Підвищення пожежної стійкості сосняків

Для підвищення пожежної стійкості лісів проводяться такі профілактичні заходи: обладнання аншлагів, контрольних постів, упорядкування місць відпочинку, туристичних маршрутів, шлагбаумів, проведення агітаційної та роз’яснювальної роботи, ліквідація захаращеності, створення протипожежних заслонів, розривів, узлісь, мінералізованих смуг, прорубка просік, очистка крон дерев до висоти 2-х метрів, будівництво пожежних водойм.

Для виявлення і гасіння лісових пожеж організовується пожежно-хімічні станції, авіапатрулювання, утримання пожежної охорони.

Великі лісові масиви слід розділяти на блоки площею 500-700 га, обмеживши їх протипожежними заслонами завширшки 150 м. Лісові квартали площею 100 га і більше ділять на блоки площею по 50 га розрубкою просік завширшки 10 м. Усі дороги загального користування відмежовуються протипожежними заслонами завширшки 200 м. На кожні 500 га лісового фонду будується пожежна водойма.

Лісовідновні рубки

У степових насадженнях допускається проведення лісовідновних рубок всіма способами у захисних смугах вздовж річок, захисних смугах вздовж доріг і в лісогосподарських частинах зелених зон. Віки лісовідновних рубок наведено в таблиці 10.2.

В окремих категоріях особливо захисних насаджень дозволені тільки добровільно-вибіркові рубки, а в узліссях (насадженнях) 100-метрової ширини, і в невеликих урочищах (до 100 га) – поступові і вибіркові рубки або вузьколісосічні суцільні шириною 50 м, якщо ці ділянки не входять до складу інших функціональних категорій лісів. У всіх інших категоріях лісів лісовідновні рубки не плануються, а впродовж всього періоду збереження насадження проводять доглядові та санітарні рубки до настання терміну реконструкції цих насаджень.

Вибір способу лісовідновної рубки для насаджень, в яких вона допускається, здійснюється з врахуванням категорій захисності лісів, головної породи і можливостей лісовідновлення зрубів. Суцільнолісосічні рубки вузькими лісосіками проводять в лісостанах, які не спроможні забезпечити достатню кількість природного поновлення головних порід і вимагають штучного лісовідновлення, а також в байрачних і штучних степових насадженнях. Рівномірно-поступові рубки рекомендуються у соснових і дубових насадженнях у свіжих і вологих умовах місцезростання, а також у всіх насадженнях м’яколистяних порід за наявності підросту головних порід, здатного забезпечити відновлення лісу. Групово-вибіркові рубки рекомендуються в соснових насадженнях (сухі типи лісу) і дубових (свіжі і вологі типи) при наявності групового самосіву головних порід. Добровільно-вибіркові рубки є доцільними у шпилькових різновікових насадженнях з куртинним розміщенням життєздатного підросту, а також в особливо захисних насадженнях інших порід, де інші способи рубок не допускаються.

При поступових рубках площа лісосіки не повинна перевищувати 15 га, а при добровільно-вибіркових площа рубки не обмежена.

Таблиця 10.2.

Віки лісовідновних рубань та функціональної стиглості

для різних категорій насаджень у Степу

ЛЕКЦІЯ 11. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ГІРСЬКОГО ЛІСІВНИЦТВА ТА ОСНОВНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ЛІСОРОСЛИННИХ УМОВ ГІРСЬКИХ ЛІСІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Поиск по сайту: