У заплавах рік переважають дубняки паросткового походження 2-3 генерації, рідше насіннєво-паросткового. Вони зростають переважно в центральній заплаві в умовах нетривалого затоплення (варіанти 3І-3ІІ). У різних типах лісу з дубом зростають в’яз, клени польовий, татарський, гостролистий, ясен, липа. У Лісостепу і Поліссі до дуба домішується вільха чорна. Слід зазначити, що в заплавах рік України переважаючою є рання феноформа дуба.
При створенні лісових культур в заплавах рік, дуб є однією з найбільш цінних порід. Найбільш продуктивними є штучні дубняки в лісостеповій зоні, де вони вирізняються високими типами росту і часто зростають за Іа-Іб бонітетами. У заплавах Ворскли і Псла у віці 50-60 років запас дубових деревостанів досягає 312 м3/га (В.П. Ткач, 1999).
Добрим ростом відрізняються культури дуба, створені шляхом посіву плодів. Тому в заплавах рік на свіжих зрубах доцільно створювати культури дуба, або часткові культури (при наявності другорядних порід) в смугах з шириною куліс 6-8 м. Після створення культур догляд за дубом проводять відомими у лісівництві методами.
Виправлення ослаблених порослевих дубняків є можливим шляхом проведення рубок переформування або реконструктивних рубок.
Формування вільхових насаджень
Природні лісостани вільхи чорної формуються переважно у притерасній заплаві на добре дренованих родючих грунтах з близьким заляганням ґрунтових вод. Проте природні вільшняки у заплавах переважно порослевого походження, оскільки після рубки насіннєве поновлення вільхи часто не витримує конкуренції трав’яної рослинності і швидко гине. Тому виникає необхідність штучного відновлення вільхових насаджень.
Культури вільхи створюють на підготовленому смугами грунті з розміщенням посадкових місць 2-3 м×0,7-1 м. Вільху садять за схемою 4×1, чергуючи ряди вільхи з рядами чагарників (калина, смородина), а в наступні роки проводять рубки догляду. У сирих та мокрих гігротопах вільху доцільно висаджувати на мікропідвищених, у пласти.
У чистих культурах вільхи перше освітлення проводять після їх змикання шляхом рівномірного зрідження рядів та видалення відсталих за ростом дерев. У мішаних молодняках різного походження догляд розпочинають з 3-5 річного віку. У паросткових вільшняках освітлення призначають у віці 7-10 років. У зріджених гніздах залишають по 5-6 паростків.
Повторний догляд (прочищення)призначають через 5 і більше років в чистих паросткових і через 3-5 р. в неоднорідних за походженням молодняках.
При проріджуваннях число паростків у гніздах знижується до 1-3 , а прохідних рубках до 1-2, залежно від діаметра пня. При наявності тіньовитривалих порід або високорослих чагарників (черемха, крушина) формується другий ярус. Повторюють проріджування через 5-8 років.
Прохідними рубками домішка тополі, берези, верби зменшується до одиничної, а ясена, ялини, дуба збільшується до 2-3 одиниць у складі деревостану.
У заплавах рік окрім наведених вище насаджень можна успішно формувати і культури інших порід. На піщано-супіщаних грунтах у прирусловій частині заплави доцільно формувати насадження сосни звичайної та берези повислої. У заплавах рік Степу на добре дренованих грунтах можуть зростати і культури з перевагою клена гостролистого.
З метою збільшення видового різноманіття в заплавах рік та покращення рекреаційної привабливості заплавних ландшафтів доцільно створювати також насадження з участю дуба червоного, горіха чорного, модрини, а на засолених із тривалим затопленням грунтах-ясена зеленого.
Лісовідновні рубки
У стиглих насадженнях експлуатаційного цільового призначення основним способом рубки залишається суцільний вузьколісосічний. Ширина лісосіки у вербових та вільхових насадженнях у всіх природних зонах не повинна перевищувати 50 м; у насадженнях інших порід (заплавних ландшафтів) – Степу – 50 м, Лісостепу і Поліссі – 100 м. Напрямок лісосіки – під прямим кутом до русла, сезон рубки – зимовий.
Важливим елементом головних рубок є їх вік, який доцільно диференціювати за класами бонітету або за групами типів лісу і узгоджувати зі створенням госпсекцій. Для заплавних насаджень оптимальні віки рубок наведені в таблиці 6.1.
Таблиця 6.1
Оптимальні віки рубок заплавних насаджень (за даними В.П. Ткача, 1999)
Деревна порода
Клас бонітету
Полісся, Лісостеп
Степ
Дуб насіннєвий
ІІІ і вище
131-140
101-110
IV і нижче
71-80
71-80
Дуб паростковий
ІІ і вище
101-110
91-100
ІІІ і нижче
71-80
71-80
Вільха чорна
Всі бонітети
51-60
51-60
Верба біла
Всі бонітети
31-35
26-30
Тополя чорна
Всі бонітети
26-30
26-30
Тополя біла
Всі бонітети
36-40
36-40
У мішаних природних різновікових насіннєво-порослевих насадженнях (дубових) необхідно проводити вибіркові, поступові та комбіновані рубки лісу