Вправа на розвиток уяви «Фантазери»

Дитина промовляє фразу, яка має визначене емоційне забарвлення: прояв радості. Інші діти, використовуючи сказане в якості основи, придумують історію в заданому настрої.

– А зараз я пропоную стати в хоровод і всім разом порадіти хорошій пісні.

Виконується знайома дітям мажорна пісня.

Конспект заняття № 2

Тема: Горе

Мета: познайомити дітей з емоцією горя; продовжувати вчити розрізняти емоції за схематичними зображеннями; вчити дітей передавати емоційний стан горя, використовуючи різні виразні засоби.

Хід заняття

Педагог:

На минулому занятті ми гостювали в будиночку Веселунчика. А сьогодні ми завітаємо до його братика. Послухайте, яка музика лине з цього будиночку:

Слухання твору «Хвороба ляльки» П.І. Чайковського.

– Який характер музики?

– Що ви відчували під час слухання музики?

– Що хочеться робити під таку музику?

А ось і гном. Звуть його Сумненький. Схожий він на свого братика? Чому? (Відповіді дітей). Знайдіть піктограму, схожу на Сумненького. (Розглянути її, звернути увагу на брови, очі, рот).

Я знаю, що Сумненький дуже любить читати казки.

Пригадати зміст казок: «Заяча хатка», «Вовк і семеро козенят».

– Коли герої цих казок переживають горе?

– Як вони подолали горе?

Гном запитує:

– А коли ще люди сумують?

Відповіді дітей.

Драматизація ситуації «Зникла собака»

Одна дитина виконує роль господаря собаки, а інші заспокоюють його, кожний по – своєму. Після драматизації запитати у дитини, яка виконувала роль господаря:

– Що ти відчув, коли тебе заспокоювали?

– Хто найкраще тебе заспокоїв?

– Діти, а яким кольором ви б намалювали горе? Чому?

Діти малюють.

Вправа на розвиток уяви «Нам сумно»

Дітям пропонується уявити будь-що: наприклад, що у повітрі розлили смуток, але вони самі вільні від нього. Вони можуть вести себе в цій кімнаті як захочуть: пересуватися в ній, говорити, сидіти, але при цьому намагатися бути в гармонії з уявною атмосферою.

І коли діти почнуть рухатись, всередині почнеться ніби нове життя і вони скажуть: «Нам сумно».

Створивши навколо себе уявну атмосферу і перебуваючи з нею в уявній гармонії, вони відчують, що і діяти можуть в злагоді з нею.

Вправа на розвиток мислення «Товариш захворів»

Педагог пропонує дітям розіграти сценку наступного змісту: їх товариш важко захворів. Діти приходять провідати захворілого, приносять йому квіти, фрукти, питають про здоров’я, виказують знаки уваги: поправляють подушку, витирають піт з чола, пропонують випити ліки тощо.

Поступово відвідувачі розуміють, що їх товариш важко хворий, і їх радісний настрій від зустрічі з другом зникає. На зміну пожвавленню приходить відчуття тривоги, хвилювання, стурбованості.

Діти, попередньо домовившись про те, хто яку роль буде виконувати і які дії чинити, розігрують сценку, вслуховуючись в музику, що супроводжуєїх імпровізацію. Їм варто відчути перехід від радості до суму.

(Музика П.І.Чайковського «Хвороба ляльки»).

Етюд «Погана погода»

Дітям пропонується уявити похмуре небо, дощ, холодний вітер.

– Який у вас настрій? (Відповіді дітей)

Прощання з Сумненьким.

Конспект заняття № 3

Тема: Гнів

Мета: познайомити дітей з емоцією гніву; вправлятися в розрізненні емоцій за схематичними зображеннями; виховувати в дітей емпатію; вчити дітей передавати емоційний стан гніву використовуючи різні виразні засоби.

Хід заняття

У будиночку чути шум, тупотіння ногами, бурчання.

– Що це за шум? (З’являється сердитий гном).

– Ой, та це ж Буркунчик. Знову він сердиться. Чому це ти, Буркунчику, сердишся цього разу? (Не любить неохайних дітей, таких як у творі К.І.Чуковського «Мийдодір»).

Читання уривків з твору, де автор описує гнів Умивальника і Крокодила.

– Чому розсердився Умивальник і Крокодил?

– Як описав автор гнів Умивальника? Крокодила?

Розглянути ілюстрації до твору «Мийдодір». Дітям пропонується розповісти, як художник передав гнів героїв.

Розглядання піктограми гніву.

Пригадати казку «Три ведмеді» Л.М.Толстого.

Драматизація уривку з казки. Діти розігрують епізод, де описується, як сердяться ведмеді, дізнавшись про те, хто користувався їх речами. Звернути увагу дітей на те, як по – різному виражають гнів ведмідь, ведмедиця і ведмежатко.

Розповіді дітей про ситуації, коли вони сердилися, гнівалися, злилися.

Вправа «Дзеркало»

Дітям пропонується зобразити перед дзеркалом свій гнів.

Малювання гніву.

Запропонувати дітям кольоровою плямою зобразити свій гнів. Розглянути з дітьми малюнки. Звернути увагу на кольорове відображення гніву, відмітити схожість і відмінність в зображеннях гніву.

Вправа на розвиток мислення«Буває ж таке!»

Дітям пропонується розіграти казку «Троє поросят», змінивши характери персонажів на протилежні. В новій казці вовк стає слабким, кволим, немічним, а поросята – сміливими, рішучими, енергійними.

В залежності від зміни характерів змінюються казки і взаємовідносини героїв. (Дітям дозволяється вільне імпровізування у розігруванні нового сюжету. З допомогою музичного керівника пропонується скласти невеличкі пісенні імпровізації для змінених героїв казки).

Прощання з гномиком.

Конспект заняття № 4

Тема: Страх

Мета: познайомити дітей з емоцією страху; вправлятися в розрізненні емоцій за схематичними зображеннями; виховувати в дітей емпатію; вчити дітей передавати емоційний стан страху використовуючи різні виразні засоби.

Хід заняття

Педагог: Сьогодні ми завітаємо до наступного гнома. Щось у цього гномика дуже тихо в будиночку. Давайте прислухаємося. (Тихо). Давайте погукаємо. (Тихо). Що ж це таке? Може, його немає вдома? Давайте пошукаємо. (Знаходять). Ось він! Боюнчику, чому це ти не відзивався? (Злякався).

Обговорення з дітьми приказки: «У страху очі великі».

Відмітити прямий і прихований зміст приказки.

– Лякалися ви коли-небудь так, що причина страху вам здавалась значно страшнішою, ніж була насправді? (Відповіді дітей).

– Саме про такий страх йдеться в оповіданні М.Носова «Живий капелюх». Читання оповідання.

– Чому страх виявився сильнішим за дітей?

Читання уривків з казки С.Михалкова «Троє поросят» (епізоди, в яких описується, як поросята тікають від вовка і трясуться від страху).

– Чому Наф-Наф не боявся страшного вовка?

Завдання дітям: «Намалюйте свій страх».

Діти розповідають про те, що намалювали, а потім розривають малюнки на дрібнесенькі шматочки.

– Щоб страх не був більшим за тебе, треба на мить зупинитись, заспокоїтися і поміркувати. Адже сміливий не той, хто нічого не боїться, а той, хто може перемогти свій страх. Колись у давнину діти підбадьорювали себе примовкою. «Козакові до лиця примовочка оця: «Хоч що там побачу, – не боюся, не плачу».

Хай і наш Боюнчик запам’ятає цю примовку і більше нічого не боїться.

Прощання.

Конспект заняття № 5

Тема: Здивування

Мета: познайомити дітей з емоцією здивування; вчити розрізняти емоції за схематичним зображенням; вчити дітей передавати емоційний стан здивування, використовуючи різні виразні засоби.

Хід заняття

Познайомтеся ще з одним гномиком. Його звуть Дивунчик. Він весь час всьому дивується, і казочки любить читати про різні чудеса.

(Пригадати з дітьми казки, де зустрічаються різні чудеса: «Летючий корабель», «Івасик – Телесик», «Царівна жаба», «Яйце-райце» та інші).

– Про які чудеса тут розповідається?

– Чому всі ці чудеса дивують і притягують людей?

Вправа «Дзеркало»

Гном пропонує дітям подивитися в дзеркало, уявити собі, що там відобразилося щось казкове, і здивуватися. Звернути увагу дітей на те, що кожна людина дивується по – своєму, але, не дивлячись на різницю, у вираженні подиву завжди є щось схоже.

– Що спільного в тому, як ви зображували здивування?

Відповіді дітей.

Розглянути піктограму здивування.

Гра «Фантазії»

Гном пропонує дітям продовжити початок незвичайних пригод.

– До нас прийшов слон...

– Ми прокинулись на іншій планеті...

– Враз зникли всі дорослі...

– Чарівник вночі змінив усі вивіски на магазинах...

Поиск по сайту: