Малоцінні молодняки з переважанням головних порід

В чистих дубових низькопродуктивних культурах у зоні дубових лісів штучно вводять під намет тіньовитривалі породи і підлісок ( граб звичайний, крушина ламка, бирючина, клен польовий і татарський, ліщина, бузина чорна ). На площадку 1х1м або 0,5х0,5м висаджують по 1-2 сіянці.

В зоні передгірних лісів Прикарпаття в чистих похідних дубняках реконструкція полягає у відновленні корінних типів лісу. Реконструкція культур дуба з участю ясена полягає в поступовому освітленні дуба. В букняках незадовільного стану рекомендується прорубувати коридори 3-5м через 2-3м і висаджувати в них крупні сіянці або саджанці бука та інших цінних порід, що відповідають лісорослинним умовам. Одночасно з лісокультурними роботами проводяться рубки догляду.

У чистих культурах смереки у молодому віці потрібно вводити цінні листяні швидкоростучі деревні породи. У смеречниках більш старшого віку проводять інтенсивні рубки догляду і достроково, в 40 – 60 років, суцільну рубку.

У незадовільних за складом і станом ялицевих молодняках вирубують куртини малоцінних порід і на їх місце вводять ялицю, бук, модрину, псевдотсугу, дуб червоний. У природних куртинах ялицю вводять у верхній ярус.

12.2.4. В дубових всихаючих насадженнях, на ділянках з несприятливими умовами для природного поновлення рекомендується “шпиговка” жолудів із стійких форм дуба. Після утворення підросту деревостан вирубують за один або кілька прийомів, залежно від ступеня зволоження ґрунту. Якщо умови для природного поновлення сприятливі, тоді проводять часткове розпушування ґрунту смугами або площадками безпосередньо перед опаданням жолудів.

12.2.5. У середньовікових і пристигаючихрівниннихдеревостанах із задовільним природним відновленням головних порід, на глибоких ґрунтах, рекомендуються суцільні реконструктивні рубання. Останні доцільно проводити при висоті підросту 0,5м в зимовий період. У рідинах розміщених на схилах з нестійкими кам’янистими ґрунтами, проводять поступові рубки.

У насадженнях з незадовільним відновленням цінних порід, але сприятливими для цього умовами, проводять реконструкцію шляхом комплексних рубань. Зімкнуті куртини деревостану зріджують поступовими рубками. У куртинах природного поновлення рекомендується освітлення підросту головних порід за рахунок вирубування затінюючих дерев. Сильно задернілі галявини заліснюють весною тіньовитривалими і швидкорослими породами. Посадку проводять крупномірними саджанцями на підготовлені з осені площадки 0,5х0,5м або 1х1м при сильному задернінні.

На ділянках з незадовільним відновленням у несприятливих умовах, на глибоких ґрунтах при невеликих схилах рідини вирубують суцільно і створюють лісові культури. При достатньо зімкнутому другому ярусі з підліску і чагарникових порід прорубують коридори завширшки 7-20м, в яких висаджують кілька рядів цінних порід. На крутих схилах з дрібними кам’янистими ґрунтами при наявності насінників необхідне сприяння природному поновленню (здирання дернини, розпушування підстилки та ґрунту, вирубування чагарників) і часткове введення під зріджений намет цінних порід.

12.2.6. У вітровальних і сніголомних смеречниках з наявним ярусом бука, ушкоджені дерева вирубуються з метою виведення бука у перший ярус. У насадженнях без підросту бука на зрубах створюють культури з цінних вітростійких порід. Після вирубування пошкоджених дерев на галявинах діаметром 30-50м висаджують бук і ялицю європейську. Останні можна садити і підсильно зрідженим наметом з розміщенням 1х1м.

У смеречниках після їх сильного пошкодження вітром або снігом проводять суцільні рубки і створюють культури з бука, явора, в’яза, модрини, ялиці та інших вітростійких порід.

12.2.7. Санітарні рубання.

Специфіка санітарних рубань у гірських лісах залежить від санітарного стану насаджень і не залежить від їх віку і поточних рубань. Залежно від ступеня пошкодження або захворювань деревостану санітарні рубки можуть бути вибірковими або суцільними. Останні призначаються лише у виключних випадках, після великих вітровалів, вітроломів, сніголомів, масовому всиханні деревостанів, пожеж тощо.

При вибіркових рубках з насадження видаляються хворі і пошкоджені дерева, повнота і зімкнутість, як правило, не зменшується нижче 0,7-0,6. Якщо одночасне вирубування дерев, які належить вирубати, призведе до зниження повноти нижче 0,5 в хвойних і нижче 0,4 у листяних та змішаних, то, починаючи з віку прорідження доцільно проводити суцільне вирубування ушкоджених деревостанів.

На крутих скелясто – кам’янистих схилах, які легко піддаються ерозії і зсувам, допускаються лише вибіркові санітарні рубки. Зріджені рубками деревостани зберігаються та проводиться їх відновлення – садіння деревних порід, підсівання.

У лісових насадженням Карпат санітарні рубки необхідно проводити за таких умов. У рівнинних дубових лісах у надмірно зволожених місцях спостерігається масове всихання дуба внаслідок пошкодження ентомошкідниками. Такі дерева необхідно вирубувати після їх заселення короїдами, вирубуються також дерева уражені справжнім трутовиком, раковими наростами та явно усихаючі. У дубово-букових передгірських та гірських лісах вирубуванню підлягають дерева пошкоджені справжнім трутовиком та раком листяних порід. Ураження дерев грибковим раком починається вже в першому класі віку, а в другому може набувати масового характеру.

Однією з найнебезпечніших хвороб для смереки є коренева губка, яка масово поширена в чистих смеречниках у зоні букових лісів Закарпаття та у районі Прикарпаття. Інші причини, які обумовлюють проведення санітарних рубок в хвойних і мішаних лісах є масові вітровали, вітроломи, сніголами, які спричиняють вогнища короїдів та інших вторинних шкідників. Дерева заселені стовбуровими шкідниками весняної фенологічної групи, підлягають вирубці у травні – червні; літньої феногрупи – у серпні або восени. Повалені дерева підлягають терміновому вирубуванню.

Вибіркові санітарні рубки у насадженнях, пошкоджених пожежами проводяться на підставі оцінки вогневих уражень крони, стовбура, кореневих лап і загального стану дерев. Санітарні рубки на згарищах розпочинають негайно після відведення деревостанів під рубки і закінчують на весняних згарищах – до 1 липня, ранньолітніх – до 1 серпня, пізньолітніх, до 1 грудня поточного року.

Види, обсяги, терміни, місця та особливості проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісах визначаються спеціалістами лісовпорядкувальних та лісопатологічних партій, спеціалізованих лісозахисних підприємств і станцій, державних органів лісового господарства, а також постійними лісокористувачами на підставі оцінки санітарного стану лісових насаджень відповідно до “Санітарних правил в лісах України” (1995).

Головні рубки лісу

Способи головних рубань у гірських лісах Українських Карпат залежать від породного складу лісів, їх вікової структури, типів лісу, характеру лісовідновних процесів, експозиції та крутизни схилів. Найбільш ефективними є поступові, добровільно-вибіркові, а також групово вибіркові рубки, які доцільно широко застосовувати в букових, буково-ялицевих, смереково-буково-ялицевих лісах при наявності природного відновлення головних порід.

Головні рубання лісу в гірських лісах допускаються тільки в експлуатаційних лісах. В захисних, рекреаційних та оздоровчих лісах проводяться доглядові, санітарні та лісовідновні рубки всіма способами.

Основними рубками у лісах Передкарпатського округу є суцільнолісосічні. Вони проводяться в дубових, дубово-грабових деревостанах корінних типів, а також в похідних насадженнях граба, берези, вільхи, смереки. Проте у дубово-букових і дубово-буково-ялицевих деревостанах, особливо на підвищених ділянках лісу і схилах, повинні застосовуватись поступові, групово-вибіркові або улоговинні рубки головного користування.

Рівномірно-поступові рубки в дубових лісах проводять у два прийоми в насадженнях з повнотою 0,6 і більше. При першому прийомі повнота зменшується до 0,5. Кінцевий прийом рубки призначається через 5-7 років за наявності надійного підросту в кількості не менше як 10 тис. шт./га. Площа лісосіки не повинна перевищувати 15 га.

Добровільно-вибіркові рубки проводяться в захисних лісах з повторністю залежно від стану поновлення 10-15 років та інтенсивністю рубки до 20%. Суцільні вузьколісосічні рубки допускаються на пологих схилах з стійкими і середньостійкими ґрунтами, а також в деревостанах з повнотою 0,5 і нижче на покатих схилах.

У лісах Гірськокарпатського округу з характерною захисно-рекреаційною системою господарства найбільш ефективними є поступові, добровільно-вибіркові, а також групово-вибіркові рубки. Їх доцільно широко застосовувати в букових, буково-ялицевих, смереково-буково-ялицевих лісах при наявності природного відновлення головних порід. У захисних лісах доцільно проводити лісовідновні рубки. В лісах рекреаційного призначення (лісопарки, ліси курортів) проводяться рубки формування ландшафтів. В особливо захисних лісах проводяться лише вибіркові рубки.

Способи рубань в лісах даного округу диференційовані залежно від породного складу лісів, характеру місцевості , типів умов місцезростання та інших факторів. Так, у корінних ялицево-букових, буково-ялицевих лісах добровільно-вибіркові рубки проводяться на пологих, покатих і стрімких схилах з нестійкими ґрунтами. Повторність рубань 15-20 років з інтенсивністю до 20%. Рівномірно-поступові рубки проводяться в насадженнях з повнотою 0,6 і більше на пологих, покатих і стрімких схилах із стійкими і середньостійкими ґрунтами. У високоповнотних деревостанах (0,9) проводяться триприйомні рубки.

Суцільні рубки допускаються на пологих і покатих схилах із стійкими і середньостійкими ґрунтами, а також на стрімких схилах із стійкими і середньостійкими ґрунтами за умови застосування підвісних та напівпідвісних способів трелювання. Площа лісосік на пологих і покатих схилах не повинна перевищувати 5 гектарів, а на стрімких схилах 3 гектари.

У високогірних смерекових лісах доцільно застосовувати добровільно-вибіркові, групово-вибіркові та вузьколісосічні рубки. Добровільно-вибіркові рубки проводяться в змішаних ялинових насадженнях, якщо у їх складі бук, ялиця та інші породи становлять не менше 40% за запасом, на пологих, покатих і стрімких схилах з нестійкими ґрунтами. Зниження повноти допускається до 0,6.

В усіх інших ялинових насадженнях незалежно від стійкості ґрунту допускаються вузьколісосічні рубки. Останні є можливими у м’ягколистяних і грабових насадженнях.

У Закарпатських передгірських та рівнинних лісах головні рубання допускаються лише в експлуатаційних категоріях лісів. Основними способами рубок тут є поступові та групово-вибіркові. Суцільні лісосічні рубки повинні застосовуватися у смерекових (штучно створених), дубових, дубово-грабових, грабових та вільхових деревостанах за відсутності підросту і поновлення цінних порід.

Поиск по сайту: