У ринковій економіці важливе значення мають питання, пов'язані з регулюванням товарних запасів в оптових торговельних підприємствах. Для забезпечення безперервності процесів виробництва обігу і споживання необхідні товарні запаси.
Основне призначення товарних запасів в оптовому підприємстві — обслуговування потреби в товарах своїх покупців, а в роздрібних торговельних підприємствах — забезпечення стійкої
, -,7*
'" 177
пропозиції товарів з урахуванням купівельного попиту. Причому пропозиція товарів повинна бути виражена у вигляді сформованого асортименту для даного типу торговельного підприємства.
Асортимент товарів в оптовому підприємстві є вихідним, відправним моментом для створення товарних запасів та управління ними.
Апопій В.В та інші під управлінням товарними запасами розуміють систему економіко-організаційних заходів, спрямованих на встановлення і підтримання оптимального обсягу і структури запасів, необхідних для забезпечення безперебійного постачання роздрібної торговельної мережі товарами.
Основне завдання управління товарними запасами — не допустити перебоїв у товаропостачанні магазинів товарами своєї номенклатури та запобігання затоваренню.
Управління товарними запасами на товарних базах передбачає:
— встановлення оптимального обсягу товарів;
— оперативний облік запасів і контролю за їх станом;
— регулювання товарних запасів.
Керування товарними запасами завжди має на меті їх оптим-ізацію, тобто забезпечення торговельної організації товарами в такому асортименті і в таких кількостях, які максимально відповідають попиту, що передбачається. Отже, і цій найважливішій управлінської функції передує вивчення і прогнозування можливостей ринку. Розроблено багато моделей оптимізації товарних запасів:
— статичні;
— динамічні;
— попереднього контролю;
— безперервного контролю;
— з фіксованим розміром замовлення;
— релаксаційна.
Жодна з цих моделей не є досконалою, тому не можна надати перевагу будь-якій з них. Пропонуємо одну з найпростіших моделей оптимізації товарних запасів — релаксаційну модель.
Замовлення дається після того, як вичерпано запас товарів попереднього замовлення. У зв'язку з цим період завезення має різну тривалість залежно від змін попиту. Час виконання замовлення при цьому приймається рівним нулю, тобто замовлення виконується
миттєво. Розмір партії завезення повинен бути оптимальним і визначається за формулою Уілсона. З цього випливає, що максимальний розмір запасу — величина постійна, а мінімальний може бути зведений до нуля. В моделях такого класу виключається можливість перебоїв у продажу. Але необхідне постійне спостереження за станом запасів, що пов'язано з великими експлуатаційними затратами,
Керувати товарними запасами — означає планувати визначений обсяг і структуру запасів відповідно до поставленого перед торговельною організацією цілей і контролювати, щоб товарні запаси постійно відповідали встановленим критеріям. Керування повинне бути систематичним.
Ф.Г.Панкратов, Т.К.Серегіна визначають величину товарних запасів декількома способами:
1. Як відношення товарного запасу на визначену дату до об сягу реалізації на ту ж дату за деякий попередній період.
В основному це відношення розраховують на початок місяця, але деякі організації згідні визначати його на кінець місяця.
2. Як число тижнів торгівлі, на яку вистачить даного запасу. Вихідними даними служить відома (чи намічена) товарообо- ротність.
3. З урахуванням пропорційності коливань рівня запасів ко ливанням обсягу реалізації. Це так званий метод пропорційного відхилення (Регсепіаде йеуіаїіоп Меїпосі). Розрахунок провадить ся за формулою:
Запас на початок місяця =
= середній запас х 0,5
реалізація за місяць
1 + середньоміс. обсяг реалізації^
Цей підхід ґрунтується на принципі, відповідно до якого відхилення фактичного запасу від середнього завжди повинні бути вдвічі меншими (складати 50%), ніж відхилення обсягу реалізації від середньомісячного.
4. По базовому (мінімальному) товарному запасу (Вазіс Зіоск МеїпосІ). Ця модель застосовується для підприємств, де оборотність товарних запасів складає 6 разів на рік чи менше. Товарні запаси, які необхідно мати на початок місяця, визначають
шляхом додавання базового товарного запасу і намічуваного обсягу реалізації на місяць:
Запас на початок місяця = обсяг реалізації, намічуваний на цей місяць + (середня величина товарних запасів — середньомісячний обсяг реалізації).
Жодна з цих моделей не є бездоганною, усі вони розроблені «навпомацки», на основі тривалого досвіду, і тому є чисто емпіричними. Не можна видати й апріорну рекомендацію: яку з них застосовувати, яка дасть найкращі результати. Це залежить від безлічі конкретних факторів. Торговельній організації варто оцінити (можливо, і випробувати) різні моделі і вибрати ту, яка найбільше підходить саме для неї. Найкращою слід вважати таку модель, за якої споживачі будуть задоволені роботою підприємства; не виявиться випадків відсутності товарів, запитуваних покупцями; рівень торговельних запасів оптимальний; товарообіг сприятливий.
Облік товарних запасів повинен бути налагодженим і у фізичному вираженні — у штуках, одиницях, масах, упаковках. Оскільки споживач купує упаковки, штуки, маси й обсяги, запас повинен бути так збалансований, щоб споживач міг придбати потрібні йому товари в зручному вигляді (розфасовці, упаковці й ін.).
У кожному разі неодмінна передумова керування товарними запасами — облік реалізації можливо більш дрібними товарними групами. Основним технічним засобом вирішення цього завдання є застосування, наприклад, у вузлах розрахунку магазинів таких контрольно-касових машин, що можуть акумулювати і видати розчленовані підсумки (у багатьох великих магазинах касові апарати з'єднані з ЕОМ, утворюють внутрішньомагазинну АСУ, в число функцій якої входить і керування товарними запасами).
Сучасні контрольно-касові машини здатні видати дуже деталізовану інформацію. Магазини, де асортимент дуже широкий, таким чином реєструють реалізацію товарів, що швидко обертаються.
Деталізований облік продажу товарів іншого асортименту здійснюється за допомогою відривних перфорованих і інших спеціалізованих товарних ярликів. Аналогічні системи керування передбачаються і для оптових баз.
Щоб керувати товарними запасами, необхідно в будь-який момент часу точно знати обсяг поточних товарних запасів у вартісному вираженні.
Тут варто підкреслити, що вартісний облік надзвичайно важливий, і він ніяким чином не може бути замінений обліком у фізичному вираженні — надзвичайно ефективним інструментом. Обидва види обліку дають можливість:
— виявити, які саме найменування товарів, товарні групи і цілі категорії товару користуються найбільшим попитом. Це дозволяє приймати обґрунтовані рішення про замовлення додаткових партій товару, чи навпаки, про виключення то вару з асортименту;
— оптимізувати вкладення капіталу в товарні запаси. Наслід ком занадто великих запасів є зменшення товарооборот- ності, оборотності капіталу і зменшення прибутку. Крім того, це підвищує і витрати обігу, тому що збереження товарів вимагає певних витрат;
— підвищити обґрунтованість рішень, прийнятих щодо за купівлі товарів. Знаючи, які товари підприємство має у роз порядженні зараз і володіючи інформацією про темпи ре алізації різних найменувань і різновидів товарів, про попит на них, комерсанти мають базу, на якій можуть засновува ти свої рішення щодо оптимізації асортименту.
У принципі контроль за фізичним товарообігом побудований на тих же основах, що і за товарообігом у вартісному вираженні.
ЕОМ надає неоціненну допомогу в керуванні товарними запасами як в окремих підприємствах, так і в масштабі всієї торговельної фірми.
При продажі фруктів, овочів, м'яса і тому подібних товарів застосовують ваги типу «маса — ціна — вартість»; вартість теж друкується на чеку, і одночасно вся інформація про акт продажу вводиться в ЕОМ. Машина коректує дані, що зберігаються в ній, про товарний запас і обсяг реалізації. Вона стежить за зменшуваними товарними запасами і готує всі необхідні зведення для замовлення нових партій товару на поповнення запасів.
2.5. Організація оптового продажу товарів та їх постачання в роздрібну торговельну мережу