Поняття і класифікація суб’єктів адміністративного процесуального права

В юридичній літературі інститут суб’єктів процесуальних відносин достатньо серйозно дослідженій¹, і в загальній теорії права суб’єктом права визнається учасник суспільних відно-син, який наділений правами і обов’язками та володіє певними ознаками, а саме:

а) соціальними — здатністю, брати участь у суспільних від-
носинах як відокремлений персоніфікований суб’єкт, а також
вільно виражти і здійснювати власну волю;

б) юридичними — здатністю, відповідно до юридичних
норм бути носієм прав і обов’язків, брати участь у правовідно-
синах². Ці властивості притаманні усім суб’єктам правових від-
носин і наділені правосуб’єктністю, яка включає: правоздат-
ність та дієздатність.

Правоздатність — це здатність особи мати процесуальні права та обов’язки у сфері публічних відносин. Правоздатність

¹ Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Га-
ращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Iнтер,
2005. — С. 206; Бандурка О. М., Тищенко М. М. Адміністративний процес:
Підручник для вищих навч. закладів. — Рос. мовою. — К.: літера лТД,
2001. — С. 54—62; Берлач А. I. Адміністративне право України: Нвч. посіб-
ник для дист. навч. — К: Ун-т «Україна», 2005. — С. 179—180; Колпаков В.
К., Кузьменко О. В. Адміністративне право України: Підручник. — К:
Юрінком Iнтер, 2003. — С. 286—289; Колпаков В. К Адміністративно-де-
ліктний правовий феномен: Монографія. — К: Юрінком Iнтер, 2004. —
С 367; Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Мо-
нографія. — К: Атіка, 2005. — С 174—180 та ін.

² Алексеев С. С. Общая теория права: В 2 т. — Т. 2. — М.: Юрид. лит.,
1982. — С. 138—139.

суб’єкти і учасники адміністративноГо ПроцесуальноГо Права

починається з моменту народження громадянина, якщо це сто-сується фізичної особи, чи з моменту створення (а в деяких випадках реєстрації), підприємства, закладу, установи щодо юридичної особи. Припиняється проавоздатність у разі смерті громадянина, якщо йдеться про фізичну особу, або реорганіза-ції, ліквідації підприємства, установи, закладу.

Дієздатність — це здатність особи самостійно, за власною волею, свідомими діями реалізовувати надані їй процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки у сфері публічних відносин. Дієздатність фізичних осіб виникає (пов’язана) з до-сягненням певного віку, припиняється зі смертю фізичної осо-би. Щодо юридичних осіб, то правоздатність і дієздатність їх виникає і припиняється одночасно. Складовою дієздатності є адміністративна деліктоздатність, тобто здатність особи нести юридичну відповідальність за порушення адміністративних правових норм.

Слід звернути увагу, що в юридичній літературі поняття «суб’єкти» і «учасники» адміністративного процесу не ототожню-ються. Поняття «суб’єкт процесу» ширше відносно поняття «учас-ник процесу»¹. О. В. Кузьменко зазначає, що суб’єкт адміністратив-ного процесу є носієм прав і обов’язків з реалізації процесуальної діяльності у сфері публічного управління, який здатний надані пра-ва щодо процесуальної діяльності реалізувати, а покладені обов’язки — виконувати, учасник адміністративного процесу — це реально існуючий індивід адміністративного процесу².

Таким чином, суб’єктами адміністративного процесу є осо-би, які потенціально мають право (можуть) бути учасниками процесу за наявності відповідних юридичних фактів, а учасни-ками процесу є особи, які реально беруть участь у розгляді і вирішенні конкретних адміністративних справ, хоча дослідни-ки процесуальних відносин інтенсивно використовують понят-тя «суб’єкти провадження». Мабуть, це викликано тим, що за-конодавець ні в статтях 268—274 КУпАП, ні в статтях 47—68 КАС України не відносить органи і посадових осіб, уповнова-жених розглядати і вирішувати адміністративні справи, суди до числа учасників проваджень.

¹ Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Га-
ращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Iнтер,
2005. — С. 206.

² Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Моно-
графія. — К.: Атіка, 2005. — С. 176.

Г л а в а 4

Водночас компетенція зазначених органів і судів чітко ви-писана і закріплена в главі 17 КУпАП «Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення» та в главі 1 розділу II КАС України «Адміністративна юрисдикція і підсудність адміністра-тивних справ», Законі України від 2 жовтня 1996 р. «Про звер-нення громадян», що свідчить про їх провідну (лідируючу) роль в адміністративних процесуальних відносинах.

Незважаючи на те, що в юридичній літературі досить повно і всебічно досліджена класифікація суб’єктів і учасників ад-міністративних роцесуальних відносин¹, з прикладної точки зору, на наш погляд, доцільно класифікувати учасників проце-су за ознаками їх повноважень та функціонального призначен-ня у розгляді та вирішенні адміністративних справ у публічній сфері. Усіх учасників адміністративного процесу (адміністра-тивних проваджень) можна поділити на кілька груп:

1) особи (органи), які розглядають і вирішують адміністра-тивні справи;

2) особи, які обстоюють в адміністративному процесі осо-бисті права та законні інтереси;

3) особи, які представляють та захищають інтереси інших осіб;

4) особи, які сприяють адміністративним провадженням та здійсненню адміністративного судочинства.

Звісно, що така класифікація досить умовна, проте водно-час унаочнює уявлення про структуру учасників адміністратив-ного процесу або окремого провадження.

Поиск по сайту: