Санітарна профілактична освіта

Використання санітарної освіти з метою профілактики адиктивної поведінки серед підлітків становить непросте завдання. Санітарна профі­лактична освіта призначена роз'яснити, яку шкоду для здоров'я, для фізичного і психічного розвитку, для майбутнього в цілому наносить зловживання алкоголем, наркотиками й іншими токсичними речовина- ми. Однак суб'єктивна ціна власного здоров'я у певній частині нового покоління підлітків помітно впала. Міркування про можливий збиток перспективам на майбутнє наштовхується на конфлікт між збільшеним рівнем домагань і малою ймовірністю виконання цих привабливих, але завищених планів. До того ж серед значної частини підлітків, схильних до адиктивної поведінки, "престижними" вважаються такі професії (працівники сфери шоу-бізнеса, торгівлі, виконавці у сучасних ансамб­лях і т.п.), що у їхніх очах зовсім не перешкоджають "помірному" споживанню алкоголю і навіть наркотиків.

Інформація про шкоду зловживання алкоголем в очах підлітків має явну суперечність з масовим його поширенням серед дорослих. Стосов­но наркотиків, шкода від їх вживання, як правило, підлітками легко визнається, небезпека стати наркоманом також допускається. Певну частину підлітків ця погроза утримує від зловживання. Однак широке поширення інформації про наркотики може в іншій частині підлітків розбудити до них нездоровий інтерес, бажання спробувати на собі їх дію.

Ще більше проблем виникає у сфері санітарної профілактичної освіти стосовно ненаркотичних токсичних речовин. Серед багатьох під­літків існує уявлення, що "наркоманом від цього не станеш". З іншого боку, значна частина підлітків може мати дуже неясні уявлення про них чи навіть нічого не знати. Широка недиференційована санітарна освіта на деяких з таких підлітків може вплинути негативно - спонука­ти спробувати дію цих речовин на собі.

Пропонується інформувати підлітків лише про те, що зустрічається у даному регіоні, і розкривати тільки шкоду для здоров'я, позбавлення перспектив у спорті і виборі престижних професій. Однак дієвості та­кого підходу перешкоджають згадане падіння суб'єктивної ціни здо­ров'я і саморуйнівної поведінки. Опитування декількох тисяч учнів старших класів шкіл, професійно-технічних училищ і технікумів пока­зав, що лише 5-10% підлітків виявляють стійку цікавість до спорту і цінують успіхи в цій сфері, у той час як сучасною музикою захоплю­ються 50-60% (Князєв Ю.Н., 1988), а відношення останньої до адиктиної поведінки є неоднозначним.

Ефективність санітарної профілактичної освіти серед підлітків са­мими наркологами визнається як достатньо низька.

Однією з необхідних передумов санітарної освіти є наявність до­стовірних знань про інформованість підлітків і молоді у сфері наркологічних проблем. Подібні дослідження необхідно проводити більш ши­роко і систематично.

В.В. Гульдан та соавт. запропонували оригінальний проективний метод у вигляді незакінчених розповідей для дослідження інформова-ності про наркотики. Було встановлено, що для 14-літніх підлітків, що ніколи не вживали ніяких токсичних речовин, головним джерелом ін­формації в цій галузі є телебачення і фільми. Тому вони краще знають про опіати, ніж про інгалянти, циклодол й транквілізатори, якими зло­вживають їхні однолітки. Саме серед них існує уявлення, що "нарко­маном можна стати з одного разу".

Водночас, їх однолітки, схильні до зловживання токсичними речо­винами, одержують знання, в основному, від своїх приятелів або ж мають власний досвід. Вони краще знають про інгалянти та інші дур­манні речовини, якими користуються в їхній компаніях, ніж про опіа­ти. Уявлення про розвиток залежності у них більш реальні.

Як вказувалося, існує точка зору, що інформація про наркотики може викликати нездоровий інтерес до них, сприяти поширенню зло­вживання, тому санітарна освіта у даній сфері повинна бути обмежена групами високого ризику. Однак, відповідно до Карного кодексу, суво­ро карають за незаконне придбання, виготовлення, збереження, переве­зення і збут наркотичних речовин, а також спонукання інших до їхньо­го вживання. Відсутність знань у населення» особливо в молодіжному середовищі, про те, які речовини законом визнаються наркотиками, а які до них не віднесені, здатна створити парадоксальну ситуацію -незнання того, за що можна нести карну відповідальність.

Виявлення груп ризику

Описані 3 групи ризику відповідно до генези зумовлюючого факто­ра: біологічна (наприклад, наявність пре- і перинатальной патології в анамнезі), психологічна (наприклад, психічний інфантилізм) і соціаль­на (наприклад, підлітки з асоціальних родин). Ці групи виділяються саме з метою диференційованої профілактики.

Лонгитюдні дослідження, здійснені починаючи з підліткового віку протягом 5-15 років, дозволили, насамперед, установити, що підлітки, що зловживають інгалянтами, виявилися групою високого ризику роз­витку хронічного алкоголізму. До віку 23-32 років у 37% з них розвив­ся алкоголізм - як правило, II стадія хвороби. У той же час у тих, хто в підлітковому віці епізодично вживав алкоголь, але не вживав інгалянтів, хронічний алкоголізм розвинувся до 23 років у 6%, а до 32 років -У 11%.

Розроблені методи психологічної діагностики дозволяють виділити контингент підвищеного ризику розвитку алкоголізму при масових об­стеженнях. Прикладом можуть послужити шкала алкоголізму ММРІ, шкала психологічної схильності до алкоголізації патохарактерологічно-го діагностичного опитувальника (ПДО) для підлітків.

Відомими біологічними передумовами служать обтяжена алкоголіз­мом спадковість, а також конституціональна недостатність ферментних систем організму, що розщеплюють алкоголь. Указується також, що надбаним біологічним фактором, що підвищує ризик розвитку алкоголіз­му, є перенесений гепатит [Братусь Б.С., Сидоров П.И.), що послабляє детоксикуючі функції печінки. Ретельний лікарський анамнез життя (у вигляді інтерв'ю чи заповнення докладних анкет) є одним з основних методів виявлення біологічних факторів високого ризику.

Соціальні фактори підвищеного ризику з'ясовуються з анамнезу життя, а також з інформації про підлітка, здобутої з різних джерел. До них відносяться неблагополучна родина, неправильне виховання, дані про те, що підліток спілкується з компанією людей, що вживають алко­голь, тих, хто зловживає дурманними засобами, чи з тим неформаль­ним угрупованням, яке зумовлює цей ризик.

Поиск по сайту: