Пошук і оцінка джерел закупівель товарів

Для успішного виконання комерційних операцій з закупівель товарів оптові бази повинні систематично займатися виявлен­ням і вивченням джерел закупівлі.

Важлива роль в комерційній роботі відводиться пошуку до­даткових ресурсів з місцевої сировини, продукції кооперативної промисловості, підсобних, фермерських господарств, продукції підприємців. Комерційний апарат оптових баз повинен виявляти можливості розвитку нових видів виробництва і відновлення

старих забутих промислів, вести облік і повсякденно вивчати кон­кретних постачальників, виявляти і реєструвати виробників то­варів, ще не зв'язаних договірними відносинами з базою, готу­вати пропозиції з питань збільшення вироблення потрібних товарів, розширення асортименту, поліпшення якості.

Комерційні працівники повинні відвідувати виробниче підпри­ємство з метою ознайомлення з виробничими можливостями підприємства, обсягом і якістю продукції, що випускається, а також брати участь в нарадах з працівниками промисловості, виставках-переглядах нових зразків виробів, оптових ярмарків.

Комерційним працівникам необхідно постійно стежити за рекламними оголошеннями в газетах і журналах, спеціальній пресі, за біржовими відомостями, проспектами, каталогами. Формування товарних ресурсів є предметом постійної роботи торговельного апарату оптових баз. В ринкових умовах має місце ринкова практика вільної купівлі-продажу товарів за цінами по­питу і пропозиції. Тому комерційна ініціатива торговельних праців­ників по залученню в товарообіг максимальних товарних ресурсів з метою отримання необхідного прибутку повинна поєднуватися з турботою про кінцевих покупців, станом їх платоспроможності, з недопущенням невиправданого зростання цін, наданням насе­ленню можливості придбати товари за доступними цінами.

До джерел надходження товарів відносять галузі народного господарства, що виробляють різні товари народного споживан­ня (сільське господарство, підприємства АПК, підприємства лег­кої, харчової, м'ясо-молочної продукції, рибного господарства, ВПК, важкої промисловості та ін.)

До постачальників товарів відносять конкретні підприємства різних джерел надходження, тобто тих або інших галузей народ­ного господарства, різних сфер виробничо-економічної діяль­ності, що виробляють товари і послуги.

Враховуючи велике різноманіття постачальників товарів, їх можна класифікувати на декілька груп за різними ознаками (функ­ціональними, територіальними, формами власності, відомчою належністю і ін.).

В узагальненому вигляді всіх постачальників товарів можна підрозділити на дві категорії: постачальників-виготівників і поста-чальників-оптових підприємств.

Постачальники-виготівники — виробничі підприємства, при­ватні підприємці і т.д., що випускають товари споживацького при­значення різного асортименту для задоволення попиту споживачів. Постачальники-оптові підприємства закуповують товари у по­стачальників-виготівників, а також у оптових посередників і реалі­зують їх оптовим покупцям. Постачальниками-оптовими підприє­мствами можуть бути оптові підприємства загальнонаціонального і регіонального рівнів різного товарного асортименту, що є осно­вою оптової структури на споживацькому ринку, оптові посеред­ники (підприємства-брокери, підприємства-агенти, дилери), а також організатори оптового обороту (оптові ярмарки, аукціони, товарні біржі оптові і дрібнооптові ринки, магазини-склади і т.п.).

Оптові посередники в умовах ринкової економіки мають са­мостійне значення у сфері закупівельної діяльності.

За територіальною ознакою постачальники товарів можуть бути місцевими (внутрішньообласними), республіканськими і міжреспубліканськими.

За належністю до тієї або іншої господарської системи розріз­няють внутрішньосистемні (що відносяться до тієї ж системи, в яку входять і оптові покупці) і позасистемні (всі інші) постачальників.

За формою власності постачальники можуть бути приватни­ми, державними, муніципальними, кооперативними і інших форм

власності.

Вивчаючи джерела закупівель товарів, комерційні працівники складають на кожного постачальника спеціальні картки, причо­му їх доцільно групувати по місцевих, міжобласних і міжреспуб­ліканських постачальниках. В картках вказуються дані про вироб­ничу потужність підприємства, про кількість і асортимент продукції, що випускається, про можливість виробництва інших товарів, про умови поставки товарів і інші відомості, про оптові бази, що цікавлять.

Поиск по сайту: