Циклічні або хелатні (клешнеподібні) комплекси містять ді- та полідентантні ліганди, які утворюють з центральним атомом декілька зв’язків. Конфігурація такого комплексного йона нагадує клешню рака, тому їх називають клешнеподібними:
У халатних сполуках центральний атом входить до складу циклу. У внутрішньокомплексних сполуках комплексоутворювач зв’язаний з лігандами ковалентним зв’язком як донорно-акцепторним, так і за обмінним механізмом. Комплексні сполуки такого типу характерні для амінокарбонових кислот. Так, аміноацетатна кислота Н2N – СН2 – СООН (гліцин) утворює з катіонами Cu2+, Pt2+ внутрішньокомплексні сполуки:
До внутрішньокомплексних сполук відносять гемоглобін і хлорофіл.
Номенклатура комплексних сполук. Для назви комплексних сполук застосовують номенклатуру, створену Міжнародним союзом по чистій (теоретичній) та прикладній хімії – IUPAC.
Комплексні сполуки читають справа наліво, тобто першим називають аніон, а потім катіон.
У комплексних йонах першими справа наліво називають ліганди у тому порядку, як вони записані, незалежно від їх заряду. Аніонним лігандам дають закінчення –о, нейтральні ліганди називають як відповідні молекули, за винятком Н2О – аква, NH3 – амін, СО – карбоніл, NО – нітрозил. Нижче наведені назви деяких лігандів:
Аніонні ліганди
Назва
Аніонні ліганди
Назва
F-
фторо-
SCN-
тіоціанато-
Cl-
хлоро-
NO2-
нітро-
Br-
бромо-
S2O32-
тіосульфато-
I-
йодо-
CO32-
карбонато-
S2-
сульфідо-
C2O42-
оксалато-
OH-
гідроксо-
NO3-
нітрато-
CN-
ціано-
SO42-
сульфато-
Число лігандів кожного виду вказують числовими префіксами: ди-, три-, тетра-, гекса-, гепта-, окта-, нона-, дека-. Якщо ліганди складні і їх назви уже містять приставки ди-, три- тощо, то для позначення їх числа 2, 3, 4, використовують префікси біс-, трис-, тетракис-. Назву складного ліганда інколи заключають у круглі дужки. Наприклад, комплекс [Co(NH2С2Н4NH2)2Cl2]NО3 називають нітрат дихлоробіс (етилендіамін) кобальту (ІІІ).
У нейтральних комплексах спочатку називають ліганди, а потім комплексоутворювач. Записують назву такої координаційної сполуки у називному відмінку одним словом. Наприклад, [Pt(NH2)2Cl2] – дихлородіамінплатина, [Co(NH3)3(NО2)3] – тринітротриамінкобальт.
Якщо координаційна сполука є катіонним комплексом, то спочатку називають у називному відмінку називають аніон, потім у родовому - комплексний катіон. Комплексний катіон називають справа наліво, вказуючи ліганди та їх число. Останнім називають комплексоутворювач, для якого у круглих дужках римськими цифрами вказують його ступінь окиснення. Назву аніона та катіона записують окремо. Наприклад, катіонний комплекс [Co(NH3)5Cl]Cl2 називають – хлорид хлоропентаамінкобальта (ІІІ).
Якщо комплексна сполука є аніонним комплексом, то спочатку називають у називному відмінку комплексний аніон, потім у родовому – катіон зовнішньої сфери. Комплексоутворювач називають, додаючи до кореня латинської назви елемента суфікс –ат. Ступінь окиснення центрального атома вказують у дужках римськими цифрами. Наприклад, аніонні комплекси називають: К[AuCl4] - тетрахлороаурат (ІІІ) калію.