Реконструктивні та санітарні рубки

У похідних малоцінних насадженнях першочерговим завданням є проведення реконструктивних рубань. Реконструкції підлягають передусім малоцінні дубово-грабинникові насадження, що зростають у передгірному поясі на схилах Зовнішньої та Внутрішньої гряд. У цих умовах найбільш продуктивної породою є сосна кримська, яка має високу біологічну стійкість та найвищий приріст деревини. Особливо ефективною є сосна кримська після заміни малоцінного дубняках у сухих суборах.

У насадженнях із рівним рельєфом і на схилах до 8° реконструкцію доцільно проводити способом суцільної заміни малоцінних деревостанів, на схилах 9-15° - кулісним способом із шириною куліс 20-30 м та шириною смуг такої самої ширини, на схилах більше 15° - способом нарізування терас впоперек схилу.

Більшість лісових насаджень Криму мають незадовільний санітарний стан, що зумовлено надмірним випасанням худоби, інтенсивними рубаннями і утворенням чагарникових заростей. Дубові насадження і насадження інших листяних порід пошкоджуються листогризучими комахами, мучнистою росою. В унікальних ялівцевих насадженнях у дуже сухих і сухих ялівцево-чорнососнових сугрудках поширений ялівцеядник. У букових лісах, особливо в прияйлинських бучинах і субучинах, інтенсивно розвиваються стовбурні гнилі. Тому одним із важливих лісогосподарських заходів у насадженнях незадовільного санітарного стану є вибіркові санітарні рубки, які повинні бути спрямовані на підвищення водоохоронно-захисної та санітарно-гігієнічної ролі лісів. У лісах Південобережного округу необхідно систематично здійснювати профілактичні заходи для захисту лісів від пожеж, проводити своєчасно вибіркові санітарні рубки та ліквідацію захаращеності.

При проведенні рубок на еродованих гірських схилах доцільно враховувати ступінь порушення лісорослинних умов – сильний, середній та слабкий.

На сильно порушених ділянках (з вимоїнами й ярами понад 85% площі) під реконструкцією виділяють рідколісся фісташки дикої з ялівцем високим у судібровах.

До середньопорушених відносять деревостани з повнотою меншою 0,6 од. (шибляки з грабини, дуба пухнастого й рідколісся із глоду, груші, кизил). До слабопорушених відносять ділянки дуже сухих і сухих ялівцевих суборів (В_0-1), на яких триває подальша їх деградація (Ю.В. Плугатар, 2008).

Для припинення ерозійних процесів практикують терасування гірських схилів. Ширина терас від 2.3 до 4.5м і зворотним ухилом 3⁰. У малозімкнених насадженнях на схилах крутизною до 20⁰ тераси нарізають з мінімальною шириною 3.3 м і зворотним ухилом полотна тераси 3⁰, а на крутіших схилах відповідно 3,6м і 4-6⁰.

При реконструкції малоцінних насаджень рекомендується садити один ряд з розміщенням його не менше 1м від гребня насипного укосу на пологих схилах (до 20⁰) і на відстані 1,4м – на крутих. При рекострукції зімкнених насаджень висотою понад п’ять метрів рекомендуються дворядні посадки на терасах із стійких деревних порід.

Доцільно відмітити, що в гірських лісах Криму ще з 1956 року всі види головних та лісовідновних рубок було заборонено. Тому основними лісогосподарськими заходами в лісах Криму є рубки формування та оздоровлення лісів.

ЛЕКЦІЯ 14. ДІАГНОСТИКА СТАНУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЛІСОСТАНІВ ЗА УМОВ АЕРОТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ

Вплив аеротехногенного забруднення на лісові насадження

У комплексі антропогенних факторів, які негативно впливають на лісові екосистеми України, в останні роки суттєвого значення набуває техногенне забруднення атмосферного повітря та навколишнього середовища. Найбільш негативно впливають на стан лісових насаджень України техногенні викиди в атмосферу хімічних, металургійних, різних ресурсодобувних і ресурсопереробних підприємств, а також автомобільний транспорт.

Наслідками промислової діяльності для повітряного басейну є: збільшення вмісту вуглекислого газу і посилення парникового ефекту; зменшення вмісту кисню в атмосфері індустріальних центрів ( до 20% ); технічне забруднення атмосфери; забруднення атмосфери хімічними шкідливими речовинами. Так, якщо фоновий вміст деяких забруднювачів в атмосфері становить: сірчистого газу – 0,1-4,0 мкг/м³, аміаку – 7, озону – 39, СО – 115мкг/м³, то в індустріальних центрах середня концентрація цих токсикантів є вищою відповідно в 1000; 2; 5; 714; 521 рази. Максимальні концентрації цих газів ще більше перевищують фонові: по SO₂ – в 10-20 тис. раз, NH₃ – в дві тис. раз, діоксиду азоту – 10-15 тис. раз.

В зонах дії промислових викидів в атмосферу спостерігається часте пошкодження лісів. Так у 1964 році в Лисичинському лісництві в результаті аварійного викиду аміаку на Сєвєро – Донецькому ВО “Азот” усохло 64га пристигаючих соснових деревостанів. У сімдесятих роках часте пошкодження дубових деревостанів спостерігалось в районі Стебницького калійного заводу (Львівська обл.). Рівненським ВО “Азот” у Клеванському ДЛГ було ушкоджено 459га насаджень і виплачено штрафів у розмірі 1,25 млн.крб. (Ворон В.П., 1991). Техногенного забруднення довкілля призводить до суттєвих порушень хімізму не лише в аеротопі (повітря і опади), але й в едафотопі (ґрунт, підстилка). Значне забруднення атмосфери кислими газами (сірчистий ангідрид, окисли азоту, різні сполуки хлору) призводить до зсуву хімічного балансу атмосфери та опадів у кислий бік та спричиняє випадання “кислих дощів”. Однак при перевазі у сумарній кількості забруднювачів лужних інгредієнтів, спостерігається зміна хімізму опадів та ґрунтів у сторону їх підлуговування. Прикладом цього можуть бути викиди в атмосферу аміаку, пилу лужних або лужно - земельних металів. Вже після 10-15 років роботи цементних виробництв спостерігається чітко виражена зона сильного підлуговування ґрунтів радіусом 7-9 км. Так, у букових деревостанах біля Миколаївського цементного комбінату реакція верхнього горизонту сірих лісових ґрунтів змінилась від слабокислої до лужної і в зоні максимальної седиментації становить 8,42 (рН). Прослідковується також підлуговування ґрунтів і в зонах теплових електростанцій (Змієвська, Луганська тощо).

Рівень пошкодження деревної рослинності промисловими викидами залежить, перш за все від їх хімічного і агрегатного складу (Ількун Г.М.,1978), концентрації токсикантів та періоду фумігації (Гудеріан Р. 1979). Залежно від ступеня пошкодження розрізняють два типи пошкоджень: гострий та хронічний.

Гостре пошкодження насаджень призводить до їх всихання. Проте критична ситуація може виникнути і при низьких рівнях забруднення, але при синергуючій дії різних негативних чинників. Синергуючими факторами щодо забруднення атмосфери можуть бути морози, різкі перепади температур, весняні заморозки, літня посуха.

У лісостані основний удар техногенного забруднення сприймає на себе деревостан. Ознакою порушення його стабільності є погіршення стану. При летальних рівнях забруднення деградація деревостану відбувається досить швидко (впродовж декількох років). При низьких рівнях забруднення знижується лише кількість хвої або листя дерев. В обох випадках у деревостанах зменшується приріст і продуктивність. Залежно від ступеня пошкодження бонітет деревостану може зменшуватися від одного до трьох класів. В зоні Стебницького калійного заводу запас чистих дубняків нижчий на 30-4%, ніж на контролі. У сильно пошкоджених сосняках, зростаючих біля Рівненського хімічного підприємства “Азот”, приріст знизився до 2 м³/га.

Біологічна стійкість та санітарний стан лісових насаджень в умовах аеротехногенного забруднення в значній мірі залежить від структури деревостану, тобто від його складу, будови, віку. Встановлено, що в зоні забруднення калійного комбінату змішані деревостани з домішкою бука менш пошкоджуються викидами ніж чисті деревостани з цих порід. Середньовікові і старші деревостани значно сильніше пошкоджуються ніж молодняки.

У лісах, що піддаються постійному техногенному пресу, створюються сприятливі умови для заселення дерев збудниками хвороб і стовбуровими шкідниками. Так у зоні “Рівненського Азоту” заселеність сосняків короїдами досягає 65% загальної кількості дерев.

Таким чином, забруднення атмосфери є лімітоуючим фактором, який визначає особливості розвитку і формування лісових насаджень. Тому важливим завданням лісівничої науки щодо підвищення стійкості і продуктивності лісових насаджень, зростаючих в умовах аеротехногенного забруднення, є розробка локальних систем ведення господарства на основі депресивних змін насаджень з врахуванням їх цільового призначення.

Поиск по сайту: