Порівнюються припустиме і фактичне прискорення під час розгону порожнього візка, коли ймовірність пробуксовування найбільша. Умова відсутності пробуксовування привідних коліс по рейках:
ап.ф £ [ап] , (2.21)
де ап.ф , [ап] – фактичне і максимально припустиме прискорення при розгоні порожнього візка, м/с2.
Фактичне прискорення ап.ф визначається за такою самою методикою, як і для механізму підіймання вантажу:
де tп.п– тривалість розгону порожнього візка, с; Jåп – сумарний момент інерції рухомих частин механізму пересування під час розгону порожнього візка, приведений до вала двигуна, кг×м2; JПОСТ.П , JОБ – моменти інерції самого візка без вантажу та обертових частин механізму, приведені до вала двигуна, кг×м2; Jш.в– момент інерції швидкохідного вала, кг×м2; Jр, Jш – моменти інерції ротора двигуна і шківа, кг×м2; С=1,2 – коефіцієнт, що враховує моменти інерції частин механізму, які обертаються повільніше, ніж вал двигуна; Мдин – частина крутного моменту двигуна, за рахунок якої здійснюється розгін, Н×м; Мсер.п , Мн – середній крутний момент двигуна в процесі пуску і номінальний момент двигуна, Н×м; Мст.п – статичний крутний момент на валі двигуна, створюваний силою опору пересуванню порожнього візка, Н×м; Ксер.п - кратність середньопускового моменту (для двигунів МТF з фазним ротором можна приймати Ксер.п »1,5; для двигунів з короткозамкненим ротором МТКF, АИР, 4А, 4АС можна приймати Ксер.п =1,8¸2); mп – маса порожнього візка, кг: mП =GП ×1000 / g.
На відміну від механізму підіймання, у механізмі пересування, як правило, JПОСТ > JОБ.
Припустиме прискорення під час розгону порожнього візка визначають за умови, що сила зчеплення повинна бути не меншою, ніж сума сил опору й інерції:
FЗ ³ Wд.п.+ Wпор , (2.23)
де Wд.п – сила опору внаслідок інертності порожнього візка: Wд.п = mп×[ап];
Wпор – сила опору під час пуску порожнього візка. Без урахування тертя в підшипниках привідних коліс, із деяким запасом можна приймати Wпор » Wåmіx.
Із умови (2.23):
(2.24)
Якщо умова (2.21) не виконується, то можна або вибрати двигун меншої потужності, або зменшити швидкість візка, або збільшити вагу візка.
При виборі двигуна МТF з фазним ротором невиконання умови (2.21) не приведе до пробуксовування, оскільки прямий пуск двигуна з фазним ротором є нехарактерним.
Приклад перевірки на відсутність пробуксовування під час розгону порожнього візка. Використовуючи моменти інерції ротора вибраного двигуна JР=0,03 кг×м2 та шківа гальма JШ=0,07 кг×м2, знаходимо момент інерції швидкохідного вала JШ.В = 0,03 + 0,07=0,1 кг×м2, а також момент інерції частин механізму, які обертаються, JОБ = 0,1 × 1,2= 0,12 кг×м2. Маса порожнього візка mП =35 ×1000 / 9,81»3570 кг. Приведений до вала двигуна момент інерції самого візка без вантажу JПОСТ.П =3570 × 0,1252/(12,52х0,8) » » 0,45 кг×м2. Cумарний момент інерції рухомих частин механізму пересування під час розгоуі порожнього візка, приведений до вала двигуна Jåп=0,45+0,12=0,57кг×м2. Для визначення Мдин – частини крутного моменту двигуна, за рахунок якої здійснюється розгін, розраховуємо: номінальний момент двигуна Мн = 1000×3,1 /80»39 Н×м; середній момент електродвигуна в процесі пуску (Ксер.п = 1,5): Мсер.п = 39 × 1,5 » 58 Н×м; статичний крутний момент на валі двигуна, створюваний силою опору пересуванню порожнього візка: Мст.п= 0,6×0,125 × 1000/(12,5× 0,8) = 7,5 Н×м. Далі отримаємо: Мдин= 58 - 7,5= 50,5 Н×м; тривалість розгону порожнього візка при прямому пускові вибраного двигуна – tП.П = 0,57× 80/50,5 » 0,9 с; – фактичне приско-рення при знайденій тривалості: ап.ф = 0,8 / 0,9=0,89 м/с.
Припустиме прискорення визначимо за (2.24) при Wпор » Wåmіx=0,6 кН: [ап]=(2920 – 0,6×1000)/3570 = 0,65 м/с2. Маємо ап.ф= 0,89 м/с2>[ап]=0,65 м/с2, тобто умова (2.21) не виконується. Але прямий пуск вибраного двигуна МТF із фазним ротором є нехарактерним, тому залишаємо для використання вибраний двигун.