ПЕРЕЛІК ПОМИЛОК І ПОРУШЕНЬ, ВИЯВЛЕНИХ В ХОДІ АУДИТУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

Під час аудиту власного капіталу можуть бути виявлені такі типові порушення:

1. неправильне ведення обліку (залишок за кредитом рахунку 40 "Статутний капітал" не відповідає заявленому в установчих документах; необґрунтоване збільшення статутного капіталу за рахунок підвищення вартості запасів, нематеріальних активів понад погоджену засновниками (учасниками) їх справедливу вартість; невідображення здійснених операцій; недотримання вимог нормативних документів);

2. неправильне і несвоєчасне внесення змін до установчих документів (невнесення чи неповне внесення) засновниками часток до статутного капіталу; несвоєчасне внесення змін до реєстру акціонерів; несвоєчасне документальне оформлення операцій щодо вибуття і прийому нових засновників сільськогосподарського підприємства; неправильне документування часток засновників, які були внесені до статутного капіталу або повернуті; діяльність без ліцензії);

3. неправильне оформлення та відсутність документів (використання прострочених документів і відсутність оформлених відповідно до чинного законодавства документів; безпідставне виправлення записів у документах; відсутність оригіналів або завірених відповідно до законодавства документів; наявність фіктивних документів);

4. помилки в розрахунках (неправильне обчислення податку на прибуток: невиплата дивідендів за привілейованими акціями: неправильне обчислення дивідендів: порушення нормативних документів);

5. порушення, пов'язані з укладанням колективного договору, оформленням змін чи доповнень до нього та його виконанням.

Аудит позик банків

Відповідно до П(С)БО № 11 "Зобов'язання" усі зобов'язання можна поділити на: довгострокові; поточні; забезпечення; непередбачені зобов'язання; доходи майбутніх періодів.

У свою чергу, до довгострокових зобов'язань належать:

- довгострокові кредити банків;

- інші довгострокові фінансові зобов'язання;

- відстрочені податкові зобов'язання:

- інші довгострокові зобов'язання.

Зобов'язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.

Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються у балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання.

До поточних зобов'язань включають:

- короткострокові кредити банків;

- поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями:

- короткострокові векселі видані;

- кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

- поточну заборгованість за розрахунками - з одержаних авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, із внутрішніх розрахунків;

- інші поточні зобов'язання.

Кредит являє собою угоду між банком та позичальником, згідно з якою банк за винагороду надає кошти у розпорядження контрагента на умовах строковості та повернення.

Для обліку кредитів банків Планом рахунків передбачено рахунок 50 "Довгострокові позики", який має такі субрахунки:

501 "Довгострокові кредити банків у національній валюті";

502 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті":

503 "Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті";

504 "Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті";

505 "Інші довгострокові позики в національній валюті";

506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті";

а також рахунок 60 "Короткострокові позики", який має такі субрахунки:

601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті";

602 "Короткострокові кредити банків в іноземній валюті":

603 "Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті";

604 "Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті";

605 "Прострочені позики в національній валюті";

606 "Прострочені позики в іноземній валюті".

Мета аудиту позик банку відповідно до МСА 200 "Ціль і основні принципи аудиту фінансової звітності" полягає у висловленні аудитором незалежної професійної думки щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації про заборгованість підприємства по отриманим позикам..

Виходячи з мети, основними завданнями аудиту позик банку є такі:

- контроль за дотриманням чинного законодавства щодо операцій з отриманням, використанням і поверненням банківських позик;

- реальність даного виду кредиторської заборгованості;

- наявність необхідних документів для оформлення кредитів, їх правильність, достовірність;

- дотримання встановлених вимог до оформлення договору застави при отриманні кредиту;

- правильність нарахування відсотків та їх віднесення на рахунки обліку витрат;

- використання одержаних кредитів за цільовим призначенням;

- своєчасність сплати нарахованих відсотків та суми кредиту;

- наявність і причини виникнення простроченої заборгованості підприємства за позиками банку;

- правильність відображення у бухгалтерському обліку операцій, пов'язаних з отриманням і використанням банківських кредитів, а також з їх поверненням.

Об'єктами аудиту є операції, пов'язані з отриманням, використанням і поверненням банківських кредитів.

Джерелами інформації аудиту позик банків є:

1. вимоги нормативних документів щодо операцій з отримання, використання та повернення позик банку;

2. наказ про облікову політику підприємства;

3. кредитні договори (угоди) та додатки до них, розрахунки величини застави, перелік об'єктів застави і т. д.;

4. первинні документи з обліку одержання, використання і повернення довгострокових і поточних кредитів банків;

5. облікові регістри по рахункам: 31 "Рахунки в банку"

50 "Довгострокові позики";

60 "Короткострокові позики" тощо;

6. Головна книга;

7. акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки, дані внутрішнього контролю та інша документація, що узагальнює результати контролю;

8. фінансова та статистична звітність (ф. 1 "Баланс", ф.З "Звіт про рух грошових коштів", ф. 5 "Примітки до річної фінансової звітності" тощо);

9. відповіді на запити аудитора;

10. результати, отримані в ході аудиторської перевірки тощо.

Поиск по сайту: