Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Вживання алкоголю та зловживання алкоголем



Попри антиалкогольну пропаганду, більшість людей вважає, що у вживанні алкоголю немає нічого страшного, якщо тільки пити культур­но та потроху. Однак відразу ж виникають питання: "Що означає "тро­хи?" Це скільки: чарка, стакан, пляшка?", "Що означає культурно? Це коли біла скатертина, добре сервірований стіл, а не в підворотті? Або коли під час приємної бесіди, без бійки та лайки?"

Прихильники теорії "культурного пиття", ймовірно, потерпіли не­вдачу тому, що не були в змозі чітко визначити, що саме вони мають на увазі під лозунгом формування культури пиття. Дійсно, сам цей термін розпливчастий та багатоаспектний. Необхідно підібрати більш точне визначення, яке розкриває сутність відмінностей у вживанні спиртних напоїв здоровими людьми і тими, хто втратив контроль над алкоголем.

Починати розмову про вживання спиртних напоїв краще за все з поняття про дозу вживання алкоголю.

Доза вживання алкоголю - це така мінімальна кількість етанолу, яка у здорової дорослої людини викликає стан легкого сп'яніння, на­віть непомітного для оточуючих. За міжнародними нормами, такою дозою вважається 15-20 грамів чистого алкоголю (етанолу). У перера­хунку на горілку (тобто спирт, наполовину розбавлений водою) це складає 30-40 грамів (невелика чарочка). У перерахунку на натураль­не вино (міцність якого не перевищує 10-13 градусів) це складає 150-200 грамів (1/2-3/4 склянки вина). Саме така кількість чистого алко­голю складає дозу вживання алкоголю. Це зумовлено тим, що у здоро­вої дорослої людини ця кількість легко метаболізується (тобто розкла­дається та виводиться з організму) протягом години.

Як уже відмічалося, природний (ендогенний) рівень вмісту алкого­лю в крові людини складає від 0,01%~0,03% до 0,07% у різних людей. Вже виходячи з цього, щоб підвищити рівень концентрації етанолу в крові у різних людей, потрібна різна кількість етанолу. Якщо концен­трація спирту в крові підвищується від 0,05% до 0,08%—0,15%, настає легкий ступінь сп'яніння (такий самий, що виникає після однієї-двох доз). При підвищенні концентрації етанолу в крові до 0,2-0,25% вини­кає середній ступінь сп'яніння (це відповідає вживанню 3-4 доз протя­гом години). Глибоке сп'яніння виникає при концентрації етанолу в крові 0,3-0,5%, що відповідає прийманню 5 доз та більше протягом години. За умов концентрації етанолу в крові людини вище вказаного рівня настає смерть.

Основним фактором того, що при одній і тій самій дозі люди можуть мати різний ступінь сп'яніння, € рівень переносимості алкоголю орга­нізмом (толерантність до алкоголю). Цей фактор є природженим і ви­значається особливостями метаболізму. Підвищена толерантність до ета­нолу, є передпосилкою захворювання алкоголізмом. Найчастіше цей сим­птом спостерігається у дітей, батьки яких зловживали алкоголем. Якщо у людини відмічається підвищена толерантність до алкоголю, то це означає біологічну схильність до алкоголізму, про яку було сказано вище.

Наступними факторами є стать людини та маса тіла. Жінки зви­чайно гірше переносять алкоголь. Щоб сп'яніти, їм достатньо алкоголю майже в два рази менше, ніж чоловікам. Маса тіла, природно, теж має велике значення, оскільки сп'яніння пов'язане з підвищенням концен­трації алкоголю в крові. Тому для більш точного визначення дози пе­рерахунок завжди йде з розрахунку 0,8 г етанолу на 1 кг маси тіла, або 15 мг етанолу на 100 мл сироватки.

Важливу роль відіграє і конкретна ситуація, у якій відбувається вживання алкоголю. Відомо, що якщо людина сита, або добре закусує, вона п'яніє менше. Це пояснюється тим, що частина етанолу абсор­бується їжею, а частина зв'язується з білками та продуктами їх розпа­ду. Особливо показові в цьому плані картопля, м'ясо, жир. Якщо люди п'ють спиртне на холоді, вони п'яніють менше, ніж у жару, бо частина етанолу витрачається на обігрівання організму. Якщо людина веде ма­лорухливий спосіб життя, якщо вона втомилася, погано себе почуває, то у неї переносимість алкоголю гірша, ніж у бадьорої, енергійної лю­дини, діяльність якої пов'язана з фізичними навантаженнями. Має значення і година дня, і установка людини на ситуацію застілля. Одна справа, коли людина з радістю очікує свята, відпочинку, можливості розслабитися, отримати задоволення. Інша справа, коли людина сідає за стіл в ресторані з метою ділових переговорів або з будь-яких інших причин не хоче сп'яніти, зазнає тривогу та острах, побоюючись зробити щось "не так" у стані сп'яніння.

Таким чином, наведені вище дози лише в усередненому варіанті дають прогноз ступеню сп'яніння.

Найбільш часто вживають алкоголь у дозах, що викликають III—IV ступінь сп'яніння, люди молодого віку. Після 30-35 років перено­симість алкоголю знижується, наслідки стану сп'яніння люди перено­сять усе гірше. У них відмічається головний біль, розлад роботи шлун­ку, млявість, пітливість, загострення соматичних захворювань.

У молоді (нагадуємо, що йдеться про здорових молодих людей, до того ж про тих, у яких немає біологічної схильності до алкоголізму) спяніння середнього ступеню важкості звичайно є результатом тиску

групи або спробами експериментувати з алкоголем, випробувати свої

можливості u цьому плані. Не маючи науково обґрунтованого уявлення про дозу, вони шукають її емпіричним шляхом і часто "проскакують" через легкий ступінь сп'яніння до середнього. Цьому часто сприяє вид напою.

Зауважимо, що здорова, особистісно зріла людина після декількох спроб спиртного інтуїтивно сама знаходить свою норму вживання алко­голю. Ця норма відповідає І або II ступеню сп'яніння, тобто стану ей­форії. Перевищенню цієї норми перешкоджає природна реакція - фе­номен насичення. Людина просто відчуває, що їй вже досить, що їй більш не хочеться пити. Для здорової дорослої людини ця норма, в середньому, складає 1-2 дози протягом години. Якщо після вживання цієї кількості спиртного феномен насичення не "спрацьовує", якщо людина продовжує пити до трьох-чотирьох-п'яти доз без ознак більш важкого сп'яніння та алкогольного отруєння (нудота, блювання, пору­шення свідомості тощо), то це свідчить або про її біологічну схильність до алкоголізму, або про початкову стадію захворювання на алкоголізм.

Зрозумівши, що таке доза вживання алкоголю, ми можемо перейти до розгляду рівнів уживання спиртного. Саме рівень вживання алкого­лю розкриває сутність відмінностей між здоровими людьми та людьми з адиктивною поведінкою.

Рівні вживання алкоголю:

- нульовий рівень - означає повну відмову від вживання алкоголю;

- перший - рівень незначного ступеню ризику - означає вживання однієї-двох доз 6-8 разів на рік;

- другий - рівень помірного вживання - означає вживання однієї-двох доз 10-20 разів на рік;

- третій - небезпечний рівень вживання - означає вживання трьох-чотирьох доз 20-40 разів на рік або однієї-двох доз 6-8 разів на місяць;

- четвертий - продром алкоголізму - це перехідна стадія між зло­вживанням спиртним та захворюванням на алкоголізм, тобто це перед-хвороба. Цю стадію називають ще побутовим пияцтвом. Вона характе­ризується вживанням трьох-чотирьох доз 6-Ю разів на місяць.

Збільшення частоти вживання та кількості випитого спиртного свідчить про захворювання алкоголізмом. Природно, частота та кількість вживання алкоголю є далеко не єдиними ознаками алко­голізму.

Зловживання алкоголем - це таке вживання спиртних напоїв, коли дія етанолу завдає значної, а інколи й невиправної шкоди організму людини, яка п'є, або її потомству. Зловживання алкоголем визначаєт­ься за такими ознаками:

1. Вживання алкоголю, навіть у мінімальних дозах, тими особами, яким не виповнилося 21-22 роки. ,

Відомо, що тільки в 21-22 роки організм людини досягає повної фізіологічної зрілості. Звісно, статева зрілість настає значно раніше; за зовнішнім виглядом молодий парубок і, тим більше, дівчина теж схожі на зовсім дорослих. Однак тканини і системи організму продовжують формуватися. Якщо в цей період завершення росту організму (а тим більше - раніше) алкоголь надходить до крові, то етанол ніби вплі­тається в біохімію тканин. Таким чином, здійснюється ніби штучна трансплантація біологічної схильності до алкоголізму. Це зумовлює злоякісну течію хвороби, коли алкогольний гомеостаз утворюється в декілька разів швидше, ніж у фізіологічно зрілої людини.

Другою причиною заборони на вживання алкоголю до 21 року є ризик наявності у парубка або дівчини біологічної (природженої) схильності до алкоголізму. Як зазначалося вище, у цьому випадку на­віть одноразове вживання спиртного може бути стартовою дозою для руху до алкоголізму.

2. Вживання алкоголю особами, які мають біологічну схильність до алкоголізму.

3. Вживання алкоголю чоловіком та жінкою в період, близький до зачаття майбутньої дитини. За місяць до планованого зачаття майбут­ньому батькові та майбутній матері слід повністю виключити вживання спиртного.

4. Вживання алкоголю жінкою в період вагітності та грудного ви­годовування дитини.

5. Вживання алкоголю особами, які знаходяться у стадії ремісії після лікування від алкоголізму. Навіть одноразове вживання спиртно­го в мінімальній дозі (цукерки з лікером, квас або компот, що забро­див, інші напої, де є хоча 6 1% спирту) може викликати рецидив за­хворювання.

6. Вживання алкоголю особами, яким протипоказано пити спиртне в зв'язку з соматичними захворюваннями.

7. Вживання алкоголю в кількості та з частотою, що відповідає III та IV рівням, - небезпечний рівень вживання та продром алкоголізму.

8. Вживання алкоголю в ситуаціях, пов'язаних з ризиком для жит­тя і здоров'я оточуючих: водій за кермом, авіадиспетчер, обслуговую­чий персонал атомної станції, лікар "Швидкої допомоги" тощо.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.