До комерційної інформації слід відносити інформацію про: 118
— покупців і мотиви покупок;
— вимоги ринку до товару;
— кон'юнктуру ринку;
— конкурентне середовище;
— потенційні можливості торговельного підприємства і його конкурентоспроможність.
Розглянемо значення окремих видів інформації в комерційній діяльності торговельного підприємства.
Інформація про покупців і мотиви покупок є основною для прийняття комерційних рішень. Аналіз цієї інформації дозволяє ухвалити рішення, що знижують ризик випуску або закупівлі неходових товарів, а також рішення, що забезпечують збільшення обсягів реалізації товарів, зміцнення фінансової стійкості підприємства. Такою інформацією може бути: чисельність обслуговуваного населення, його склад, рівень доходів; національні та інші традиції і звичаї; типи покупців і т.д. Використовуючи цю інформацію, комерційні структури можуть проводити більш цілеспрямовану роботу з покупцями, створюючи тим самим умови для збільшення обсягів продажів товарів і поліпшення економічних показників своєї діяльності.
Інформація про вимоги ринку до товару необхідна для того, щоб торговельне підприємство могло здійснити правильний вибір товарів і послуг, які воно запропонує покупцям. Тому комерційні служби повинні добре знати властивості і особливості товарів, а також те, якою мірою вони відповідають запитам покупців. Необхідно також надати увагу дослідженню «життєвого циклу» товару, тобто періоду, протягом якого товар знаходиться на ринку. Важливе значення має інформація про конкурентоспроможність товару. Вона визначається як сукупність характеристик товару, що відрізняють його від аналогічних товарів по мірі задоволення потреб конкретного споживача. Тобто це здатність товару забезпечити комерційний успіх в умовах конкуренції.
Необхідно мати на увазі, що ціна товару має безпосередній зв'язок з його якістю. Комерційні служби торговельного підприємства повинні мати в своєму розпорядженні інформацію про те, що ціни на товари належним чином відображають їх якість. При цьому слід враховувати і престижність товару, яка визначається мірою його визнання на ринку, позитивною громадською думкою
про нього. У зв'язку з цим існує ще і поняття престижних цін. Встановлюючи ціни на товари і послуги, підприємство повинне мати свою в розпорядженні інформацію про верхні і нижні межі цін, які встановлюють конкретні групи споживачів.
Вивчаючи інформацію про вимоги ринку до товару, особливу увагу слід приділити упаковці і рекламному оформленню товару. Вони повинні підкреслювати переваги товару, сприяти прискоренню його реалізації і т.д.
Інформація про кон'юнктуру ринку дає можливість комерційним службам досліджувати попит і пропозицію на ринку і його сегментах, ємкість і характер ринку, рівень цін, умови ринкової конкуренції і інші аспекти з метою прийняття необхідних комерційних рішень.
Інформацією про попит населення є відомості, що характеризують об'єм, структуру, закономірності і тенденції його розвитку. Сюди ж відноситься інформація про причини зміни попиту, особливості його формування і розвитку. Все це є базою для обґрунтовування потреби в товарах як в загальному обсягу, так і в асортиментному розрізі.
Визначити товарну пропозицію можна за допомогою інформації про обсяги, структуру і динаміку виробництва, про товарні запаси, про товари-новинки і т.д.
. Серед іншої інформації про кон'юнктуру ринку важливе значення має інформація про географічне становище і місцерозта-шування ринку, його межі і регіональні відмінності, ємкість і міру відвертості, міру насиченості товарами і рівень цін та ін.
Інформація про конкурентне середовище дозволяє комерційним структурам об'єктивно оцінити їх реальне становище на ринку, оскільки в умовах ринкової економіки, високої насиченості ринку товарами конкуренція створює передумови для приведення ринкових цін відповідно до дійсної вартості і якості товарів. Тому, вивчаючи конкурентів-постачальників товарів, слід виявити їх позицію на ринку, вивчити характеристику пропонованих ним товарів, їх фінансове становище, надійність і гарантії при виконанні договірних зобов'язань і іншу інформацію. Не менш ретельним повинне має вивчення конкурентів-покупців, при якому слід виділити їх сильні і слабкі сторони і об'єктивно оцінити позицію свого підприємства на ринку.
Інформація про потенційні можливості торговельного підприємства і його конкурентоспроможності необхідна для оцінки сильних і слабких сторін його діяльності з тим, щоб можна було правильно визначити напрями розвитку підприємства, що забезпечують його стійкий економічний стан. З цією метою аналізуються показники, що характеризують економічний потенціал і господарську діяльність підприємства.
При аналізі конкурентоспроможності підприємства враховують користування передової технології і нової техніки, наявність конкурентоспроможності товару і послуг, фінансову стійкість і імідж підприємства. Все це дозволяє визначити потенційні можливості підприємства і виробити заходи щодо зміцнення його конкурентних позицій на ринку.
Комерційна таємниця
Комерційна таємниця є навмисно приховувані з комерційних міркувань відомості про різні сторони виробничої, господарської, управлінської, науково-технічної, фінансової діяльності підприємства або організації, охорона яких обумовлена інтересами конкуренції і можливими погрозами їх економічної безпеки. Комерційна таємниця виникає тоді, коли вона представляє
інтерес для комерції.
Формою вияву комерційної таємниці є комерційні секрети — відомості у вигляді документів, схем, виробів, що відносяться до комерційної таємниці підприємства і підлягають захисту з боку служби безпеки від розкрадання, вивідування, просочування інформації.
— за належністю власнику (власність підприємства, групи під приємств, окремої особи, групи осіб тощо);
— за призначенням комерційних секретів.
Документи, які містять комерційні секрети, можуть мати гриф «конфіденційно», «суворо конфіденційно» та інші.
Носіями комерційної інформації є керівники підприємств або організацій, а також інші службовці, допущені до комерційних секретів.
Засекречуючи інформацію, підприємства або організації повинні виходити не лише з принципу своєї безпеки, але і з економічної вигоди. Так, умови ринку вимагають у підприємства реклами вироблюваної продукції і послуг, а надмірне засекречення їх діяльності може обернутися втратою прибутку. Тому захисту від витоку і розкрадання вимагають, наприклад, відомості про фінансову діяльність підприємства, ділові плани і плани виробництва нової продукції, інформація про маркетинг, списки клієнтів, організаційні схеми, інформація про співробітників і інша ділова інформація.
До комерційної таємниці слід віднести науково-дослідні проекти, конструкторські і технологічні розробки по виробництву будь-якої продукції та її параметри, заявки на патенти, програмне забезпечення ЕОМ і іншу технічну інформацію. До розряду комерційної таємниці необхідно відносити і інформацію типу «ноу-хау», яку рекомендується охороняти і від власного персоналу з тим, щоб при переході на роботу в конкуруюче підприємство співробітник не міг її передати.
До комерційної таємниці відноситься інформація про раціоналізаторську пропозицію або винахід, яка перебуває на стадії розробки або оформлення. Раціоналізаторська пропозиція навіть після його оформлення і видачі авторського свідоцтва може залишатися комерційною таємницею, оскільки є технічним вирішенням завдань, новим для даної фірми. Раціоналізаторський винахід після видачі на нього патенту має спеціальну правову охорону і тому не потребує захисту за допомогою комерційної таємниці. Особливу увагу слід приділити охороні договорів, що укладаються підприємством. Велика їх частка, безумовно, відноситься до комерційної таємниці. Причому в певних випадках охороні підлягає не лише текст договору, але і сам факт його укладення.
Для забезпечення захисту комерційної таємниці необхідно дотримуватися таких правил:
— необхідний суворий контроль за допуском персоналу до секретних документів;
— для контролю за секретним діловодством повинні бути при значені відповідальні особи, яких слід наділяти відповідни ми повноваженнями;
— керівником підприємства або організації повинна бути зат верджена інструкція по роботі з секретними документами, з якою слід ознайомити відповідних співробітників;
— необхідний контроль за дотриманням службовцями пись мових зобов'язань про зберігання комерційної таємниці підприємства.
Бажано використання системи матеріального і морального стимулювання співробітників, що мають доступ до секретної
інформації.
Керівник підприємства повинен здійснювати особистий контроль за службами внутрішньої безпеки і секретного діловодства.
Існує безліч способів захисту інформації, що становить комерційну таємницю підприємства. Так, підготовку документів, що містять важливі відомості, слід доручити найбільш перевіреним співробітникам. При цьому кількість примірників документа повинна бути суворо обмежена. Необхідно потурбуватися і про те, щоб при копіюванні документів розмножувальна техніка була під надійним контролем. Повинен бути вибраний надійний спосіб пересилки секретної інформації.
Для охорони інформації від прямого розкрадання або знищення можна використовувати заходи фізичного захисту (замки на дверях, ґрати на вікнах тощо). Вони, як правило, застосовуються в поєднанні з адміністративними заходами (пропускний режим, режим секретності, служба безпеки та ін.). Крім того, застосовуються технічні системи охорони, які є складними електромеханічними, акустичними, радіотехнічними та іншими пристроями.