Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Формування дубових насаджень



 

У заплавах рік переважають дубняки паросткового походження 2-3 генерації, рідше насіннєво-паросткового. Вони зростають переважно в центральній заплаві в умовах нетривалого затоплення (варіанти 3І-3ІІ). У різних типах лісу з дубом зростають в’яз, клени польовий, татарський, гостролистий, ясен, липа. У Лісостепу і Поліссі до дуба домішується вільха чорна. Слід зазначити, що в заплавах рік України переважаючою є рання феноформа дуба.

При створенні лісових культур в заплавах рік, дуб є однією з найбільш цінних порід. Найбільш продуктивними є штучні дубняки в лісостеповій зоні, де вони вирізняються високими типами росту і часто зростають за Іа-Іб бонітетами. У заплавах Ворскли і Псла у віці 50-60 років запас дубових деревостанів досягає 312 м3/га (В.П. Ткач, 1999).

Добрим ростом відрізняються культури дуба, створені шляхом посіву плодів. Тому в заплавах рік на свіжих зрубах доцільно створювати культури дуба, або часткові культури (при наявності другорядних порід) в смугах з шириною куліс 6-8 м. Після створення культур догляд за дубом проводять відомими у лісівництві методами.

Виправлення ослаблених порослевих дубняків є можливим шляхом проведення рубок переформування або реконструктивних рубок.

 

Формування вільхових насаджень

 

Природні лісостани вільхи чорної формуються переважно у притерасній заплаві на добре дренованих родючих грунтах з близьким заляганням ґрунтових вод. Проте природні вільшняки у заплавах переважно порослевого походження, оскільки після рубки насіннєве поновлення вільхи часто не витримує конкуренції трав’яної рослинності і швидко гине. Тому виникає необхідність штучного відновлення вільхових насаджень.

Культури вільхи створюють на підготовленому смугами грунті з розміщенням посадкових місць 2-3 м×0,7-1 м. Вільху садять за схемою 4×1, чергуючи ряди вільхи з рядами чагарників (калина, смородина), а в наступні роки проводять рубки догляду. У сирих та мокрих гігротопах вільху доцільно висаджувати на мікропідвищених, у пласти.

У чистих культурах вільхи перше освітлення проводять після їх змикання шляхом рівномірного зрідження рядів та видалення відсталих за ростом дерев. У мішаних молодняках різного походження догляд розпочинають з 3-5 річного віку. У паросткових вільшняках освітлення призначають у віці 7-10 років. У зріджених гніздах залишають по 5-6 паростків.

Повторний догляд (прочищення)призначають через 5 і більше років в чистих паросткових і через 3-5 р. в неоднорідних за походженням молодняках.

При проріджуваннях число паростків у гніздах знижується до 1-3 , а прохідних рубках до 1-2, залежно від діаметра пня. При наявності тіньовитривалих порід або високорослих чагарників (черемха, крушина) формується другий ярус. Повторюють проріджування через 5-8 років.

Прохідними рубками домішка тополі, берези, верби зменшується до одиничної, а ясена, ялини, дуба збільшується до 2-3 одиниць у складі деревостану.

У заплавах рік окрім наведених вище насаджень можна успішно формувати і культури інших порід. На піщано-супіщаних грунтах у прирусловій частині заплави доцільно формувати насадження сосни звичайної та берези повислої. У заплавах рік Степу на добре дренованих грунтах можуть зростати і культури з перевагою клена гостролистого.

З метою збільшення видового різноманіття в заплавах рік та покращення рекреаційної привабливості заплавних ландшафтів доцільно створювати також насадження з участю дуба червоного, горіха чорного, модрини, а на засолених із тривалим затопленням грунтах-ясена зеленого.

 

Лісовідновні рубки

 

У стиглих насадженнях експлуатаційного цільового призначення основним способом рубки залишається суцільний вузьколісосічний. Ширина лісосіки у вербових та вільхових насадженнях у всіх природних зонах не повинна перевищувати 50 м; у насадженнях інших порід (заплавних ландшафтів) – Степу – 50 м, Лісостепу і Поліссі – 100 м. Напрямок лісосіки – під прямим кутом до русла, сезон рубки – зимовий.

Важливим елементом головних рубок є їх вік, який доцільно диференціювати за класами бонітету або за групами типів лісу і узгоджувати зі створенням госпсекцій. Для заплавних насаджень оптимальні віки рубок наведені в таблиці 6.1.

 

Таблиця 6.1

Оптимальні віки рубок заплавних насаджень (за даними В.П. Ткача, 1999)

 

Деревна порода Клас бонітету Полісся, Лісостеп Степ
Дуб насіннєвий ІІІ і вище 131-140 101-110
IV і нижче 71-80 71-80
Дуб паростковий ІІ і вище 101-110 91-100
ІІІ і нижче 71-80 71-80
Вільха чорна Всі бонітети 51-60 51-60
Верба біла Всі бонітети 31-35 26-30
Тополя чорна Всі бонітети 26-30 26-30
Тополя біла Всі бонітети 36-40 36-40

У мішаних природних різновікових насіннєво-порослевих насадженнях (дубових) необхідно проводити вибіркові, поступові та комбіновані рубки лісу

 


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.