Токарно-гвинторізний верстат модифікації 16К20

Рисунок 3.1.2. Загальний вигляд і розміщення органів управління токарно-гвинторізного верстата мод. 16К20:

Таблиця 3.1.1

Ергономічна компоновка робочого місця

Табл.3.2.1

Загальний вид токарно-гвинторізного верстата моделі 16К20 показаний на рис.3.2.1

Рисунок 3.2.1 – токарно-гвинторізний верстат моделі 16К20

Ергономічні показники

Показники якості кількісно характеризують ступінь придатності виробів задовольняти певні потреби, а номенклатура показників повинна визначатися фундаментальним призначенням виробів. ГОСТ передбачає такі види ергономічних виробів:

· до групи гігієнічних показників якості відносять показники рівня освітленості, температури, вологості, тиску, запиленість, напруженості магнітного і електричного полів, радіації, токсичності, шуму, гравітаційного перевантаження та прискорення.

· антропометричні показники характеризують відповідність виробу розмірів і формою тіла людини в статиці і динаміці. Вони відносяться к виробам та їх елементам, котрі повинні забезпечувати зручну і раціональну робочу позу, правильну поставу, оптимальний захват, наприклад, рукоятки управляння, і т.д.

·

· до групи психологічних показників відносять показники відповідність виробів закріпленим і знову формуємо навичкам людини, можливостям сприйняття та переробки оператором інформації. Ці показники характеризують вироби приймають участь в інформаційному обміні систем «людина-машина-середа» і визначають легкість і швидкість формування навичок людини, об’єм та швидкість сприйняття переробки інформації оперето роб за допомогою виробу. Численні прилади, сигналізатори, мнемосхеми можуть бути охарактеризовані психологічними показниками.

Робочі зони

Передбачаючи робоче місце оператора для проектованої машини, конструктор на передодні повинен визначити робочій простір і робочу зону. При цьому широко використовуються антропометричні данні. Під робочім простором розуміють сукупність всіх точок у просторі, на які може поширюватися вплив людини за весь час роботи. Робоча зона – це сукупність точок робочого простору, в якому обслуговування машин виконується оператором із фіксованого положення. Розміри РМ описуються розмірами поля зору, зонами дії рук та ніг за весь час роботи оператора.

Оптимальним рішенням при розрахунку робочого місця оператора машини слід вважати таке, коли забезпечена можливість роботи в усіх випадках без зміни навантаження не тільки в положенні стоячи, але і в положенні сидячи. В цьому випадку елементи управління повинні бути розташовані в межах радіуса дії рук та ніг.

РМ має представляти однаково хороші умови роботи для великої кількості людей різного зростання і пропорції.

Нормальна лінія спостереження проходить на 10°нижче лінії горизонту при роботі у позі «стоячи» та 15° - у позі «сидячи».

Кут, вимірювальний вертикальною та горизонтальною площиною, в межах якого може бачити органи управління та індикатори, тільки переводячи погляд з необхідною швидкістю і точністю, вважається оптимальним кутом зору. Кути зору 30° вище лінії горизонту та 40°нижче не в вертикальній площині відповідають роботі без напруги очей і концентрованій увазі.

Кут, під яким сприйняття забезпечується фронтальним спостереженням з кутом огляду 30°. Допустимий кут розглядання збоку до 45°, а при його збільшенні зображення значно спотворюється.

В залежності від точності сприйняття об’єктів в зоровому полі виділяють 3 зони:

· зона центрального зору, з найбільш чітким сприйняттям предметів, в межах 15-3%;

· зона миттєвого зору, з найбільш чіткім сприйняттям предметів, де можливо зорове сприйняття при обмеженому часі;

· зона ефективної видимості складає <130°, в межах якої можливо достатньо чітке сприйняття при необхідності концентрованої уваги;

·

Положення тіла оператора при роботі залежить:

· від робочого місця, його розмірів, компонування органів управління і індикаторів в розташуванні керованих частин машин, огляду і т.д. ;

· від фізичного навантаження. Наприклад, від необхідного зусилля на органи управлянні при маніпулюванні ними.

· від розташування предметів на робочому місці (інструментів, ручних пристроїв, деталей, необхідних у процесі роботи) , які повинні розташовуватися таким чином, щоб забезпечити найбільш раціональне, фізіологічно доцільне положення людського тіла під час роботи;

· від висоти розташування роботи – робочої поверхні (або зони), яка повинна відповідати зростанню оператора, необхідного фізичного навантаження, розмірам предметів, якими доводиться маніпулювати, а також вимогам, які пред’являються до зору.

Поиск по сайту: