Під номенклатурою грунтів розуміють назви ґрунтів відповідно до їх властивостей і кваліфікаційного положення.
За пропозицією В.В.Докучаєва і М.М.Сибірцева в основу номенклатури покладено народні назви, які виходять із характерних особливостей верхніх горизонтів, зокрема їх забарвлення, або враховують екологічні умови, в яких розвивався ґрунт. Так з'явились терміни для генетичних типів: чорнозем, підзол, червонозем, сірі лісові ґрунти,бурі ґрунти. Пізніше з'явилися назви сірозем, жовтозем, капітанові ґрунти, коричневі ґрунти і т.д.
Ці назви грунтів широко увійшли в наукову практику і деякі з них використовуються в інших країнах без перекладу (чорнозем, підзол, солонець, солончак).
Номенклатура підтипів ґрунтів складалась паралельно з розробленням системи підтипів. При визначенні підтипів користуються термінами, які характеризують певні додаткові процеси (чорноземи опідзолені, чорноземи вилуговані і т.и.).
Для номенклатури родів фунтів використовуються терміни, які визначають характерні властивості грунтів (солонцюваті, солончакові, глейові і т.п.).
Номенклатура видів фунтів складається із слів, які якісно характери-ують властивості грунтів і вираженість фунтових процесів ( наприклад, мало-, середню- і багатогумусні; слабо-, середньо- і сильнопідзолисті; негли-5 жі, глибокі і т.п.).
Для номенклатури різновидностей фунтів використовують назви іра-лометричного складу, номенклатури розрядів ґрунтів - терміни, які характеризують літологію або генезис фунтотвірних порід.
Повна назва грунт}' починається з назви типу, дальше йдуть підтип, рід, :л і різновидність. Наприклад, чорнозем (тип) звичайний (підтип), солон-. -ватий (рід) середньогумусиий (вид) важкоеуглинковий (різновидність).
Під діагностикою ґрунтів розуміють процес опису фунту відповідно :: визначених правил з метою його систематичного віднесення до того чи -ігпого типу.
В основу діагностики фунтів покладено декілька принципів, основні -и яких були сформульовані іде в працях В.В. Докучаева і його учнів: пробільний метод, комплексний підхід, порівняльно-географічний аналіз і гене-~:чний принцип.
Профільний метод діагностики фунтів зводиться до того, що кожний
нт має профіль, який складається з відповідних генетичних горизонтів.
для повної характеристики будь-якого грунту необхідно дослідити і
глеати всі його горизонти, починаючи з верхнього і закінчуючії ґрунтотво-
рною або підстилаючою породою. Зміни властивостей грунту по профілю дає уяву про ґрунт в цілому, про властивості грунту як єдного природного тіла.
Комплексний підхід полягає в тому, що діагностика грунтів базується па основі аналізу і характеристики властивостей і ознак грунтів - морфологічних, фізичних, хімічних фізико-хімічних, біологічних, агрономічних, які в комплексі характеризують його як єдине ціле.
Порівняльно-географічний аналіз використовується игароко в діагностиці грунтів для співставленім одних ґрунтів з іншими з урахуванням ареалів їх розповсюдження і різниць або схожості в комплексі чинників ґрунтоутворення.
Генетичний принципдіагностики ґрунтів передбачає першочергове використання для ідентифікації і систематизації грунтів тих властивостей і ознак, які безпосередньо зв'язані з їх генезисом, історією формування і розвитку' в комплексі загальної геологічної історії місцевості. При цьому мається на увазі такі істотні генетичні параметри, як ступінь розвитку і диференціації ґрунтового профілю, ступінь акумуляції тих чи інших сполук або збіднення ними, ступінь трансформації ґрунтотворного матеріалу, які дають фактичну основу для поняття про генезис і еволюцію грунтів.
Питаний для самоперевірки
1. Що розуміють під номенклатурою ґрунтів?
2. ІЦо покладено в основу номенклатури ґрунтів?
3. Що розуміють під діагностикою ґрунтів?
4. Які принципи покладені в основу діагностики ґрунтів?
5. В чому суть профільного методу діагностики ґрунтів?
6. В чому суть комплексного підходу до діагностики грунтів?
7. В чому суть профільно-географічного аналізу в діагностиці ґрунтів?
8. В чому суть генетичного принципу діагностики грунтів?