НАЙПОШИРЕНІШІ ПОМИЛКИ У СФЕРІ ДІЛОВОГО ЕТИКЕТУ 8 страница

Протягом ділового інтерв'ю кандидат на посаду прес-секретаря великої авіакомпанії, який мав відповідні документи та досвід роботи, постійно потирав руки, барабанив пальцями по столу, стукав ногами по підлозі та, без упину соваючись на стільці, ніяк не міг знайти для себе підходящої пози. На прохання розповісти про себе він натхненно проговорив 45 хвилин. Після співбесіди кандидат отримав негативну відповідь: Його поведінка засвідчила його низький професіоналізм.

Поза людини, її жести, міміка, вираз обличчя е своєрідною мовою, "мовою тіла" ("body language"), якою людина може розповісти про себе набагато більше, ніж словами (не забуваймо, що 55 % інформації, яку ми передаємо іншим, сприймається очима). Звертаючи увагу на те, якою саме є мова вашого тіла, ви у такий спосіб демонструєте свою увагу до всіх складових свого професійного іміджу. Звертаючи увагу на мову тіла інших, ви можете краще зрозуміти людей, з якими працюєте.

ЖЕСТИ

Читаючи мову тіла, зокрема жести, ваших ділових партнерів, клієнтів та колег, слід пам'ятати такі важливі правила, без яких ваша оцінка інших може бути помилковою:

· Сприймати усі жести в комплексі.

Як будь-яка мова, мова тіла складається зі слів, речень та мовних виразів. Кожний жест, як і багато слів, може мати різні значення. Лише коли ви сприймаєте слово у контексті, ви можете повністю зрозуміти його. Те саме стосується і конкретного жесту: ви можете його адекватно зрозуміти лише у комплексі з іншими.

Ніколи не варто намагатися "прочитати" окремий ізольований жест. Наприклад, чухання голови може мати залежно від інших жестів, зроблених у цей момент, багато різних значень: лупу, спітнілість, невпевненість, забудькуватість або ж неправду. Для правильного розуміння жесту завжди необхідно аналізувати його у контексті з іншими жестами, як мінімум трьома.

· Одночасно брати до уваги не лише комплекс жестів, а й позу та вираз обличчя.

Комплекс жестів слід аналізувати у ситуації, у якій вони спостерігаються, звертаючи при цьому увагу на позу та вираз обличчя. Так, наприклад, якщо ми бачимо на автобусній зупинці людину, яка міцно схрестила ноги і руки та опустила вниз обличчя (підборіддя дивиться у землю), а на вулиці холодний дощовий день, можна з великою імовірністю сказати, що ця особа просто замерзла, а не відстоює свою точку зору.

Якщо ж людина використовує такі самі жести у той час, коли хтось із присутніх на засіданні представляє ідею нового проекту, можна з великою мірою впевненості думати, що ця особа швидше за все негативно ставиться до висловлюваних думок або по-своєму уявляє запропонований проект.

· Розуміти культурну різницю та своєрідність жестів.

Жест, який має певне значення в одній країні, може означати зовсім протилежне в іншій. Наприклад, складені в коло великий та вказівний пальці руки — дуже поширений жест західної культури, який, як правило, сприймається зі значенням "усе в порядку". При цьому у деяких країнах світу цей жест має додаткове або ж інше значення. Наприклад, у Франції він також означає "нуль" або "нічого"; у Японії він має значення "гроші", а в деяких середземноморських країнах є образливим.

На щастя, більшість базових, традиційних жестів однакові, як наприклад, посмішка, кивок головою, опущена голова і т. ін. При цьому різні люди використовують їх більш або менш активно. Це залежить як від культури — італійці жестикулюють активніше, ніж німці, так і від конкретних особистих рис кожної людини — активні, відкриті особи, як правило, частіше використовують жести, аніж тихі, скромні люди. Та у будь-якому разі, навіть якщо жести не є активною частиною мови вашого тіла, можна вивчити кілька з них для того, щоб покращити ваше вміння спілкуватися і посилити ваш вплив на інших.

Головний принцип — уникати жестів, які змушують оточуючих відчувати себе некомфортно. Для цього варто пам'ятати, що:

· Руки на боках, схрещені руки, стиснуті кулаки можуть виражати роздратованість, закритість від слів інших.

· Виставлений вперед вказівний палець може сприйматися як звинувачення.

· Закривання рота під час розмови дуже часто є свідченням сказаної брехні у дітей, та може бути характерним і для деяких дорослих.

· Брехня посилює чутливість носа людини, яка говорить неправду, тому торкання до носа, чухання його можуть свідчити про нещирість співрозмовника.

· Закривання ока пальцем/рукою свідчить, що ми не бажаємо чогось бачити або не віримо у сказане.

· Потирання вуха, як і чухання потилиці чи сторони шиї, означає, що людина не певна у чомусь або ж не вірить у сказане.

· Гратися з речами, дріб'язком у кишені — не привабливо та не виховано, адже такі дії, будучи свідченням незацікавленості та неуваги, можуть відволікати увагу інших.

· Стискання та викручування пальців свідчить про знервованість людини.

Багато людей жестикулюють, не усвідомлюючи цього. У такому випадку може допомогти перегляд відеозапису вашої поведінки протягом певного часу. Проаналізуйте побачене і зробіть відповідні висновки.

Якщо жести не адекватні або ж їх використовують більше ніж того потребує ситуація, вони дуже часто послаблюють силу професійного іміджу ділової людини. Водночас вони можуть бути дуже ефективними, особливо під час публічних виступів, презентацій і т. ін. Для цього важливо використовувати їх правильно та у підходящий момент. Будьте певні, що ваші жести природні та адекватні (не виставляйте вперед три пальці руки, кажучи про чотири положення/питання). Перед більшою аудиторією використовуйте більш масштабні, ширші жести, ніж ви використали б перед невеликою групою слухачів. При цьому завжди намагайтеся урізноманітнити ваші рухи, щоб уникнути їх монотонної повторюваності.

У будь-якому разі завжди пам'ятайте, що жести — це своєрідна мова. Намагайтеся завжди використовувати їх для ефективного спілкування, навіть не вимовляючи ні слова.

ВИРАЗ ОБЛИЧЧЯ

Вираз обличчя має надзвичайно важливе значення серед усіх елементів мови тіла. Ніяка інша частина людського тіла не має такого різноманітного багатства невербальних виразів. Так, посмішка може означати щирість, люб'язність, привітність. Посмішка, "видавлена з себе", може бути ніяковою, невпевненою, злобною та нахабною. Часом посмішка є свідченням невеликого розуму або ж проявом підлабузництва. До того ж, у різних країнах люди посміхаються з різних причин: наприклад, ми — коли у нас хороший настрій і ми відчуваємо себе комфортно, китайці — коли відчувають невпевненість, незадоволення і навіть гнів.

Зсунуті брови, як правило, свідчать про те, що людина не згоджується з почутим чи побаченим, не схвалює чогось, а інколи вони є проявом гніву. У деяких же випадках зсунуті брови є результатом напруженого мислення та глибокої концентрації уваги.

Вираз обличчя має відповідати конкретній ситуації. Посміхатися, роблячи співробітнику зауваження по роботі, так само, як і супитися, підписуючи вигідний для себе контракт, є, безперечно, неадекватним проявом почуттів при діловому спілкуванні, а тому є помилкою.

Існує безліч різних виразів обличчя: підняті брови; примружені очі; роздуті ніздрі; прикушена губа; зморщений ніс; широко відкриті очі і т. ін. Кожний із них має своє значення (або кілька) залежно від конкретної ситуації.

Найкращий спосіб "піймати" свій звичайний вираз обличчя — подивитися у дзеркало, а потім представити, що ви подумали б про особу з подібним виразом на обличчі. Непоганою ідеєю є протягом певного дня звертати увагу на найбільш вживані вами вирази, а наприкінці його оцінити їх відповідність, адекватність та ефективність. У результаті ви, можливо, будете здивовані зробленими "відкриттями": насправді люди, як правило, не усвідомлюють, яким є їх звичайний вираз обличчя.

Ви можете навчитися практично повністю контролювати свої емоції і виробити у себе так зване "обличчя гравця у покер" (обличчя без будь-яких емоцій). Деякі люди вважають, що обличчя гравця у покер — прекрасна і необхідна річ у бізнесі. Але ще більше людей мають абсолютно протилежну точку зору, віддаючи перевагу обличчям, на яких відображаються емоції.

Більшість успішних ділових людей (незалежно від статі) мають дружню посмішку; кивають, показуючи своє розуміння, та адекватно пожвавлюються і виражають захват, демонструючи свою зацікавленість почутим чи побаченим. За необхідності у відповідній ситуації вони маскують і не проявляють відкрито свої негативні почуття — гнів, розчарування, страх або заздрість.

Важливим елементом західної ділової культури є прямий погляд в очі. Вважається, що людина, яка уникає прямого погляду, — нещира і не заслуговує на довіру.

Намагайтеся дивитися в очі людині, з якою спілкуєтесь (не постійно та настирливо, а час від часу зустрічаючи її погляд). Не вивчайте свої руки, не оцінюйте стан своїх нігтів, розмовляючи будь із ким. (Багато людей не мають ні найменшого уявлення, чим зайняті їх руки під час розмови.)

Якщо можливо, будьте на одному рівні очей з вашим співрозмовником. Вирази "Дивитися (на когось/на щось) зверху вниз" та " Дивитися (на когось/на щось) знизу вверх" підкреслюють, наскільки важливою і значущою при спілкуванні може бути різниця у зрості, а отже, і невідповідність рівня очей.

Пам'ятаючи про важливість прямого погляду в західній, європейській діловій культурі, важливо усвідомлювати, що у багатьох країнах світу, наприклад азіатських, прямий погляд розцінюється як неповага та виклик владі.

ПОЗА/СТАТУРА

Варто не забувати, що ваша поза, статура говорить сама за себе навіть раніше, ніж ви встигаєте відкрити рота. Вона вказує, чи виявляєте ви інтерес до оточуючих вас людей та чи не байдужі ви до враження, яке справляєте на них. Якщо так, то значить, ваша відповідна поза є частиною адекватної поведінки — надзвичайно важливого елемента загальної ділової культури.

Коли ви стоїте:

· Випрямтесь, розправте плечі, голову підніміть трохи вверх. Така поза свідчить про те, що вам фізично зручно, ви відчуваєте впевненість у своїх силах та готові до дій. До того ж ви просто маєте привабливіший вигляд.

· Зсутулена фігура свідчить про недостатню впевненість у собі, до того ж при такій статурі ви маєте втомлений, не-підтягнутий та незацікавлений вигляд. Вивалений живіт, схрещені або широко розставлені ноги не додають особливої легкості та елегантності нікому.

· Тримайте ноги на ширині плечей, розподіляючи вашу вагу рівномірно на кожну з них (не варто часто переступати з ноги на ногу або ж перекачуватися з пальців на п'ятки).

· Плечі мають бути розслаблені, руки вільно опущені вздовж тіла: схрещені перед собою руки часто виражають закритість або недружелюбність, а часом і ворожість.

· Не варто тримати руки у кишенях, ви можете, не усвідомлюючи цього, дзеленчати ключами або дріб'язком, що відволікає інших і нерідко їх дратує.

Коли ви сидите:

· Поза при сидінні залежно від обставин може бути різною, від напружено нахиленої вперед до абсолютно прямої. Звичайно слід сидіти з прямою спиною, поставивши ноги разом, паралельно одна одній, або ж схрестивши в колінах чи внизу.

· Уникайте надто "комфортного", розслабленого сидіння. Багато хто, сидячи, сутулиться — застаріла звичка, від якої важко відмовитися.

· Соватися на стільці, як і стукати підошвами по підлозі, трясти колінами — означає виявляти своє нетерпіння чи знервованість. Цікаво, що у деяких країнах, трясти колінами — не просто погана звичка, яка може дратувати інших. Так, у Китаї це означає відганяти від себе вдачу, щасливий випадок.

Коли ви ходите:

· Ходити слід, тримаючи спину рівно, розправивши плечі та не нахиляючи голову вперед. Така статура свідчить про ваш внутрішній спокій, комфорт та впевненість.

· Ваші рухи мають бути природними, простими та елегантними (приємними для ока).

НЕСВІДОМА ПОВЕДІНКА

Багато з нас має несвідомі звички у поведінці, які можуть створювати про нас небажане (негативне) враження. Нижче наведено перелік подібних звичок:

· стукати пальцями по будь-якій поверхні (портфелю, столу, стільцю і т. ін.);

· стукати підошвами по підлозі;

· рухати язик у роті від щоки до щоки або вздовж зубів;

· надувати щоки;

· "грати" з пасмом волосся або тягнути себе за волосся;

· чухатися;

· позіхати з відкритим ротом;

· колупатися у зубах;

· метушитися;

· розчісуватися у присутності інших;

· фарбувати нігті-або накладати макіяж у присутності інших;

· згинати та розгинати скріпки для паперу;

· відкривати та закривати ручку;

· жувати гумку;

· тиснутися навколо будь-кого (займати чужий персональний простір).

Кожен із нас може мати подібну звичку, або ж і не одну, незважаючи на посаду, яку ми обіймаємо, та місце роботи. Варто дуже уважно "придивитися до себе", можна скористатися зауваженнями людини, якій ви довіряєте. Якщо для вас характерна подібна поведінка, намагайтеся пом'якшити, покращити її, постійно контролюючи свої дії не лише в офісі, але і за його межами.

Несвідомі звички можуть не лише впливати на враження про вас інших людей, небажано міняючи його на менш позитивне, а й бути навіть причиною того, що люди боятимуться вас. Наприклад, якщо начальник несвідомо для себе барабанить пальцями по столу, підлеглі можуть побоюватися, що він сердитий або ж, гірше, розгніваний.

Однією з подібних звичок, що можуть вам зашкодити, є торкання інших у ділових ситуаціях. Люди мають дуже різне ставлення до будь-якого роду фізичних контактів загалом, і у ділових стосунках зокрема. Тому найкращим правилом буде зовсім їх уникати. Дружнє поплескування по плечу, що не має ніякого іншого значення, крім підтримки та схвалення, може бути розцінене як зазіхання.

Навіть надмірне наближення до когось може бути сприйняте досить негативно. Прийнятна комфортна відстань між людьми у ділових ситуаціях приблизно дорівнює довжині витягнутої руки. Якщо ви підійдете до людини ближче, ви можете втрутитися у інтимний простір (від 0 до 45 см), що, як правило, призначається для членів родини та людей, яких ми любимо, або особистий простір (від 45 до 90 см), який розрахований для друзів. (Наведені параметри інтимного та особистого простору характерні для західної культури, при цьому вони різняться у певних країнах. В інших культурах, наприклад Близького Сходу, ці параметри відрізняються ще більше.)

У будь-якому разі варто пам'ятати, що витримуючи у ділових ситуаціях відповідну відстань між собою та іншими, ви тим самим зберігаєте чистою свою професійну репутацію.

4.8. ДОГЛЯД ЗА СОБОЮ

Доглядати за собою — означає приділяти увагу тим надзвичайно важливим деталям, "дрібницям", які додають лоск, відполіровують вашу професійну зовнішність.

Більшість із нас приділяє увагу догляду за собою без додаткових роздумувань. Але варто інколи придивитися уважніше до цих важливих дрібниць і з'ясувати, наскільки ефективним є наш догляд за собою. Чи не пропустили ми чогось? Чи зробили все, що належить? Часто зовсім мала деталь може привертати найбільшу увагу. Добре одягнута та прибрана жінка може мати помаду на зубах чи спущену петлю на панчосі. Доглянутий та добре вдягнений чоловік може мати пітні плями під руками або сліди ланчу на краватці.

Відповідний діловий одяг, адекватні жести, вираз обличчя та поза мало допоможуть, якщо людина "забула" помитися або ж має брудні нігті. Ніколи не приходьте на роботу, не прийнявши перед тим ванну або душ. За потреби використовуйте дезодоранти.

РУКИ

Ваші руки та нігті мають бути ідеально чистими та доглянутими. Не кусайте та не гризіть нігті. За можливості користуйтеся послугами професіоналів при догляді за нігтями.

Жінки не повинні зловживати яскравими кольорами та мають уникати різноманітних малюнків на нігтях. До того ж, їм не варто мати занадто довгі нігті: вони можуть привертати до себе більше уваги оточуючих, ніж професійні якості співробітниці.

Чоловіки повинні мати чисті, короткі та доглянуті нігті.

ВОЛОССЯ

Волосся завжди має бути чистим, акуратно підстриженим та добре розчесаним. Відповідні шампуні допоможуть вам боротися з лупою.

У жінок дуже довге волосся може мати неділовий, непрофесійний вигляд. Якщо ви маєте довге волосся, під час роботи, у ділових ситуаціях підбирайте його назад. При цьому намагайтеся не мати вигляд школярки з "хвостиком". Заколки, гребні та інші подібні прикраси мають бути простими і не привертати зайвої уваги.

Ніколи не слід допускати, щоб волосся падало на очі, закриваючи їх. Будь-яка зачіска, яка є супермодною або занадто оригінальною, навіть якщо вона робить вас, на ваш погляд, привабливішою чи молодшою, буде відволікати інших від вашого професійного іміджу, а тому є небажаною/її слід уникати.

У чоловіків волосся завжди має бути акуратно підстриженим і причесаним. У деяких компаніях допускається довше, ніж це загальноприйнято, волосся. При цьому абсолютна більшість організацій не схвалює подібну практику. Якщо ваше волосся задовге для місця вашої нової роботи, вам про це скажуть. Навіть за відсутності подібного зауваження все одно придивіться до інших співробітників (насамперед до свого начальника) і зробіть відповідні висновки.

Якщо ви маєте бороду або вуса, вони мають бути завжди в ідеальному стані — акуратно підстрижені та охайні.

Обов'язково голіться перед приходом на роботу, а за необхідності, і в другій половині дня, наприклад, якщо ви маєте важливий вечірній захід.

Мода більшою мірою впливає на жіночу зовнішність, ніж на чоловічу. Прийнятні кольори лаку для нігтів, помади і т. ін. з часом змінюються. Стилі зачісок також оновлюються кожні кілька років. Замість того, щоб намагатися повністю відповідати новим віянням моди, краще виробити для себе класичний (який меншою мірою залежить від часу і саме тому постійно професійний) зовнішній вигляд.

Відводьте достатньо часу для щоденного догляду за собою. Уникайте зборів на роботу при поганому освітленні: пізніше ви можете помітити шкарпетки різного кольору або ж відірваний ґудзик на жакеті.

Візьміть за звичку перевіряти, чи все в порядку у вашому зовнішньому вигляді, протягом робочого дня. Ви почнете роботу, виглядаючи як годиться, але протягом дня ваш вигляд може змінитися не на краще (макіяж розпливеться, на одягу з'явиться пляма від їжі чи напоїв, рештки ланчу залишаться між зубами).

Виявом хороших манер є, не звертаючи уваги інших, вказати людині на існуючі проблеми в одязі чи зовнішності. При цьому абсолютно необхідно бути доброзичливим і не перебільшувати розміру проблеми, а просто її констатувати.

При цьому вважається неприйнятним робити зауваження колезі щодо його/її вбрання (закоротке, дуже відкрите, неділове і т. ін.). Тримайте свої враження при собі, якщо тільки ви не начальник цього співробітника.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

Дайте відповіді "Так" чи "Ні",

1. Зовнішність та одяг, вибраний для роботи, повинні свідчити про приналежність конкретної особи до ділового світу, підкреслювати її професіоналізм та бути виявом гарного смаку.

2. Будь-який невідповідний елемент зовнішнього вигляду може послабити силу вашого професійного іміджу.

3. Найкращим принципом вибору одягу на роботу є принцип "Що я роблю сьогодні".

4. Неофіційний діловий одяг у "неформальний день" означає, що моя поведінка та мова також можуть бути неофіційними.

5. Неофіційний діловий одяг для чоловіків передбачає наявність коміра на сорочці.

6. Неофіційний діловий одяг для жінок передбачає верх з відкритими плечима.

7. Якщо мій колега прийшов на роботу у невідповідному одязі, я зобов'язаний сказати йому про це.

8. Якщо увечері мені необхідно бути присутнім на формальному заході, я можу зранку прийти на роботу у відповідному (формальному/вечірньому) вбранні і цілий день працювати у ньому.

9. Кожна ділова людина повинна усвідомлювати, що догляд за собою є невід'ємною та надзвичайно важливою частиною її професійного іміджу.

10. Жування гумки — хороша звичка для того, щоб боротися з неприємним запахом із рота.

11. Кожен окремий жест іншої людини необхідно "читати'' у комплексі з її іншими жестами. При цьому увесь комплекс жестів можна аналізувати, не звертаючи уваги на вираз обличчя та позу конкретної особи.

12. У ділових ситуаціях прийнятна відстань між людьми при спілкуванні приблизно дорівнює довжині витягнутої руки.

СИТУАЦІЇ

Оцініть жести, вираз обличчя та позу людей (поясніть мову їхніх тіл)

Відповіді на контрольні запитання

1. Так. Зовнішність та одяг ділової людини мають свідчити яро її приналежність до відповідної сфери діяльності, підкреслювати професіоналізм цієї особи та її гарний смак.

2. Так. Будь-який невідповідний елемент зовнішнього вигляду (одяг, зачіска, як і жести, міміка та поза) може посла-

бити силу професійного іміджу ділової людини.

3. Ні. Те, як ми одягаємося на роботу, може, звичайно, залежати від наших планів на конкретний день. Але такий

підхід не є найкращим, тому що містить елемент ризику;ми ніколи на можемо абсолютно точно гарантувати, як

саме пройде сьогоднішній день (завжди існує можливість незапланованої зустрічі, термінових переговорів, інших

непередбачених ситуацій). Одягаючись залежно від ваших поточних робочих планів, ви можете відчувати себе досить

упевнено, лише якщо в офісі маєте змінний одяг. Краще ж кожен день одягатися відповідно до існуючого у вашій

організації кодексу одягу співробітників.

4. Ні. Ваша поведінка, як і мова, має бути професійною та високого рівня завжди. Означення "неформальний" стосується лише вашого одягу, який все одно має залишатися відповідним — діловим.

5. Так. Неформальний діловий одяг означає, що чоловіки мають одягати сорочки з коміром. Спортивного типу сорочки та з V-подібним вирізом не прийнятні.

6. Ні. Неформальний діловий одяг для жінок передбачає блузки та кофтинки, що закривають плечі. Навіть блузки та кофтинки без рукавів у деяких організаціях вважаються неприйнятними для співробітниць. Тому жінкам варто звернути увагу на прийняту довжину рукава на місці їх роботи.

7. Ні. Якщо ви не начальник цього співробітника, тримайте свої думки щодо його одягу при собі.

8. Ні. Вважається неприйнятним зранку і до вечора бути у формальному (вечірньому) вбранні на роботі. Винятком може бути ситуація, коли з певних особливих причин усі співробітники одягнуті формально (по-вечірньому). Якщо у вас запланований вечірній захід, принесіть одяг, який збираєтесь одягнути, на роботу, щоб пізніше переодягнутися. Ви можете також за можливості перепланувати свій робочий розклад таким чином, щоб звільнити час для підготовки до заходу.

9. Так. Ділова людина має завжди приходити на роботу прибраною, охайною та у відповідному діловому одязі.

10. Ні. Жування гумки у ділових ситуаціях вважається виявом поганих манер і є до того ж малопривабливим для інших людей. Маючи поганий запах з рота, краще непомітно для оточуючих використовувати освіжаючі м'ятні пастилки.

11. Так. Тому, що жести можуть мати різне значення, їх можна адекватно інтерпретувати лише у комплексі з іншими жестами.

Ні. Комплекс жестів слід аналізувати у контексті ситуації, у якій вони спостерігаються, звертаючи увагу на вираз обличчя та позу людини.

12. Так. Прийнятна відстань між людьми у ділових ситуаціях приблизно дорівнює довжині витягнутої руки. (Важливо пам'ятати про різний підхід до цього питання у культурах окремих регіонів та країн.)

СИТУАЦІЇ

А

Схрещені перед собою руки свідчать про відокремленість, закритість цього чоловіка від оточуючих його людей та подій. Відчуття відокремленості посилює вираз очей, так само незацікавлений. Міцно стиснуті губи підкреслюють загальний недружелюбний настрій особи.

Б

Чоловік, який сидить справа, використовує комплекс жестів, що відповідають конкретній ситуації. Його руки схрещені (вияв відокремленості), ноги широко розставлені (вияв чоловічої агресивності), брови зведені (прояв невдоволеності), очі дивляться в сторону (вияв відокремленості, незацікавленості), губи міцно стиснуті (свідчать про незгоду, відмову від контакту), усе тіло повернуте вбік (вияв незацікавленості). Він відчуває себе виключеним із процесу спілкування двома іншими особами, які встановили контакт і знайшли спільну мову, про що свідчить вираз їх облич та пози, які "віддзеркалюють" одна одну.

Розділ 5. ОФІС КОЖНОГО ДНЯ

5.1. ВХІД ТА ВИХІД З ОФІСУ: ДВЕРІ, ЛІФТИ,СХОДИ

Дуже часто ми потрапляємо у складні ситуації біля дверей, ліфтів та сходів тому, що не можемо вибрати правильну поведінку. Чи повинні ми притримувати двері? Чи треба виходити із ліфту у протилежному порядку до того, за яким ми заходили? Чи необхідно чекати поки зупиняться двері, які обертаються?

Даючи відповідь на подібні питання сучасний діловий етикет більшою мірою, ніж раніше, виходить із практичності. При цьому ввічливість в офісі все частіше не пов'язується зі статтю працюючих. У будь-якому ж разі, якщо ви не знаєте, яка поведінка буде правильною у тій чи іншій ситуації, робіть так, як підказує вам здоровий глузд, і в абсолютній більшості випадків ваш вибір буде безпомилковим.

ДВЕРІ

Вхід та вихід iз дверей — не найскладніша ситуація, але багато людей її невиправдано утруднюють. У результаті дехто, наближаючись до дверей разом з іншими співробітниками, починає стишувати ходу, щоб не підійти першим і не вирішувати питання, хто відчиняє та притримує двері. Ще у недалекому минулому багато правил етикету щодо того, хто відчиняє двері, хто їх притримує і хто проходить через них першим, виходили зі статі або статусу осіб (чоловік-жінка, підлеглий-начальник). Сьогодні ці правила переважно зорієнтовані на практичність.

Основою поведінки у подібних ситуаціях сучасний діловий етикет пропонує вибрати принцип — двері відчиняє той, хто першим до них підходить.

Звичайно, завжди є ввічливим притримати двері для іншої людини, особливо, якщо у неї зайняті руки, або цій особі важко пересуватися, або ж двері не зачиняються щільно, а хитаються і можуть вдарити того, хто іде позаду вас. Очевидно, що не можна відпускати двері ні перед ким, слід дочекатися, поки людина, що йде за вами, матиме можливість сама притримати двері.

Супроводжуючи відвідувача вашого офісу, завжди намагайтеся підійти до дверей першим, відчинити та притримати їх для гостя.

Якщо ви — жінка, чи слід вам відступити вбік, щоб колега – чоловік зміг відчинити двері для вас? Якщо ви — наймолодший за посадою серед групи, що наближається до дверей, чи треба вам поспішити, щоб відчинити двері вашому начальнику? Відповідь на подібні питання залежить як від рис вашого характеру, так і від корпоративної політики вашої фірми, організації чи установи. Очевидно, що у традиційному діловому оточенні кращим вибором відповідно будуть більш традиційні правила — чоловік притримує двері для жінки, нижча посадова особа відчиняє двері для вищої посадової особи.

Поиск по сайту: