Попри антиалкогольну пропаганду, більшість людей вважає, що у вживанні алкоголю немає нічого страшного, якщо тільки пити культурно та потроху. Однак відразу ж виникають питання: "Що означає "трохи?" Це скільки: чарка, стакан, пляшка?", "Що означає культурно? Це коли біла скатертина, добре сервірований стіл, а не в підворотті? Або коли під час приємної бесіди, без бійки та лайки?"
Прихильники теорії "культурного пиття", ймовірно, потерпіли невдачу тому, що не були в змозі чітко визначити, що саме вони мають на увазі під лозунгом формування культури пиття. Дійсно, сам цей термін розпливчастий та багатоаспектний. Необхідно підібрати більш точне визначення, яке розкриває сутність відмінностей у вживанні спиртних напоїв здоровими людьми і тими, хто втратив контроль над алкоголем.
Починати розмову про вживання спиртних напоїв краще за все з поняття про дозу вживання алкоголю.
Доза вживання алкоголю - це така мінімальна кількість етанолу, яка у здорової дорослої людини викликає стан легкого сп'яніння, навіть непомітного для оточуючих. За міжнародними нормами, такою дозою вважається 15-20 грамів чистого алкоголю (етанолу). У перерахунку на горілку (тобто спирт, наполовину розбавлений водою) це складає 30-40 грамів (невелика чарочка). У перерахунку на натуральне вино (міцність якого не перевищує 10-13 градусів) це складає 150-200 грамів (1/2-3/4 склянки вина). Саме така кількість чистого алкоголю складає дозу вживання алкоголю. Це зумовлено тим, що у здорової дорослої людини ця кількість легко метаболізується (тобто розкладається та виводиться з організму) протягом години.
Як уже відмічалося, природний (ендогенний) рівень вмісту алкоголю в крові людини складає від 0,01%~0,03% до 0,07% у різних людей. Вже виходячи з цього, щоб підвищити рівень концентрації етанолу в крові у різних людей, потрібна різна кількість етанолу. Якщо концентрація спирту в крові підвищується від 0,05% до 0,08%—0,15%, настає легкий ступінь сп'яніння (такий самий, що виникає після однієї-двох доз). При підвищенні концентрації етанолу в крові до 0,2-0,25% виникає середній ступінь сп'яніння (це відповідає вживанню 3-4 доз протягом години). Глибоке сп'яніння виникає при концентрації етанолу в крові 0,3-0,5%, що відповідає прийманню 5 доз та більше протягом години. За умов концентрації етанолу в крові людини вище вказаного рівня настає смерть.
Основним фактором того, що при одній і тій самій дозі люди можуть мати різний ступінь сп'яніння, € рівень переносимості алкоголю організмом (толерантність до алкоголю). Цей фактор є природженим і визначається особливостями метаболізму. Підвищена толерантність до етанолу, є передпосилкою захворювання алкоголізмом. Найчастіше цей симптом спостерігається у дітей, батьки яких зловживали алкоголем. Якщо у людини відмічається підвищена толерантність до алкоголю, то це означає біологічну схильність до алкоголізму, про яку було сказано вище.
Наступними факторами є стать людини та маса тіла. Жінки звичайно гірше переносять алкоголь. Щоб сп'яніти, їм достатньо алкоголю майже в два рази менше, ніж чоловікам. Маса тіла, природно, теж має велике значення, оскільки сп'яніння пов'язане з підвищенням концентрації алкоголю в крові. Тому для більш точного визначення дози перерахунок завжди йде з розрахунку 0,8 г етанолу на 1 кг маси тіла, або 15 мг етанолу на 100 мл сироватки.
Важливу роль відіграє і конкретна ситуація, у якій відбувається вживання алкоголю. Відомо, що якщо людина сита, або добре закусує, вона п'яніє менше. Це пояснюється тим, що частина етанолу абсорбується їжею, а частина зв'язується з білками та продуктами їх розпаду. Особливо показові в цьому плані картопля, м'ясо, жир. Якщо люди п'ють спиртне на холоді, вони п'яніють менше, ніж у жару, бо частина етанолу витрачається на обігрівання організму. Якщо людина веде малорухливий спосіб життя, якщо вона втомилася, погано себе почуває, то у неї переносимість алкоголю гірша, ніж у бадьорої, енергійної людини, діяльність якої пов'язана з фізичними навантаженнями. Має значення і година дня, і установка людини на ситуацію застілля. Одна справа, коли людина з радістю очікує свята, відпочинку, можливості розслабитися, отримати задоволення. Інша справа, коли людина сідає за стіл в ресторані з метою ділових переговорів або з будь-яких інших причин не хоче сп'яніти, зазнає тривогу та острах, побоюючись зробити щось "не так" у стані сп'яніння.
Таким чином, наведені вище дози лише в усередненому варіанті дають прогноз ступеню сп'яніння.
Найбільш часто вживають алкоголь у дозах, що викликають III—IV ступінь сп'яніння, люди молодого віку. Після 30-35 років переносимість алкоголю знижується, наслідки стану сп'яніння люди переносять усе гірше. У них відмічається головний біль, розлад роботи шлунку, млявість, пітливість, загострення соматичних захворювань.
У молоді (нагадуємо, що йдеться про здорових молодих людей, до того ж про тих, у яких немає біологічної схильності до алкоголізму) спяніння середнього ступеню важкості звичайно є результатом тиску
групи або спробами експериментувати з алкоголем, випробувати свої
можливості u цьому плані. Не маючи науково обґрунтованого уявлення про дозу, вони шукають її емпіричним шляхом і часто "проскакують" через легкий ступінь сп'яніння до середнього. Цьому часто сприяє вид напою.
Зауважимо, що здорова, особистісно зріла людина після декількох спроб спиртного інтуїтивно сама знаходить свою норму вживання алкоголю. Ця норма відповідає І або II ступеню сп'яніння, тобто стану ейфорії. Перевищенню цієї норми перешкоджає природна реакція - феномен насичення. Людина просто відчуває, що їй вже досить, що їй більш не хочеться пити. Для здорової дорослої людини ця норма, в середньому, складає 1-2 дози протягом години. Якщо після вживання цієї кількості спиртного феномен насичення не "спрацьовує", якщо людина продовжує пити до трьох-чотирьох-п'яти доз без ознак більш важкого сп'яніння та алкогольного отруєння (нудота, блювання, порушення свідомості тощо), то це свідчить або про її біологічну схильність до алкоголізму, або про початкову стадію захворювання на алкоголізм.
Зрозумівши, що таке доза вживання алкоголю, ми можемо перейти до розгляду рівнів уживання спиртного. Саме рівень вживання алкоголю розкриває сутність відмінностей між здоровими людьми та людьми з адиктивною поведінкою.
Рівні вживання алкоголю:
- нульовий рівень - означає повну відмову від вживання алкоголю;
- перший - рівень незначного ступеню ризику - означає вживання однієї-двох доз 6-8 разів на рік;
- другий - рівень помірного вживання - означає вживання однієї-двох доз 10-20 разів на рік;
- третій - небезпечний рівень вживання - означає вживання трьох-чотирьох доз 20-40 разів на рік або однієї-двох доз 6-8 разів на місяць;
- четвертий - продром алкоголізму - це перехідна стадія між зловживанням спиртним та захворюванням на алкоголізм, тобто це перед-хвороба. Цю стадію називають ще побутовим пияцтвом. Вона характеризується вживанням трьох-чотирьох доз 6-Ю разів на місяць.
Збільшення частоти вживання та кількості випитого спиртного свідчить про захворювання алкоголізмом. Природно, частота та кількість вживання алкоголю є далеко не єдиними ознаками алкоголізму.
Зловживання алкоголем - це таке вживання спиртних напоїв, коли дія етанолу завдає значної, а інколи й невиправної шкоди організму людини, яка п'є, або її потомству. Зловживання алкоголем визначається за такими ознаками:
1. Вживання алкоголю, навіть у мінімальних дозах, тими особами, яким не виповнилося 21-22 роки. ,
Відомо, що тільки в 21-22 роки організм людини досягає повної фізіологічної зрілості. Звісно, статева зрілість настає значно раніше; за зовнішнім виглядом молодий парубок і, тим більше, дівчина теж схожі на зовсім дорослих. Однак тканини і системи організму продовжують формуватися. Якщо в цей період завершення росту організму (а тим більше - раніше) алкоголь надходить до крові, то етанол ніби вплітається в біохімію тканин. Таким чином, здійснюється ніби штучна трансплантація біологічної схильності до алкоголізму. Це зумовлює злоякісну течію хвороби, коли алкогольний гомеостаз утворюється в декілька разів швидше, ніж у фізіологічно зрілої людини.
Другою причиною заборони на вживання алкоголю до 21 року є ризик наявності у парубка або дівчини біологічної (природженої) схильності до алкоголізму. Як зазначалося вище, у цьому випадку навіть одноразове вживання спиртного може бути стартовою дозою для руху до алкоголізму.
2. Вживання алкоголю особами, які мають біологічну схильність до алкоголізму.
3. Вживання алкоголю чоловіком та жінкою в період, близький до зачаття майбутньої дитини. За місяць до планованого зачаття майбутньому батькові та майбутній матері слід повністю виключити вживання спиртного.
4. Вживання алкоголю жінкою в період вагітності та грудного вигодовування дитини.
5. Вживання алкоголю особами, які знаходяться у стадії ремісії після лікування від алкоголізму. Навіть одноразове вживання спиртного в мінімальній дозі (цукерки з лікером, квас або компот, що забродив, інші напої, де є хоча 6 1% спирту) може викликати рецидив захворювання.
6. Вживання алкоголю особами, яким протипоказано пити спиртне в зв'язку з соматичними захворюваннями.
7. Вживання алкоголю в кількості та з частотою, що відповідає III та IV рівням, - небезпечний рівень вживання та продром алкоголізму.
8. Вживання алкоголю в ситуаціях, пов'язаних з ризиком для життя і здоров'я оточуючих: водій за кермом, авіадиспетчер, обслуговуючий персонал атомної станції, лікар "Швидкої допомоги" тощо.