Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі- 3 страница

■.1

Науково-теоретичні основи комерційної діяльності

ринку, уникнення банкрутства, отримання соціального ефекту, а в міжна­родній комерційній діяльності — отримання політичної вигоди. У цих випадках прибуток тимчасово відсувається на другий план.

По-четверте, комерційна діяльність має спільний зміст і закономірності
як для внутрішнього, так і для міжнародного обміну. її не можна обмежу­
вати рамками внутрішнього або зовнішнього ринку. Тому комерційна
діяльність є глобальним явищем, загальновизнаним як у міжнародній, так
і у вітчизняній торговій практиці. ■**

1.2.2. Структура комерційної діяльності "■*

Структура комерційної діяльності — це су­купність взаємопов'язаних елементів, які взаємоді­ють відповідно до загальновизнаних принципів. Еле­менти комерційної діяльності доцільно систематизува­ти залежно від сфери їх взаємодії. Практично їх можна згрупувати в три блоки (табл. 1.2.2).

Таблиця 1.2.2, Структура комерційної діяльності

Елементи

комерційної

діяльності

24 ' Глава 1

Отже, структурні елементи в кожному блоці мають свої завдання і функ­
ції. У першому блоці вони забезпечують, насамперед, збут виробленої про­
дукції. Це найскладніший у комерційному плані блок, оскільки він вирі­
шує проблеми не лише збуту, а й організації зв'язків, оптимізації товаро-
просування, обліку і контролю за поставками. Крім того, комерційні
процеси тут мають багатоваріантні вирішення. Наприклад, оптову купів-
лю-продаж можна здійснювати за прямими зв'язками, на ярмарках, бір­
жах, тендерах, через торговельних посередників. ,/ і

Другий блок містить також складні елементи, що сприяють реалізації обміну за участі оптової та роздрібної торгівлі. Вони характерні для сег­ментів ринку, які не можуть функціонувати без організованої оптової торгівлі. Йдеться про ринок непродовольчих товарів, фармацевтичної про­дукції, частково продовольчих товарів, непереробленої сільгосппродукції.

У блоці "роздрібна торгівля — сфера споживання" зосереджені найтонші комерційні інструменти. Вони повинні безпосередньо забезпечити обмін, причому на завершальній його стадії. Оскільки споживачами є фізичні особи, то й характер комерційних елементів є своєрідним. Вони відрізня­ються соціальним, психологічним, фінансово-економічним змістом.

Так, процес роздрібного продажу охоплює організаційний аспект (вибір прогресивних методів продажу), соціальний (широкий набір послуг, еко­номія часу), психологічний (застосування психологічних методів і прийомів впливу на покупців), фінансово-економічний (визначення ціни, знижки, олтимізація витрат, прибутку).

У наступних розділах кожний структурний елемент комерційної діяль­ності буде докладно розглянуто і всебічно проаналізовано. Тут важливо лише зазначити, що ці елементи тісно взаємопов'язані й на практиці реа­лізуються в чіткій послідовності, залежно від обраної схеми обміну (рис. 1.2.2).

Отож, повністю структура елементів комерційної діяльності виявляєть­ся за умови залучення до процесу обміну оптової ланки. Зрозуміло, що за такого варіанта витрати, пов'язані з обміном, вищі, але все це компен­сується завдяки забезпеченню гарантій збуту, раціональному товаропро-суванню, надійності зв'язків, оптимальності асортименту, активному впли­ву оптової ланки на виробничу програму.

1.2.3. Принципи комерційної діяльності w*

Принципи — це вихідні положення, основні правила, які відобража­ють природу комерційної діяльності й визначають особливості її орга­нізації на ринку товарів і послуг. Принципи виражають вимоги законів ринку збуту, вони є пріоритетними в організації взаємодії й добудови взає­мовідносин суб'єктів ринку.

Науково-теоретичні основи комерційної діяльності

Рис. 1.2.2. Послідовність реалізації елементів комерційної діяльності за різних варіантів обміну (цифри на схемі відповідають нумерації структурних елементів у табл. 1.2.2)

26 і.-- i*«niifti>f'iftMK«'>iTi Глава 1

Можна виділити такі основні принципи комерційної діяльності: еконо­мічна свобода, конкурентоспроможність, адаптивність, ризикованість, ефективність.

Принцип економічної свободи означає, що суб'єкти комерційної діяль­ності вільні у виборі об'єктів, форм і методів взаємодії, самостійно визна­чають масштаби й умови здійснення комерційних операцій, характер взає­мовідносин, міру відповідальності. Реалізація цього принципу можлива лише в умовах ринкових відносин, коли відсутні ліміти, фонди, квоти, прикріплення покупців до постачальників, плани розподілу продукції, фіксовані ціни.

Створення умов і стимулів дії цього принципу у вітчизняній економіці дозволяє значно розширити й активізувати комерційну діяльність, при­скорити та оптимізувати процес товарно-грошового обігу в народному гос­подарстві.

Суть другого принципу — конкурентоспроможності — полягає в тому, що комерційна діяльність здійснюється в умовах монопольної конкуренції, тобто коли на ринку є багато продавців з ідентичним асортиментом то­варів. Зрозуміло, що на такому ринку посилюється конкурентна боротьба. Продавці досягають конкурентних переваг методами як цінової конку­ренції (зниження цін, сукупних витрат), так і нецінової — оптимізацією асортименту, впровадженням активних методів продажу, продовженням робочого часу, підвищенням рівня культури торгівлі.

Треба наголосити, що комерційна діяльність не тільки розвивається в конкурентних умовах. Вона сама формує конкурентне середовище, акти­візує конкурентні сили, зміцнює конкурентні основи ринку товарів і по­слуг.

Реалізація принципу конкуренції вдосконалює і динамізує комерційну діяльність, підвищує якість обслуговування покупців, посилює вимоги до якості й цінності товару.

Адаптивність як принцип комерційної діяльності — це спроможність її механізму пристосовуватися до ринкових умов, які постійно змінюються. Практично це означає впровадження гнучких форм і оперативних методів комерційної діяльності, адекватних до ринкового середовища і кон'юнк­турної ситуації.

Обов'язковою умовою реалізації цього принципу є децентралізація ре­гулювання комерційної діяльності, передача функцій планування, управ­ління, формування зв'язків, регулювання відносин безпосередньо суб'єкта­ми ринку.

Принцип адаптивності надає комерційній діяльності безперервності, постійності, що надзвичайно важливо для сталого функціонування сфери товарного обігу і забезпечення відтворювального процесу. Саме порушен-

Науково-теоретичні основи комерційної діяльності 27

ня принципу адаптивності може призвести до суттєвих деформацій на ринку в складних кон'юнктурних ситуаціях або до "паралічу" фази об­міну на перехідних етапах.

Невід'ємним принципом комерційної діяльності є ризикованість, адже комерційної діяльності без ризику не буває. Для ризикової ситуації, в якій здійснюється комерційна діяльність, характерні:

— випадковий характер подій;

— зміна кон'юнктури ринку;

— недосконалість системи економічного і правового регулювання;

— нецивілізованість відносин.

Унаслідок цього комерційні суб'єкти постійно перебувають під загро­
зою зазнавання збитків, зменшення доходів або, навпаки, отримання нео-
чікуваного прибутку. ^

Оскільки комерційну діяльність неможливо здійснити без ризику, то
зусилля комерційного апарату повинні бути спрямовані на його мініміза­
цію. Це досягається через прийняття обґрунтованих, оптимальних комер­
ційних рішень, передавання ризику, страхування та ін. . _;>>

Особливо варто зазначити те, що намагання уникнути ризику в ко­
мерційній діяльності невиправдані. По-перше, запобігання одного ризику
може спричинити виникнення іншого, ще небезпечнішого. Наприклад,
відмова від закупівлі ризикованого товару сезонного виробництва може
призвести до ризику дефіциту в міжсезонний період. По-друге, потенцій­
но високі прибуткові операції, як правило, перебувають у зоні підвищено­
го комерційного ризику. По-третє, відмова від ризику поглиблює пасив­
ність, консерватизм, застій у комерційній діяльності. ,

Ефективність як принцип комерційної діяльності пов'язана, власне, з метою отримання прибутку. Однак суть цього принципу значно глибша. Річ у тім, що комерційна діяльність має багатоцільовий характер. Крім отримання прибутку, вона передбачає збільшення обсягів купівлі-прода-жу, прискорення обігу товарів, засвоєння і закріплення на конкретних ринках, формування іміджу фірми та ін.

Отже, до змісту цього принципу треба підходити комплексно. На одних етапах комерційні суб'єкти намагаються підпорядкувати комерційну діяльність досягненню кількісних економічних результатів (збільшенню товарообігу, зниженню витрат, зниженню запасів), на інших — отриман­ню ефекту соціального, економічного, психологічного. Але здебільшого ринкові суб'єкти налаштовані на отримання прибутку.

Реалізація принципу ефективності залежить від багатьох факторів: від кваліфікації комерційного апарату, форм і методів господарювання, си­стеми податків, доступності кредитів, величини цін і тарифів. ііоп икж

Глааа 1

1.2.4. Чинники розвитку комерційної діяльності

На розвиток комерційної діяльності активно впливають кількісні та
якісні фактори як зовнішнього, так і внутрішнього характеру — еко­
номічні, соціальні, організаційні, правові, зовнішньоекономічні, політичні
чинники (рис. 1.2.3). Зовнішні чинники впливу на комерційну діяльність
мають макроекономічний характер. Вони впливають на комерційну діяль­
ність через умови і режими, які створюються для функціонування внутріш­
нього рИНКу. „J.«o»-₄« . ii^iw,.™.-

Рис. 1.2.3. Чинники впливу на комерційну діяльність

Лібералізація економіки характеризується децентралізацією управлін­
ня, розвитком підприємництва, вільним рухом капіталів, товарів і послуг,
ринковим ціноутворенням. Усе це створює сприятливі умови для розвит­
ку комерційної діяльності, її активізації на внутрішньому і зовнішньому
ринках. Разом з тим неконтрольована лібералізація спричиняє значні де­
формації на ринку товарів і послуг. Так, лібералізація цін, незважаючи на
рівень доходів, може створити серйозний дисбаланс між платоспромож­
ним ПОПИТОМ І ПРОПОЗИЦІЄЮ. -^іті .--.--і-^:.^-.„-------- .',,

Науково-теоретичні основи комерційної діяльності 29

Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності в одних випадках спри­чиняє масову інтервенцію зарубіжних товарів на національний ринок, в інших — неконтрольований експорт.

Товарно-грошові відносини як складова частина ринкових відносин загальновизнані для ринково зорієнтованих економік, зокрема, й для вітчизняної. Реальним виявом товарно-грошових відносин є те, що вироб­лена продукція, більшість видів ресурсів визнаються товаром і обміню­ються на ринку в формі купівлі-продажу. Це значно розширює сферу ко­мерційної діяльності, структурує її в межах окремих видів ринків: товарів, сировини, нерухомості, засобів виробництва, послуг.

Обмеження товарно-грошових відносин звужує комерційну діяльність, оскільки переводить обмін ресурсів, продукції у планово-розподільче рус­ло. Рівень доходів покупців (населення, підприємств) визначає платоспро­можний попит, тому безпосередньо впливає на комерційну діяльність. Чим вищий рівень доходів, тим активніше функціонує ринок, тим більші мас­штаби купівлі-продажу. Відповідно інтенсифікується комерційна діяль­ність, удосконалюються форми і методи купівлі-продажу, різноманітні­шими стають комерційні операції. Наголосимо, що й сама структура до­ходів впливає на платоспроможний попит. Так, висока частка натуроплати в доходах орієнтує попит на товари першої необхідності й звужує сферу комерційної діяльності. Як правило, за низьких грошових доходів насе­лення попит переключається на продовольчу групу товарів та обов'язкові послуги.

Податкова система виступає важливою умовою і чинником розвитку комерційної діяльності. З посиленням податкового "пресу" комерційна діяльність знижує активність або переходить у сектор нелегальної еконо­міки.

Значний вплив на комерційну діяльність мають внутрішньофірмові чин­ники.

Об'єкт діяльності суб'єкта ринку, комерційної структури визначає фор­ми, особливості, специфіку комерційної діяльності, її ефективність. Якщо об'єктом комерційної діяльності є біржовий товар, то й комерційні опе­рації будуть відповідно біржовими за своїм змістом І характером. Ринку нерухомості притаманна своя специфіка комерційної діяльності.

Масштаби комерційної діяльності вимагають відповідних схем. За ве­ликих масштабів обігу використовуються різноманітні комерційні операції, і не тільки основні, а й допоміжні; розширюється комерційний апарат, створюється інфраструктура.

Незначні масштаби комерційної діяльності спрощують, максимально раціоналізують комерційний процес. Масштаби впливають і на ефектив­ність комерційної діяльності. Доведено, що за збільшення економічного обороту вдвічі собівартість, витрати знижуються на чверть.

зо

^ Глава 1

Ціни в умовах ринку виступають домінантним чинником успішної ко­мерційної діяльності. Оскільки в сфері обігу ціна формується за рахунок націнки до відпускної ціни постачальника, то успіх залежить від величи­ни такої націнки.

Надмірна націнка послаблює конкурентні позиції суб'єкта ринку, зни­жує попит, а, відповідно, І обсяги продажу. Незначна націнка робить ціну привабливою, але низька ціна не покриває витрати обертання. Тому важ­ливо визначати оптимальну ціну (табл. 1.2.3).

Таблиця 1.2.3. Оптимальна націнка для досягнення запланованого рівня рен­табельності*

Кваліфікація комерційного апарату відіграє провідну роль в організації комерційної діяльності, проектуванні та здійсненні комерційних операцій, ухваленні оптимальних рішень у комерційному бізнесі.

Практика виробила низку вимог до комерційного апарату: організацій­них, інтелектуальних, психологічних. Щоправда, найважливішою вимо­гою залишається висока кваліфікація.

Сучасний комерсант повинен опанувати систему професійних знань із таких дисциплін, як комерційна діяльність, маркетинг, товарознавство, фінанси, право, менеджмент, логістика, економіка. Практичні вміння мають бути доведені до навичок.

* Джоунз Г. Торговий бизнее: как организонать и управлять. — М.: ИНФРА, 1996. —

С. 125.

Науково-теоретичні основи комерційної діяльності 31

Запитання для самоконтролю -

1. У чому суть комерційної діяльності як категорії, функції, процесу?

2. Що таке комерційний процес як складова комерційної діяльності?
З.Як класифікують комерційні операції?

4. Які основні структурні елементи комерційної діяльності?

5. Яка послідовність реалізації елементів комерційної діяльності?

6. Який зміст основних принципів комерційної діяльності?

7. Як реалізуються принципи комерційної діяльності? г-

„--- ur.qv-i--... на

Ф -Л

/If

ІЇЯ

Н6

ЯМ

1.3. Торгівля як сфера комерційної діяльності

ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ:і

— у чому полягає суть торгівлі;

— провідні функції торгівлі та умови їх реалізації;

— параметри ресурсного потенціалу торгівлі;

— функціональну структуру торгівлі;

— соціальні форми торгівлі;

— організаційну побудову торгівлі;

— організаційно-управлінські аспекти торгівлі.

1.3.1. Функції торгівлі та параметри їі ресурсного потенціалу

Поиск по сайту: