого вживання наркотиків, у дівчат більше, ніж у хлопців. Що ж це за мотиви? Як показують різні дослідження, у дівчат більш виражена потреба зберігати комфортні відносини з навко­лишнім оточенням, зокрема з близькими і рідними, ніж у хлопчиків. Вони у півтора рази вище оцінюють значимість впливу навколишніх на ставлення до наркотичних речовин і в три рази вище - мотиви, що від­ображають взаємини з родиною. Можливо, страх утратити ці відносини і є для них основним стримуючим фактором.

У 2004 році порівняно з 2003 роком спостерігаються деякі зміни в характері поширеності наркоманій. Виявилася тенденція до збільшення кількості молоді, що вживає наркотичні речовини, майже на 6%. У гру­пах з різним освітнім статусом це збільшення відбулося, в основному, за рахунок учнів ПТУ і студентів ВНЗ (8,9% і 11,5%, відповідно). У тендерних групах число споживачів наркотиків збільшилося, в основ­ному, за рахунок юнаків (9,1%). Порівняно з минулим роком збільши-лася дистанція в частоті вживання наркотичних речовин між жителями міста і села. Так, якщо в 2003 році ця різниця складала 6%, то в 2004 вона виросла до 12,5%. Тобто в місті молоді люди вживають ці речови­ни вдвічі частіше, ніж у селі. При цьому спостерігається незначне збільшення числа молодих людей, що вживають наркотичні речовини, у селі (на 1,5%) і значне збільшення їх у місті (на 8,7%).

Аналіз причин уживання наркотичних речовин показав, що найіс-тотнішими причинами їх уживання виявилися наступні (у порядку змен­шення):

- цікавість; вплив друзів, які їх уживають;

- прагнення до незвичайних відчуттів; брак нормальних орієнтирів та цілей у житті (при цьому стає очевидним, що цікавість підігрівається більші "досвідченими" товаришами і доповнюється власною самовпевне-ністю і наївністю початківця);

- бажання випробувати незвичайні відчуття, спробувати щось, про що інші знають, підсилюється прагненням бути як усі, не виглядати "білою вороною". Сприятливою умовою при цьому є відсутність бать-ківського контролю за життям і дозвіллям дитини;

- понад половини респондентів не знають, куди звернутися по допо­могу в ситуації виникнення алкогольної чи наркотичної залежності.

У порівнянні з 2003 роком спостерігаються деякі зміни у силі і ви-разності дії визначених причин. Наприклад, більш вираженим став фактор впливу оточення. Став очевидним його взаємозв'язок з такими особистісними властивостями, як інфантилізм і конформізм. Більш вагомим став фактор, що відбиває негативний вплив неблагополучно! обстановки в родині. Більш явним і одночасно усвідомленим став дефі-цит знань про наслідки вживання наркотичних речовин.

Соціально-психологічне спостереження за дозвіллям учнівської та студентської молоді дає можливість помітити певні тенденції. Виявлено статистичні зв'язки даних щодо використання різновидів дозвілля та досвіду вживання наркотичних речовин (у %), див. табл. 1.

Таблиця 1

Інформативною тут є не сама по собі перевага тих чи інших: видів занять, а різка диференціація в частоті вибору способів використання вільного часу респондентами, що мають багатий досвід уживання нар­котичних речовин і не мають його зовсім. Так, наприклад, респонденти обох груп практично однаковою мірою присвячують час телевізорові, захоплюються музикою і комп'ютерними іграми. Разом з тим, респон­денти, які багато разів бували у стані наркотичного сп'яніння удвічі! частіше відвідують дворові тусовки і бувають на дискотеках. Одночасно серед них удвічі менше тих, хто захоплюється спортом чи книгами. Вом в чотири рідше проводять час зі своєю родиною і в десячъ разів рідше займаються домашньою роботою. Серед них утричі менше тих, хто : ахоплюється творчістю. І, нарешті, серед цих респондентів у п'ять разір менше тих, хто практично не має вільного часу.

Порівняно з усіма іниїими різновидами дозвілля саме дворові тусов-ки та дискотеки найбільше ваблять молодь, що має досвід уживання наркотичних речовин. У цілому, за даними опитування, структура учасників обох видів зібрань така:

тусовки - 28,9% прилучених до наркотичних речовин і 71,1% без жодного досвіду;

дискотеки - 31,5% прилучених до наркотичних речовин і 68,5% без жодного досвіду.

Говорячи мовою лабораторного аналізу, маємо найоптимальніші умови для поширення наркомати.

Узагальнюючи результати аналізу, варто сказати що отримані ре-зультати багато чого говорять про взаємозв'язок поширення зловжи­вання наркотичними речовинами з організацією побуту й вільного часу молодих людей, а також про значну роль родини у цьому процесі. Оче-видно, що діти, час яких повністю завантажений, знаходяться в полі уваги і під контролем батьків і фізично не мають можливості заповню-вати час чимось ще. З іншого боку, ці діти відгороджені від негативного впливу однолітків, більш досвідчених у питаннях уживання психо-тропних речовин. Однак коли взаємини батьків і дітей перетворюються на формальну процедуру виховання, духовно збіднюються і слабшають, тоді вакуум, що утворився, заповнюють інші люди й інші захоплення, і не завжди вони безневинні.

Висновки

Серед причин поширення наркомати у молодіжному середовищі опитана молодь зазначила, перш за все:

- цікавість до наркотичних речовин з боку молодих людей, у пер-шу чергу, бажання отримати незвичні відчуття в змінених станах пси­хіки (кайф);

- пасивне наслідування наркоспоживання, яку молодь вважає сте­реотипом поведінки свого оточення, та активне залучення до наркоспо-живання з боку друзів;

- сподівання експериментаторів на те, що їм удасться уникнути психічної і фізичної залежності від наркотиків;

- відсутність нормальних орієнтирів, цілей у житті підлітків та мо-лоді.

Тривожним фактом є те, що, на думку молоді, вживання наркотичних речовин набуває стереотипного характеру та розповсюджене знач­ною мірою як у місті, так і в сільській місцевості. Молодь вищих навчальних закладів більшою мірою схильна вважати вживання наркотичних них речовин стереотипом молодіжної поведінки, а це небезпечно, оскільки ця молодь є своєрідним генератором і ретранслятором соціокультурних норм сучасної молодіжної субкультури. Схожа думка дівчат та молодих жінок щодо стереотипності наркоспоживання. Вони більшою мірою, ніж чоловіки, вважають причиною поширення наркоспоживання те, що наркотичні речовини стали звичним явищем життя сучасної молоді, а також те, що в цьому не останню роль відіграє сім'я молодої людини.

В основі ж споживання наркотиків лежить цікавість, природна тяга молодих людей до незвіданого, забороненого, тобто дослідницький мо­тив. Негативний вплив оточення і конформізм молодої людини варто розглядати як супутні фактори, що підсилюють дію основного - тягу до забороненого. Ці факти необхідно враховувати в побудові профілак­тичної роботи з молоддю.

Поиск по сайту: