Формально термін «правова держава» з’явився на початку ХІХ століття і був започаткований німецьким вченим Велькером та Р.фон Молем. Однак основи цієї теорії у вигляді ідей гуманізму, демократії, свободи, панування права і закону простежується у працях філософів, істориків, юристів Давньої Греції, Риму, Індії, Китаю.
Розрізняють певні етапи становлення ідеї правової держави:
І. Ранній (початковий).Обумовлює обґрунтування певних ідей, що характеризують новий якісний рівень розвитку держави, які в подальшому склали основу розуміння правової держави.
Важливими для цього етапу склали ідеї:
а) Платона: * необхідність закону для розвитку держави;
* неможливість існування тиранії, яка породжує беззаконня;
* необхідність панування закону над правителями.
б) Аристотеля: * порушення закону, як основного шляху до свавілля;
* неможливість існування владних рішень, що порушують закон;
* основною владою в державі є розумний закон.
в) Цицерона: * розумність держави як правопорядку;
*ототожнення права з справедливістю;
*наявність природних прав людини;
*істинність закону, що закріплює природні права людини;
*загальність та обов’язковість закону;
* необхідність закону відповідати вимогам гуманізму;
*увага до закону є результатом переконання, а не примусу;
*право людини є вищим за право правителя.
ІІ. Формування основних теорій правової держави. Базуючись на ранніх поглядах Монтеск’є, Локк, Гобс, Руссо дослідили проблему співвідношення держави і права на світському рівні, звільнивши їх від релігійного світогляду.
Основними для подальшого вироблення категорії правової держави стали наступні ідеї та положення:
· основу функціонування держави має складати закон;
· державна влада не має бути абсолютною;
· державна влада гарантує права власності та права індивідів;
· держава застосовує право і забезпечує вирішення спорів у законному порядку;
· правопорядок – це рівновага між приватною власністю і загальним благом;
· державний устрій має закріплюватися правом;
· необхідність досягнення єдиної для всієї держави законності, що полягає у верховенстві закону, обмежені влади уряду та взаємній відповідальності держави і особи.
ІІІ. Формування філософської основи доктрини правової держави.
В основі сучасної концепції правової держави покладено ідеї І. Канта. Його концепція і складає філософську основу доктрини і полягає:
1) джерелом моралі і правового закону є воля людей, які є вільними;
2) людина стає моральною особистістю за умови розуміння нею власної відповідальності перед суспільством;
3) у своїй поведінці особа має керуватися принципами, в основі яких є ідея «твої вчинки є основою все загальності законів»;
4) межі поведінки людини повинні бути визначені законом;
5) найвищим за якістю законом є моральний закон;
6) вільне волевиявлення однієї особи не повинно протирічити волі інших;
7) право повинно забезпечувати цивілізаційні відносини між людьми;
8) держава – це багатоманітність людських відносин, які підкоряються правовим законам;
IV. Формування теоретичних конструкцій правової держави. Термін «правова держава» був введений на початку ХІХ століття і розумівся як конституція держави, заснована на конституційному закріплені прав і свобод, забезпеченні їх судового захисту.
Теоретично конструкцію правова держава складають наступні ідеї Р. фон Моля, Карла Теодора Велькера, Отто Бера, Ф.Ю. Штома та Р. фон Гнейста:
1) необхідність запровадження принципу розподілу влади;
2) верховенство правового закону;
3) взаємна відповідальність держави і особи;
4) загально дозволений метод правового регулювання як домінуючий;
5) гарантування прав і свобод особи;
6) пов’язаність держави правом;
7) відповідність закону правовій природі речей;
8) націленість закону на забезпечення суверенності особи.
V. Сучасний етап розвитку ідей правової держави. В Україні з 80-х років минулого століття. Досліджувалося на дисертаційному рівні, обґрунтовувалися ідеї соціальної держави як вищої за ступенем розвитку прав, та ідея правової держави закріплювалася на конституційному рівні.