Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку. Як правило, структура таких занять складається з п'яти елементів:
Структура інтерактивного уроку
1. Мотивація.
Ціль цього етапу - сфокусувати увагу учнів на проблемі і викликати інтерес до обговорюваної теми. Прийомами навчання можуть бути запитання, цитата, коротка історія, невеличке завдання, розминка і т. д. Займає не більше 5 % часу заняття.
2. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.
Ціль - забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку (заходу) і що від них очікує вчитель. Часом буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів. (Приблизно 5 % часу).
3. Надання необхідної інформації.
Ціль - дати учням достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту можна подавати інформацію в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно - прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування. (Приблизно 10 % часу заняття).
4. Інтерактивні вправи - центральна частина заняття.
Ціль - засвоєння і застосування знань, умінь, навичок відповідно до очікуваних результатів уроку. Послідовність проведення цього елементу така:
- Інструктування - вчитель розповідає учасникам про цілі вправи, про правила, про послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам.
- Об'єднання в групи і/або розподіл ролей.
- Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, як помічник, як ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання в співробітництві один з одним.
- Презентація результатів виконання вправи.
Інтерактивна частина заняття займає, як правило, близько 60 %' його часу.
5. Підсумки оцінювання результатів уроку. Ціль - рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на уроці, ч
досягнуті поставлені цілі, як можна застосувати отримане на уроці в майбутньому. Підведення підсумків бажано проводити у формі запитань: що нового дізналися, яких навичок навчилися, чи може це бути корисним у житті? Крім того, можна поставити запитання і щодо проведення самого уроку: що було найбільш вдалим, що ще сподобалося, Що потрібно змінити в майбутньому? Важливо, щоб самі учні (учасники) змогли сформулювати відповіді на всі ці запитання. Для підведення результатів бажано лишати до 20 % часу уроку.
Працюючи в парах, повторіть основні елементи структури інтерактивного уроку та поясніть, чому інтерактивний урок не включений у класифікацію уроків за основною дидактичною метою, яка розглядалася у попередніх темах.
Спробуємо дослідити, як такі підходи можуть бути реалізовані на прикладі уроку історії в 7-му класі.
Перейдемо до розгляду уроку на тему: «Найдавніші землероби та скотарі на території України»207. План змісту уроку:
1. Поява землеробства й скотарства за неоліту.
2. Трипільська культура. Господарство, побут, духовне життя.
3. Скотарі Степу. Очікувані результати уроку Після цього уроку учні зможуть:
- розповідати про появу землеробства і скотарства;
- показувати на карті територію розселення трипільців;
- описувати господарство, побут і духовне життя трипільців;
- характеризувати спосіб життя скотарських племен;
- висловлювати власне ставлення до значення появи землеробства і скотарства у житті людства.
Почніть урок з мотивації пізнавальної діяльності учнів. Нагадайте їм, наприклад, про казку американського письменника Р. Кіплінга «Кішка, яка гуляла сама по собі», де стверджується, що першою свійською твариною була кішка. Запропонуйте учням за методом уявного мікрофона відповісти: чи погоджуються вони з такою думкою? Чому?
Вислухайте 2-3 відповіді учнів, не коментуйте.
Потім задайте додаткові запитання:
- Чим свійська рослина відрізняється від дикої?
- А свійська тварина?
- Як ви думаєте, як з'явились перші свійські тварини?
- Чи знаєте ви з історії стародавнього світу, коли (в який період історії людства) це відбулося?
За 2-3 хвилини вислухавши відповіді учнів, спитайте їх, чому, на їхню думку, буде присвячений цей урок. Потім оголосіть тему уроку: «Найдавніші землероби та скотарі на території України». Обов'язково запишіть її на дошці, так само як і очікувані результати уроку.
Прочитайте з учнями формулювання результатів і наголосіть, що наприкінці уроку ви перевірите, чи досягнуто цих результатів.
Надання нової інформації.
Запишіть на дошці слово «неоліт» і запропонуйте учням пояснити його значення, підкресліть, що новий кам'яний вік (УІ-ІУ тис. до н. є.) був відзначений великими змінами у житті людства, насамперед тим, що людство опанувало нові заняття і новий спосіб життя. Необхідний матеріал для цього є у будь-якому посібнику, наприклад: І.А. Коляда, К.І. Крилач, С.П. Юренко «Історія України» (підручник для 6-7 кл. -К., 1998. - С. 20-37) або В. Власов «Історія України» (підруч. для 7 кл. / За ред. Ю.А. Мицика. - К., 2004. - С. 16-27).
Запропонуйте учням попрацювати в парах за таким завданням. Завдання для парної роботи
Домовтеся зі своїм сусідом або сусідкою по парті, хто з вас буде № 1, а хто № 2.
Якщо ви № 1, у вас є 3 хвилини, щоб прочитати пункти параграфа «Нові прийоми обробки каменю» і «Кераміка», осмислити їх зміст і підготуватись до переказу.
Якщо ви № 2, у вас є 3 хвилини, щоб прочитати пункти параграфа «Прядіння і ткацтво» та «Скотарство і землеробство», осмислити їх зміст і підготуватись до переказу.
По закінченні індивідуальної роботи по черзі перекажіть один одному зміст своєї частини параграфа. Кожен переказ не повинен бути довшим за 2 хв. Той, хто слухає, має задати тому, хто розповідає, не менше ніж 1 запитання і вислухати відповідь.
Під час роботи учнів у парах стежте за тим, як відбувається процес взаємонавчання, нагадуйте учням про час і необхідність переходити від одного етапу роботи до іншого. Дуже важливо витримати часові межі: 1) індивідуальне читання учнями тексту: 3 хв; 2) переказ матеріалу партнером №1:2 хв; 3) запитання партнера № 2 до партнера № 1 і відповідь на нього - 1 хв; 4) переказ матеріалу партнером № 2: 2 хв; 5) запитання партнера № 1 до партнера № 2 і відповідь на нього. В цілому ця робота має завершитись за 9 хв.
Потім можна перейти до наступної частини змісту уроку, зауваживши, що «за даними археологів на території України за часів неоліту і наступної доби - енеоліту було чимало осередків землеробства і скотарства. Одна з культур, яка отримала назву "Трипільська"-за назвою села на Київщині, неподалік якого були вперше знайдені залишки діяльності давніх землеробів. Археологічні дані свідчать, що трипільці прийшли на територію України з Малої Азії і згодом опанували величезні простори».
Зверніться до карти і покажіть території, на яких розселились трипільці, чітко називаючи кожну. Потім запропонуйте учням, дивля чись на велику карту (або карту у відповідному атласі), записати в зошиті речення: «Племена трипільської культури жили на великих просторах від ... до ... Це були регіони України........
Через 1-2 хвилини перевірте і відкоригуйте записи. Зауважте також, що «час існування і розквіту трипільської культури археологи визначають IV—III тис. до н. є.».
Об'єднайте учнів у трійки208 та розподіліть між ними завдання з опанування 3-х частин тексту: 1) заняття і господарювання трипільців;
2) житло і побут; 3) духовне життя. Запропонуйте їм протягом 2-3 хвилин прочитати відповідний текст.
По завершенні читання дайте кожній трійці аркуш паперу А4 і запропонуйте протягом 4-5 хвилин виконати таке завдання.
Завдання для роботи в трійках
Протягом 3^4 хвилин обміняйтеся з членами своєї групи інформацією, яку ви прочитали (не витрачайте більше 1 хвилин на кожну розповідь). Порадьтеся і на чистому аркуші паперу спробуйте намалювати образ, символічний малюнок або картину з життя трипільців. Визначте доповідача і підготуйтеся до представлення і пояснення своїх малюнків класу.
По завершенні роботи в трійках дайте їм можливість презентувати результати діяльності. (Вивішуйте малюнки на дошці за допомогою скотча). На кожну презентацію відведіть не більше 1 хвилини (всього 5-7 хвилин).
Переходячи до останньої частини змісту уроку, запитайте, чим відрізнявся спосіб життя землеробів і скотарів. Коротко за 2-3 хвилини розкажіть про особливості середньостогівської та ямної культури.
Потім запропонуйте учням у парах за допомогою підручника виконати письмове завдання: заповнити пусті місця у тексті відповідно до інформації підручника.
Учні працюють над реченнями:
1) Середньостогівська культура існувала у ... тис. до н. є. на тери торіях ......... Вони займались переважно ... скотарством. Відгінне ...
- це відгін... навесні і повернення.....
2) ...культура існувала від середини 3 до початку 2 тис. до н. є. її решт ки є на території від ... до ... Ямники займалися ... Назва культури похо дить від ... Найбільшим багатством у них вважалась ...
Перейдіть до підведення підсумків уроку, поставивши перед учнями запитання:
Які основні питання ми сьогодні розглядали?
Коли і як виникли землеробство і скотарство?
Якими були головні риси трипільської культури?
Чим відрізнявся спосіб життя скотарів степу від життя трипільців?
Чим відрізнявся спосіб життя землеробів і скотарів від способу життя давніх збирачів і мисливців?
Наприкінці уроку залучіть учнів до аргументованих висловлювань на тему: «Я вважаю, що прилучення людей до землеробства і скотарства є найбільшим досягненням давньої людності, тому що...». Для полегшення висловлювань напишіть першу частину речення на дошці. Вислухайте 2-3 відповіді учнів, звертаючи увагу на кількість і якість наведених аргументів.
Як домашнє завдання запропонуйте дітям написати есе з 5-7 речень-аргументів з викладенням своєї позиції щодо поставленого запитання.
Знов зверніть увагу учнів на очікувані результати уроку і попросіть учнів оцінити себе за кожним з них по 12-бальній системі. Спитайте про найнижчі й найвищі оцінки. Поясніть, що якщо їх не задовольняє рівень досягнутих результатів, вони можуть підвищити його, працюючи вдома.
Працюючи в малих групах, проаналізуйте наведений конспект уроку і визначте, чим відрізняється такий урок від уроків активної моделі, що ви бачили під час педагогічної практики.
Проведення інтерактивного уроку історії дозволяє нам бути впевненими, що наші учні можуть пояснити зміст опрацьованого матеріалу, встановити зв'язки між попереднім матеріалом і тим, що вивчався сьогодні, продемонструвати певний рівень умінь і навичок, висловити своє ставлення до матеріалу вивченої теми.
Запропоновані нові підходи до проектування уроку або іншого відрізка навчально-виховного процесу безумовно потребують подальшого осмислення і поступового запровадження у практику навчання не тільки історії, а й інших предметів, оскільки саме навчання, орієнтоване на реальні, чіткі, вимірювані, зрозумілі, життєво значущі результати, може сьогодні забезпечити дійсний розвиток особистості кожного учня і майбутнє нашої держави.
Перевірте себе
1) Якими є основні елементи структури інтерактивного уроку?
2) Дайте коротку характеристику кожного з них.
3) Якою є методика інтерактивного уроку?
Перевірте свої знання з теми
1) Надайте характеристику основних моделей навчання історії у сучасній школі.
2) Надайте характеристику інтерактивних методів навчання історії.
3) Надайте характеристику інтерактивних технологій у навчанні історії.
4) У чому особливості інтерактивного уроку.
Як провести практичне заняття з теми
Проведіть декілька практичних занять з цієї теми у формі практикуму.
1) Об'єднайтесь у малі групи та підготуйте план-конспект інтерактивного уроку. Представте його групі для аналізу і оцінки.
2) За представленим планом-конспектом змоделюйте урок в академічній групі та проаналізуйте його за складеною вами схемою аналізу.
Тема 15
СПОСОБИ ПЕРЕВІРКИ ТА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ
1. Функції і форми перевірки результатів навчання історії. 2. Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії. 3. Технологія оцінювання рівнів навчальних досягнень учнів з історії в основній школі у контексті компетент-нісного підходу.
Основні поняття теми: перевірка, оцінка, контроль, результати навчання, типи, види, функції контролю, критерії і показники оцінювання, технологія оцінювання.