Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Аутосомно-домінантний тип успадкування



На сьогодні описано кілька тисяч хвороб, які успадковуються за аутосомно-домінантним (АД) типом [5]. Абсолютна більшість із них зустрічається з частотою 1:10000 і менше. У зв’язку з тим, що домінантні гени, які детермінують розвиток хвороби, у гомозиготному стані, як правило, є летальними, у більшості родин, серед яких описана така патологія, ураженим буває лише один із батьків і він – гетерозиготний носій відповідного мутантного алеля. В такому випадку всі шлюби між хворими й здоровими членами родини належать до типу Аа х аа, де А – спадкова хвороба, а – норма. Якщо ж аналізуються ознаки, які не впливають на життєздатність організму, то носії домінантної ознаки можуть бути як гомо-, так і гетерозиготними особами. У такому випадку може бути кілька генетичних варіантів шлюбів із різним прогнозом для нащадків:

Р АА х аа Р Аа х аа Р АА х Аа Р Аа х Аа

G G , G , G , ,

F1 Aa F1 Aa : аа F1 АА : Aa F1 АА : 2Aa : аа

100 % хворих 50 % 100 % 75 %

Основні ознаки аутосомно-домінантного успадкування:

1) кожен хворий член сім’ї звичайно має хвору матір (батька);

2) хвороба зустрічається в кожному поколінні родоводу, що має назву передачі по вертикалі, а за відносно великої кількості сибсів – і по горизонталі;

3) співвідношення хворих і здорових 1 : 1;

4) нормальні діти хворих батьків мають лише нормальних дітей;

5) співвідношення хворих чоловіків і жінок 1 : 1;

6) хворі чоловіки і жінки однаково передають хворобу дітям;

7) гомозиготи можуть народжуватися від двох хворих батьків;

8) іноді може бути пропуск у поколіннях хворих за рахунок „розмитих” форм захворювання (мала експресивність – ступінь прояву мутантного гена) або за рахунок його низької пенетрантності (коли в носія даного гена ознака відсутня).

Хвороби: синдром Марфана (три порушення: зору, аорти, скелета); брахідактилія (короткопалість); хорея Гентингтона (похитування під час ходіння, жестикуляція, мимовільні м’язові рухи, розлади мови); нейрофіброматоз (розростання нервових стовбурів → вузлики на шкірі, вади очей, вух, щелеп) тощо.

Приклади родоводів з АД типом успадкування

Перший опис родоводу з АД типом успадкування аномалії у людини був оприлюднений у 1905 р. [3]. У ньому можна простежити передачу в ряду поколінь брахідактилії (короткопалості). На рис. 2 зображений родовід із цією аномалією. Він має усі „класичні” ознаки АД типу успадкування: наявність хворих по вертикалі, а в родинах з великою кількістю дітей – і по горизонталі; однакова кількість хворих жінок і чоловіків; у хворих дітей один із батьків обов’язково хворий, а у здорових – і батько, і мати здорові; співвідношення хворих і здорових членів роду ≈ 1: 1 та інші риси.

Рис. 2. Родовід родини з брахідактилією – хворобою з АД типом успадкування [3]

Однак у практиці часом трапляються випадки, коли носії домінантного алеля залишаються фенотипово здоровими або ж хвороба носить „розмитий” характер. Унаслідок цього вигляд родоводу змінюється, з’являються пропуски поколінь. У родоводі сім’ї, зображеному на рис. 3, хвороба хорея Гентингтона проявляється в кожному поколінні, крім того, від шлюбів, де один із батьків хворий, а інший здоровий, народжуються діти з досліджуваною аномалією, що є ознаками АД типу успадкування. Але у ІІ поколінні від шлюбу здорових батьків з’являється син із патологією, що можна пояснити неповною пенетрантністю гена, унаслідок чого він не проявився в одного з родичів (ІІ-3) – „пропуск покоління”, але цей член родоводу передав свій ген сину.

 

Рис. 3. Родовід сім’ї з хореєю Гентингтона – хворобою з АД типом успадкування [6]

Пенетрантність – це частота прояву гена, яку можна виразити у відсотках хворих від числа носіїв. Так, якщо домінантний алель проявився в усіх його носіїв, пенетрантність дорівнює 100 % (повна пенетрантність), якщо ж серед носіїв хворих лише 20 %, то пенетрантність дорівнює 20 %. Слід зазначити, що деякі хвороби розвиваються лише в певному віці, тому, прогнозуючи ці хвороби, не слід враховувати братів і сестер, які не досягли критичного віку. Наприклад, хорея Гентингтона клінічно проявляється лише після 30 років.

Іншою причиною пропуску поколінь може бути низька експресивність (ступінь прояву) домінантного алеля, у результаті чого складається враження, що людина здорова. Діагноз розмитої форми АД хвороби, установленої клінічними методами, правомірний лише у випадку, коли в родині зустрічаються виражені клінічні форми цієї хвороби.

За АД типу успадкування можуть спостерігатися спорадичні випадки, коли ні в одному із попередніх поколінь ніхто не страждав цією хворобою, що пояснюється кількома причинами:

1) один із батьків пробанда хворий, але легкою формою;

2) хвороба в родині виникає внаслідок нової мутації, що здається більш вірогідним;

3) має місце мозаїцизм зародкових клітин – присутність двох або більше генетично різних ліній клітин – клонів – в організмі. Виникає на ранніх стадіях розвитку організму, під час відособлення зародкового шляху розвитку внаслідок виникнення мутації в одній із клітин. У результаті клонування клітин зародкового шляху, мутація може потрапити в частину зрілих статевих клітин, через що в родині здорових батьків може народитися кілька хворих дітей з АД захворюванням. Так, саме соматичним мозаїцизмом пояснюються повторні випадки ахондроплазії, недосконалого остеогенезу та інших АД хвороб у клінічно абсолютно здорових батьків [5];

4) прояв багатьох спадкових хвороб обумовлюється віковою залежністю.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.