Шляхи усунення колізій у законодавстві.

В сучасній юридичній літературі обґрунтовується наявність трьох основних способів подолання юридичних колізій.

І. Вдосконалення законодавства:

- прийняття нового акту замість проти річного;

- відміна одного із актів, що протирічать;

- розробка колізійних норм та принципів, що визначають юридичні пріоритети, яким повинні слідувати правотворчі та правозастосовні органи;

- зміна чи уточнення предмету регулювання актів, що застосовуються;

- чітка регламентація в законах можливих підстав виникнення конкретних ситуацій;

- нормативне закріплення порядку вирішення колізій;

- визначення порядку прийняття нормативно-правового акту;

- встановлення офіційної системи актів та їх підпорядкування (як національної так і міжнародної);

- закріплення ієрархії правових актів та колізійних процедур на конституційному рівні;

- визначення можливих шляхів виникнення колізій правового статусу;

- нормативне закріплення порядку вирішення різноманітних колізій;

- узагальнення практики застосування законодавства з точки зору можливих колізій;

- підвищення якості законодавства з точки зору його системності та непротирічності;

- підвищення рівня професійної підготовки юристів.

ІІ. Судовий розгляд спорів у колізійних ситуаціях, враховуючи можливість конституційного, господарського та третейського судочинства. Цей шлях подолання колізій має 5 основних напрямків:

1) Судові рішення. Він є найбільш ефективним, оскільки судові рішення мають імперативний характер і є обов’язковими, та сторони можуть подати докази, аргументувати свої позиції;

2) Важливими є судові тлумачення, які надають можливість усунути колізійність норм, актів та процедур. Тлумачення Конституційного Суду України мають прецедент ний характер, оскільки є обов’язковими для самого суду, інших державних органів та посадових осіб;

3) В якості засобів вирішення юридичних колізій називають законодавче закріплення можливості оскаржити ті чи інші акти в судовому чи адміністративному порядку, а також опротестування актів органами прокуратури;

4) Колізії компетенції чи повноважень вирішуються у порядку узгоджувально-примирювальної процедури;

5) Запровадження тимчасових та спеціальних режимів, які включають призупинення дії акту чи повноважень органу .

ІІІ. Наявність ефективних превентивних засобів попередження колізій. До них належать:

- діяльність суб’єктів в межах закону та наданої компетенції;

- попередні юридичні експертизи актів та їх узгодження;

- систематизація законодавства з метою виявлення протирічних норм;

- інвентаризація підзаконних актів, їх чіткий облік та виявлення неузгодженостей;

- аналіз ефективності нормативних актів та встановлення залежності між ефективністю норм та їх непротирічністю;

- чітке слідування вимозі ієрархічної відповідності правових актів;

- розробка проблем юридичної конфліктології;

- чітке визначення повноважень суб’єктів правозастосування;

- визначення статусу актів офіційного тлумачення та їх співвідношення з інтерпретованими документами;

- нормативне визначення та закріплення різноманітних юридичних процедур;

- визначення найоптимальніших способів співвідношення національного та міжнародного права;

Особливого значення для усунення колізій має правовий режим. Він являє собою нормативний масив, що забезпечує вплив на колізійні процеси та ситуації.

Правовий режим характеризується наявністю спеціального механізму, елементами якого є:

1. Легальне визначення державою юридичних колізій як явищ, що виникають та виявляються в різних формах.

2. Точне визначення сфери прояву колізій та її учасників.

3. Наявність засобів превентивного впливу на колізійні процесу.

4. Наявність нормативного закріплення порядку регулювання певних видів юридичних колізій.

5. Встановлення легальних процедур вирішення колізій.

6. Наявність учасників органів, що забезпечують попередження та усунення колізій.

7. Нормативні та правозахисні міри усунення колізій, відновлення законності та прав і свобод осіб.

Правовий режим характеризують чотири ознаки:

- Законодавче регулювання порядку діяльності суб’єктів права у типових колізійних ситуаціях;

- Покладення на суб’єктів права обов’язку у випадку виникнення колізій діяти в межах закону;

- Системне використання засобів по усуненню юридичних колізій;

- Врахування динамічності юридичних колізій та недопущення їх розвитку.

Важливим для подолання колізій є врахування негативного досвіду перехідного періоду, які відобразився у наступному:

· Зміна правової концепції регулювання суспільних відносин, зокрема, перехід від принципу «дозволено те, що прямо передбачено законом» до принципу «дозволено те, що не заборонено законом»;

· Епізодичне надання прав Уряду та Президенту на прийняття нормативних актів, що мають силу закону;

· Негативна практика тлумачення актів органами, що не мають такого права;

· Надання закону зворотної сили, перш за все у сфері податкових відносин;

· Видання центральними органами виконавчої влади нормативних актів без їх реєстрації в Мін’юсті;

· Відсутність законодавчо встановлених процедур і вимог стосовно нормотворчого процесу.

Поиск по сайту: