Незалежно від стажу практичної роботи вчитель випереджає кожний навчальний рік, півріччя, чверть і кожне заняття ретельною підготовкою, що складається з декількох етапів. Варто чітко уявляти собі ці етапи та їх послідовність:
1) аналіз Державного стандарту, шкільних програм, вивчення підручників і поурочних посібників;
2) розробка тематичного і поурочного планування;
3) визначення місця уроку в темі чи розділі, його очікуваних результатів;
4) аналіз пізнавальних можливостей класу;
5) добір методичних прийомів і засобів навчання відповідно до очікуваних результатів уроку та вибір методичного варіанта уроку;
6) складання конспекту чи розгорнутого плану уроку. Розглянемо ці етапи.
Перший етап.Підготовка до уроків починається ще до початку навчального року з вивчення Державного стандарту і програм для всіх класів. Тільки в цьому випадку вчитель буде давати не окремі уроки, а систему уроків з теми і курсу в цілому. На основі цих документів учитель виявляє систему фактів і понять, вивчення яких буде поглиблюватися й уточнюватися в міру оволодіння учнями знаннями, уміннями і навичками, розвитку їх особистості. Потім він простежує, як ця система відбита в шкільних підручниках, якою є їхня структура і зміст, характер викладення історичного матеріалу, методичний апарат. Аналіз підручників дасть можливість виявити взаємозалежні уроки, їхню роль і місце в досліджуваному курсі. Більш детальний перегляд Державного стандарту, підручника і програми дозволить з'ясувати освітньо-виховні цілі вивчення розділів і тем курсу.
Другий етап.Після цього можна скласти тематичне планування уроків - систему їх поєднання з урахуванням історичних і логічних зв'язків, форм і типів занять. Як правило, вчитель під час складання тематичного планування визначає перспективні цілі вивчення розділів і тем при попередньому ознайомленні з тим чи іншим навчальним курсом. Він визначає теми, зміст яких буде розкривати сам, і теми, доступні для самостійного вивчення учнями. Лише з'ясувавши пізнавальні можливості учнів конкретного класу, вчитель на базі тематичного планування може скласти поурочні плани.
Форма тематичного планування вивчення розділу (теми) представлена в таблиці.
Тематичне планування
%
Розділ, тема,
основні
питання
уроку
Основні
поняття та
провідні ідеї
Уміння і навички,
що формуються
Тип уроку
Міжпред-
метні,
міжкурсові
та внутрі-
курсові
зв'язки
Обладнання
Література
*Подумайте
Працюючи в парах, визначте, у чому полягають завдання цих етапів у процесі підготовки учителя. Чи мають вони однакове значення для учителя-початківця та досвідченого фахівця? Свою думку поясніть.
Третій етап.На основі тематичного планування учитель може чітко уявити собі місце кожного з уроків у реалізації загальних цілей історичної освіти в цілому, конкретного курсу, розділу. Визначенню очікуваних результатів уроку має передувати структурно-методичний аналіз досліджуваного матеріалу, що є особливо важливим для моло-
дого учителя. У 80-х роках XX ст. П.В. Гора ввів у науковий обіг термін «структурно-функціональний аналіз». Під структурним аналізом він розумів логічну обробку змісту уроку вчителем з метою виділення у змісті навчального історичного матеріалу головних історичних фактів і теоретичних положень, що випливають з їх аналізу і узагальнення. Ці висновки й узагальнення можуть бути сформульовані в підручнику чи не сформульовані і сховані у фактах і їхніх зв'язках. Функціональний аналіз є визначенням освітніх, виховних і розвиваючих можливостей, виділених при структурному аналізі компонентів змісту уроку. Якщо доповнити поняття структурно-функціонального аналізу відбором відповідних (адекватних) змісту навчального історичного матеріалу уроку прийомів і засобів навчання, ми приходимо до проведення операції структурно-методичного аналізу. Алгоритм такого аналізу наведений у таблиці.
На третьому етапі підготовки учитель на основі заповнення 1, 2, З, 5, 6 граф таблиці, відповідаючи для себе на запитання щодо функціональних можливостей того чи іншого компонента навчального історичного матеріалу, формулює очікувані результати уроку.
Вимоги до очікуваних результатів уроку викладені в попередньому пункті, тому тут тільки зауважимо, що замінивши традиційно розділені у дидактиці та методиці історії цілі викладання (навчити учнів) і учіння (навчитись самому), на планування очікуваних результатів, ми маємо можливість отримати нарешті уявлення про спільні результати процесу взаємодії, яка відбувається в реальному житті.
Формулювання очікуваних результатів уроку для сприяння успішності навчання учнів має відповідати таким вимогам:
- висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя, і бути сформульованим таким чином: «Після цього уроку учні зможуть...»;
- чітко відбивати рівень навчальних досягнень, який очікується в результаті уроку. Воно має передбачати:
1) обсяг і рівень засвоєння знань учнями, що буде забезпечений на уроці;
2) обсяг і рівень розвитку навичок і умінь, яких буде досягнуто після уроку;
3) ставлення (оцінку) учня до явищ, подій, процесів, засвоєних на уроці знань, умінь, навичок, що забезпечує розвиток емоційно-ціннісної сфери дитини, вплив на її переконання, характер, поведінку тощо.
Наприклад, якщо тема уроку в 6-му класі «Найдавніші землероби та скотарі на території України».
План змісту уроку: 1. Поява землеробства й скотарства за неоліту. 2. Трипільська культура. Господарство, побут, духовне життя. 3. Скотарі Степу.
Очікуваними результатами уроку будуть:
- яка буде організація повторення;
- кого треба запитати;
- які питання поставити з урахуванням попередніх знань, який буде хід бесіди;
- що і як задати додому.
Шостий етаппередбачає визначення типу уроку та його структури. Реалізуючи його, учитель продумує:
- як почати урок (оргмомент);
- якою буде послідовність розташування елементів уроку навчання, скільки часу варто відвести на кожен етап уроку;
- чим учні будуть займатися на різних етапах уроку;
- як мотивувати пізнавальну діяльність на сприйняття нового;
- до яких видів робіт залучити учнів;
- яка діяльність може викликати інтерес;
- які дати пізнавальні завдання;
- з якого приводу будуть висловлені особисті думки;
- як поставити проблемні питання;
- як організувати домашнє завдання і як воно буде враховува засвоєння знань уроку.
Результати цієї роботи фіксуються у конспекті уроку.
У конспекті учитель фіксує все те, до чого він прийшов у результаті вивчення спеціальної і методичної літератури, структурно-методичного аналізу і своїх міркувань над майбутнім уроком. Конспект потрібний для підготовки до уроку, тому що робота над ним допомагає організувати навчальний матеріал, його логічну послідовність викладу, визначити співвідношення ланок уроку, уточнити формулювання і поняття. На уроці ж варто керуватися розгорнутим планом.
У конспекті вчитель формулює питання для опитування, записує перехід до початку викладу нового матеріалу, висновки, формулювання й узагальнення. Викладається також той чи інший вид розповіді вчителя на уроці, методика викладання. Учитель формулює питання і завдання учням по ходу опрацювання нового, способи роботи з картиною, картою, ілюстрацією, передбачає запис термінів, схем на класній дошці. Усе це дозволяє досягти чіткості і виразності на уроці, зробити урок яскравим, творчим і результативним. Дослівний запис дає можливість підготуватися до вільного (без конспекту) викладення матеріалу на уроці.
Конспект включає назву теми уроку, очікувані результати, перелік обладнання, зміст навчального матеріалу, регламент проведення окремих етапів, методику організації роботи. Решта подається у вигляді таблиці.