Принципи і методи керування асортиментом товарів в

Оптовій торгівлі

Керування асортиментом — діяльність, спрямована на досяг­нення вимог раціональності асортименту.

Елементи керування — це формування асортименту і вста­новлення рівня вимог за показниками, що визначає раціо­нальність асортименту.

Формування асортименту — діяльність по складанню наборів товарів, що дозволяє задовольнити реальні чи прогнозовані спо­живання, а також досягти цілей, визначених керівництвом органі­зації.

Формування асортименту не може бути абстраговане від кон­кретної організації і повинне базуватися на заздалегідь обраних цілях і завданнях, що обумовлює напрямки розвитку асортимен­ту. Це визначає асортиментну політику організації.

Асортиментна політика — мета, завдання та основні напрям­ки формування асортименту, обумовлені керівництвом органі­зації.

Мета організації в галузі асортименту — формування реально­го і прогнозованого асортименту, що максимально наближається

до раціонального для задоволення різноманітних потреб і одер­жання запланованого прибутку.

Для цього повинні бути вирішені наступні завдання:

— установлено реальні і передбачувані споживання у визна­
чених товарах;

— визначено основні показники асортименту і даний аналіз
його раціональності;

— виявлено джерела товарних ресурсів, необхідних для фор­
мування раціонального асортименту;

— оцінено матеріальні можливості організації для випуску,
розподілу чи реалізації окремих товарів;

— визначено основні напрямки формування асортименту.

Основні напрямки в галузі формування асортименту: скоро­чення, розширення, стабілізація, відновлення, удосконалення, гармонізація.

• Скорочення асортименту — кількісні і якісні зміни стану на­
бору товарів за рахунок зменшення його широти і повноти. При­
чинами скорочення асортименту можуть бути падіння попиту,
недостатність пропозицій чи збитковість, низька прибутковість у
виробництві і реалізації окремих товарів. Наприклад, в останні
роки спостерігається тенденція скорочення асортименту за ра­
хунок дешевих продовольчих і непродовольчих товарів, не вигід­
них виробникові і продавцеві, але необхідних споживачеві.

• Розширення асортименту — кількісні і якісні зміни набору
товарів за рахунок збільшення показників широти, повноти і но­
визни. Причинами, що сприяють розширенню асортименту, є
збільшення попиту та пропозиції, висока рентабельність вироб­
ництва чи реалізації товарів, упровадження на ринок нових то­
варів чи виробників.

• Стабілізація асортименту — стан набору товарів, що харак­
теризується високою стійкістю і низьким ступенем відновлення.
Це досить рідкісний стан асортименту, властивий в основному
асортименту харчових продуктів повсякденного попиту.

• Відновлення асортименту — якісні і кількісні зміни стану на­
бору товарів, що характеризуються збільшенням показника но­
визни.

Критерії вибору:

— необхідність задоволення нових постійно змінюваних потреб;

— підвищення конкурентоздатності;

— прагнення виробників і продавців стимулювати попит;

— спонукання споживачів робити покупки нових товарів для
задоволення функціональних, соціальних і психологічних
потреб;

— зміна моди;

— досягнення науково-технічного прогресу.

В умовах конкурентного середовища без відновлення асор­тименту неможливо обійтися, тому що новизна товарів — один з найважливіших критеріїв конкурентоздатності організацій-вироб-

ників і продавців.

Удосконалення асортименту — кількісні і якісні зміни стану набору товарів для підвищення його раціональності.

Удосконалюючи асортимент, необхідно враховувати:

— науково обґрунтовані раціональні споживання;

— вимоги суспільства;

— забезпечення безпеки для споживачів і навколишнього се­
редовища;

— використання досягнень науково-технічного прогресу для
максимального підвищення якості життя.

Гармонізація асортименту — кількісні і якісні зміни стану на­бору товарів, що відбивають ступінь наближення реального асор­тименту до оптимального чи кращих закордонних і вітчизняних аналогів, що найбільш повно відповідають цілям організації.

На українському споживчому ринку покупці прагнуть відвіду­вати елітні магазини, які створюються за зразком відомих закор­донних фірм. Наприклад, у м. Києві «Велика кишеня», у м. До­нецьку — «Бум», «Золоте кільце», «Амстор».

Поиск по сайту: