Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Фізико-хімічні показники чистого прополісу



 

Показники Норма
Віск, % не більше
Окислюваність, с, не більше
Якісна реакція на флавоноїдні сполуки Позитивна
Механічні домішки, %, не більше
Фенольні сполуки, %, не менше
Йодне число, не менше

 

Прополіс володіє широким діапазоном дії: знеболюючою, протимікробною, протигрибковою, стимулюючою регенерацію тканини. Існує багато лікарських форм та препаратів прополісу.

Виражений лікувальний ефект проявляється при лікуванні запалень вуха, горла, носа. Також можна використовувати при лікуванні шкіряних хвороб, опіків, ран, що повільно загоюються. Отримані позитивні результати при лікуванні захворювань дихальної системи, статевої та органів травлення. Доведено, що прополіс нормалізує секреторну функцію шлунка. Тому його можна рекомендувати хворим виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки.

Встановлено, що даний продукт бджільництва активізує захисні функції організму. Під його впливом інтенсивно протікає фагоцитоз, збільшується вміст пропердину у крові. При внутрішньому використанні посилює обмін речовин і підвищує резистентність організму до впливу несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Пилок (бджолине обніжжя). У сучасному бджільництві значно поширилось одержання квіткового пилку для задоволення потреб населення дієтичними і лікувальними продуктами.

Для зберігання невеликого запасу цього корму в гнізді бджоли його переробляють у пергу, що являє собою масу пилкових зерен, складених у комірки стільників і оброблених солодкими виділеннями з медового вола та речовинами залоз.

Біологічна роль квіткового обніжжя в міді ще недостатньо вивчена. Але перга вважається незамінним кормом для бджіл. Відсутність в раціоні ьджіл пилку призводить до втрати ними здібності виробляти віск і,крім того, порушується їх життєдіяльність. Тому бджоли одночасно при заготівлі меду збирають пилок, але тільки з квітів рослин, багатим білком з певним комплексом незамінних амінокислот та біологічно активних речовин.

За хімічним складом обніжжя належить до найбагатших продуктів, що забезпечує організм всіма необхідними речовинами. В ньому містяться білки, вуглеводи, жири, амінокислоти, мінеральні сполуки, вітаміни, ферменти, гормональні речовини, фітонциди та інші біологічно активні речовини.

Хімічний склад пилку, %

Вологість 5,23–16,10
Зола 1,45–4,50
Загальний азот 2,09–4,46
Білковий азот 1,33–3,24
Сира клітковина 4,25–10,50
Сирий жир (сума ліпоїдів) 7,72–15,78
Вуглеводи 25,95–35,59
Крохмаль 2,50–5,02

 

Якість обніжжя як продукту харчування визначається показниками, що зазначені у державному стандарті ДСТУ 3127–95. „Обніжжя бджолине (пилок квітковий) і його суміші. Технічні умови”. Фізико-хімічні показники пилку квіткового наведені в табл. 154.

Заготівлю, експертизу якості, переробку на лікувальні препарати і зберігання маточного молочка і бджолиної отрути проводять дотримуючись санітарно-гігієнічних вимог, що представляються до цих продуктів, керуючись чинними нормативними документами.

 

Разову пробу відбирають з кожної одиниці упаковки. Рідкий мед у тарі місткістю до 30 кг і більше перемішують, потім трубчатим алюмінієвим пробовідбірником діаметром 10-12 мм відбирають пробу.

Кристалізований мед із аналогічної тари відбирають конічним щупом з прорізом по всій довжині, після чого сухим чистим шпателем відбирають з верхньої середньої частини.

Середню пробу ділять на 2 частини не менше 250г кожна), поміщають у 2 скляні банки, герметично закривають і опечатують.

Визначення механічних домішок. Механічні домішки поділяють на природні бажані (пилок рослин), природні небажані (шматочки щільників, трупи або частинки трупів бджіл, личинки) і сторонні (пил, зола, шматочки різних матеріалів). Можуть бути видимими та невидимими.

Видимі механічні домішки виявляються двома способами:

1. Приблизно 50 г меду розчиняють повністю в 50 мл теплої води (50-60° С). Розчин переливають у циліндр із безкольорового скла. Механічні домішки можуть осідати на дні, спливати на поверхні розчину або знаходитись у підвішеному стані.

2. На металічну латунну сітку (100 отворів на 1см²), покладену на стакан, кладуть близько 50г меду. Стакан поміщають у сушильну шафу з температурою 60°С. Мед повинен профільтруватися без видимого осаду на сітці.

При наявності трупів бджіл, їх частин і інших домішок мед очищають з подальшою його реалізацією. При забрудненні меду сторонніми частинками (пилу, золи, піску та ін.) його бракують.

Визначення ознак бродіння. У незрілому медові вміст води досягає понад 22%. Мед характеризується вираженою гігроскопічністю. Тому зберігання його в негерметичній тарі може сприяти підвищенню вмісту води. Осмофільні дріжджі активізуються і мед починає бродити. На початку бродіння відмічають посилення аромату, а потім з‘являється кислуватий запах, який посилюється при нагріванні меду, і неприємний солодкий смак. На поверхні меду з’являється піна, а в масі меду – пухирці газу. Такий мед у продаж не випускають тому, що він швидко закисає.

Визначення зрілості меду. Зрілість меду визначають при температурі 20°C. Його перемішують ложкою. Потім ложку піднімають над поверхнею і повільно крутять. Якщо мед стікає з ложки, то його вважають незрілим. А якщо «накручується» на ложку – зрілим.

В’язкість меду можна встановити лабораторними методами дослідження – визначенням вмісті води, ступенем кристалізації. На початку кристалізації (садки) кристали мають зірчату форму. Чим більше в медові кристалів, тим він зріліший.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.